Почти полсотни украинских банков были убыточными в сентябре

bank111По данным Нацбанка Украины, 47 украинских банков по итогам девяти месяцев текущего года получили убыток в общей сумме 16,825 млрд грн.

Как сообщает ЛигаБизнесИнформ, наибольший убыток по итогам девяти месяцев получили: государственный Укрэксимбанк (3,951 млрд грн), Укрсоцбанк (1,547 млрд грн) и Актив-банк (1,542 млрд грн), а также Райффайзен Банк Аваль и ОТП Банк.

По итогам первого полугодия, убыток был зафиксирован у 35 банков. Таким образом, количество убыточных банков в стране растет.

Напомним, потери российских банков в Украине превысили $10 миллиардов.

Материалы по теме

  • SvobodaU

    що стоїть за показниками про прибутки банку
    (чому станом на сьогодні Приватбанк з прибутками, а Укрсоцбанк зі збитками), чи
    можна збитки штучно збільшити або зменшити, як відображається в обліку
    безнадійна заборгованість банків і т.і. Псевдонаукові пропозиції
    експертів-лобістів опубліковані в Інтернеті і, здається, лише я опонент таким
    статтям. Чого варті статті щодо необхідності відміни мораторію, який, наразі, є
    єдиною надією позичальників, яким банк штучно збільшив борг і намагається
    відібрати єдине житло, знов таки,штучно зменшивши вартість житла. Я особисто
    був присутній на таких судових процесах та при діях державних виконавців, коли
    позичальник грабувався та принижувався під прикриттям авторитету держави. Таких
    позичальників змішують з позичальниками шахрайськими бізнес-структурами,
    кажучи, що всі позичальники бажали і бажають «кинуть банк». Виникає
    питання: «Совість є чи вона продана?» При цьому, серед коментарів до таких
    псевдонаукових статей, з’являються відверто грубі та провокативні. Наприклад,
    «почему я должен своим депозитом решать чьи-то проблемы», «надо
    быть дебилом чтобы взять кредит и еще большим дебилом, чтобы взять кредит в долларах»,
    «валютные заемщики хотели меньших процентов, а теперь плачут», є і
    відверто грубі коментарі з ненормативною лексікою. Також з’являються коментарі
    мов би у підтримку позичальників зі скандальними політичними заявами,
    антисемітизмом і всім іншім, що дратує владу та нормальну людину. Такі коментарі я розцінюю, як замовні, щоб
    штучно маргіналізувати портрет позичальника та осіб, які йому співчувають. Це
    так, коротко про один з механізмів заговорення трагедії кредитного рабства. Хто
    творець та двигун такого механізму? Кому це вигідно, той, напевно, і творець, і
    двигун.

    Механізми звільнення від кредитного рабства є,
    вони обгрунтовані і навіть втілені в законопроектах, але банки бажають свободи
    дій в цьому процесі і блокують через лобістів всі ініціативи щодо полегшення
    долі позичальників. Доходить до цинізму, коли банки пропонують полегшувати долю
    позичальників тільки через участь в АТО. Герої зостануться героями, але тут
    слід зауважити, що в АТО-війні бере участь вся країна і кожен на своєму
    відповідальному місці. Навіть мама, яка на соціальній допомозі годує дитину,
    робить значний внесок в успіх нашої країни. Під тиском банківського лобі, влада
    опиняється в позиції нерішучих російських царів, які лили сльози над бідами
    кріпаків, але пасували перед привілеями поміщиків. Доки думали, то і кріпосне
    право було відмінене в Російській імперії трохи раніше звільнення чорношкірих
    рабів в південних штатах Америки, що, власне, і призвело до відставання імперії
    і її падіння під час революції. Коли до влади в Україні прийде другий
    А.Лінкольн, який волю свого народу поставив вище ніж амбіції рабовласників?

    Може відкриємо ринок для банків Європи? Тільки не
    через продаж недолугого українського банку європейському банку (приклади:
    Аваль, Укрсоцбанк), адже капітал, традиції і персонал такого українського банку
    склався в буремні 90-ті, тобто в ті часи, коли зароблявся той самий мільйон,
    про який воліють не згадувати.

    Амбіції українських банків щодо примушування
    позичальників платити на старих умовах, особливо це стосується валютних
    позичальників, схожі на амбіції рабовласницької злочинної партії, яка спочатку
    бажала загарбати весь світ, потім лише Європу, потім амбіції звузилися до
    збереження контролю над власною розореною країною та пакуванням мішків
    награбованим добром, потім амбіції звузилися до збереження контролю над
    столицею власної країни, потім члени такої партії боролися за власне життя,
    потім за достойний ухід з життя і так далі. Банки, треба чути людей!
    Любіть людей і будьте з ними чесними!