Підвищення облікової ставки НБУ з 8,0% до 8,5% пов’язане з прискоренням інфляції.
Фото: pixabay.com
Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 8,5% річних з 10 вересня. Своє рішення у регуляторі обгрунтували стрімким підвищенням інфляції (у липні споживчі ціни зросли на 10,2% у річному вимірі, у серпні інфляція і далі прискорювалася).
«Посилення монетарної політики сприятиме утриманню під контролем інфляційних очікувань і поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%, досягнення якої прогнозується в 2022 році», – сказано у повідомленні НБУ.
Крім того, у відомстві зауважили, що в разі «суттєвого посилення фундаментального інфляційного тиску, а також стійкого погіршення інфляційних очікувань Національний банк готовий вжити додаткових заходів для повернення інфляції до цілі 5%».
З початку року це вже четверте підвищення облікової ставки. Загалом вона зросла на 2,5 в.п. Як зміна цієї ключової ставки НБУ позначиться на цінах, вартості грошей, та й загалом – наскільки це рішення доцільне, PaySpace Magazine розпитав експертів.
«Облікова ставка Нацбанку є основним орієнтиром для банків та інших суб’єктів грошово-кредитного ринку щодо вартості грошей. Її зміни впливають на ставки за кредитами й депозитами. Якщо облікова ставка зростає, то ставки за кредитами і депозитами з часом також підвищуються, і навпаки – зі зниженням облікової ставки гроші дешевшають», – пояснив Віктор Гальчинський, директор департаменту комунікацій АТ “Кредобанк”.
Така закономірність, продовжує експерт, спрацювала минулого разу.
«Підвищення облікової ставки з 6% у березні до липневих 8% відобразилося у збільшенні ставок за кредитами на 2-3% річних, а також депозитів у гривні – на 1-2%», – сказав він.
Фото: pixabay.com
Тетяна Богдан, докторка економічних наук, директорка з наукової роботи ”Growford Institute”, звернула увагу на те, що рішення регулятора стримуватиме відновлення і без того кволої, в умовах коронакризи, економіки України та обмежуватиме внутрішній попит. Закономірним наслідком дій НБУ, на її думку, стане зменшення відносного обсягу банківських позик в економіку та зростання відсоткових ставок за кредитами. А от підвищення ставок за депозитами не відбудеться.
«Сформована олігополістична структура банківського ринку та надлишок ліквідності у банках стримують ставки за депозитами на низькому рівні (навіть при підвищенні ставок на інших сегментах фінансового ринку). Так, середня відсоткова ставка за гривневими депозитами домогосподарств зменшилася з 7,7% у січні 2021 року до 7% у березні і до 6,8% у липні», – констатувала Тетяна Богдан.
Разом з тим, на її думку, обмінний курс гривні у найближчі півроку не підлягатиме значним коливанням і облікова ставка НБУ матиме мінімальний вплив на його динаміку.
Фото: pixabay.com
Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський звертає увагу на те, що попереднє підвищення ставки, яке відбулося 22 липня, інфляцію не спинило.
«Збільшення облікової ставки призведе до зменшення зростання української економіки, а можливо і до її падіння. Процес виходу економіки з кризи суттєво затягнеться. Зростання ВВП, яке було закладено в Держбюджет 2021-го досягнуто не буде. А відтак не вдасться виконати план по доходах», – сказав він.
Це в свою чергу може призвести до проблем з виплатами зарплат бюджетникам, пенсій та субсидій.
«Збільшення облікової ставки не стримує, а навпаки, сприяє зростанню інфляції, – продовжив експерт. – Підприємства, які отримують кредити, закладають відсотки в ціну своїх товарів. Тобто чим вищі ставки, тим вищі ціни, тим вища інфляція».
На думку Хмелевського, Нацбанку доцільно відмовитися від такої практики регулювання економіки.
«Варто слідувати політиці, яку здійснюють центральні банки США та ЄС. Там, незважаючи на зростання інфляції, облікову ставку не підвищили, що сприяє економічному відновленню цих країн», – зауважив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як покласти гроші на картку через банкомат: покрокове керівництво
НБУ назвав найприбутковіші та найзбитковіші банки
