Кількість інвестиційних інструментів, доступних українцям, перевищує попит на них, кажуть експерти
Фото: pixabay.com
Інфляція в Україні б’є рекорди. Ріст споживчих цін у річному вимірі прискорився до 11% у вересні, що є найвищим показником інфляції з 2017 року.
“Завдяки режиму інфляційного таргетування, запровадженому НБУ, з плаваючим обмінним курсом, значною мірою вдалося прибрати з економіки ризики високої нестабільної інфляції. Зараз вона висока, проте вона буде знижуватися до цілей”, – запевнив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Нацбанку Володимир Лепушинський під час круглого столу finclub.
Утім це станеться не скоро. За прогнозами регулятора, інфляція повернеться до цільового діапазону у 5% у другій половині 2022 року. А тим часом українці замислюються: як зберегти свої заощадження від знецінення. Найперше, що спадає на думку – банківський депозит. Нині ставки за вкладами у гривні не перевищують 10,5% для 3-міс. депозитів, 10,75% для 6-ти і 9-ти міс. та 11,75% – для річних вкладень. Разом з тим ставки за валютними депозитами досить низькі – від 0,01% до 3,5%.
“Враховуючи, що ставки за [валютними] депозитами різко впали… Клієнти дивляться у бік гривні”, – констатує Олег Поляк, заступник голови правління ТАСкомбанку.
Його спостереження підтверджують результати дослідження НБУ, згідно з якими гривневий депозит та гривневий ОВДП – найвигідніші запобіжники від знецінення умовної тисячі гривень, вкладеної на початку 2016-го у різні інструменти.
Фото: pixabay.com
Останнім часом значно зріс інтерес громадян до боргових державних цінних паперів.
“ОВДП раніше була незатребуваною опцією серед громадян. З початку року зростання їх вкладень в ОВДП – майже в два рази”, – зауважив Лепушинський.
Нині гривневі ОВДП – краща інвестиція з точки зору привабливості ціни й оподаткування, погоджуються банкіри. Так, дохідність державних боргових цінних паперів наближається до 12%, при цьому дохід, отриманий фізичною особою, не оподатковується ПДФО.
Інструменти для гурманів
Банкіри також констатують зростання інтересу до тих інструментів, які дозволяють не тільки знівелювати вплив інфляції, а й приносять більший дохід.
“Інструменти з фіксованою дохідністю відходять на другий план. Люди цікавляться: що може принести їм більше грошей, ніж рівень інфляції. Тож вони частіше звертаються до спекулятивних інструментів”, – ділиться спостереженнями директор департаменту казначейства та фінансових установ ОТП Банку Антон Коваленко.
Мова йде про акції, золото, NDF (безпоставочний форвард), облігації підприємств тощо.
Фото: pexels.com
“Клієнти в преміальному сегменті завжди хочуть чогось нового, – каже Олег Поляк. – Ми пропонуємо облігації українських компаній, які входять у нашу групу ТАС. З урахуванням того, що ці компанії активно розвиваються, мають хороші показники, ми можемо дати дохідність 12 – 13%”.
“Є інструменти, які дозволяють заробляти у валюті… У фізособи є можливість купити єврооблігації України. Ставки, які ми можемо запропонувати фізособі, в 2028 році досягають погашення 5,5%”, – розповіла Тетяна Попович, директорка з ринків капіталу Альфа-Банку.
“РЕПО – простий інструмент, але коли спільно з ОВДП будуєш спекулятивну піраміду – взяв один мільйон, купив мільйон паперів, відніс їх у заставу брокеру, банку, отримав гривню й знову купив паперів – за такої піраміди дохідність виростає з 12% до 15 – 16%, залежно від кругів”, – додав Антон Коваленко.
Загалом на ринку України інвестиційних інструментів більше, ніж попит на них, кажуть фахівці. Тож не всі вони у відкритому доступі. Крім того, для роботи зі складними інвестиційними інструментами, які, приміром, поєднують депозит з валютним опціоном, потрібно навчити менеджерів.
Фото: pexels.com
“Депозити із вбудованою інвестиційною складовою у продажі з 2016-го, – каже Тетяна Попович. – Це і можливість прив’язки до золота, і до коливань твердих валют. Це непростий продукт і у відділеннях його не було, та за запитом його можна було сконструювати, відповідно до законодавства”. Однак попиту на нього практично не було, констатує фахівчиня.
Apple, Tesla – не у фаворі
Банкіри також зазначають, що буму інвестування в акції технологічних гігантів, зокрема, Facebook, Tesla, Netflix, Microsoft після їх допуску до обігу в Україні в кінці минулого року, – не було. Окрім транзакційних витрат, серед причин – складність виходу з інвестиції.
“Має бути ринок, має бути попит всередині України, – переконаний Данило Меркулов, керівник управління преміального банкінгу Укрексімбанку. – Якщо його тут немає, то треба виводити через якийсь канал, як правило, той же, як і заводили. Для цього у точки, звідки заводили, має бути ліквідність. Умовно з Facebook не факт, що вона буде в потрібному обсязі”.
Загалом банкіри сподіваються, що в Україні вдасться виростити інвесторів завдяки доступу до іноземних інструментів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПриватБанк ввів нові обмеження на грошові перекази
Telegram
Viber