Сьогодні існують дві основні моделі розвитку цифрової держави – умовно китайська та прибалтійська
Популярний додаток держпослуг Дія за два роки існування проєкту встановили на свої смартфони понад 8,6 мільйонів українців. До 2023 р. Мінцифри планує провести «цифрову трансформацію» у всіх сферах та галузях; у Дії можна буде отримати 100% державних послуг. Однак втілення сервісу в життя громадян відбувається дещо безцеремонно.
Зокрема, на початку кампанії з вакцинації уряд дозволяв охочим записуватись у чергу на отримання препарату виключно через Дію. Крім того, у міру переходу державних послуг до цифрового формату все більше експертів звертають увагу на потенційні небезпеки такого процесу.
Зручність при оформленні послуг, з одного боку, розширює інструментарій контролю з боку держави над громадянами з іншого. Якщо в Естонії кабінет громадянина на держпорталі дає широкі можливості для моніторингу чиновників та припинення корупційної складової, то система соціального рейтингу в Китаї, навпаки, посилює тотальний контроль уряду над своїми підданими, обмежуючи їхні свободи та деякі права.
Крім цього, не останнім є питання безпеки даних. Про це, зокрема, висловився співзасновник Українського кіберальянсу Андрій Баранович. Він наводить приклад, як його команда кілька років зламувала людей у Росії, щоб отримати дані, і російський портал держпослуг, аналог української дії, дуже допоміг. При цьому він зазначає, що в зоні підвищеного ризику насамперед люди, пов’язані з силовими відомствами.
ДОВІДКА PAYSPACE MAGAZINE
Портал державних цифрових послуг Дія перемістили на більш досконалі та стійкі серверні майданчики. За повідомленням першого заступника міністра цифрової трансформації Олексія Віскуба, робота програмного забезпечення тепер забезпечуватиметься апаратними ресурсами двох незалежних центрів обробки даних – De Novo та GigaCloud.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як згенерувати COVID-сертифікат на порталі “Дія”: інструкція
За матеріалами сайту hmarochos.kiev.ua
Telegram
Viber