Частка сектору Національної безпеки та оборони в купівлі валюти за 10 місяців 2023 року становила 29% порівняно з 31% від початку війни і до кінця минулого року
Фото: motionarray.com
Про це йдеться у презентації Національного банку України про валютний ринок країни.
Згідно з нею, більше валюти купує лише паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) – 33%, хоча минулого року його частка сягала 43%.
Водночас у 2023 році вдвічі зросла частка купівлі валюти підприємствами машинобудування – до 12%, тоді як частки купівлі валюти під імпорт хімії та споживчих товарів збільшилися лише на 1 відсотковий пункт – до 6% та 8% відповідно, а інших галузей – зменшилися до 11% з 9%.
“У структурі купівлі валюти у 2023 році відбулося зменшення частки сектора ПЕК (попри збереження провідної ролі галузі у формуванні попиту на валюту), а також сектора безпеки та оборони. Водночас зросла питома вага імпортерів автомобілів та споживчих товарів”, – зазначив НБУ.
Скриншот презентації НБУ
У Нацбанку зауважвють, що структура попиту на купівлю валюти не зазнала сильних змін. Зокрема купівля з метою проведення імпортних операцій з минулого року знизилася на 1 в.п. – до 89%, тоді як придбання валюти фізичними особами зросло на 2 в.п. – до 6%, у тому числі за рахунок послаблення валютних обмежень у серпні.
Купівля валюти під виконання зобов’язань за кредитами резидентам та нерезидентам залишилася на торішньому рівні – 4% та 1% відповідно, попит у всіх інших напрямках збільшився лише на 0,2 в.п. – до 0,7%.
Нацбанк уточнив, що цього року середньоденний обсяг купівлі безготівкової валюти зріс до $236 млн із $205 млн минулого року, тоді як продаж – до $184 млн із $172 млн (без урахування операцій уряду).
Читайте також: Який банк отримав найбільший прибуток з початку року — рейтинг НБУ
За даними НБУ без урахування коштів уряду, за 10 місяців цього року частка експортної виручки у структурі пропозиції зросла на 3 в.п. – до 66%, а обсяги продажу раніше купленої та невикористаної валюти на 2 в.п. – до 8%.
Тим часом продаж питомої ваги проданої фізособами валюти скоротився на 1 в.п. – до 5%, тоді як частка продажу кредитних коштів коливалася фактично на торішньому рівні: за кредитами нерезидентів вона залишилася на рівні 1%, резидентів – зросла на 1 в.п., до 3%.
Частка власних коштів продавців у пропозиції валюти залишилася лише на рівні 3%.
Залишок коштів у інших напрямах продажу скоротився з 19% у грудні 2022 року до 14% за підсумками жовтня 2023 року.
Читайте також: Валютні обмеження в Україні будуть послаблені – плани НБУ
Лідерські позиції з продажу валюти, за даними НБУ, зберігають за собою агропромисловий (АПК) та гірничо-металургійний комплекси (ГМК): частка АПК збільшилася цього року на 1 в.п. – до 33%, тоді як ГМК скоротилася на 1 в.п. – до 24%.
ПЕК цього року зміг наростити свою частку у продажі валюти відразу до 19% з 14% минулого року, тоді як частка IT сектора знизилася на 3 в.п. – до 8%.
Обсяги продажу валюти міжнародними та благодійними організаціями, а також машинобудівною та транспортною галуззю залишилися на колишньому рівні – 9% та 4% відповідно, а інших галузей знизилися на 1 в.п. – до 4%.
Вас також може зацікавити:
Зарплати українцям перерахують: хто і скільки отримуватиме у 2024
Хто відкрив більшість ФОПів в Україні цього року — Опендатабот
Amazon створила робота Astro для бізнесу: що він може
За матеріалами: Інтерфакс-Україна.
