Розглянули, як законодавці планують впроваджувати другий рівень пенсійної системи
Фото: pixabay.com
Запровадження трьох рівнів пенсійної системи в Україні обговорюють з початку 2000-х. Але фактично нині працює лише перший рівень – солідарний. Третій – добровільне недержавне накопичення – охоплює лише 9% застрахованих найманих працівників. А другий – обов’язкове пенсійне накопичення – так і не вдалося запровадити. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд здійснить це до кінця 2021 року. Міністерство соціальної політики оприлюднило презентацію, в якій описано майбутню модель обов’язкового пенсійного накопичення. Ми розглянемо її, але для початку давайте розберемося, що не так із чинною системою.
Як працює солідарна система
Суть цієї системи у тому, що роботодавці сплачують за працівників внески до Пенсійного фонду України. Кошти з нього йдуть на фінансування виплат нинішнім пенсіонерам. Така система функціонує нормально, якщо внески сплачують принаймні вдвічі більше людей, ніж отримують пенсії. Натомість в Україні 13 млн працюючих утримують 11 млн пенсіонерів. Таким чином, більшість пенсіонерів (60%) має пенсію, нижчу ніж 3 тис. грн, а дохід людини, яка виходить на пенсію, зменшується втричі (хоча в цивілізованому світі – вдвічі). Через тенденцію до падіння народжуваності та збільшення тривалості життя, кількість працюючих зменшуватиметься, а число пенсіонерів – збільшуватиметься. Відтак проблеми пенсійної системи поглиблюватимуться.
Чим може зарадити другий рівень – обов’язкове пенсійне накопичення
Демографічні зміни, які роблять неактуальним солідарне пенсійне забезпечення, характерні для багатьох розвинених країн світу. Щоб вирішити цю проблему, більшість з них запровадили систему пенсійного накопичення. Її мета – зменшити залежність пенсій від можливостей державного бюджету, що змінюється з року в рік, а також від волі політиків. Адже з її впровадженням розмір пенсії залежатиме не від кількості працюючих, а від накопиченої самотужки суми.
Фото: pixabay.com
Як працюватиме накопичувальна система в Україні
За задумом законодавців, частина ЄСВ одразу буде надходити на особистий рахунок працівника в накопичувальному фонді, який можна обирати й змінювати на свій розсуд. Для тих, хто не визначиться з вибором, буде створено фонд «за замовчуванням», який працюватиме за однаковими правилами з усіма іншими. Передбачається, що пенсійні накопичення за бажанням українці зможуть залишити у спадок або скористатись ними в критичних ситуаціях (хвороба, приміром).
Хто платитиме за “другу” пенсію
Законодавці обіцяють не запроваджувати додаткового фінансового навантаження на людей та бізнес. За задумом, держава перенаправлятиме частину сплачених податків та зборів на особистий рахунок людини у фонді. Зокрема:
- 1-2% від зарплати працівника
- 1-2% від ЄСВ, який за нього сплатив роботодавець.
У подальшому внески необхідно збільшувати, щоб солідарна та накопичувальна пенсії забезпечували гідний рівень життя. Накопичувальна пенсія виплачуватиметься додатково до солідарної та не зменшуватиме її розмір. За підрахунками уряду, українець з повним страховим стажем з двох джерел зможе отримувати сім тисяч гривень пенсії. Це можливо при внесках 4% від заробітної плати та дохідності +0,25% на місяць вище інфляції (приблизно 3% вище інфляції на рік).
Виплати у рамках накопичувальної системи можуть бути довічними, одноразовими та на визначений строк. Для того, щоб отримувати довічну виплату
- людина має обрати собі компанію зі страхування життя;
- якщо коштів накопичиться більше, ніж потрібно для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то решту можна або отримати одноразово, або у вигляді додаткової виплати на визначений строк (не менше 10 років), або спрямувати до страхової компанії, щоб довічна виплата була більшою за прожитковий мінімум;
- якщо коштів накопичиться мало – недостатньо для довічної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, то їх можна буде забрати одноразово або докласти необхідну суму для довічної пенсії.
В окремих ситуаціях пенсійні накопичення можна буде використати до виходу на пенсію, в будь-якому віці. Зокрема, у випадку критичного стану здоров’я, в тому числі для лікування члена сім’ї. Також людина зможе забрати свої пенсійні накопичення при виїзді на постійне місце проживання до іншої країни.
Фото: pixabay.com
Які вимоги висуватимуть до фондів
Накопичувальний пенсійний фонд – фактично не одна установа, а чотири: сам фонд, адміністратор, компанія з управління активами та банк-зберігач. Вони зобов’язані законодавством контролювати один одного в процесі роботи з пенсійними накопиченнями в щоденному режимі – куди направляються кошти, як оцінюється вартість активів тощо. Кожну операцію з пенсійними накопиченнями контролюють щонайменше два суб’єкти, а частіше три, та несуть за це відповідальність. Тому ризики шахрайства значно нижчі, ніж в установах, де немає такої системи взаємоконтролю.
Перед накопичувальними пенсійними фондами будуть виставлені ряд вимог. Зокрема:
- накопичені від працівників кошти фонди вкладатимуть лише в ті інструменти, які визначені законодавством як найнадійніші (державні цінні папери, депозити в надійних банках, банківські метали, нерухомість, земля тощо);
- усі зароблені інвестиційні прибутки фонди розподілятимуть між майбутніми пенсіонерами;
- напрямки та розмір витрат, які можна здійснювати за рахунок пенсійних активів, жорстко обмежені законодавством;
- пенсійні накопичення розкладатимуть «по різних кошиках», аби зберегти їх від знецінення;
- фонди щоденно звітуватимуть про те, куди інвестовані кошти людей, яка вартість цих активів. Крім того, вони проходитимуть щорічний незалежний аудит;
- фонд не може бути ліквідований за законодавством про банкрутство. Якщо засновники мають бажання припинити діяльність фонду, то вони за півроку до цього затверджують у державного регулятора план ліквідації, яким передбачається переведення всіх накопичень людей до інших накопичувальних фондів за вибором вкладника.
Які проблеми доведеться вирішити
Серед завдань, які стоять перед урядом, – розширення кола надійних інвестиційних інструментів, через які пенсійні накопичення будуть спрямовані в економіку. Крім того, слід підвищити захист пенсійних активів, інвестованих у підприємства та банки, від неповернення під час процедур їх ліквідації. Також необхідно забезпечити виконання рішень судів щодо повернення пенсійних активів. За цим має бути особливий контроль, окрема бюджетна програма на кшталт тієї, що діє у солідарній системі, певні автори презентації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як розрахувати розмір своєї майбутньої пенсії: покрокова інструкція
Telegram
Viber