Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, протягом 2023 року зросла на чверть та становила 272 тис. операцій
Збитки від шахрайства з українськими картками зросли: на скільки. Фото: freepik.com
Про це повідомляє регулятор.
Сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила майже 833 млн гривень.
Це на 73% більше, ніж у 2022 році. Середня сума однієї незаконної операції минулого року становила 3 065 гривень, що на 39% більше, ніж у 2022 році (у 2022 році – 2 200 гривень). Водночас за 2023 рік на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій.
Найрозповсюдженіші сценарії платіжного шахрайства Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через мережу Інтернет – 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування). Середня сума однієї незаконної операції в мережі Інтернет у 2023 році зросла на 31% та становила 3 150 гривень (у 2022 році – 2 408 гривень).
Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. А саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник був 53%).
Читайте також: Яку суму можна вивозити з України без декларування
Відповідно до наданої учасниками платіжного ринку інформації поширеними сценаріями соціальної інженерії, що призвели до фінансових втрат клієнтами, у 2023 році стали такі:
- розсилання шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнюють їхні кошти;
- виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема eлектронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники здійснюють шахрайські дії для отримання доступу до мобільного банкінгу з метою викрадення грошей з рахунків, придбання товарів або ж спроби взяти онлайн-кредити;
- дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку України або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат;
- поширення повідомлень у меседжерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в Інтернеті з метою спонукання клієнта до здійснення певних покупок, переказу коштів на користь шахраїв.ʼ
Нагадаємо, що Національний банк розширює даними в євро та гривні публікацію основних таблиць статистики зовнішнього сектору України на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ. Така практика узгоджується з євроінтеграційним поступом України.
Наразі програмою розвитку офіційної статистики до 2028 року передбачено упровадження розрахунку та публікації статистики зовнішнього сектору в євро у 2024 році.
Раніше ми писали, що законопроєкт Національного банку, який спрямований на регулювання карткових переказів, впливатиме тільки на обмежену кількість транзакцій.
Ознайомтесь з іншими популярними матеріалами:
Укрпошта оновила послугу карткових переказів: як скористатись
НБУ вперше рекордно підняв курс долара
Visa стала партнером SAP Taulia у впровадженні віртуальних карток
Telegram
Viber