Одна транзакція у системі Bitcoin затрачує стільки енергії, скільки споживають троє осіб протягом майже тижня (163 кВт/год). А враховуючи те, що біткоїну далеко до енергетичної нейтральності та абсолютної екологічності, порозуміння між екоактивістами та майнерами поки немає
“Зелений” біткоїн активно розвивається, Фото: https://www.shutterstock.com
У світі crypto свої правила – здавалося б, зовсім сторонні чинники і тенденції можуть безпосередньо впливати на капіталізацію криптовалюти та провокувати ажіотаж або навпаки – знижувати цікавість інвесторів до таких активів.
Біткоїн на правах першопрохідця «криптоджунглів», як культова валюта, що стала класикою, апріорі постійно привертає до себе більше уваги, ніж інші криптовалюти. Він приваблює інвесторів та утримує увагу аналітиків, незважаючи на періодичні урагани економіки, і змушує світ зважати на свої «настрої».
Майнери біткоїна добре знають, що на його вартість, а відтак – на курс – впливає низка факторів: попит і пропозиція, конкуренція, ліквідність на фондових ринках, медійність, події у політиці та економіці, витрати на виробництво, стабільність інфраструктури та регуляторна політика держави. Власне, три останні фактори пов’язані між собою. Успішне виробництво біткоїна – це вдосталь електроенергії, міцні потужності та лояльність влади. Надміру активний майнінг здатен обвалити енергетичну систему країни, чим викличе обурення влади. Власне, в Ірані та Китаї так і сталося. Влада на найвищому рівні заборонила видобуток BTC, щоб зберегти сталість енергосистеми. Проте, практика показує, що обмеження не надто працюють. Незважаючи на тотальну заборону, Китай залишається серед світових лідерів з майнінгу біткоїна, а в Ірані продовжують видобувати майже 5% світового обсягу BTC.
Очевидно, що майнінг криптовалюти у майбутньому не зупиниться, а буде розвиватися. По-справжньому ефективних важелів впливу, які могли б зупинити цей процес, немає. Тому справа за самими гравцями ринку і їхньою увагою до енергетики та екології в цілому. Тут у гру вступає «зелений біткоїн» – штука, хоч і нова, однак уже уподобана багатьма майнерами у різних куточках світу.
https://biteffect.net/
Далі поговоримо про екологічні проблеми, які провокує активний видобуток біткоїна, про його офіційну заборону у низці країн та про розвиток майнінгу в Україні і наше наближення до «зеленого» біткоїна.
Спекотно і парко: У чому небезпека традиційного майнінгу крипти
Процес майнінгу біткоїна приховує немало підводних каменів. На перший погляд підвищене (навіть надміру) використання електроенергії не здатне зруйнувати екосистему або спричинити необоротні процеси у світі. Але це помилкова думка. Здатне, і це уже відбувається.
Суть майнінгу полягає у тому, що комп’ютери, які знаходяться по всьому світу, проводять обчислення, генеруючи нові блоки блокчейну. Для майнінгових ферм затрачується так багато електрики, що на енергетичних об’єктах можуть статися аварії через колосальне навантаження. До того ж для майнінгу потрібні потужні сервери, охолоджувальні системи та велика напруга в електромережі. Певним чином це схоже на роботу теплової електростанції.
https://www.pobjeda.me/
Вуглецевий слід біткоїн-майнінгу, тобто кількість вуглекислого газу, яку цей процес викидає за рік, минулоріч склав 41 млн тонн. Відтак, головною екологічною проблемою майнінгу є парниковий ефект, що тягне за собою глобальне потепління через підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері.
У 2013 році сукупна потужність, яку витрачають у мережі Bitcoin, у 256 разів перевищила затрати для роботи 500 найпотужніших суперкомп’ютерів. У 2017 році на повне оформлення однієї транзакції у системі Bitcoin потрібно було витратити 163 кВт/год енергії. Цією кількістю енергії можна протягом п’яти днів забезпечувати потреби трьох осіб та їхнього будинку. Тоді ж експерти дійшли висновку, що на майнінг криптовалют у мережах Bitcoin та Ethereum всього використовується більше електрики, ніж споживає Сирія, Кіпр, Камбоджа чи Бруней.
Через дешеву електроенергію і відсутність заборон до 2021 року Іран створював 5% світового обсягу біткоїна, а Китай став одним з найбільших майнерів. Це викликало обурення природозахисних організацій та паніку місцевої влади, тож наслідки не забарилися – іранська і китайська влада заборонили майнінг. Тривожна хвиля побоювань докотилася і до Європи та Штатів. Міністр енергетики Швеції нещодавно закликав уряд обмежити майнінг крипти через нестачу електроенергії, зазначивши, що «енергія потрібна для корисніших речей, ніж Bitcoin», а влада штату Нью-Йорк на два роки обмежила майнінг.
https://www.lebanon24.com/
Ще одна цікава річ, що яскраво показує зміни у ставленні до майнінгу біткоїна. З 2014 року міжнародна екоспільнота Greenpeace із задоволенням та натхненням приймала біткоїн в якості пожертв та благодійних внесків. Вісім років тому грінпісівці казали, що цифрові гроші екологічніші для світу, адже майже позбавлені комісій за обробку транзакцій на відміну від банківських грошових переказів. Проте вже у 2021 році у Greenpeace підкреслили, що організація не братиме пожертв у біткоїні через його колосальне енергоспоживання під час майнінгу.
Ба більше – у травні 2021 року техногігант Tesla заявив, що не продаватиме електрокари за біткоїн, бо «майнінг крипти неекологічний». Тоді Ілон Маск сказав, що споживання електроенергії під час майнінгу BTC перевищує показники споживання деяких країн. Разом з тим екоактивісти запустили кампанію «Змінюй код, а не клімат», висунувши майнерам вимогу перейти від протоколу PoW до PoS (Proof-of-Stake, тобто протокол з низьким енергоспоживаннм), щоб біткоїн припинив забруднювати планету.
Разом з тим компанія з управління цифровими активами CoinShares вирахувала, що минулоріч майнери спожили 89 ТВт/год електроенергії тобто 0,05% від загального споживання у світі. А дослідники видання Nature Communications кажуть, що розташовані у Китаї майнінг-центри до 2024 року споживатимуть понад 296 ТВт/год електроенергії і викидатимуть більше парникових газів, ніж Філіппіни.
Крім того, деякі вчені зробили неймовірний прогноз – у випадку постійного нарощування обчислювальних потужностей для майнінгу через 30 років використання біткоїна спровокує глобальне потепління на 2С.
Усе це по краплині точило камінь традиційного видобутку біткоїна, ставши каталізатором розвитку екологічного способу майнінгу. Так виник «зелений біткоїн».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільший японський онлайн-брокер припинить майнінг криптовалют у РФ
Біткоїн зеленішає: чому насправді з’явився еко-майнінг
Жадоба біткоїна до енергії невгамовна, і це не можна припинити. Проте можна використовувати екологічні стратегії, які, хоч і є відчутно дорогими, та все ж більш щадними до планети. Тож виникнення «зеленого», тобто більш екологічного, біткоїну, видається закономірним.
Насправді назва «зелений» біткоїн може викликати усмішку у консервативних мастодонтів майнінгу, які розпочали ще у 2010. Проте у просунутих майнерів не викликає сумнівів необхідність ощадливо ставитися до вичерпного ресурсу та зважати на наслідки своєї діяльності. Шлях до «екологізації» крипти вже розпочато.
У липні цього року стало відомо, що понад половину усіх Bitcoin майнять на «зеленій» енергії. Дослідники з організації Bitcoin Mining Council, що об’єднує майнерів ВТС по всьому світу, виявили, що частка екологічної енергії у видобутку біткоїна досягла 60%. Також аналітики зазначили, що за останній рік споживання електроенергії для майнінгу впало на третину, а майнери Bitcoin генерують всього 0,09% від загальних викидів вуглекислого газу в атмосферу.
https://almaty.tv/
За квітень, травень та червень поточного року частка «зеленої» енергії у майнінгу BTC зросла на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Станом на сьогодні компанії, що входять до Bitcoin Mining Council, забезпечені електрикою з відновлюваних джерел на 66,8% – це без перебільшення рекордний показник у галузі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харківській області ліквідували підпільну майнінгову ферму
Після досягнення історичного максимуму в травні 2021 року при використанні 15,80 ГВт електроенергії на день для майнінгу біткоїна споживання почало падати, поки не сягнуло 10,49 ГВт/день у серпні-2022. Такі показники наведено у Кембриджському індексі споживання електроенергії.
Так, «космічний» мозок сучасних високих технологій Ілон Маск, розкритикував BTC, задумавши його «озеленити». Він переконав провідних майнерів Bitcoin з компаній Argo Blockchain, Riot Blockchain, Blockcap, Core Scientific, Galaxy Digital, Hut 8 Mining Hive, Blockchain Technologies та Marathon Digital Holdings використовувати поновлювані джерела енергії.
Використання відновлюваної енергетики передбачає залучення до майнінгу природних джерел енергії, як на термальних, сонячних та гідроелектростанціях. Так, у Коста-Ріці на базі гідроелектростанції Poas, яку зачинили через простій, створили дата-центр на 650 майнінгових установок.
У штаті Техас (США), відомому як осередок чорного золота, бурильні компанії не знають, куди прибирати супутній газ, що вивільняється під час розробки нафтових родовищ. Там на енергії від спалювання газу почали працювати мобільні біткоїн-ферми – це має знизити обсяги викидів вуглекислого газу на дві третини.
https://technomantic.com/
Крім того, у Техасі за участі корпорації Tesla, платіжної фірми The Block та криптокомпанії Blockstream створюють «зелену» криптоферму, яка працюватиме на сонячних панелях.
У Пенсільванії (США) компанія Stronghold Digital Mining буде використовувати вугільний попіл з місцевого рудника у якості палива для генераторів майнінг-ферм. А у Сальвадорі для екологізації майнингу біткоїна влада запропонувала використати енергію вулкану.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власник Tesla вигадав, як використовувати свій електрокар для майнінгу криптовалют
Майнінг в Україні і наближення до тренду «зеленого біткоїна»
Якщо у Німеччині, Люксембургу, Сінгапурі криптоактиви легалізовані, то в Україні за це питання взялися нещодавно – наприкінці минулого року, і те лише через переконання Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей.
Восени 2021 року парламентарі ухвалили закон «Про віртуальні активи», який мав би ввести криптовалюту у правове поле, легалізувати ринок, надавши його учасникам правовий статус, можливість відкривати крипторахунки в банках та працювати на криптовалютних біржах. Щоправда, безпосередньо про процес майнінгу крипти у законі не йшлося.
Пізніше, у лютому цього року, в Україні легалізували віртуальні активи, віддавши криптовалюту у компетенцію Нацбанку і Націкомісії з цінних паперів та фондового ринку. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, новий закон дасть можливості для розвитку бізнесу в Україні, адже українські та іноземні криптокомпанії зможуть працювати легально, а українці матимуть офіційний доступ до світового крипторинку та сплачуватимуть податки у бюджет.
https://www.epa.eu/
В ідеалі закон мав каталізувати вихід з тіні українського ринку віртуальних активів, який насправді є немалим – його щоденний обіг становить 1 мільярд гривень. За даними компанії Chainalysis, Україна перебуває на 4-му місці в рейтингу використання криптоактивів і входить до топ-10 країн з найбільшим заробітком на Bitcoin. Проте розпочалася війна, і усім стало не до біткоїна.
Якщо криптовалюта для українців не є чимось екзотичним, і доволі непогано прижилася у прогресивних учасників ринку, то із зеленим «біткоїном» ситуація складніша.
Еко-енергетика в Україні не має такої культовості, як, скажімо, у США або Європі, де екоактивісти мають реальний вплив на прийняття рішень у політиці та бізнесі. Українська криптоспільнота не готова вкладати відчутно великі гроші на те, щоб зробити біткоїн eco-friendly, адже майнери і без того вимушені тягнути важкий фінансовий тягар, обслуговуючи сам процес майнінгу. Вони не готові на додаткові витрати.
Щоправда, відновлювані джерела енергії для майнінгу в Україні все ж можуть стати перспективним. Якщо використовувати в якості палива для генераторів відходи енергетичної промисловості – вугільний попіл, як це роблять у Пенсільванії. Як каже СЕО криптобіржі WhiteBIT Володимир Носов, переробка відходів енергопромисловості може вирішити питання забруднення довкілля і відкрити потік надходжень у бюджет.
В Україні майнінг уже використовують для обігріву приміщень, щоб економити на опаленні. Так, житель Дніпра Олександр Губанов розробив опалювальну систему на основі ASIC-майнерів. Поставивши два майнери в охолоджувальну ванну з маслом, він направив надлишки тепла у систему опалення. Це дозволило обігріти будинок площею 125 кв. м до 28С.
Власне, така креативність може стати у нагоді як українцям, так і державі, дозволивши знизити потребу у тепловій енергії з централізованої системи опалення.
Проте варто розуміти, що «зелений» біткоїн не стане повністю екологічним, як, скажімо, велосипед, адже крипта все одно залишатиме вуглецевий слід через один лише факт свого існування. Це замкнене коло. З одного боку маємо високу вартість біткоїну, його цінність і своєрідну рідкісність, а з іншого – постійну потребу ставати все більш екологічним, аби не викликати відторгнення у суспільстві, і як наслідок – втрату популярності та цінності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Партнер Alibaba оснастить свої електромобілі майнінговим пулом
Ринкова капіталізація криптовалют знову нижче одного трильйона доларів
Доходи від криптозлочинів впали на 65% — звіт
Telegram
Viber