За новоспеченим державним сценарієм от-от націоналізують Альфа-Банк Україна
Щойно ухвалений закон відкрив нові можливості для держави. Фото: https://president.jp/
Днями президент Володимир Зеленський підписав закон «Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану». Фактично цей документ є правовим підґрунтям, котре дозволить державі у найближчий час стати власником низки банків, які наразі є приватними.
Фінансисти, банкіри і політики кажуть, що першим, на кого вкаже державний перст, буде «Альфа-банк» – фінустанова, яка має за спиною велику тінь у вигляді росіян-бенефіціарів, але навіть у такому вигляді залишається осередком, що допомагає українській фінансовій системі триматися на плаву.
Що передбачає закон про націоналізацію системних банків? Хто хотів купити банк, і чому Україна не дозволила цього? Зрештою, як власник «Альфа-банку» Михайло Фрідман просив українську сторону не забирати у нього бізнес? Про усе це детально розповідаємо далі.
Що відомо про майбутню націоналізацію системних банків України
Ще 6 жовтня Верховна Рада ухвалила, а 26 жовтня президент України підписав закон про виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану. Наразі у нашій країні існує 14 таких банків, чия діяльність впливає на стабільність усієї банківської системи країни.
Відповідно до закону, тепер держава може виводити з ринку будь-який з таких фінустанов без докапіталізації зі свого боку. Алгоритм виглядає так:
- Міністерство фінансів отримує від Нацбанку право брати участь у виведенні з ринку банку через підстави, що виникли під час агресії Росії проти України.
- Системно важливий банк віднесуть до категорії неплатоспроможних, але це не потребуватиме докапіталізації з боку держави.
- Банк продадуть за 1 гривню незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу станом на день прийняття НБУ відповідного рішення.
- Розмір статутного капіталу неплатоспроможного банку не буде змінений, деномінація його акцій не буде здійснено, а грошові зобов’язання банку на акції додаткової емісії не будуть обмінені.
- Замість обміну вкладів на акції з подальшим їх викупом державою буде припинено зобов’язання банку перед контролерами і власниками банку із зарахуванням коштів за цими зобовʼязаннями у дохід банку.
- Відшкодування вартості акцій акціонерам можливо лише після компенсації збитків Україні від Росії.
Передумови до законодавчого закріплення процедури націоналізації банків з’явилися ще навесні, коли десятки російських олігархів потрапили у санкційні списки від ЄС та США. Пізніше – 30 вересня – Рада національної безпеки та оборони України запровадила дзеркальні санкції проти них. Нарешті 20 жовтня Офіс президента видав укази про введення в дію таких санкцій проти 2000 осіб, серед яких Михайло Фрідман і його партнери, що є акціонерами Альфа-Банку Україна. Це свідчить про те, що, ймовірно, саме українська Альфа стане першим банком, який буде націоналізовано за новим, щойно затвердженим державою, сценарієм.
Дійсно – днями народна депутатка від «Слуги народу» заступниця голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа розповіла, що Альфа-банк дійсно буде націоналізовано, і саме для цього парламентарі ухвалювали закон про виведення з ринку системно важливих банків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПриватБанк дозволив купувати валюту без обмежень в рамках програми «Капітал»
Причини і наслідки націоналізації Альфа-Банку в Україні
Хто реальні власники Альфа-банку Україна? До початку повномасштабної війни в Україні найбільшим акціонером Альфи був Михайло Фрідман з 32,86% акцій, а також Герман Хан – з 20,97% та Олексій Кузьмічов – з 16,32% акцій. Проте після 24 лютого структура власності банку дещо змінилася. Тепер Андрію Косогову належать 40,96% акцій, Михайлу Фрідману – 32,86%, Петру Авену – 12,4%, і ще 9% – італійській компанії UniCredit.
Михайло Фрідман. Фото: https://rusmonitor.com/
Коли проти Косогова, Фрідмана та Авена були впроваджені санкції, довіреною особою з їхніх пакетів акцій, призначеною Нацбанком України, став виконавчий директор Групи фінансових ринків Лондонської школи економіки Сімеон Дянков.
Чому українську Альфу не будуть ліквідовувати? У 2019 році з легкої руки Нацбанку Альфа-Банк Україна, що тоді тільки-но поглинув Укрсоцбанк, став системно важливим банком, що успішно працював на українському ринку. Зараз активи «Альфи» порівняно з початком 2022 року зменшилися на 14,2 млрд грн. Приміром, обсяг портфеля коштів юросіб до 24 лютого цього року перевищував 40 млрд грн, а у вересні становив уже 22,9 млрд грн. Ймовірно, пояснення доволі просте – після початку війни з банку пішли корпоративні клієнти зі своїми грошима.
Проте навіть за таких умов Альфу ліквідовувати не будуть. Чому ж? Бо це тривалий процес та колосальний стрес для банківської системи України, який нічого, крім втрат та обурення суспільства, державі не принесе. До того ж Альфа-Банк фактично є українською компанією, яка платить у бюджет великі податки та пропонує українцям робочі місця (в Україні працює 1717 відділення банку). За великим рахунком банк є частиною моноліту, що забезпечує стабільність фінансової системи країни.
Тож держава не допустить ліквідації «Альфа Банку», але і докапіталізовувати його не хоче, так само як і брати гроші (навіть без жодних зобов’язань) у Михайла Фрідмана. А він нещодавно пропонував немало… Відтак, залишається варіант націоналізувати.
Як пройде націоналізація? Альфа-банк Україна має, м’яко кажучи, сумнівне і неприховано російське коріння. Так, банк прямо не пов’язаний з РФ, як, скажімо, «Сбєрбанк», і позиціонується як банк з іноземним, а не суто російським капіталом. «Іноземний» звучить нейтрально, тоді як «російський» блимає червоним і тригерить кожного українця. Проте всі знають, що до чого – власниками банку є російські олігархи Михайло Фрідман, Андрій Косогов та Петро Авен, котрі ведуть бізнес в Україні і Росії, тому і податки платять і тут, і там.
Дивна ситуація у контексті повномасштабної війни, розпочатої Москвою. З боку України дозволити Альфа-Банку працювати у тому вигляді, як це відбувається зараз, означає дискредитувати себе і вчинити недалекоглядно – західні партнери от-от запитають, чому уряд досі не ліквідував банк.
Тож очевидно, що закон про виведення з ринку системних банків був ухвалений спеціально для націоналізації Альфа-Банку Україна.
За словами депутати Роксолани Підласої, Нацбанк формально визнає Альфу неплатоспроможним, докапіталізує його та націоналізує, але не виведе з ринку — так само сталося з Приватбанком у 2016 році.
Фінустанову можуть одержавнити вже до кінця поточного року, визнавши її неплатоспроможною через існуючі або неіснуючі проблеми з ліквідністю, далі буде введено тимчасову адміністрацію від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і, зрештою акції банку перейдуть у власність уряду в особі Мінфіну фактично безкоштовно – формально за банк заплатять символічну одну гривню.
Банк продадуть за гривню. Фото: https://medium.com/
Відповідно до нацбанківського регламенту, якщо банк визнається неплатоспроможним, члени його правління втрачають бездоганну ділову репутацію і не можуть залишатися на посадах. Тож, ймовірно, над новий топ-менеджментом банку уже думають у високих кабінетах Офісу президента, Мінфіну або Нацбанку. Про це дотично свідчить звільнення СЕО українського Альфа-Банку Рафала Ющака – після трьох років роботи він не став продовжувати контракт, який щойно завершився.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які банки в Україні беруть найменшу комісію за переказ із картки на картку
Хто і коли збирався купити Альфа-Банк Україна? Так, націоналізація Альфи виглядає логічно і закономірно, хоч і дещо запізніло. Проте держава могла вчинити з банком по-іншому – скажімо, продати його закордонним покупцям – а такі були ще навесні. Чому цього не сталося?
У квітні в урядових та банківських колах багато говорили про ймовріний продаж Альфи» азербайджанському холдингу NEQSOL Holding, проте так нічого і не вийшло. Українські видання писали, що навіть якби сторони дійшли згоди, перед продажем Альфу все одно мали націоналізувати, адже покупець мав отримати банк не від сумнівних олігархів з «російською» репутацією, а безпосередньо у України.
Здається, уряд був не проти вести перемовини і співпрацювати з NEQSOL, однак сам холдинг відмовився це робити через небажання підтверджувати прозорість джерел походження своїх коштів, що є обов’язковим.
Навіщо Альфа-Банку змінили назву? Навесні правління банку вирішило відмовитися від брендової назви фінустанови, аби банк перестав асоціюватися з Росією. Зупинилися на назві «Sense» – за аналогією з уже відомим українцям цифровим банком Sense SuperApp.
Відомо, що ребрендинг Альфи проведуть оперативно – до кінця грудня. Усе це серйозні витрати і неабиякий стрес для самого банку і його клієнтів. Ребрендинг вартує зусиль лише, якщо він вестиме до якісних змін – як-от сепарація від РФ на всіх рівнях. Тому очевидно, що одразу після завершення ребрендингу, уряд, ймовірно, націоналізує фінустанову і продасть бізнесу Фрідмана закордонним компаніям з бездоганною діловою репутацією.
Що казали власники Альфа-Банку Україна? У середині жовтня акціонери Альфа-Банку заявили, що готові докапіталізувати його на $1 млрд. Про це свідчить лист Михайла Фрідмана, адресований регуляторним органам Монако, з проханням дозволити частково розморозити його рахунки. Щоб продемонструвати серйозність своїх намірів, Фрідман надіслав листа й голові НБУ Андрію Пишному з підтвердженням готовності надати Альфі мільярд доларів.
Петро Авен та Михайло Фрідман. Фото: https://www.themoscowtimes.com/
«Необхідність докапіталізації неминуче постане перед усією банківською системою. Питання чиїм коштом це буде зроблено – приватних інвесторів чи держави. […] На нашу думку, приватні інвестиції – це найкращий варіант… Водночас, якщо уряд України чи Національний банк схилиться до рішення, що Альфа-Банк Україна має контролюватись державою чи іншим акціонером, ми готові безоплатно передати акції банку. […] Ми ніколи не ототожнювали інвестиції в капітал банку зі зняттям персональних санкцій. […] Я вважаю, що ми досягли результатів, якими можна пишатися, побудувавши один із найкращих банків у країні. Якщо у нас буде можливість інвестувати в банк та відновлення України – ми підтверджуємо свою готовність, у разі ж прийняття рішення щодо націоналізації Альфа-Банку Україна, хотів би запевнити вас, що процес передачі банку новому власнику відбудеться максимально комфортно», – коректно і шанобливо написав Фрідман, заявивши, що акціонери не оскаржуватимуть у судах рішення України передати контроль над банком державі або іншому акціонеру.
Проте Офіс президента України залишив цього листа, більше схожого на крик відчаю, без уваги. Докапіталізацію від Фрідмана приймати не хочуть, бо це нагадує спроби обійти жорсткі європейські санкції (до того ж західні партнери дали зрозуміти, що це не може бути погоджене), продати іноземному власнику не вдається, ліквідовувати не будуть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як банки заробляють гроші на непримітних комісіях — аналітика
Які проблеми виникнуть після націоналізації Альфи? Цікава і парадоксальна річ – націоналізація Альфа-Банку не може не відбутися і, водночас, не може дати державі нічого, окрім проблем та видатків. Йдеться ось про що.
Перш за все банку рано чи пізно знадобиться об’ємна докапіталізація. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, державі доведеться інвестувати у націоналізовану Альфу близько $1 млрд. Колосальна сума, озвучена політиком, може бути дещо перебільшеною. Насправді вона варіюється в рамках 10-13 млрд грн. Ці гроші шукатиме новий власник – тобто держава.
Крім того, Міністерство юстиції України може стикнутися з гучними і зовсім непотрібними скандалами у залі суду в рамках розгляду майбутніх позовів Фрідмана і компанії у високих міжнародних судах. Так уже було одного разу – у 2017 і 2018 роках, коли ексвласники «Приватбанку» Коломойський та Боголюбов подали проти України понад 700 позовів до американських судів.
Зрештою, після націоналізації Альфи поглиблюється ще одна проблема – монополізація банківського ринку державою. Нині майже 60% усіх банківських активів контролюються державою: «Приватбанк», «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк». Якщо до них долучиться Альфа, вийде 65%. Тож у таких умовах, як пишуть у класичних підручниках з економіки, фінансовому сектору України важко буде розвиватися на конкурентних ринкових засадах.
Щоправда, розрідити присутність держави на ринку можуть іноземні банківські групи шляхом купівлі націоналізованих банків. Однак відверто складні перспективи, що постануть перед державою після націоналізації Альфа-Банку, разом з непривабливим інвесткліматом країни, що знаходиться у стані війни, знижують шанси продажу іноземцям до нуля. Разом з тим, на думку депутатки Роксолани Підласої, державі не потрібно намагатися швидко продати банк. Натомість варто зберегти його на гідному функціонуючому рівні, щоб по-справжньому вигідно продати уже після перемоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Європейська банківська асоціація розробила таксономію шахрайства
Звільнився топ-менеджер ПриватБанку, який засвітився у розслідуванні про «батальйон Монако»
Нацбанк опублікував альтернативний економічний прогноз на випадок продовження війни до 2024 року
