Не зважаючи на те, що через війну 38% українських банків наразі збиткові, загальний прибуток сектору від початку року становив 7,9 млрд грн
Банки отримують доходи з багатьох напрямків своєї діяльності, зокрема, вони видають споживчі кредити, лізинги, пропонують страховку і, звичайно, беруть комісії за різні послуги. Деякі комісії можуть бути зовсім непомітними, але саме завдяки ним фінустановам вдається отримувати стабільний дохід.
Комісія за оплату товарів та послуг
Левова частина доходів фінустанов від карток припадає саме на еквайринг. Така комісія знімається за кожну транзакцію як через термінал, так і у випадку оплати через інтернет. Вона не вказується у чеках, але невід’ємна при кожній покупці.
Справа в тому, що така комісія, як правило, закладена в кожен товар, тому що підприємець сам платить її банку за надання послуг.
«На першому етапі регуляції гранична сума загальної комісії за еквайринг не має перевищувати 1,8%, відповідну зміну вже зробили і великі гравці цього ринку — ПриватБанк та Ощадбанк, — кажуть експерти. — З цієї комісії зокрема фінансується кешбек у банках та інші програми лояльності. Зрозуміло, чим менша комісія — тим менший кешбек».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прибуток українських банків за період війни впав у 5 разів — аналітика
Комісії за зняття грошей з депозитного рахунку
У цілому банки мають зазначати у своїх тарифах, що комісія за зняття коштів не поширюється на відсотки та суму депозитних вкладів. «Тобто, якщо клієнт захоче перевести кошти на поточний рахунок після завершення строку депозиту та зняти готівкою через касу, комісій бути не повинно», — зазначають експерти НБУ.
Попри це, більшість банків запровадило такі комісії і відсотки тут досить відчутні.
Наприклад, у Райффайзен банку комісія за часткове або повне зняття готівки з гривневого вкладу — 1% від суми (для депозитів у валюті — безкоштовно). ПриватБанк має схожі умови. Так, користувачі мають віддати 1% від суми переказу з «Приват-вкладу». Аналогічна ситуація в Ощадбанку та Сенс (Альфа).
Що стосується Монобанку, то при зніманні коштів у касі «Універсал банку» або «А-Банку» — комісія буде відсутня. Але якщо переводити депозитні гроші на картку Моно, а вже потім знімати готівку, доведеться заплатити 0,5% від суми (за власні кошти) і 4% (за кредитні).
Переказ коштів з картки на картку
Традиційно переказ власних коштів між платіжними картками коштує від 0,5 до 1 %, деякі банки пропонують і безкоштовні послуги. Більш складна ситуація з кредитними коштами, за переказ яких стягують від 3 до 4 %. Але не все так однозначно, є банки, які і тут роблять хитріше.
«Так, в Сенс банку переказ кредитних коштів — 4%. Але при цьому комісія стягується з усієї суми переказу, а не з суми кредитних коштів. Додаток буде показувати 0 грн, як пояснили у банку, це пов’язано з тим, що він показує комісію сервісу, а не картки. Але якщо в сумі переказу використано хоча б 0,01 грн кредитного ліміту, то вся операція тарифікується як за рахунок кредитних коштів. Тобто, якщо відправляти скажімо 50 тис. грн і взяти кредитних 900 грн, комісія буде 2000 грн», — кажуть фахівці.
Подібна ситуація і з Ощадбанком, у якому за переказ кредитних коштів беруть 3% (якими фактично обкладається вся сума).
ЧИТИАЙТЕ ТАКОЖ: Які банки в Україні беруть найменшу комісію за переказ із картки на картку
Кредитні ліміти
Понад третину скарг, які отримує Нацбанк від клієнтів банківських установ, стосуються саме кредитних відносин. Одна із найчастіших проблем — нараховані відсотки за борг на кредитці, якою ніхто роками не користувався.
Як діяти, якщо банк самостійно підвищує кредитний ліміт, щоб завдяки цим коштам списувати додаткові комісії за обслуговування?
«Вам варто спочатку звернутися безпосередньо до банку і вказати на відсутність кредитного договору з установою. Поясніть працівникам банку, що вам не надавалась інформація про реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту, платежі у разі прострочення. Штраф є безпідставним, адже банк списав борг та відсотки за рахунок кредиту, на який ви навіть не погоджувалися», — коментують ситуацію в НБУ.
Експерти також зазначають, що після звернення клієнтів з проблемою до Нацбанку, банки традиційно погоджуються закрити угоду на користь користувача, приймаючи аргументи регулятора.
Але є ще й інша проблема, коли банки не просто непомітно підвищують кредитний ліміт, але й роблять все можливе, щоб клієнт його не виплатив, заборгувавши більше.
У НБУ відносно цього кажуть, що таке можливо навіть якщо клієнт не заключав із банком кредитного договору і не отримував від нього інформацію про реальну відсоткову ставку.
Про подібні випадки згадують і фахівці в сфері мікрофінансових організацій.
«Якось прийшла жінка за позикою, їй потрібні були гроші на виплату кредиту. Банк дав їй 60 тисяч ліміту, а вона вирішила, що то їй зарплату підняли», — зазначають в одній із мереж МФО.
Комісії за комуналку та поповнення мобільного
Користувачі звикли до того, що за поповнення мобільного рахунку або оплату боргу за газ/електроенергію потрібно віддавати певний відсоток, і багато хто навіть не звертає на це увагу. При цьому, це суттєвий заробіток для фінустанов. Наприклад, якщо всі користувачі ПриватБанку поповнять мобільний рахунок (при середній комісії в 3 грн), це принесе понад 50 млн грн доходу.
З комуналкою справа дещо більш заплутана: банки мають з різними організаціями окремі договори, і тому комісія може бути як відсутня, так і становити певний відсоток (все залежить від самого банку).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Європейська банківська асоціація розробила таксономію шахрайства
Звільнився топ-менеджер ПриватБанку, який засвітився у розслідуванні про «батальйон Монако»
Нацбанк опублікував альтернативний економічний прогноз на випадок продовження війни до 2024 року
За матеріалами thepage.ua.