Ключові події конфлікту фінрегулятора і підприємця-мільярдера
Націоналізація ПриватБанку: історія конфлікту Коломойського та НБУ. Фото: svoboda.org
З початку 2019 року Ігор Коломойський подав низку позовів проти Нацбанку і ПриватБанку. Колишній акціонер найбільшої фінустанови країни звинуватив НБУ у незаконній націоналізації банку, а також оскаржив п’ять договорів по кредиту Привату і особисту поруку щодо них. PaySpace Magazine зібрав усі ключові події конфлікту фінрегулятора і підприємця-мільярдера.
2014-2015 роки – В Україні вибухнула фінансова криза, викликана, згідно зі звітом НБУ, «дискретним і непропорційним характером розвитку» фінансового сектора. У результаті з 2014 по 2016 рік в Україні також спалахнула криза банківської системи.
листопад 2015 року – ПриватБанк зіткнувся з інформаційною атакою: в Україні прокотилася масова СМС-розсилка, яка інформувала клієнтів про неліквідність банку і його прийдешню націоналізацію. Зростанню паніки серед вкладників також сприяли численні публікації у соціальних мережах і на маловідомих ресурсах.
У результаті Нацбанку довелося випустити спростування, в якому фінрегулятор назвав ПриватБанк “системно важливим для фінансової системи та найбільшим ощадним спеціалізованим банком, що обслуговує 34% вкладів населення країни”. Проте, як підкреслювали ЗМІ, такі запевняння Нацбанку раніше не були гарантією ліквідності фінустанов – зокрема схожу підтримку НБУ отримали «Фінанси і Кредит» і Дельта Банк, які згодом збанкрутували.
Колишні акціонери ПриватБанку – Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов. Фото: obozrevatel.com
листопад 2016 року – У цей період знову почастішали повідомлення про проблеми у ПриватБанку, однак цього разу їх поширювали вже деякі великі ЗМІ. Зокрема телепрограма Факти ICTV цитувала економіста Андрія Новака, який давав поради забирати з банку великі вклади і депозити. Нові атаки Коломойський, як головний акціонер банку, відбивав через соцмережі і маловідомі ЗМІ.
16 грудня 2016 року – Головні акціонери ПриватБанку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов відправили лист на адресу Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням націоналізувати банк, давши гарантію не перешкоджати цьому процесу. Лист було оприлюднено у липні 2017 року на сайті Міністерства фінансів.
Лист Коломойського і Боголюбова до уряду. Фото: bykvu.com
18-19 грудня 2016 року – Кабмін підтримав пропозицію НБУ і Ради з фінансової стабільності про перехід ПриватБанку в стовідсоткову державну власність. Згідно з офіційними документами, націоналізація гарантувала захист розміщених у банку коштів і заощаджень вкладників, бо одноосібним власником акцій ставало Міністерство фінансів.
Наступного дня після засідання Кабміну голова НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що ПриватБанк націоналізували у зв’язку з тим, що його капітал на 148 млрд грн менше необхідного.
23 грудня 2016 року – ТСН оприлюднив коментар Коломойського, в якому він сказав, що ПриватБанк «став жертвою свавілля НБУ».
Раніше згадану Гонтаревою нестачу в капіталі розміром у 150 млрд грн підприємець назвав «міфічною дірою», отриманою через довільну зміну НБУ облікової політики.
травень 2017 року – У розслідуванні журналістів програми «Схеми» підтвердилася інформація, раніше надана представниками Нацбанку – ПриватБанк видавав по всій країні мільярдні кредити фірмам, які існували лише на папері. Після націоналізації борг за невіддані кредити перейшов державі, тобто платникам податків. Щоб закрити дірку, крім держакцій, НБУ також використовував кошти його колишніх керівників і акціонерів, Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, які зберігалися у банку.
Автори програми прийшли до висновку, що ПриватБанк, як і багато інших виведених з ринку фінустанов, був доведений до банкрутства штучно. Експерт «Схем», керуючий партнер Capital Times Ерік Найман, висловив думку, що Нацбанк знав про ситуацію у ПриватБанку і запізніле рішення фінрегулятора про його націоналізацію має стати предметом окремого розслідування.
червень 2017 року – Аудиторська компанія Ernst & Young представила звіт, згідно з яким якість кредитного портфеля Приватбанку виявилася набагато гірше, ніж передбачалося у грудні 2016 року. Для виконання нормативів і поліпшення структури балансу експерти компанії порекомендували провести докапіталізацію. Український уряд виділив на це 38,5 млрд грн через випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) і передачі їх у портфель ПриватБанку.
Пізніше, згідно зі звітом НБУ про фінансову стабільність від 3 червня 2017 року, націоналізація банку запобігла ризику «невиконання акціонерами зобов’язань докапіталізувати банк та реструктурувати кредити пов’язаним особам». Також у документі підкреслили, що для збереження фінансової стабільності «держава уже витратила на поповнення капіталу Приватбанку еквівалент майже 5% ВВП».
Цього ж місяця Генпрокуратура відкрила кримінальні справи за ст. 218 і 220 – доведення ПриватБанку до неплатоспроможності. Повідомлялося, що колишній глава правління банку Олександр Дубілет видав кредити 36 компаніям, у яких було негативне фінансове становище.
Коломойський подав до судів кілька десятків позовів. Фото: politeka.net
липень 2017 року – Коломойський, а також пов’язані з ним компанії та особи подали до суду 90 позовів щодо націоналізації ПриватБанку.
січень 2018 року – НБУ поділився результатами розслідування міжнародного детективного агентства Kroll (компанія спеціалізується на розслідуванні фінансових махінацій, а також на розшуку і поверненні вкрадених активів), яке підтвердило: до націоналізації ПриватБанк був об’єктом масштабних скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум у $5,5 млрд.
18 квітня 2019 року – Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Коломойського до Нацбанку України і Кабінету міністрів щодо націоналізації ПриватБанку. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що відповідачам не вдалося довести наявність законних підстав для віднесення ПриватБанку до категорії неплатоспроможних, а потім – націоналізації. Пізніше суд повністю задовольнив позов підприємця щодо процедури примусової конвертації акцій у капітал банку при націоналізації.
Реакцією Нацбанку стала подача апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК).
19 квітня 2019 року – Коломойський подав п’ять нових позовів до Господарського суду Києва проти Нацбанку і ПриватБанку. У нових позовах оскаржувалися п’ять кредитних договорів і особисту поруку Коломойського щодо них. Згідно з джерелами, слухання були заплановані на 10, 22 і 23 травня.
Відділення ПриватБанку. Фото: economics.unian.net
26 квітня 2019 року – Голова Наглядової ради ПриватБанку турецький фінансист Енгін Акчакоча застеріг, що скасування націоналізації банку може призвести до фінансової кризи в Україні. На його думку, це поставить під загрозу монетарну політику, яка ґрунтується на процентній ставці та обмінному курсі.
14 квітня 2019 року – Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив скаргу Нацбанку стосовно судового рішення Окружного адміністративного суду, яке задовольнило позов Коломойського. НБУ повідомив, що має намір подати касаційну скаргу.
18 травня 2019 року – У мережі з’явилися деталі рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування націоналізації ПриватБанку, де наводилися аргументи на користь задоволення позову Коломойського. Наразі судові розгляди між Коломойським і Нацбанком у самому розпалі.
21 травня 2019 року – НБУ і ПриватБанк виграли справу проти компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським. Прийняте Верховним Судом України рішення є обов’язковим «для судів усіх інстанцій у подібних суперечках» і не підлягає оскарженню.
Читайте також – Как восстановить ПИН-код карты ПриватБанка: четыре простых способа
Telegram
Viber