Національний банк України (НБУ) з 14 січня пом’якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу

Фото: bank.gov.ua
По-перше, розширюються можливості компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації.
НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт — «позиковий», щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. Ключова мета таких змін — створити регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації «старих» зовнішніх позик вітчизняними компаніями, що важливо для залучення нових ресурсів в економіку України.
Розмір «позикового» ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.
У межах «позикового» ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією:
- погашення «старих» кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й виплата процентів за ними;
- розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
- повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була сплачена до 23 лютого 2022 року;
- фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт);
- репатріація дивідендів (понад встановлений ліміт).
Цікаве по темі: Як змінилися міжнародні резерви у грудні — НБУ
Серед особливостей «позикового» ліміту слід виділити такі:
- у разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах «позикового» ліміту;
- після здійснення операцій у межах «позикового» ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту;
- валютні операції в межах «позикового» ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.
Вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений / непоставлений товар.
Умови для проведення відповідних операцій є такими:
- повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару;
- сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі;
- продавець/виробник здійснює повернення коштів за товар у порядку та строки, передбачені вимогами Закону України «Про захист прав споживачів».
Також НБУ уточнив регулювання валютних операцій.
Для імплементації розпорядження Кабміну від 5 листопада 2025 року № 1209-р НБУ запровадив зміни у валютному нагляді за граничними строками розрахунків за експорт товарів. Зокрема, вимоги щодо цих строків не застосовуватимуться до експорту за зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ Експортно-кредитне агентство, на суму страхового відшкодування, сплаченого експортеру. Це має підтримати основну мету роботи агентства — стимулювання експорту української продукції, робіт і послуг.
Крім того, НБУ вилучив експорт страхових послуг із переліку операцій, на які поширюються граничні строки розрахунків, уніфікувавши підхід до страхування з іншими фінансовими послугами, для яких такі строки не діють.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки коштів держава отримала від ОВДП у 2025 — НБУ
НБУ перевірить шість банків у 2026
НБУ оновив вимоги до надавачів фінансових послуг
Джерело: НБУ.