За обслуговування та погашення боргу по єврооблігаціям Україна зобов’язана виплатити $4,5 млрд, і це тільки у 2024 році (починаючи з серпня)
Скільки Україна заборгувала власникам єврооблігацій Фото: freepik.com
Про це розповів народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на своєму Telegram-каналі.
Із цієї суми боргу:
- $0,91 млрд — погашення (випуск XS1303921214 із погашенням 1 вересня 2024 року);
- $3,61 млрд — прогнозована виплата відсотків.
«Я думаю, не має сенсу пояснювати очевидні речі, чому ця сума є непід’ємною для бюджету в умовах продовження повномасштабної агресії з боку росії. Аби відстрочити ці та інші відповідні виплати зовнішнім комерційним кредиторам, Україна починає офіційні консультації про реструктуризацію (відстрочку) таких виплат протягом дії програми МВФ, неформально такі консультації активізувались з осені минулого року», — зазначає нардеп.
За його словами, звідси очікуване зниження кредитного рейтингу України і перші витоки у ЗМІ про офіційні контакти з кредиторами, які мають тепер сформувати комітет аби виступати зі спільною позицією.
Гетманцев нагадав, що за умовами випусків, Україна має отримати згоду від власників, яким належить не менше 2/3 від основної суми боргу всіх випусків єврооблігацій і не менше 50% від кожного випуску окремо, що увійдуть у периметр реструктуризації (це близько $20 млрд). У 2022 році Україна отримала згоду від 75% тримачів єврооблігацій за їх номіналом. Окремі консультації пройдуть із власниками ВВП-варантів. І за необхідності (про що говорити ще зарано) із власниками єврооблігацій державних компаній, гарантованих державою.
Цікаве по темі: Скільки Україна недоотримала митних платежів через блокування кордону
Переговори — під «парасолькою» програми EFF — мають завершитись до серпня 2024 року. Хоч коментувати хід подібних перемовин і умови реструктуризації (умови відстрочки, продовження старих чи нові випуски, гарантії кредиторам) — це виключна компетенція Мінфіну, Данило Гетманцев також поділився коментарем:
«Утім скажу свою особисту думку, що рано чи пізно (хотілося б звісно перше), разом із партнерами ми прийдемо до певної формули, коли існуючі зовнішні комерційні зобов’язання держави та/або можливо навіть нові (бо Мінфін неодноразово озвучував плани повернутись на зовнішні комерційні ринки запозичень) будуть гарантовані партнерами із G-7/інших дружніх країн, насамперед, за рахунок заморожених суверенних активів банку росії», — наголосив нардеп.
Він сподівається, що більшу ясність з питань довгострокового поводження, зокрема, перспектив конфіскації і подальшого використання таких активів, матимемо після ювілейного 50-го саміту країн G7 у червні 2024 року.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
В ЄС схвалили запуск цифрового гаманця: Україна долучиться до пілоту
Україна оголосила про «велику приватизацію»: які підприємства продадуть
