Дія.Сity давно вийшов за межі просто податкових ставок і стає гейм-ченджером із залучення інвестицій. Також простір – це більше про ідею та мету перетворити Україну на потужного гравця світового технологічного ринку
Наталія Денікеєва, директорка директорату розвитку ІТ у Міністерстві цифрової трансформації, керівниця прєктного офісу Дія.City. Фото: пресслужба Дія.City
Україна проявила себе як сильний гравець на світовій арені у сфері технологій та інновацій. Попри виклики, з якими країна стикається через війну, стартап-екосистема продовжує розвиватися, демонструючи виняткову стійкість і амбіційність.
Важливим елементом цієї екосистеми є Дія.City, який прагне створити оптимальні умови для розвитку технологічних стартапів та залучення інвестицій у сферу високих технологій.
Ми поспілкувалися із Наталією Денікеєвою, директоркою директорату розвитку ІТ у Міністерстві цифрової трансформації, керівницею прєктного офісу Дія.City та дізналися, які кроки робляться для подальшого розвитку та інтеграції України у світовий інноваційний простір та про амбітні плани простору. Детальніше у нашому матеріалі.
Яка поточна ситуація у розвитку стартап-потенціалу України, враховуючи, що багато компаній, їхні CEO та засновники через війну стикаються з обмеженнями у можливостях представити свої проєкти на міжнародному рівні? Які рішення пропонує Дія.City для подолання цих викликів?
Розвиток і масштабування стартап-екосистеми — це наш важливий і незмінний пріоритет. Це системна робота, що націлена на формування підприємницької культури, полегшення доступу до акселераційних можливостей та інвестицій, і, звісно, участь українських стартапів у великих технологічних конференціях.
За минулий рік майже 300 українських стартапів та компаній показали свої розробки на близько 20 найбільших світових технологічних подіях. Це Web Summit, TechCrunch Disrupt, CES, Startup Grind, Slush та інші. У цифрах за 2023 рік — це понад $7 мільйонів інвестицій та $11 мільйонів у продажах.
Доступ до міжнародних ринків, клієнтів і інвестицій — це надважливо для українського технологічного сектору. Тож ми продовжуватимемо організовувати торгові місії.
Загалом, український ринок не дуже великий, тож стартапи мають доволі багато амбіцій та мрій про експансію. Тому міжнародної експертизи нам справді не вистачає. Було б круто, якби такі акселератори, як Plug and Play чи TechStars, були більш доступними для наших фаундерів. В умовах повномасштабної війни реалізувати це доволі складно і дорого, але ми намагаємося знайти вихід.
Також ми підтримуємо майже всі акселератори, які реалізуються в Україні для українських стартапів, зокрема, і тих, що за кордоном. Наприклад, 1991 Ventures запустили програму в межах нашого проєкту UK-Ukraine TechBridge. До цього запускали Science-to-Market Accelerator разом з університетом SET та Берклі. Для deep-tech стартапів робили проєкт Vacuum Deep Tech Acceleration. Всі ці програми дають стартапам дуже корисний досвід, тож раджу відстежувати такі можливості та брати участь.
Які зараз існують технологічні мости за межами України?
Ще нещодавно їх не було, але за прикладом успішних кейсів та завдяки безпрецедентній підтримці уряду Великої Британії ми запустили UK-Ukraine TechBridge.
Зараз технологічна галузь Великої Британії третя у світі за рівнем капіталізації — минулого року сукупна вартість британських стартапів досягла трильйона доларів. Тож для українських підприємців — це величезний ринок можливостей і перспектив для розвитку та масштабування. Разом з урядом Великої Британії запустили UK-Ukraine TechBridge.
Платформа дає змогу українським компаніям представити свої продукти потенційним партнерам, клієнтам та інвесторам. Також майданчик відкриває безліч освітніх можливостей. Наприклад рескілінг- та апскілінг-програми для українців від топових світових компаній Cisco, Salesforce чи Oracle. Ще один важливий напрям роботи проєкту — інвестиційний акселератор, про який я вже згадала. Він допоможе українським розробкам прокачати бізнес-навички та відкриє доступ до британських інвесторів й клієнтів.
Для нашої країни — це перший такий проєкт. Він лише запустився і зараз про результати говорити зарано. Але бізнес у цей проєкт дуже вірить, і ми вже отримуємо позитивний фідбек про те, що це реальний майданчик для виходу на новий ринок. До того ж є ринки, на які компаніям доволі складно заходити самостійно, і в таких випадках інституціональна підтримка держави на рівні профільного міністерства дуже допомагає. Тому ми плануємо екстраполювати цей проєкт на інші країни.
Чи планує Дія.City розширювати перелік переваг для компаній-резидентів та вводити нові етапи впровадження режиму?
На жаль, зараз ми обмежені війною і не можемо на 100% використовувати всі інструменти Дія.City. До початку повномасштабного вторгнення нашою метою було зробити Україну однією з найпривабливіших юрисдикцій у світі. Тож велику ставку робили на міжнародні компанії.
Втім, Дія.City — гнучкий та адаптивний простір. Це одна з його сильних сторін. Ми постійно аналізуємо галузь та ініціюємо необхідні зміни. Так навесні 2022 року ми розширили перелік видів діяльності, щоб у Дія.City могли заходити компанії, що займаються міжнародними картковими платіжними системами, виробництвом технологічних продуктів для використання в оборонній, промисловій та побутовій сферах та хостингом, зокрема хмарними датацентрами. Влітку минулого року додали до переліку компанії, що створюють та ремонтують дрони, а також навчають операторів БпЛА.
Для нас важливо, щоб простір відповідав викликам реальності та був корисним у розвитку перспективних сфер. Наприклад, зараз бачимо величезний потенціал у medtech компаніях, що створюють біонічні протези. Наша нова реальність — це велика кількість травмованих військових і нам потрібно знаходити дієві рішення для допомоги їм. Тому потрібно, щоб такі компанії мали в Україні максимально сприятливі умови для розвитку. Тоді такі технології стануть набагато доступнішими для українців — і організаційно, і фінансово.
А також вважаємо перспективною сферу виробництва електрокарів. Україна має величезні поклади літію, що якраз використовується для виробництва акумуляторів в електрокарах. Це величезні можливості — не просто бути експортером літію, а налагодити тут виробництво повного циклу та створювати продукцію з високою доданою вартістю для внутрішніх і зовнішніх ринків.
Яку суму інвестицій вдалось залучити для резидентів Дія.City? Як зараз працює інструмент венчурного фінансування? Які очікування на 2024 рік?
Залучати інвестиції українським компаніям завжди було непросто, а під час війни особливо. З самого початку однією з ключових ідей Дія.City було зробити так, щоб українські компанії могли залучати інвестиції в українські юрособи, а не реєструвати для цього компанію на Кіпрі, в Делавері чи Естонії. І ми вже бачимо, як Дія.City стає гейм-ченджером для галузі в контексті залучення інвестицій. Сприятливі податки, прозорість, стабільні умови, захист інтересів інвестора — все це реально впливає на інвестиційний клімат.
Серед останніх гучних кейсів — інвестиції Horizon Capital в освітню онлайн-платформу Preply, школу ІТ-професій GoIT (у випадку з ними ця угода в принципі стала можливою завдяки Дія.City) та створену в Україні міжнародну компанію Viseven. Усі троє — резиденти Дія.City. Загалом Horizon Capital залучив $350 млн в межах свого фонду Growth Fund IV з фокусом на Україну. Тож чекаємо ще більше приємних новин.
Ми також трекаємо використання інструментів венчурного інвестування в межах Дія.City — так стартапи залучають переважно pre-seed фінансування. Знаємо про кілька таких кейсів за 2023 рік, але вони поки що непублічні.
Згідно з останньою статистикою Дія.City, кількість об’єднаних компаній сягнула понад 830. Зафіксовано, що в середньому подається 50 заявок на місяць. Чи очікуєте ви збереження цієї тенденції протягом поточного року? Які результати показали перші два місяці цього року?
Станом на зараз в Дія.City майже 900 резидентів. За попередній рік до простору зайшло понад 370 компаній. Зараз бачимо, що компанії ще більше активізувалися — на місяць отримуємо в середньому до 50 заявок.
Серед нових резидентів — величезна кількість defense-tech компаній. Крім цього, резидентом стала компанія Intellias — ми довго на них чекали. До цього Rakuten теж проанонсували, що заходять у Дія.City. Загалом, у 2024 році очікуємо на низку відомих міжнародних технологічних компаній.
Скільки міжнародних компаній приєдналося до Дія.City? Будь ласка, наведіть декілька прикладів. Які стратегії ви плануєте використовувати для залучення іноземних компаній до співпраці у майбутньому?
Серед резидентів Дія.City — доволі багато всесвітньо відомих імен. Зокрема, Samsung, Nokia, Lyft, DataRobot та багато інших. Але всі ці компанії вже були присутніми в Україні.
Разом з тим, викликом для нас є залучення тих компаній, які ще не працюють на українському ринку. Для них Україна — це terra incognita. А під час війни ще й накладаються обтяжувальні обставини. Тому наша задача — багато говорити на міжнародну авдиторію про класні умови для технологічних бізнесів тут, топових ІТ-спеціалістів та великі перспективи українського ринку.
Чи будуть у 2024 році змінюватися умови вступу до Дія.City?
Вступ у Дія.City настільки простий та зручний, що змінювати там щось нема потреби. Для розуміння — статус резидента компанія отримує в середньому за 48 годин. Заповнення самої заявки триває близько 10 хвилин. А якщо у компанії виникають труднощі, наша команда радо допомагає та заводить у Дія.City буквально за руку.
Що стосується критеріїв — ми розробляли їх разом із бізнесом. Тож вони максимально збалансовані та повністю релевантні для тих компаній, для яких простір створювався.
Також важливо памʼятати, що погіршуватися умови не можуть протягом 25 років, це закріплено базовим законом про Дія.City. Стабільність — це один з фундаментальних принципів цього проєкту.
Які тренди найму в ІТ-сфері. Щоб ви порадили вашим майбутнім резидентам?
Розвиток галузі сповільнився — це факт. Найскладніше зараз сервісним компаніям — кількість замовлень зменшилася, клієнти йдуть через ризики, повʼязані з війною, тож людей масово відправляють на бенч. Втім, бачимо бум продуктового сектору — такі компанії масштабуються та доволі активно наймають людей.
Майбутнім резидентам радимо заходити в Дія.City та оцінити всі переваги простору. Одна з них — гнучкі форми наймання, що дозволяє побудувати прозору і ефективну корпоративну структуру компанії.
Поділіться планами роботи простору в цьому році?
Будемо і далі онбордити нові компанії в Дія.Сity. Крім цього, працюватимемо над тим, щоб вже поточні резиденти збільшували частку бізнесу в межах простору.
А взагалі — для нас проєкт Дія.Сity вийшов далеко за межі просто податкових ставок чи набору інструментів для роботи компанії. Це більше про ідею та мету перетворити Україну на потужного гравця світового технологічного ринку. Тож працюємо над низкою проєктів, які спрямовані на міжнародну промоцію українського технологічного сектору, матчмейкінг наших компаній з глобальними замовниками та розвиток венчурної екосистеми.
Україна навіть попри війну все ще має потенціал стати європейським ІТ-хабом. Так, зараз набагато складніше йти до цієї мети, але ми не думаємо зупинятися і продовжимо працювати над цим.
Ознайомтесь з іншими популярними інтервʼю:
