Бізнес хоче низькі ставки податків, відсутність ПДВ та просте і зрозуміле державне регулювання. Але чи можливо створити максимально сприятливі умови, щоб вітчизняні фахівці змогли реалізувати свій потенціал в Україні?
Директорка Директорату цифрової економіки Юлія Пархоменко. Фото: facebook.com
Раніше ми повідомляли, що Міністерство цифрової трансформації спільно з депутатами та бізнесом розробили та зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт № 10225-1 про обіг віртуальних активів в Україні.
Його мета — створити ефективний ринок віртуальних активів та встановити правила оподаткування операцій з новим класом активів та створити всі умови для роботи та розвитку ринку віртуальних активів в Україні.
Нагадаємо, у ВРУ вже реєстрували схожий законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» №10225 від нардепа Олександра Сови.
Тож які основні зміни до законопроєкту пропонує Мінцифра і чи спонукають такі законодавчі зміни інвесторів реєструвати бізнес в Україні. Про всі деталі в ексклюзивному інтерв’ю PaySpace Magazine розповіла директорка Директорату цифрової економіки Юлія Пархоменко.
До розробки законопроєкту був залучений бізнес. Які основні побажання гравців ринку?
Серед основних побажань бізнесу були, зокрема, нульові або вкрай низькі ставки податків, відсутність ПДВ. Запит на просте і зрозуміле державне регулювання. Можливість використання криптоактивів в якості засобу платежу та вільне використання стейблкоїнів. Також низька вартість комплаєнсу, необхідного для авторизації своєї діяльності.
Якщо законопроєкт підтримає Рада і він запрацює, які приблизні надходження до бюджету можна очікувати?
Наразі складно передбачити навіть приблизну суму податкових надходжень до державного бюджету. Потрібно розуміти, що об’єм сірого нерегульованого ринку не буде тотожній можливому обсягу легального ринку. Ринок необхідно вирощувати, тобто створити такі правові умови, в яких молода індустрія віртуальних активів зможе стабільно працювати та розвиватись в нашій країні, а для користувачів віртуальних активів можливість декларування та сплата податків будуть максимально спрощені, або навіть автоматизовані.
Ми вважаємо, що пільгове оподаткування зможе заохотити криптокомпанії реєструвати свою діяльність в Україні, а не в інших юрисдикціях.
Як легалізація криптовалюти впливає на інвестиційну привабливість країни?
Сьогодні більшість країн вже запровадили регулювання на ринку віртуальних активів. Впровадження державної регуляції є також елементом конкуренції юрисдикцій за те, щоб створити якомога комфортніші та привабливіші умови для роботи криптоіндустрії. Щоб помітно вирізнятись як юрисдикція на глобальному ринку криптоактивів, Україна повинна запропонувати відчутні переваги над іншими юрисдикціями. Наприклад, впровадити просте та зрозуміле регулювання, нижчу вартість комплаєнсу (дотримання регуляторних вимог) та найбільш сприятливе оподаткування для операцій з новим класом активів.
Легалізація ринку віртуальних активів може суттєво покращити загальний імідж України та посилити увагу іноземних інвесторів як до країни, дружньої до цифрових інновацій.
Ми прагнемо зробити Україну привабливою для роботи як локальних, так і міжнародних компаній у сфері віртуальних активів. Зокрема, стимулювати криптобіржі відкривати в нашій країні нові підприємства. У такий спосіб держава може отримати потужний приплив іноземних інвестицій, яких ми вкрай потребуємо для розвитку економіки та післявоєнної відбудови. Ми також хочемо створити максимально сприятливі умови, щоб наші фахівці змогли реалізувати свій потенціал в Україні.
Чим відрізняється ваша версія цього законопроєкту від документа депутатки Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олександри Сови?
Основна різниця стосується оподаткування операцій з віртуальними активами:
- В той час, як законопроєкт 10225 передбачає сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, законопроєкт 10225-1 встановлює перехідний пільговий період – 5% на перші 3 роки, 9% на наступні 5 років і лише через 8 років стандартну ставку 18%. Це потрібно для формування культури сплати податків з доходу від операцій з криптоактивами – з галузі, яка існує поза контролем держав та яка наврядчи може адмініструватись за допомогою інструментів державного примусу.
- В той час як законопроєкт 10225 вважає оподаткованою операцію будь-яке відчуження віртуального активу, законопроєкт 10225-1 не відносить до таких операцій обмін одних віртуальних активів на інші ВА.
- Альтернативний законопроєкт 10225-1 передбачає обов’язок постачальників послуг лише повідомляти податкові органи про розмір виплачених доходів, з тим щоб фізичні особи декларували їх самостійно. Це дозволить їм враховувати доходи та збитки отримані з різних джерел протягом податкового періоду. Водночас основний законопроєкт 10225 передбачає виконання постачальниками послуг функцій податкового агента, включаючи сплату податку на доходи фізичних осіб — їх клієнтів, при цьому зобов’язання самостійного декларування цих самих доходів з фізичних осіб ніхто не знімає. Більш того, в цьому випадку і без того непростий процес розрахунку суми податків стане для громадян набагато складнішим.
- Основний законопроєкт звільняє від сплати ПДВ лише три види діяльності постачальників послуг з обміну ВА на ВА, з обміну ВА на грошові кошти та послуги з переказу ВА, в той час, як альтернативний звільняє від сплати ПДВ будь-які послуги, пов’язані з обігом ВА, крім консалтингу.
Для провайдерів послуг пов’язаних з оборотом віртуальних активів альтернативний законопроєкт пропонує спрощені у порівнянні з основним законопроєктом регуляторні вимоги як до авторизації, так і до публічної пропозиції ВА. Відповідно й набагато менші потенційні витрати на комплаєнс, менші платежі за авторизацію, менші повноваження регулятора, відсутність надмірних санкцій за дрібні порушення та чимало інших переваг.
Розкажіть, які передбачені можливості для резидентів Дія.City та провайдерів?
Провайдери послуг в сфері віртуальних активів можуть використовувати переваги спеціального податкового режиму Дія.City, зокрема, обирати зручну систему оподаткування, наприклад, сплачувати податок на прибуток у розмірі 18% або ж сплачувати податок на виведений капітал на рівні 9%.
Натомість резиденти Дія.City зможуть здійснювати операції з новим класом активів тобто купляти, продавати, використовувати та обліковувати, що неможливо було раніше.
Чи стане цей законопроект фінальним кроком до повної легалізації криптовалюти в Україні?
Так, стане. Бізнес зможе нарешті повноцінно працювати, зокрема, ми очікуємо негайного відновлення роботи фіатних шлюзів. Проте слід розуміти, що формування регуляторного поля ще триватиме певний час: потрібно розробити зміни та уточнення до прийнятих законів, а також підзаконні нормативні акти. Крім цього, зі вступом України до ЄС, наша країна працюватиме вже з використанням Регламенту МiСА на загальноєвропейському просторі.
Вам буде цікаво ознайомитися із нашими популярними матеріалами:
Легалізація біткоіна здатна послабити страховий сектор — аналітики агентства Fitch
