У Львові водинадцяте відгриміла найбільша технологічна конференція України ІТ Arena 2024, яку організував Lviv IT Cluster. Подія традиційно зібрала провідних експертів, інноваторів та підприємців з усього світу. Це більше ніж 5500 учасників з 30 країн. Фаундери стартапів залучили рекордні $1.5 мільйона, а підприємці та засновники українських компаній досліджували нові можливості масштабування свого бізнесу. На ІТ Arena побували і журналісти PaySpace Magazine. Тож як все було, читайте у нашому репортажі
Репортаж із IT Arena 2024. Фото: Lviv IT Cluster
Перший день події був присвячений тематиці New Dawn – новому світанку технологій. Відбулись виступи провідних спікерів, серед яких: Філіп Жілле, Gatewatcher; Дінкар Джайн, Uber, Міхал Крамарж, Google for Startups та Монік Браун, Lockheed Martin та інші. Спікери ділилися своїми знаннями та баченням майбутнього технологій. А також палкі панельні дискусії в межах чотирьох треків Business, Technology, Product та Startup, де ключовими темами були AI-технології, кібербезпека та defense tech.
Майбутнє розвідки в епоху штучного інтелекту
Анна Гуетат, віце-президентка з питань даних, аналітики та штучного інтелекту в Recorded Future, виступила на заході IT Arena, де поділилася своїми думками про майбутнє штучного інтелекту та його роль у розвитку інтелектуальних систем. Гуетат має ступінь магістра з цифрових медіа та веб-технологій, Гарвардського університету та ступінь магістра з інформаційних технологій та Економічного університету в Польщі. Анна має понад 15 років досвіду в розробці нових продуктів, насамперед у сфері даних, аналітики та штучного інтелекту.
Тож фахівчиня у своїй промові розповіла про те, як компанії у яких вона,зокрема, працювала невтомно думали над тим, щоб забезпечити своїх клієнтів усіма необхідними інструментами для успіху. Вона зазначила, що після початку розвитку великих мовних моделей кілька років тому, штучний інтелект швидко перейшов від науково-фантастичних концепцій до реальних щоденних застосувань. Зокрема, це стосується аналізу розвідувальної інформації, де величезні обсяги даних обробляються на небаченій досі швидкості й масштабах.
Анна Гуетат, віце-президентка з питань даних, аналітики та штучного інтелекту в Recorded Future. Фото: Lviv IT Cluster
«Перевага у прийнятті рішень полягає в тому, що сила автоматизації та автономності відіграє ключову роль, а правильно налаштовані програми штучного інтелекту стають провідним інструментом. ШІ полягає не в передбаченні майбутнього, а в осмисленні того, що відбувається. Багато людей помилково намагаються використовувати ШІ для прогнозування майбутніх подій, тоді як його основне призначення — автоматизація та автономна обробка даних. Саме це і є головною цінністю, яку він може принести. Зараз, більше ніж будь-коли, важливо вилучати цінність з інформації. Цікаво відзначити, що розвідка розпочиналася як державна програма, але з розвитком кіберпростору вона швидко перейшла в приватний сектор. Спочатку приватний сектор був зайнятий бізнес-аналітикою та кіберзагрозами, але з часом, з появою великої кількості відкритих даних, розвідка стала наступним кроком. Це прискорило зміну балансу сил і посилило взаємодію між національними державами та корпоративною розвідкою, особливо з моменту створення Інтернету», — зазначила спікерка.
Гуетат підкреслила, що штучний інтелект не тільки допомагає аналітикам значно підвищувати ефективність, але й стає інструментом у руках зловмисників, які використовують його для посилення своїх можливостей. Однак, попри нові загрози, головним залишається аналіз даних, який залишається у центрі уваги, навіть коли природа розвідки постійно змінюється. Щоб краще зрозуміти ці зміни, необхідно звернутися до історії розвідки і побачити, як успіхи і невдачі формували поточний стан речей. Говорячи про приклади успіху, вона навела вбивство Усами бін Ладена в 2011 році та дешифрування нацистського коду «Енігма» під час Другої світової війни. Однак, не обійшлося й без уроків – як, наприклад, під час нападу на Перл-Харбор у 1941 році, коли розвідка не змогла передбачити атаку, незважаючи на численні сигнали та попередження.
Фото: Lviv IT Cluster
Анна також наголосила, що у світі розвідки найбільше значення має здатність штучного інтелекту автоматизувати й автономно обробляти дані, а не передбачати майбутнє. На її думку, надмірна віра в можливості ШІ для прогнозування часто призводить до розчарувань. Натомість ШІ варто використовувати для вилучення цінної інформації з наявних даних і зменшення рівня невизначеності. Вона також звернула увагу на зміну балансу між державним та приватним сектором у розвідці. З розвитком кіберпростору та появою величезних обсягів даних, приватний сектор почав займати ключову роль у зборі розвідувальної інформації, особливо через соціальні медіа-платформи.
Гуетат зазначила, що ми самі добровільно передаємо великі обсяги інформації технологічним компаніям і соціальним мережам, які використовують ці дані для своїх переваг. При цьому уряди і розвідувальні служби все більше залежать від приватних компаній і зовнішніх виконавців, щоб впоратися з потоком даних і належним чином використовувати їх.
Читайте також: Як зробити стартап прибутковим, залучати інвестиції та вийти на міжнародні ринки: репортаж з IT Meets Startups
Технологічні тренди в Україні: від стійкості до глобального впливу
На панельній дискусії «Технологічні тренди в Україні: від стійкості до глобального впливу», що відбулася на IT Arena, обговорювалися виклики, з якими стикається український IT-сектор в умовах війни та глобальних економічних змін. Основними спікерами були Віталій Седлер, СЕО та співзасновник Intellias, та Ярослав Любінець, доктор наук і голова правління SoftServe.
Ярослав Любінець у своєму виступі зосередив увагу на викликах та можливостях, з якими стикається компанія SoftServe. Він розповів про те, як компанія здобула високу репутацію на міжнародному ринку завдяки надійним бізнес-процесам та стійкості в умовах постійних загроз.
«Минулого року наші клієнти з Нідерландів сказали: це фантастика. Дуже хороша система. Ми цінуємо це», — відзначив Любінець, наголошуючи на тому, що компанія вміє адаптуватися до нових реалій, хоча ще десять років тому Україна була значно привабливішою для ведення бізнесу.
Віталій Седлер підкреслив, що нинішні економічні умови стали викликом для української IT-галузі, особливо зважаючи на зростання конкуренції з боку таких країн, як Індія, Латинська Америка та Єгипет. Він також звернув увагу на важливість підтримки психічного здоров’я працівників компаній, оскільки війна та стрес суттєво впливають на продуктивність.
Віталій Седлер, СЕО та співзасновник Intellias, та Ярослав Любінець, доктор наук і голова правління SoftServe. ФОТО: PSM
«У нас є програма психічного здоров’я з психотерапевтами, різні опитування, щоб зрозуміти, як наші люди почуваються. Це допомагає зберігати залученість та підтримку», — зсказавСедлер.
Обидва спікери наголосили на важливості соціальних ініціатив, таких як підтримка ветеранів, які повертаються з фронту, та створення умов для їх реінтеграції в бізнес. Віталій Седлер підкреслив, що ці ініціативи є важливими для збереження конкурентоспроможності українських компаній, особливо в умовах глобальних викликів.
Основні теми дискусії стосувалися необхідності адаптації українських IT-компаній до нових реалій, зокрема через впровадження інновацій, підтримку співробітників та залучення ветеранів, а також подолання конкуренції з глобальними ринками.
Повноцінний запуск програми єРезидентство
Під час виступу на панельній дискусії віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповів про повноцінний старт програми єРезидентство — електронного резидентства для іноземців, які хочуть вести бізнес в юрисдикції нашої країни. Реалізація проєкту дозволить Україні отримати додаткові надходження від податків е-резидентів та нові можливості для залучення інвестицій.
Федоров наголосив, що програма є важливою частиною цифрової стратегії України. Ця ініціатива надає можливість громадянам інших країн отримувати електронне резидентство в Україні, що відкриває доступ до українських фінансових та правових систем, не потребуючи фізичної присутності в країні.
Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Фото: Lviv IT Cluster
єРезидентство є не лише способом залучити іноземні інвестиції та підвищити економічну активність в Україні, але й важливим кроком у побудові міжнародного цифрового бренду країни. Україна вже здобула міжнародне визнання як лідер у цифровій трансформації, і єРезидентство має на меті зміцнити цей статус.
«Ми зараз працюємо над створенням єдиного цифрового міжнародного бренду нашої країни, який би представляв наші державні та приватні ініціативи як один проект, єдиний сигнал для всього світу», — наголосив Федоров.
Також віцепрем’єр підкреслив, що Україна обережно підходить до прогнозів стосовно кількості потенційних резидентів та очікуваних прибутків. Він зазначив, що програма має амбітні плани з масштабування, і в перспективі може принести десятки мільйонів гривень у державний бюджет.
«Наша ключова мета — зробити все максимально онлайн, щоб кожен крок процесу був простим і доступним. Ми прагнемо залучити до 100 тисяч резидентів і, якщо це вдасться, тоді зможемо говорити про мільярдні надходження», — додав Федоров.
Фото: Lviv IT Cluster
Екосистема інновацій
Другий день конференції розпочали із панельної дискусії «Екосистема інновацій» спікерами були Джіджі Вонг, науковий співробітник та викладач Центру підприємництва та технологій Сутарджа, і Ронда Шрейдер, виконавчий директор Освітньої програми Bay Area Node для NSF I-Corps та Berkeley Haas Entrepreneurship, обговорювали виклики та особливості створення інноваційних екосистем у різних регіонах світу. Основною темою розмови стала необхідність адаптації інноваційних моделей до місцевих культурних умов, замість спроб копіювати успіх Кремнієвої долини.
Джіджі Вонг розпочала свою промову з того, що висловила розчарування з приводу прагнень багатьох країн відтворити модель Кремнієвої долини. Вона наголосила, що успіх цього регіону був обумовлений унікальними історичними обставинами, такими як значне фінансування оборонних технологій під час Холодної війни, а також географічною віддаленістю від політичного центру США — Вашингтона.
Вона додала, що успіх Кремнієвої долини важко відтворити в інших частинах світу через відмінності в культурах та умовах.
Джіджі Вонг, науковий співробітник та викладач Центру підприємництва та технологій Сутарджа, і Ронда Шрейдер, виконавчий директор Освітньої програми Bay Area Node для NSF I-Corps та Berkeley Haas Entrepreneurship. Фото: Lviv IT Cluster
«Абсолютно неможливо просто скопіювати Кремнієву долину, тому що її успіх був обумовлений унікальними історичними та культурними факторами. Кожна країна повинна враховувати власні особливості та розвивати свої інноваційні екосистеми відповідно до них. Культура, економічні умови, ставлення до ризиків – усе це впливає на процес розвитку технологій. Важливо не просто наслідувати інші моделі, а адаптувати їх до місцевих реалій», – поділилась думками Вонг.
Вонг також поділилася своїм досвідом роботи в різних країнах, включаючи Сінгапур та Катар, де вона спостерігала, як місцеві уряди та компанії намагаються впровадити інновації, але часто стикаються з культурними обмеженнями. Як приклад, вона навела свій досвід викладання в Берклі, де під час занять використовувала приклади, які відображають культуру США. Проте, коли вона викладала в Катарі, такі приклади виявилися недоречними через культурні відмінності. Це підкреслює важливість врахування культурних особливостей під час створення інноваційних екосистем.
Ронда Шрейдер акцентувала увагу на іншій важливій складовій інновацій — готовності до ризику та невдач. Вона зазначила, що в Кремнієвій долині одним із чинників успіху стала культура, яка заохочує до експериментів та готовності до невдач. Шрейдер поділилася своїм досвідом роботи в Південній Кореї та Японії, де страх перед невдачею суттєво стримує розвиток інновацій.
«Вони просто бояться невдач. Ми зосереджуємося на тому, щоб зазнавати невдач рано і вчитися на них, щоб мінімізувати тертя на шляху до успіху», — зазначила вона.
Шрейдер також підкреслила важливість структури та процесу в побудові інновацій, що дозволяє уникнути хаосу та ефективніше вчитися на помилках.
Особливу увагу спікери приділили тому, як місцеві культури впливають на формування інноваційних екосистем. Шрейдер відзначила, що рівень довіри між людьми є важливим фактором у розвитку стартапів і технологічних компаній. У Катарі, де вона працює над створенням інноваційної екосистеми, високий рівень суспільної довіри полегшує процес побудови партнерських стосунків та сприяє розвитку підприємницької діяльності. Вона також додала, що інші країни, де відсутня культура довіри, стикаються з труднощами на етапі співпраці та комунікації.
Вонг і Шрейдер закликали до обережного підходу у спробах копіювати Кремнієву долину, наголошуючи на необхідності адаптації до місцевих культурних особливостей та готовності до невдач.
Цікве по темі: Нові можливості для українських стартапів від Glovo та USF: репортаж із конференції PowerUp
Як Україні стати Меккою для стартапів
На айтіподії учасники жваво обговорювали поточний стан української стартап-екосистеми, її потенціал і те, що необхідно для подальшого розвитку. Головна тема стосувалася залучення інвестицій в Україну, розвитку технологічного сектору та впливу воєнних умов на бізнес і стартапи.
Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації України, підкреслив, що, незважаючи на виклики, Україна має потенціал стати важливим гравцем у сфері оборонних рішень та інновацій. Він зазначив, що інвестори повинні звертати увагу на можливості в Україні, адже країна активно розвиває нові технології, зокрема в сфері штучного інтелекту та оборони.
Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації України, Фото: Lviv IT Cluster
«Україна має величезний потенціал для того, щоб стати провідним гравцем у сфері оборонних рішень. Ми зараз переосмислюємо, як будуть вестися майбутні конфлікти, і це відбувається прямо тут, в Україні. Якщо ви хочете стати частиною цих змін – приїжджайте до України, інвестуйте в наші рішення. Ми маємо сильну спільноту людей, які працюють зі штучним інтелектом, блокчейном та апаратними рішеннями. Це те, що робить нас сильною технологічною нацією і дає нам унікальну позицію у світі», – висловився Борняков.
Ганна Шувалова, представниця Horizon Capital, поділилася успішними кейсами інвестицій у технологічні компанії, підкреслюючи, що в Україні існує значний інтерес до технологічного сектору, незважаючи на війну. Вона зазначила, що на українському ринку є багато компаній, які готові залучати міжнародні інвестиції.
Станіслав Лур’є, керівник українського офісу Osavul, висловив думку, що урядові програми підтримки стартапів, такі як спеціальний режим Diia.City, мають вирішальне значення для розвитку стартап-екосистеми. Він наголосив на важливості розвитку державних грантів та залученні інвесторів до технологічного сектора, особливо в сфері оборонних технологій.
Переможці стартап-змагань IT Arena: Інновації, що змінюють світ
Змагання стартапів на IT Arena цього року стали справжнім випробуванням для інноваційних проектів. Стартапи з різних категорій готували свої доповіді та презентували розробки перед інвесторами, демонструючи свої унікальні технологічні рішення. Учасники отримали можливість не лише показати свої стартапи, але й залучити інвестиції та отримати важливі поради від професіоналів. Це були дні запеклої конкуренції, де команди презентували свої найкращі проекти, а їх ідеї захоплювали увагу суддів та глядачів.
Переможці стартап-змагань IT Arena. Фото: Lviv IT Cluster
Змагання проходили у кількох категоріях, і переможцями стали стартапи, які продемонстрували значний потенціал для впровадження своїх рішень на глобальному рівні. В загальній категорії трійка лідерів виглядає наступним чином:
- Extravision – інноваційний проект, що зробив сильне враження на журі.
- Bliss Brain – проект, який виділився унікальними рішеннями для нейротехнологій.
- Aspichi Luminify – стартап, що запропонував нові технологічні підходи в галузі освітлення.
В категорії оборонних стартапів переможцями стали:
- Камера Oko – потужне рішення для оборонної сфери, яке вразило журі своїми технічними можливостями.
- Vidar Systems – стартап, що надав інноваційне бачення у сфері оборонних систем.
- Norda Dynamics – проект, що продемонстрував нові підходи до безпеки та динамічних систем.
Цього року переможці отримали грошові призи:
- 1 місце: $15 000
- 2 місце: $10 000
- 3 місце: $5 000
Крім того, спеціальні призи за найбільш впливові стартапи від @zminfoundation отримали:
- Lifesaversim – $15 000
- Syla – $10 000
Загалом, стартапи, що брали участь у конкурсі, вже залучили понад $1,5 мільйона інвестицій. Ці проекти продовжують розвиватися, відкриваючи нові можливості для інноваційного бізнесу.
Ознайомтесь з іншими нашими цікавими репортажами:
Як проходила конференція TechFin Expert Summit 2024: фоторепортаж та коментарі учасників
Як побудувати ефективну комунікаційну стратегію в ІТ-індустрії: репортаж з Ukrainian TechComms Days
