close-btn

Як побудувати ефективну комунікаційну стратегію в ІТ-індустрії: репортаж з Ukrainian TechComms Days

Стратегічно і професійно вибудовані комунікації з клієнтами, партнерами, інвесторами, суспільством та владою є ключовим фактором успіху ІТ-бізнесу. Ukrainian TechComms Days – унікальна подія для ІТ-індустрії, яка зібрала провідних експертів, представників високотехнологічних компаній та фахівців з комунікацій для обміну ідеями, знайомства із новими тенденціями галузі

Ukrainian TechComms Days

Ukrainian TechComms Days. Фото: пресслужба IT Ukraine Association

Ukrainian TechComms Days, організований IT Ukraine Association, включав насичену програму з дискусійною панеллю за участю авторитетних фахівців, кейс-стаді та спічами знаних в індустрії експертів. Програма охоплювала аналіз особливостей побудови комунікацій для сервісних, продуктових та сервісно-продуктових компаній на ринках України та за її межами. Експерти ділилися ефективними стратегіями просування для багатьох Tech-напрямків.

ITU Comms Days став майданчиком для обговорення гострих питань індустрії, якісного нетворкінгу, обміну думками та цінними інсайтами, а також усього, що важливо знати й розуміти для побудови сильної ІТ-компанії та успішного просування ІТ-продуктів у світі.

На події були присутні журналісти PaySpace Magazine. Тож більше у нашому матеріалі.

Хто насправді просуває tech-бренд України?

У рамках заходу відбулася дискусійна панель, де провідні експерти обговорювали ключові питання та виклики, з якими стикається український технологічний сектор на міжнародній арені. До обговорення долучилися Михайло Подоляк, радник голови офісу Президента, Марина Дадінова, заступниця голови Brand Ukraine, керівниця програмного напряму, та Віталій Седлер, CEO і співзасновник Intellias.

tech-бренд України

Тech-бренд України. Фото: пресслужба: IT Ukraine Association

Марина Дадінова, заступниця голови Brand Ukraine та керівниця програмного напряму, розповіла про сприйняття технологічного сектору України за кордоном і його вагу у загальному іміджі країни.

Вона зазначила, що організація проводить глибокий аналіз того, як Україну розглядають у світі. Протягом останніх двох років, і особливо з початком повномасштабного вторгнення, кількість згадок про Україну в медіа значно зросла — у десятки, сотні, а то й тисячі разів. Дадінова підкреслила, що вони досліджують не лише кількість згадок, але й зміст, щоб зрозуміти, наскільки сказане про Україну відповідає тому, з чим країна хоче асоціюватися.

Технологічний імідж України є важливою складовою цього процесу, проте лише 3% згадок у медіа стосуються України як технологічної країни. Це свідчить про необхідність подальшого просування технологічного бренду України на міжнародній арені.

«Три відсотки згадок — це дуже малий показник, особливо на великому масиві даних. Вже маємо дуже потужну галузь, яка самостійно розвивається, є дуже прогресивною та інтегрованою в міжнародну спільноту. Це має продовжуватись. Однак ми втратимо багато, якщо не розвиватимемо інші аспекти, необхідні для створення драйвера, що допоможе покращити сприйняття України як технологічної держави. Ми помітили, що серед експертної спільноти існує високе знання про Україну і позитивне ставлення. Але коли ми говоримо про визнання серед споживачів, то існує великий розрив між експертним знанням про потенціал України і знанням споживчих аудиторій», — зазначила Марина Дадінова.

Марина Дадінова також наголосила, що варто розвивати технологічний бренд України не лише технологічному сектору, але й державі, громадянському суспільству та експертному середовищу. І є цифрові докази цієї необхідності, і незабаром буде презентоване дослідження про знання українських брендів за кордоном. Дослідження цього року охоплює 7 країн у різних регіонах світу, і показує, що IT-галузь не є головною асоціацією з Україною.

Найбільше Україну асоціюють з агросектором, потім з енергетикою, а IT-галузь значно відстає. Однак, варто розвивати IT-галузь, оскільки саме її знають і цінують в Україні. Це створить мультиплікаційний ефект, який необхідно підтримувати.

Віталій Седлер, CEO і співзасновник Intellias, наголосив, що українська IT-індустрія виросла завдяки зусиллям інженерів та бізнесменів, які побудували потужні сервісні компанії. Сьогодні ця галузь є однією з найбільших експортних індустрій країни, з експортом на суму 7 мільярдів доларів та міцними позиціями на глобальних ринках. Він підкреслив, що це досягнення є заслугою українських інженерів, і коли вони представляють себе клієнтам як українська компанія з українськими інженерами, це вже є сильним знаком якості, який не потребує додаткових доказів.

«Якщо говорити про Intellias, то зараз по суті у 8 країнах є наші інженери: Україна, Польща, Болгарія, Хорватія, Португалія, Іспанія, Колумбія, Індія. З цих країн можу сказати, що навіть в таких умовах Україна знаходиться сьогодні на найсильніших позиціях. У нас є велика кількість інженерів, у нас велика кількість висококваліфікованих інженерів, які віддані своїй роботі. Це, напевно, нас, українців, відрізняє — стійкість. Це дуже допомагає бізнесу, і коли ми працюємо з великими компаніями, то вони точно знають, що ми готові до об’ємів і до роботи», — висловився під час панелі співзасновник Intellias.

Учасники дискусії звернулись з питанням до Михайла Подоляка про те, як Офіс Президента бачить розвиток екологічного фонду України. Він зазначив, що зовнішнє сприйняття країни значною мірою залежить від внутрішньої ситуації, особливо безпекової, а також від законодавчої та інфраструктурної підтримки. Модератор попросив Подоляка поділитися баченням щодо розвитку українських технологічних компаній у процесі післявоєнної відбудови та подальшого розвитку.

Михайло Подоляк відповів, що держава завжди має свої плюси і мінуси, оскільки вона завжди трохи повільніше приймає правильні рішення для конкурентного середовища. До початку повномасштабного вторгнення енергетика та інші великі галузі виглядали застарілими та масштабними, частково радянськими. Однак те, що презентувало Україну, це був ІТ-сектор і український спорт, які будували наш бренд. Після початку вторгнення Україна здобула величезну політичну суб’єктність, і сьогодні вона відома скрізь. Незалежно від сектора економіки, ви можете скористатися фразою «я з України» і отримати відкриті двері. Це потрібно використовувати сьогодні, оскільки ІТ-сектор має максимальні можливості для домінування у світі.

Читайте також: Як українському бізнесу розширити експансію на міжнародні ринки та які є для цього допоміжні ресурси: репортаж із конференції «Мій експорт»

ІТ-сектор має максимальні можливості

ІТ-сектор має максимальні можливості. Фото: пресслужба: IT Ukraine Association

«Чи буде допомагати держава? Ну, десь в чомусь буде, безумовно. У нас є Міністерство цифрової трансформації, яке працює. Ми, як і мої улюблені країни Балтії, через відповідне міністерство намагаємося мінімізувати негативний вплив бюрократії на сектор. Чи буде це завершено повністю? Ні. Чи буде держава не розуміти прогресії? Так. Але чи може це зупинити розвиток сектора? Ні. Сьогодні у нас закладені можливості для домінування в певних напрямках у Східній Європі. Україна буде домінувати у деяких секторах. Чи можна цим скористатися прямо зараз? Так. Чи треба співпрацювати з державою? Безумовно. Чи треба мати колективний лобістський орган від галузі? Ну, чесно кажучи, я не зовсім розумію, як це може мати лобістський орган, тому що він структурований трохи інакше. Чи буде він драйвером, як ви говорите? Так, він сьогодні вже є драйвером», — аргументував Подоляк.

Марина Дадінова, заступниця голови Brand Ukraine та керівниця програмного напряму, наголосила, що найкраща комунікація полягає в запобіганні кризам і системній роботі з ризиками. Вона зазначила, що нинішні ризики абсолютно зрозумілі і вже навіть відображаються в міжнародних індексах ризиків. Ці ризики пов’язані не тільки з війною, а й з іншими факторами, які є критичними для довгострокового планування. Людський потенціал є найголовнішим для галузі, тому про це потрібно думати з погляду освіти, забезпечення якості та залучення до освіти людей різних вікових верств.

«Далі є питання володіння англійською мовою, яка впливає на сприйняття українських ІТ-компаній у світі. Є багато дрібних факторів, які можна або оминути, або вирішити спільно з державою. Я не можу порадити універсальний меседж, бо кожна компанія має свою нішу, свій продукт і свої цілі. Але якщо ви хочете виходити на ринок конкретних регіонів чи країн, ви маєте знати не лише внутрішні ризики, але й ті, що може принести середовище країни, до яких ви маєте готуватися. Універсального магічного рішення немає. Все базується на аналізі, роботі з даними, співпраці з людьми як всередині, так і зовні», — радить Дадінова.

Комунікація держави й бізнесу

Фахівці індустрії порушили важливе питання про баланс у комунікаціях між державою та приватним сектором під час обговорення міжнародних торгових місій. Вони зауважили, що Україна, взявши на себе комунікацію на державному рівні, не завжди вдало відображає реалії приватного сектору. Подоляк відзначив, що міжнародні клієнти бачать обстріли та кібератаки, але все ж виявляють бажання співпрацювати з українськими компаніями. Це ставить перед Україною завдання знайти ефективний баланс у комунікації, який допоможе країні захищатися, але не зашкодить бізнес-середовищу.

Михайло Подоляк, радник голови офісу Президента,

Михайло Подоляк, радник голови офісу Президента. Фото: пресслужба: IT Ukraine Association

«Чи є держава Україна продуктивною з погляду модерації процесів? Ні. Держава зацікавлена у великій кількості регуляторних функцій, бо це дохід. Сектор зменшує ці функції, прибираючи людський фактор. Це революційний процес, який вимагає об’єктивних регуляторних функцій. Тепер щодо мобілізації. Чи готовий я обговорювати це на рівні галузевого лобі? Так, приходьте, будемо говорити. Я особисто виступаю за бронювання, бо розумію, що один військовослужбовець коштує кількох людей, які працюють і платять податки. Чи всі це розуміють у державі? Ні. Але ми можемо це проговорювати. Інвестори сприймають Україну як країну в довгій війні. Це невизначеність перспективи. Через місяць я спитаю, хто точно розуміє, яким буде фінал? Ніхто не дасть відповіді, бо ми бачимо неадекватного опонента», — прокоментував – радник голови офісу Президента.

Партнерства в ІТ-індустрії

Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association, виступила із доповіддю про партнерства в ІТ-індустрії та поділилась практичними кейсами. Вона розповіла, чому в ІТ-індустрії варто працювати разом, навіть коли йдеться про конкурентів. Важливість цієї доповіді полягає в тому, що вона демонструє, як кооперація між компаніями може сприяти загальному розвитку галузі, підвищенню конкурентоспроможності на світовому ринку та створенню інноваційних рішень, які можуть бути вигідними для всіх учасників екосистеми.

Шевчук зазначила, що ІТ-індустрії пощастило мати профільне міністерство, яке є найкращим у плані комунікацій серед інших міністерств України. Це міністерство задало певний бенчмарк не тільки в Україні, але й за кордоном. Під час поїздок за кордон бренд «Дія» вже йде трохи попереду всього, що робить галузь. Все більше компаній, які раніше не мали справу з українськими проєктами, тепер звертаються до нас і відразу говорять про «Дію». Ці компанії допомагають позбутися багатьох стереотипів і ефективно працювати. Марія впевнена, що майбутнє України буде глобальним.

Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association

Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association. Фото: пресслужба: IT Ukraine Association

«Хочу наголосити на декілька напрямів партнерства. Виділимо їх на внутрішні і зовнішні, міжнародні. Внутрішні – це те, що відбувається в рамках бізнес-об’єднань, у спільних чатах. Зовнішні – це те, що відбувається всередині країни і з різними секторами. Міжнародні – це наші закордонні клієнти і спільний вихід на ринки. Якщо говорити про партнерство, то це починаючи від компаній і закінчуючи освітніми інституціями та донорськими проєктами. Ми для себе вивели формулу, що всі партнерства будуються на спільних цінностях. Після кожної поїздки за кордон, під час торгових місій, виставок, ми отримуємо нові проєкит й ідеї. Якщо є спільні цінності, це знімає багато питань. Ми повертаємося в Україну з новими ідеями, партнерами й проєктами», – розповіла спікерка.

Спікерка наголошує, що партнерства між собою необхідні для підвищення довіри. Наприклад, у регіонах з ієрархічною структурою комунікаційні задачі вирішуються швидше, коли на конференціях чи інших подіях присутнє міністерство або інші державні структури. Це створює довіру на ринку.

Креативність в тренді

Костянтин Шнайдер, Креативний директор, Publicis Groupe Ukraine and Czech Republic, Saatchi & Saatchi Ukraine у своїй доповіді на події розповів про важливість креативності в сучасному бізнесі та комунікаціях. Костянтин ділився своїм досвідом і думками щодо того, як креативні рішення допомагають брендам вирізнятися серед конкурентів, залучати увагу аудиторії та досягати успіху. Обговорювалися також новітні тенденції у сфері креативності, роль інноваційних технологій і виклики, з якими стикаються компанії у процесі впровадження креативних підходів.

Костянтин також зазначив, що креативність залишається єдиним джерелом справжнього прориву для бізнесу, оскільки технології доступні всім, а креативні рішення – це ексклюзив, що дозволяє виділитися серед конкурентів. Штучний інтелект може автоматизувати багато процесів, але креативність – це те, що залишається в руках людей. Креативність – це протилежність автоматизації, і саме вона здатна зробити комунікації дійсно ефективними та привабливими. З розвитком технологій креативність не втрачає своєї важливості, а навпаки, стає ще більш цінною, оскільки дозволяє створювати унікальні рішення і підтримувати увагу аудиторії.

Костянтин Шнайдер, Креативний директор, Publicis Groupe Ukraine and Czech Republic, Saatchi & Saatchi Ukraine

Костянтин Шнайдер, Креативний директор, Publicis Groupe Ukraine and Czech Republic, Saatchi & Saatchi Ukraine. Фото: пресслужба: IT Ukraine Association

«Технології доступні всім вашим конкурентам, а креативні рішення залишаються ексклюзивом. Тому креативність залишається єдиним джерелом справжнього квантового стрибка для вашого бізнесу. Багато людей бояться, що штучний інтелект забере їхні професії. Я точно скажу, що штучний інтелект забере все, що може бути автоматизовано. Однак креативність – це останнє, що буде автоматизоване, тому що креативність – це протилежне автоматизації. І коли штучний інтелект стане по-справжньому креативним, ми швидше за все будемо називати це інтелектом людства», – пояснив креативний директор.

Костянтин Шнайдер, у своєму виступі наголосив, що рекламна комунікація завжди конкурувала з розважальним контентом. Раніше реклама відрізнялася від розважального контенту, який складався з довгих фільмів, книжок, концертів. Однак, зараз усе змінилося. Сьогодні реклама конкурує з динамічним і перенасиченим розважальним контентом, що створює складні умови для рекламних повідомлень. Згідно з дослідженнями Каліфорнійського університету, споживання контенту зросло в 30 разів з 40-х років минулого століття. Ми витрачаємо більше часу на споживання цього короткого розважального контенту, але часу більше не стало. Це створює драму, бо наша увага стає дефіцитним ресурсом. Шнайдер зазначив, що навіть якщо запитати, як називається певний бренд, не всі одразу згадають. І це нормально, бо пам’ять і увага є дуже цінними ресурсами сьогодні.

Шнайдер підкреслив, що найкращий спосіб конкуренції – це креативність, бо вона є вашою нечесною перевагою. Чому нечесною? Тому що вона є тільки у вас, а не у ваших конкурентів. У вас є щось, що вирізняється і робить конкурентів непомітними. Креативність забирає увагу, тому вона є вашим секретним засобом для створення комунікацій. Креативність прив’язана до обміну уваги, яка зростає разом із нею. Якщо раніше люди шукали контент, зараз вони ховаються від нього, бо його стало надто багато. Контент став розумним, знає, що нас цікавить, і ділить нас на групи, щоб доставити те, що нам потрібно.

Цікаве по темі: Фінтех-тренди, які будуть домінувати в Україні в 2024 році — панельна дискусія на PSM Awards 2023

ШІ в комунікаціях та маркетингу

Панель «ШІ в комунікаціях та маркетингу» була присвячена обговоренню сучасних підходів до використання штучного інтелекту у сфері комунікацій та маркетингу. Експерти поділилися досвідом впровадження інноваційних рішень, обговорили актуальні виклики та можливості, які відкриває ШІ для покращення ефективності маркетингових стратегій і комунікацій з клієнтами. Також була приділена увага етичним аспектам та регуляторним вимогам при використанні штучного інтелекту.

ШІ в комунікаціях та маркетингу

ШІ в комунікаціях та маркетингу. Фото: пресслужба: IT Ukraine Association

Владислав Ткачук, Marketing Director, GlobalLogic, сказав: «Ви всі очікуєте, що ми будемо говорити про те, як за допомогою генеративного штучного інтелекту писати тексти, але я думаю, що ми ще не повністю усвідомлюємо, як генеративний штучний інтелект вплине на всі ці процеси. Насправді ШІ постійно змінюється, і є дуже багато продуктів, які ми повинні використовувати.Зараз, коли я хочу дізнатися якусь інформацію, я вже не йду в Google, я йду в ChatGPT. Я просто відкриваю його і кажу, що мені потрібно знати. І він мені розповідає.»

Петро Білик, керівник практик Технологій та інвестицій, AI, CIO Juscutum,

Петро Білик, керівник практик Технологій та інвестицій, AI, CIO Juscutum.Фото: пресслужба: IT Ukraine Association

Петро Білик, керівник практик Технологій та інвестицій, AI, CIO Juscutum, пояснив, що їхня компанія допомагає запускати технологічні проєкти, створюючи зв’язок між технологіями, будівельними та науковими можливостями. За його словами, вони намагалися використовувати швидке регулювання ще з 2018 року, коли існували наукові моделі, які використовувалися для перегляду баз даних і прискорення процесів. Під час появи нових моделей штучного інтелекту компанія почала активно працювати над певними автоматизаціями всередині організації, використовуючи ШІ для маркетингу. Водночас вони допомагають клієнтам використовувати ШІ відповідально. Білик наголосив, що хоча за допомогою штучного інтелекту можна отримувати певні відповіді, ці відповіді можуть бути ненадійними або не відповідати очікуванням.

«Тому, коли компанії впроваджують певні інструменти, ми допомагаємо їм відповідати регулюванню і робити це більш відповідально. Жодне головне питання: коли штучний інтелект замінить людський фактор у юридичній сфері? Насправді це цікаве питання, і в США вже були випадки, коли за допомогою штучного інтелекту планували виступати в суді. Мовно кажучи, планувалося, що штучний інтелект буде слухати суддю, розповідати, шукати в базі знань і видавати відповіді. Це вже те, що відбувається сьогодні, і трансформація, яка відбувається. Тому ми активно впроваджуємо ці технології», – поділився Білик.

Вам буде корисно ознайомитись:

Перспективи й регулювання ШІ в Україні: репортаж з IT Meets Tech

Нові можливості для українських стартапів від Glovo та USF: репортаж із конференції PowerUp

У Лондоні відбувся Ukraine Tech Summit — фоторепортаж

google news