Інтеграція в нові ринки, подолання експортних бар’єрів та отримання доступу до іноземних ринків капіталу часто стають для українських підприємців перепоною для зростання. Але Ощадбанк, спільно з Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України», «Новою поштою» та Офісом з розвитку підприємництва та експорту, об’єднали зусилля, щоб допомогти українським підприємцям наважитися на перші кроки в напрямку експорту
Конференція «Мій експорт». Фото: пресслужба Ощадбанку
У Києві відбулася конференція про попередні результати ініціативи «Мій експорт», започаткованої для підтримки українських компаній у розширенні експансії на міжнародні ринки за допомогою пільгових ресурсів, навчання та відповідних консультацій. Представники бізнесу та державної влади поділилися порадами з аудиторією щодо того, як українським підприємцям знайти для своєї продукції шлях на закордонні ринки.
На конференції побували журналісти PaySpace Magazine. Тож важливі цифри та заяви спікерів у нашому репортажі.
Ініціатива працює
Часто українські підприємці не можуть наважитись на перші кроки в напрямку експорту, саме тому у 2023 році програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Ощадбанк, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та Нова Пошта об’єднали зусилля, щоб допомогти українським підприємцям розпочати експортну діяльність. Партнери започаткували реалізацію спільної ініціативи «Мій експорт«».
За час роботи ініціативи з українськими підприємцями із різних секторів було укладено 426 зовнішньоекономічних контрактів на суму 1,6 млрд грн та створено 757 нових робочих місць.
Учасники ініціативи вийшли на ринки Канади, США, Великої Британії, Франції, Іспанії, Італії, Швейцарії, Німеччини, Польщі, Литви, Естонії, Чехії, Словаччини, Молдови, Румунії, Болгарії, Азербайджану, Об’єднаних Арабських Еміратів, Китаю.
Членкиня правління Ощадбанку Наталя Буткова-Вітвіцька. Фото: пресслужба Ощадбанку
«Від початку повномасштабної війни ми надали економіці й бізнесу 30 млрд грн, підтримуючи 10 000 підприємців. Ми фінансуємо як у рамках програми «5-7-9» з відсотковими ставками допомоги від уряду, так і за звичайними ринковими ставками. Якщо говорити про гранти, то ми є провайдером як державних, так і недержавних грантових програм. Державні грантові програми акцентовані на агросектор, підтримку ветеранів для стартапів та переробного виробництва. За допомогою Ощадного банку 11 000 клієнтів отримали таку грантову допомогу. Ми також співпрацюємо з декількома міжнародними провайдерами грантів. Наразі діють дві програми: від ЄБРР та Шпаркаси. За цими програмами можна отримати повернення 10-15% або 20% від профінансованої суми, але потрібно відповідати критеріям програми. Ще одна наша програма надає можливість отримати гарантію від ЄБРР з урахуванням військових ризиків від нашого банку, спеціально для вашої експортної діяльності», – розповіла учасникам членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро, малий та середній бізнес Наталя Буткова-Вітвіцька.
Цікаве по темі: Ощадбанк видав перший кредит за програмою для ветеранів «Бізнес 4.5.0»
Від сировинної та транзитної до розвиненої економіки
Заступник Міністра економіки України Володимир Кузьо на відкритті конференції запевнив, що у влади є мета, щоб за 10 років Україна перейшла від сировинної та транзитної до розвиненої економіки. Але для цього необхідна співпраця з Європейським Союзом і інтеграція в єдиний ринок ЄС, включаючи лібералізацію торгівлі в довгостроковій перспективі і усунення торговельних бар’єрів, зокрема підписання угоди про оцінку відповідності на прийнятність промислових товарів, санітарних і фітосанітарних норм та усіх інших вимог, які ставить Європейський Союз.
«У цьому році в плані логістики ми вийшли на довоєнні показники – близько 13 млн тонн вантажів було відправлено морським шляхом, що знизило навантаження на західні кордони. З початку року ми збільшуємо і нарощуємо експорт контейнерами і експорт агропродукції морським шляхом. Для цього ми і запустили страхування кораблів разом із Lights of London Market. Ми розвиваємо українське експортне кредитне агентство. Починаючи з наступного місяця, будуть доступні страховки і гарантії від українського агентства», — анонсував бізнесу Володимир Кузьо.
Заступник Міністра економіки України Володимир Кузьо. Фото: пресслужба Ощадбанку
Заступник міністра також розповів, що разом з Європейським Союзом спільно працюють над доступом до фінансування для українського бізнесу. Близько 9 млрд євро гарантій та змішаного фінансування буде доступно протягом наступних чотирьох років для українських компаній в пріоритетних секторах економіки.
Безпечний та вигідний договір
На конференції на одній із панелей експерти говорили про важливість укладення договорів із контрагентами, адже це ще один виклик для бізнесу, який виходить на нові ринки. До того ж всередині країни є певні обмеження та регуляторні вимоги.
Зовнішньоекономічні договори — це спроба захистити себе від певних ситуацій. Ось тому найбільш важливим є аналіз договорів, аналіз питань, зокрема про менеджмент ризиків. Перший раз компанії часто не дуже обізнані про бази, де ризик за товар переходить від підприємця до клієнта, і це відбувається на кордоні. Це стається у момент, коли певні люди відповідають. Це розуміння відсутнє, ділиться таким аналізом Дмитро Романович, директор KPMG в Україні.
Він також звернув увагу на те, що йдеться також про захист себе від несвоєчасних оплат чи порушень договору. Штрафи та пені не вказуються у договорах, не захищають себе від можливих об’єктивних чи суб’єктивних причин, як-от недобросовісна поведінка. Важливий момент – умови розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку через настання форс-мажору. Далі йде захист себе, як можна відмовитись від договору; тут треба бути дуже обережним.
Дмитро Романович, директор KPMG в Україні (з мікрофоном). Фото: пресслужба Ощадбанку
«Ми існуємо в ситуації воєнного часу з певними економічними обмеженнями. Зараз валютні обмеження поступово послаблюються, нещодавно було прийнято рішення про часткове послаблення валютних обмежень, але повернення валютної виторгу та інші питання дуже жорстко контролюються Нацбанком, і ці моменти треба чітко вказувати. Що стосується рекомендацій: об’єднуйтесь у бізнес-асоціації та звертайтесь до професіоналів. Юристи чи інші консультанти є на великому ринку, краще перестрахуватися, краще заплатити, але будьте впевнені, що ваша ставка на багато тисяч доларів буде захищена. Далі, за можливості, якщо ви змогли домовитись із контрагентом, намагайтеся використовувати українські суди як точку спору, щоб у жодному разі це не був, наприклад, британський суд, адже судитися буде дорого. Тому якщо є така можливість, вказуйте це», — порадив підприємцям директор KPMG в Україні.
Щодо валютних обмежень, якщо є можливість, Дмитро порекомендував експортувати за передоплатою, а імпортувати на післяплаті. В Україні є валютні обмеження і треба вкластися у 80 днів, щоб не було проблем з Нацбанком.
Читайте також: Екологічність, розвиток та прозорість: як побудована корпоративна культура в Ощадбанку
Ланцюжок логістики та міжнародні ринки
Павло Даніман, директор з маркетингу та продажів Нова Пошта, під час панельної дискусії зазначив, що Нова Пошта почала відкривати відділення в інших країнах наприкінці 2022 року, в першу чергу для тих громадян, які були змушені виїхати за кордон. І якщо компанія активно допомагала з релокацією бізнесу всередині України, то згодом статистика показала, що багато українців відкрили приватні підприємства в Польщі, Німеччині та Великобританії.
Тож Нова Пошта також відкриває відділення у країнах, де українців не так багато, але де є потенційні можливості для бізнесу, таких як Румунія, яка бачить можливості розвивати товаропотоки з Україною. Це створює можливості для доступу до морських та авіаційних шляхів, що дозволяє відправляти вантажі в будь-яку країну світу.
Нова Пошта наразі вже відкрилася в 13 країнах, зокрема на цьому тижні офіційно відкрито відділення у Великобританії, а наступною в плані є Франція. Компанія покриває своїми та партнерськими відділеннями більшість європейських країн, які стали прихистком для українців.
Павло Даніман, директор з маркетингу та продажів Нова Пошта ( з мікрофоном). Фото: пресслужба Ощадбанку
«Ми зіштовхнулися з запитом від бізнесу виходити на міжнародні ринки. Наразі є кілька груп бізнесу, які ми можемо виділити. Вони мають різні запити і орієнтуються на різну цільову аудиторію. Один сегмент — це більше b2c, тобто бізнес, який відправляє товари невисокої вартості з середнім чеком до 150 €, але в значній кількості, орієнтуючись на приватних клієнтів за кордоном. Цей бізнес потребує допомоги і підтримки, зокрема, можливостей зробити вихід на міжнародний ринок простішим через механізми, які працюють в Європі, такі як спрощені процедури митного оформлення і оподаткування в країнах призначення. Зараз ми активно працюємо над цим і плануємо співпрацю з колегами з KPMG, а також нам потрібна підтримка з боку Національного банку. Існують механізми, які дозволяють спрощено доставляти товари невеликої вартості для українського бізнесу. Це IOSS номери, які широко використовуються в електронній комерції. Цей сегмент в першу чергу дуже хвилюється про вихід на міжнародні ринки», — описав ситуацію Даніман.
Він підкреслив важливість об’єднання зусиль для виходу на нові ринки. Бо об’єднання в певні команди зі спільними ринками дозволяє об’єктивно простіше реалізовувати проєкти по виходу на новий ринок. Це дає всьому логістичному ланцюжку можливість надавати продукти за кращими умовами, що безпосередньо знижує собівартість для бізнесу. У результаті це приносить вигоду всім учасникам. Даніман висловив сподівання, що спільна взаємодія з колегами з державного і приватного секторів, а також безпосередньо з бізнесом, сприятиме поступовій «лагідній українізації» українським бізнесом в Європі.
Українські експортери почуваються впевненіше
Експортно-кредитне агентство не надає кредити, адже для цього є українські банки, але основне завдання агентства – допомагати українським експортерам у двох напрямах: виступати містком між банком та експортером-позичальником, якщо експортерам потрібно фінансування для реалізації експортного контракту, а також надавати можливість отримати фінансування і реалізацію інвестиційного проєкту з покриттям воєнних і політичних ризиків. Другий напрямок – це забезпечення впевненості українських експортерів при встановленні контактів з новими контрагентами за кордоном.
За словами Голови правління Експортно-кредитного агентства Руслана Гашева, українські експортери протягом останніх 30 років рідко користувалися такими послугами, тому їм дуже важко конкурувати за кордоном, адже їхні іноземні конкуренти мають підтримку своїх національних експортно-кредитних агентств.
Голова правління Експортно-кредитного агентства Руслан Гашев (з мікрофоном). Фото: пресслужба Ощадбанку
«І коли мова йшла про надання товарного кредиту або відтермінування платежу, то українські експортери, як правило, брали цей ризик на себе, а їхні конкуренти передавали це своєму національному агентству. Фактично, це дозволяло їм закордоном масштабувати свою діяльність. На жаль, наші клієнти, наші експортери, були позбавлені такої можливості. Зараз, через 30 років, у нас працює експортно-кредитне агентство. У цифрах це призвело до того, що якщо взяти чотири місяці попереднього року, то обсяг експорту, який було підтримано за допомогою продуктів товариства, становив 401 мільйон гривень. У цьому році за аналогічний період це було понад 1 мільярд гривень. Вже за травень у нас було підтримано близько 2 мільярдів. Таким чином, за три роки діяльності було підтримано експорт на суму близько 80 мільйонів гривень», — навів дані Руслан Гашев.
Гашев розповів, що цього року агентство змінило підходи до портфельної програми страхування, що вже дало певні результати. Особливо активізувався Ощадбанк у частині фінансування цієї програми.
Він зазначив, що існує бажання реалізовувати інвестиційні проєкти, і підтримка є як з боку банківської системи, так і з боку уряду. Банківська система має достатню ліквідність і готова фінансувати інвестиційні потреби. На початку квітня Кабінет Міністрів ухвалив умови страхування від воєнних ризиків. Зараз ведуться переговори з одним з українських банків щодо страхування інвестиційних проєктів та інвестиційних кредитів від воєнних ризиків. Цей продукт буде нішевим і не підійде всім.
Фінальне слово Ощадбанку
Сергій Наумов, Голова правління Ощадбанку. Фото: пресслужба Ощадбанку
«У нас прогресивна структура активів. Так виглядає наш банк. Якщо ми кажемо про активи, то 50% – це цінні папери. Деякі активи ми купували для того, щоб підтримувати бюджет нашої країни. 25% активів — це кредити, майже 20% – це готівка і еквіваленти. Про що це каже? Це каже про те, що ми спроможні на сьогодні і надалі фінансувати бізнес і економіку. Потрібні проєкти, ми будемо продовжувати фінансувати. Це наше життя, це питання виживання нашої країни. 40% – це рахунки фізичних осіб, і 56% — рахунки юридичних осіб. Тобто нам довіряє бізнес. Якщо подивимось на наш портфель, то у нас доволі диверсифікований портфель. Є енергетика, нафта, газ, торгівля, перероблення та інше. Про що це каже? Це каже про те, що у нас є компетенція», — резюмував Сергій Наумов, Голова правління Ощадбанку.
Ознайомтесь із іншими корисними матеріалами:
Скільки Ощадбанк заробив у 2023 році та як розподілив прибуток
Ощадбанк ввів ідентифікацію через відеодзвінок
Ощадбанк пропонує бізнесу безкоштовну експертизу ЗЕД-контрактів
