Дослідники використали машинне навчання, щоб відновити приблизний зміст зображень, які люди бачили під час сканування мозку, — модель спирається на активність зорової кори й не є буквальним «читанням думок»

Фото: ChatGPT
Як алгоритм відновлює побачене
Під час експерименту учасникам показували зображення, а функціональна магнітно-резонансна томографія фіксувала зміни активності в мозку. На основі цих сигналів команда навчила систему пов’язувати реакції різних ділянок зорової кори з візуальними ознаками — формою, композицією та загальним змістом сцени.
Модель працює у два етапи: спершу інтерпретує мозкову активність, а потім використовує генератор зображень, щоб створити приблизну реконструкцію. У дослідженні зібрали близько 73 тисяч пар «зображення — сигнал фМРТ» від восьми учасників. Алгоритм також групував ділянки кори у спільні функціональні області, щоб краще зіставляти сигнали різних людей.
Результат передає зміст, а не точну картинку
Отримані реконструкції можуть нагадувати предмети або сцену, яку бачив учасник, але не обов’язково збігаються з оригіналом у деталях. Система радше відтворює загальні риси та семантичні категорії, ніж фотографічно точне зображення. На результат впливають якість сканування, індивідуальні особливості мозкової активності й дані, на яких тренували модель.
Тому роботу не слід трактувати як пристрій, що може довільно зчитувати будь-які думки. Експеримент спирався на контрольований показ зображень, спеціальне обладнання та навчання алгоритму на відповідних даних. Модель не отримує доступу до спогадів чи внутрішнього монологу людини.
Читайте також: Як обертання Землі викривляє простір-час
Навіщо це може знадобитися
Методи декодування мозкових сигналів можуть допомогти дослідникам зрозуміти, як людина обробляє візуальну інформацію. У перспективі подібні підходи можуть бути корисними для нейронаукових досліджень і розробки допоміжних технологій для людей, які не можуть спілкуватися звичайним способом. Однак для практичного застосування потрібні додаткові перевірки точності, безпеки та приватності.
Автори наголошують, що мозкові дані чутливі, а технології їх аналізу мають розвиватися з чіткими правилами згоди та захисту. Нинішній результат демонструє експериментальну можливість пов’язати сигнали зорової кори з приблизним вмістом зображень, а не готовий інструмент для повсякденного використання.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Як відпрацьоване тепло перетворили на електрику
Google додала нові фінансові можливості Gemini
Чому українські банки заробили менше після податків
Джерело: Weizmann Institute of Science.
