За 30 років незалежності Україна може похвалитися безліччю досягнень. Ми зібрали лише декілька цікавих фактів про вітчизняний фінтех
Україна відзначає 30-й день народження. За ці роки змінилася країна, українці, відбулася трансформація практично всіх галузей економіки. Фінанси – не виняток. Особливо в останні роки в Україні активно розвивається сфера фінтеху та електронної комерції. Ми зібрали 30 фактів та подій з галузі, якими можна сміливо пишатися або які так чи інакше вплинули на розвиток вітчизняного фінтеху.
1. На сьогоднішній день, за даними Нацбанку, майже 90% від загальної кількості операцій з платіжними картками в Україні – безготівкові. Таким чином, власники банківських карток частіше воліють розплачуватися ними, аніж знімати готівку.
Однак варто зазначити, що більше третини українців досі не охоплені банківськими послугами. Саме фінтех, на думку експертів, може вирішити цю проблему.
2. Україна входить в ТОП-5 країн світу за кількістю безконтактних платежів з карток однієї з провідних платіжних систем Mastercard. А станом на кінець першого кварталу 2021 року, кожна друга операція з карткою Mastercard в країні була цифровою оплатою за допомогою NFC-гаджета або ж онлайн. 89% платіжних терміналів в країні підтримують функцію безконтактних платежів.
3. У 2015 році Київ став п’ятим містом в світі, де були запущені безконтактні платежі в метро. Після цього в столиці опція безготівкових розрахунків з’явилася в швидкісному трамваї, фунікулері (за допомогою картки і гаджетів), в автобусах і тролейбусах (за допомогою мобільного додатку). Підтримали тенденцію cashless і інші міста – на сьогоднішній день у багатьох з них оплатити проїзд можна не тільки готівкою.
4. Системі електронних платежів (СЕП) НБУ, яка лежить в основі всіх розрахунків в Україні, в цьому році виповнилося 28 років. Рівно рік тому СЕП перейшла на майже цілодобовий (23/7) режим роботи. Зараз же регулятор працює над тим, щоб система запрацювала в режимі 24/7. Крім того, тривають роботи по переводу СЕП на стандарт ISO 20022.
5. 30 червня Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт про платіжні послуги, а 29 липня його підписав президент України Володимир Зеленський. Документ націлений на глибоку модернізацію вітчизняного ринку платіжних послуг, а також спрямований на стимулювання бізнесу з метою більш активного впровадження в Україні фінтех інновацій. Крім того, закон допоможе уніфікувати платіжні системи України і Євросоюзу. При розробці закону були передбачені всі необхідні вимоги в частині дотримання Другої платіжної директиви ЄС (PSD2) і Директиви ЄС по електронним грошам (EMD).
6. У 2019 році в Україні відбувся дійсно важливий крок в напрямку цифрової держави. Міністерство цифрової трансформації представило мобільний додаток і веб-портал “Дія”. Сервіс дозволяє зберігати в смартфоні такі документи, як внутрішній і закордонний паспорт, посвідчення водія, свідоцтво про народження дитини, ІПН та інші, а також передавати їх копії (шеринг документів за допомогою QR-коду) при отриманні банківських або поштових послуг, заселенні в готель і в інших ситуаціях. Також через Дію можна отримати ряд державних послуг, у тому числі зареєструвати бізнес онлайн, змінити місце реєстрації і т.д. До 2024 року 100% державних послуг планується перевести в Дію.
У червні 2021 року Нацбанк дозволив відкривати банківські рахунки за допомогою застосунку Дія.
7. Як і 80% світових центробанків, Національний банк України веде роботу над створенням власної CBDC – е-гривні. У 2018 році Нацбанк запустив пілотний проєкт по створенню української CBDC. Сьогодні регулятор зосередився на трьох ймовірних варіантах використання е-гривні: е-гривня для роздрібних безготівкових платежів, е-гривня в якості платіжного засобу на ринку віртуальних активів, е-гривня для міжнародних транзакцій.
8. 15 липня 2021 року Верховна Рада прийняла закон про режим paperless. Через кілька місяців, коли закон вступить в дію, держоргани в Україні не зможуть вимагати паперові документи, довідки та посвідчення, якщо інформація є в державних реєстрах. Це стосується не тільки фінтеху, але і всіх сфер життя в Україні. Завдяки закону paperless прискорюється цифровізація України і перетворення країни в цифрову державу.
9. Національний банк України тестує регуляторну платформу для тестування послуг і технологій – так звану “пісочницю”, або Sandbox. Це спеціальний правовий режим роботи для фінансових компаній. У ньому можна протестувати новий сервіс або продукт в обмеженому середовищі, не ризикуючи порушити якісь фінансові закони. Запустити “пісочницю” в Україні планують у другій половині 2022 року.
10. У липні 2020 року було запроваджено комерційну модель використання системи BankID НБУ. З тих пір до системи приєдналися банки, небанківські фінансові установи, телеком-оператори, недержавні пенсійні фонди та інші комерційні установи. В даний час щодня з використанням системи BankID НБУ здійснюється майже 60 тис успішних електронних дистанційних ідентифікацій користувачів. BankID – спосіб дистанційної верифікації громадян через українські банки для надання адміністративних та інших послуг через інтернет.
11. Згідно зі Стратегією розвитку фінтеху в Україні до 2025 року, розробленою НБУ, пріоритетними фінтех-напрямками для України є: кредитування, платіжні сервіси, білінг-менеджмент, віртуальні активи, персональні фінанси та управління капіталом, кібербезпека, регтех, бігдата-аналітика і ШІ, іншуртех.
12. Українські банки активно розвивають напрямок фінтех, крім своїх основних функцій (кредитування і залучення депозитів). Вони діджиталізуются, розвивають мобільні додатки, роблять свої послуги все більш цифровими і зручними для клієнтів. Токенізовані картки, віддалене відкриття рахунку, платежі і перекази в один дотик – ось лише невелика частина послуг, які пропонують сучасні українські банки своїм клієнтам.
13. З 2017 року в Україні також розвиваються необанки – фінтех-компанії, які пропонують стандартні банківські послуги в цифровому форматі. У цих банків немає відділень, вони пропонують віддалене відкриття рахунків і доставку пластикових карток, а всі операції можна здійснювати в мобільному додатку. У 2017 році був запущений перший діджитал банк monobank (працює під ліцензією Universal Bank), який з тих пір наростив аудиторію до 4 млн осіб, а оцінку – до $ 1 млрд. Після цього на ринку з’явилися sportbank, todobank, izibank, O.Bank, Neobank, готується до запуску “Банк Власний Рахунок” і, якщо вірити інсайдерам, ще кілька необанків. Аудиторія цифрових банків зростає дуже швидко, тому що вони пропонують те, що клієнти цінують найбільше в сучасному світі – швидкість і віддалений формат обслуговування, а також інноваційні сервіси.
14. Банки поступово скорочують кількість своїх відділень на тлі зростання популярності цифрового банкінгу. А ті відділення, які все ж залишаться, будуть з часом змінювати формат. Яскравий приклад – ПриватБанк, який на початку 2021 року відкрив банківське відділення без кас і оснащене інноваційними технологіями (мультитачбарами, діджитал-екранами, кіосками самообслуговування, FaceID на вході і ін.).
15. Українські мікрофінансові організації (МФО) надають фінансові послуги, використовуючи величезну кількість інноваційних технологій – більше, ніж більшість банків в світі. Тому вітчизняні МФО є повноцінними гравцями фінтех-ринку. Вони випускають картки, залучають штучний інтелект для оцінки кредитоспроможності, використовують віддалену верифікацію клієнтів і багато іншого – вже незабаром МФО можуть стати конкурентами банкам або трансформуватися в нові формати компаній.
16. У липні 2016 року в Україні відбувся перший в світі аукціон на блокчейні. В рамках пілоту учасники торгів зробили ставки, щоб купити квиток на велику IT-конференцію. А вже 6 вересня 2017 року в Києві презентували систему аукціонів на базі блокчейну. Провайдер системи електронних торгів конфіскованим майном CETAM став першою державною організацією в Україні, що використовує технологію блокчейн у своїх процесах.
17. У тому ж 2017 році в Україні вперше в світі була проведена електронна трансатлантична угода за договором продажу нерухомості з використанням смарт-контракту на блокчейні Etherеum. Квартиру в Києві придбав американський покупець через децентралізований маркетплейс нерухомості Propy (США).
18. У 2014 році в Києві відкрилося перше в СНД – і четверте в світі – біткоін-посольство. До цього подібні посольства існували в Монреалі (Канада), Тель Авіві (Ізраїль) і Варшаві (Польща). Ініціатором проєкту стало агентство з продажу біткоінів (а пізніше перша в СНД публічна біржа кріптоактивів) Kuna. На той момент посольство виконувало функції представництва Bitcoin Foundation Ukraine.
19. На початку літа 2021 року Україна увійшла в топ-10 країн з найбільшим прибутком від біткоінів. Вітчизняні інвестори в сукупності отримали близько $400 млн прибутку від операцій з біткоінами. А через декілька тижнів стало відомо, що Україна стала європейським лідером за кількістю угод на крипторинку.
В даний час готується до прийняття у другому читанні законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який покликаний врегулювати вітчизняний ринок криптоактивів.
20. Передові технології, які назавжди змінили світ платежів, доступні і для українців. У травні 2018 року в Україні запрацювала послуга безконтактних платежів Apple Pay, на пів року раніше компанія Google презентувала в країні свій платіжний сервіс (на той момент він носив назву Android Pay). Також три роки тому в Україні був запущений Garmin Pay, а влітку 2021-го – SwatchPAY. Крім того, раніше були анонсовані сервіси Huawei Pay і Samsung Pay. Тепер, в тому числі завдяки запуску цих сервісів, дві третини операцій в POS-терміналах в Україні – безконтактні (за даними НБУ).
21. Україна входить в ТОП-10 країн Європи за платежами за допомогою мобільних додатків, повідомляє Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній.
22. В Україні доступні сервіси та рішення, що спрощують бізнесу, зокрема, мікро, малому та середньому, прийом безготівкових платежів. Серед таких рішень – ОщадPAY на базі технології Visa Tap to Phone, що дозволяє приймати безконтактні платежі при наявності тільки смартфона, miniPOS і FacePay від ПриватБанку, CashlessTips на основі QR-коду від iPay.ua, що дозволяє приймати безготівкові чайові, Смарт Каса, Alfa QR MSB , Transenix і т. д.
23. В Україні активно розвивається ринок електронної комерції – за деякими дослідженнями, Україна увійшла в ТОП-10 країн за зростанням доходів від e-commerce в 2020 році. 42% українських онлайн-покупців замовляють в інтернеті регулярно, за даними дослідження OLX. Одну з найважливіших ролей у розвитку вітчизняного e-commerce грають сильні гравці – маркетплейси та інтернет-торговці, які задовольняють не тільки потреби покупців в якісних покупках, але і в сучасному сервісі, що дозволяє безпечно оформляти і оплачувати замовлення онлайн і отримувати їх в найкоротші терміни. Серед провідних гравців на ринку еком: Rozetka, Evo (Prom.ua, Kabanchik, Bigl.ua), Kasta, OLX та ін.
24. Також важливу роль у розвитку вітчизняного e-commerce ринку грають логістичні компанії, які давно розширили свою діяльність за рамки звичайних служб доставки. Більшість з них (Нова пошта, Meest Express, Justin, Укрпошта) надають клієнтам можливість відстежувати всі свої доставки в мобільному додатку, оплачувати послуги безготівковим шляхом, забирати посилки в поштоматах, здійснювати грошові перекази (а також додатково оплачувати інші сервіси).
25. Найбільші українські мобільні оператори також сприяють розвитку cashless і сфери фінансових технологій в Україні, зокрема надаючи сервіси мобільних грошей. “Смарт-Гроші” від Київстар, SharPay від Vodafone Україна, Paycell від Lifecell дозволяють зручно і безпечно оплачувати велику кількість сервісів, а також переводити гроші з рахунку мобільного телефону.
26. Щороку в Україні створюються більше 500 нових фінтех-стартапів.
27. Крім фінтеху, українські стартапи працюють і в інших галузях, а їх оцінка досягає сотень мільйонів доларів і навіть перевищує мільярд. Серед відомих імен – Gitlab (оцінка становить $6 млрд), Grammarly (оцінка $1-2 млрд), Ajax, Restream, MacPaw, People.ai. Останній нещодавно залучив $100 млн фінансування, в результаті чого його оцінка склала $1,1 млрд. Для зростання стартапів в українців є найголовніше – сильні IT-фахівці, які дуже цінуються у всьому світі.
28. Більше 50% українських фінтехів надають свої послуги на закордонних ринках. Вітчизняними продуктами активно користуються в Європі – там представлено 28% українських компаній, в США – 17%, країнах СНД – 12%.
29. В Україні існують простори без готівки. По-перше, в ряд столичних парків (зоопарк, ботанічний сад, парк зимових розваг на ВДНГ) можна потрапити, безпосередньо розплатившись за допомогою картки або гаджета на вході, а також купити воду або перекус, не використовуючи готівку. По-друге, відомі фестивалі також дозволяють обходитися без купюр і монет, використовуючи замість цього безконтактні платежі. Це і фестиваль вуличної їжі, який проходить протягом літнього сезону в Києві, і музичні фестивалі – Atlas Weekend, Leopolis Jazz Fest, Upark.
30. Фінтех робить свій внесок в благодійність. Яскравим прикладом такої колаборації є проєкт “Япомога”, заснований у 2018 році. Це перша автоматизована онлайн-платформа для обміну бонусів, знижок і кешбеків на спільну благодійність. Япомога першими запропонували механізми легких пожертвувань (easy giving) за допомогою бонусів, кешбеку, знижок для учасників програм лояльності українських і міжнародних компаній. Серед партнерів проєкту – компанії Mastercard і iPay.ua, а також багато банків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пік виплат за держборгом та локдаун: яким буде курс долара в Україні восени
