Нацбанк запропонував тимчасово підвищити ставку податку на прибуток банків замість податку на чистий процентний дохід або «надприбутки» фінустанов, який запропонували нардепи. Йдеться про підвищення чинної ставки податку вдвічі. PaySpace Magazine дізнались думку банкірів та як це вплине на клієнтів
Оподаткування банківських “надприбутків” не буде, але є альтернатива. Фото: pexels.com
Як ми вам розповідали, НБУ і нардепи погодили розмір податку на прибутки банків. Регулятор та комітет ВРУ пропонують на 2 роки вдвічі збільшити ставку податку на прибуток банків — з 18% до 36%. Буквально за половину поточного року банки заробили чистий прибуток у 67,7 млрд грн. Здебільшого коштом процентних платежів від НБУ та Мінфіну за депозитні вклади та ОВДП.
У ексклюзивному інтерв’ю для PaySpace Magazine один з ключових експертів у сфері фінансів, український економіст, засновник та керівник інвестиційної компанії HUG’S Ерік Найман спрогнозував, що ідея народних депутатів ввести податок на «надприбутки» банків безглузда і не підтримується Мінфіном, адже матиме негативні соціальні наслідки.
«Цей підхід може вважатися соціалістичним. Я не підтримую ідею, щоб банки отримували надприбутки, оскільки в кінцевому результаті це відбувається коштом звичайних українців. Як населення, так і бізнес в кінцевому результаті платять за ці надприбутки банкірам. Однак розв’язувати це питання слід у НБУ, знижуючи відсоткову ставку, а не вводячи нестандартні податки. Це нагадує ситуацію, коли, мати біль у голові, хтось пропонує відрізати ногу. В запропонованій редакції законопроєкту це дійсно передбачено. Тобто планують ввести податок на відсоткові прибутки, які пов’язані з кредитуванням. Це може призвести до того, що умови кредитування стануть менш сприятливими», — сказав Ерік Найман.
Що передбачає альтернативне рішення для запровадження податку на надприбутки банків
28 серпня Данило Гетманцев ініціював у Верховній Раді законопроєкт, який стосується тимчасового збору з надзвичайних доходів банків. Він рекомендує в період з 2024 по 2026 роки нараховувати 5% податку на чисті відсоткові прибутки банків, це буде додатково до звичайного корпоративного податку.
Ці кошти мали б внести до головного бюджетного фонду та використовувати на забезпечення обороноздатності України.
Національний банк України підтримав ідею підвищення податкового навантаження на банки, але запропонував змінити фокус з чистого відсоткового доходу на корпоративний податок на прибуток.
За словами голови НБУ Пишного, така зміна дозволить уникнути потенційних проблем, таких як незбалансоване ціноутворення та зростання комісій. Регулятор вважає, що під час обговорення цього питання важливо зосередитися не на ставках за депозитними сертифікатами від НБУ, а на тому, щоб банки не уникнули підвищення депозитних ставок, не дивлячись на стимули від НБУ, які надали їм значний фінансовий ресурс та ліквідність практично безплатно.
Цікаве по темі: Що чекає український ринок кредитування: аналітика
До серпня 2023 року 4 із 10 виданих у кредит гривень були класифіковані як NPL. Фото: pexels.com
Що про це кажуть самі фінустанови
Частка проблемних кредитів у системі після початку війни суттєво зросла. В абсолютному вираженні, за даними НБУ, лише у березні-грудні минулого року обсяг NPL збільшився на 127 млрд грн до 432 млрд грн. До серпня 2023 року 4 із 10 виданих у кредит гривень були класифіковані як NPL.
Це з’їдає капітал та потребує докапіталізації. Додатковий прибуток міг би допомогти швидше вирішити загальну для всієї банківської системи проблему. При цьому слід враховувати, що гостріша проблема з NPL саме в держбанках. 75% всього обсягу сконцентровано у держбанках. Наголошує голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
«З цієї точки зору дивитися на додатковий прибуток, який отримує банківська система, слід не як на надприбуток, а як на можливість. Але навіть якщо й запроваджувати якісь додаткові податки, не можна робити це синхронно для всієї банківської системи. Маржа між ставками за депозитами та прибутковістю депозитних сертифікатів й ОВДП, яка й зробила можливим отримання надприбутку, не однакова для всіх банків. Фінустанови поза ТОП-20 жорстко конкурують між собою за клієнта», — пояснює свою позицію Іван Світек.
Як приклад Світек наводить: коли НБУ платив за тримісячними депозитними сертифікатами 25% річних, середні та невеликі банки залучали у населення депозити з максимальною ставкою 20-21% річних на 3 місяці. У той час, як середня ставка 20 найбільших банків на той же строк не перевищувала 13-14% річних. Очевидно, що заробіток в одних та інших також був непропорційним. Але податок пропонується запровадити однаковий для всіх.
«Ще одна проблема всієї цієї ідеї – таймінг. НБУ перейшов до пом’якшення монетарної політики. Облікова ставка послідовно знижується, відсоткова маржа найбільших банків скорочується і продовжуватиме скорочуватися. В результаті таких показників прибутків, як цього року, ми вже не побачимо. А значить і ефективність заходу виявиться значно меншою, ніж зараз передбачається», – додає Голова правління Юнекс Банку.
Чи підвищення ставки податку на прибуток банків мінімізує такі ризики? Фото: pexels.com
Читайте також: Кредити в Україні стануть дешевшими: прогноз експертів
Чи буде збільшення банківських комісій
Пригадаємо, що раніше Олег Гороховський, співзасновник віртуального банку Monobank, висловив різку критику щодо запропонованого профільним комітетом Верховної Ради законопроєкту про тимчасове оподаткування надприбутків банків в умовах нинішньої рекордно високої частки держави в банківській системі. На його думку, це може призвести до пропорційного збільшення ними ставок за кредитами.
На початку планували оподаткувати чистий процентний дохід (5%). Проте це потребувало б введення нового податку. А це складно з адміністративної точки зору. Тому за пропозицією голови НБУ Пишного підняли вдвічі скоріше за все податок на прибуток (з 18 до 36%).
«За обох сценаріїв план отримати десь 10 млрд грн до бюджету Але у другому випадку банки можуть знизити оподатковану базу за рахунок збитків минулих років і платити менше податків. А це підстігне банки визнавати дійсні втрати. І ми зможемо побачити більш реальну картину. Я вважаю це правильним кроком в умовах шаленої дохідності депсертифікатів та ОВДП. І збільшений податок буде стимулювати показувати реальнішу картину», — аналізує фінансова консультантка Аліна Шух.
А от чи підвищення ставки податку на прибуток банків мінімізує такі ризики?
Податкова консультантка Київського центру підтримки й розвитку бізнесу Олександра Томашевська, пояснює, що Національний банк України суттєво обмежив фінансову свободу громадян, зокрема, можливість виводу коштів за кордон. Тому люди тримають свої гроші в банках не тому, що це вигідно, а через обмеження. Наприклад, є ліміт на зняття коштів за кордоном в 12 500 гривень на тиждень.
Тезис про дворічне підвищення податку на прибуток банків сигналізує, що регуляторні обмеження триватимуть щонайменше два роки. Це може означати, що банки продовжать заробляти на обмеженнях, які накладено Національним банком.
Щодо податків, банки змушені показувати свої надприбутки, оскільки першою причиною є вимоги до прозорої діяльності, а другою — тиск з боку акціонерів, які хочуть бачити прибутковий банк.
Отже, з точки зору звичайного клієнта, немає великої різниці між податком на прибуток та податком на надприбутки, оскільки обидва з цих податків, ймовірно, не вплинуть на умови користування банківськими послугами.
«Якщо банки не хочуть платити цей додатковий податок, то логічно було б знизити тарифи або ставки по кредитах. Якщо ми дивимося на прозору звітність банків, можемо побачити, що найбільше вони заробляють на валютних та кредитних операціях. Цікаво, що деякі кредити підтримуються державними субсидіями. Тобто, певною мірою, банки заробляють на коштах з державного бюджету. У такому випадку, чому б не заплатити додатковий податок з цих надприбутків? Система пільгового кредитування фінансується не тільки коштом клієнтів, але й держави. Це не є подарунком від банків, а компенсацією коштом бюджетних коштів Отже, якщо великі банки заробили на таких компенсаціях, немає причин для них відмовлятися від додаткового оподаткування. Це вже не ринкова ситуація, і враховуючи цю особливість, додатковий податок є виправданим», – коментує Томашевська.
Тож на тактичному рівні вплив додаткового оподаткування на населення буде невеликим. Конкуренція на ринку не дозволить збільшувати ставки та комісії. Але стратегічно важко порахувати усі ризики.
Вас також може зацікавити:
Українські банки пропонують нову послугу “Зарплата наперед”
Банки будуть жорсткіше відстежувати фінансові операції клієнтів – НБУ
Який дохід отримали банки, що ліквідовуються: статистика за перше півріччя 2023
