Верховна Рада вже завтра розгляне законопроєкт, який передбачає деанонімізацію користувачів у месенджері Telegram. Погоджувальна рада підтримала пропозицію фракції Європейська Солідарність включити документ до порядку денного парламенту
Фото: chatgpt.com
Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко на своїй сторінці у Facebook. За її словами, рішення стало можливим завдяки наполяганням фракції та підтримці інших депутатських груп.
«Дотиснули! Тільки що погоджувальна рада підтримала вимогу Європейська Солідарність розглянути законопроєкт про деанонімізацію ТГ в парламенті цього тижня. Законопроєкт стоїть в порядку денному вже завтра!», — написала вона.
Народна депутатка Мар’яна Безугла відреагувала на цю заяву, опублікувавши скриншот допису з підписом: «Перемога?». Раніше вона також зазначала, що під час виступу у парламенті Петро Порошенко закликав Верховну Раду закрити месенджер.
Своєю чергою народний депутат Артур Герасимов повідомив у Facebook, що Погоджувальна рада на вимогу фракції Європейська Солідарність внесла до порядку денного законопроєкт №11115. Документ регулює діяльність платформ, через які поширюється масова інформація, та фактично передбачає деанонімізацію користувачів Telegram.
«Коли в Офісі президента зрозуміли, що Телеграм перестане бути анонімним, наскільки ми розуміємо, надійшов дзвінок звідти прямо на Погоджувальну раду. Вже за 15 хвилин «Слуга народу» разом з Офісом зняли цей законопроєкт з порядку денного, не дивлячись на те, що він має повне право там знаходитись», — заявив він.
Читайте також: Стрибок цін на нафту: як реагують світові ринки та чого чекати Україні
Що передбачає законопроєкт №11115
Законопроєкт №11115 спрямований на врегулювання роботи платформ спільного доступу, через які поширюється масова інформація, зокрема месенджера Telegram. Його мета — зробити діяльність таких сервісів прозорішою, посилити контроль за поширенням контенту та захистити користувачів від незаконної або неправдивої інформації.
Документ передбачає, що провайдери платформ повинні публікувати правила користування сервісом, надавати контактні дані для звернень користувачів та запроваджувати зрозумілі механізми реагування на скарги. Також вони мають обмежувати поширення інформації, що порушує закон.
Крім того, платформи повинні забезпечити користувачам можливість оскаржувати дії власників акаунтів і вимагати спростування недостовірної інформації.
У проєкті також зазначено, що платформи, які не підпадають під юрисдикцію України або ЄС, повинні мати в Україні уповноваженого представника для взаємодії з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Передбачено і контроль за структурою власності та джерелами фінансування провайдерів.
Окремо документ забороняє державним органам, банкам та іншим установам використовувати непрозорі платформи. Також пропонується запровадити інструменти медіаграмотності, врегулювати рекламний контент та надати можливість обмежувати доступ до платформ, які не виконують вимоги законодавства.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ оновить правила інкасації та перевезення валютних цінностей банків
НБУ оштрафував «Акцент-Банк»: причина
Обрано нового голову Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ
За матеріалами focus.ua.
Telegram
Viber
