Стрибок цін на нафту: як реагують світові ринки та чого чекати Україні

Побоювання щодо стану світової економіки посилилися після того, як ціна на нафту перевищила $100 за барель на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном. І попри те, що ціна вже встигла опуститися, наслідки стали відчутні по всьому світу

Фото: chatgpt.com

Економісти зазначають, що зростання ймовірності затяжного конфлікту в цьому важливому регіоні — одному з ключових експортерів енергоносіїв — може мати серйозні наслідки для рівня життя в усьому світі через загрозу нового інфляційного шоку. Більше того, цей вплив люди вже почали відчувати, незалежно від того, де вони живуть.

На тлі вкрай невизначеної ситуації фінансові ринки перебувають під сильним тиском розпродажів, споживачі стикаються зі зростанням цін, центральні банки можуть бути змушені підвищувати вартість запозичень, а уряди опиняться під тиском із вимогою підтримати домогосподарства та бізнес.

Чому ціна на нафту має більше значення, ніж може здаватися

Через те, що конфлікт блокує експорт нафти з регіону Перської затоки, а виробники починають скорочувати видобуток, шок пропозиції підштовхнув ціни на нафту вище $85 за барель (внутрішньоденний максимум 9 березня становив $119,5, вартість Brent (Brent Crude) — еталонна (маркерна) марка нафти, що видобувається в Північному морі, за даними Bloomberg). Це стривожило фінансові ринки, підвищило ціни на пальне та посилило побоювання щодо масштабнішого удару по економіці.

Шок пропозиції нафти

Війна стала небажаним нагадуванням про те, що світ досі залежить від постачання енергоносіїв із Близького Сходу — подібно до шоків пропозиції, які вдарили по світовій економіці у 1950-х та 1970-х роках.

Однак деякі аналітики зазначають, що цього разу наслідки значно масштабніші.

Близько 20% світових поставок сирої нафти проходить через Ормузьку протоку (з близько 105 млн барелів, які використовуються світом на добу, 21 млн надходить через цю ділянку), — війна фактично заблокувала тут рух суден.

Виробники нафти та газу за межами регіону — зокрема у США, Бразилії та Норвегії — мають обмежені можливості швидко збільшити видобуток.

Місцеві нафтопроводи мають певну пропускну здатність як альтернативний маршрут, однак її недостатньо. Через це виробники в регіоні почали оголошувати про скорочення видобутку. В Іраку виробництво впало більш ніж на 60%, повідомляє Reuters, тоді як Кувейт та Об’єднані Арабські Емірати також скорочують обсяги.

Проблеми з енергопостачанням не обмежуються лише нафтою. Приблизно 20% світових поставок природного газу також скоротилися після того, як державна енергетична компанія Катару зупинила виробництво, посилаючись на військові атаки.

Оскільки швидко перекрити дефіцит немає можливості, аналітики JP Morgan прогнозують появу «помітного дефіциту» енергоносіїв в Азії та Європі вже протягом тижня.

В Азії, яка особливо залежить від імпорту енергії, деякі уряди вже оголосили про запровадження обмежень цін та нормування споживання. За повідомленнями державних ЗМІ, університети в Бангладеш навіть достроково закрилися на свята Ід аль-Фітр.

У Великій Британії міністерка фінансів Рейчел Рівз попередила про ризики інфляційного шоку.

Деякі країни обговорюють можливість використання стратегічних нафтових резервів, щоб пом’якшити кризу, однак ефект такого кроку буде обмеженим. Старший макроенергетичний аналітик Rapid Energy Group Гантер Корнфайнд заявив, що масштаби будь-якого такого вивільнення будуть «краплею в морі» порівняно з попитом.

«Фактично це найбільший шок пропозиції принаймні у сучасній історії глобального нафтового ринку, — сказав Корнфайнд. — Порівняно з потребами це зовсім різні масштаби».

Попри те, що багато економістів діляться песимістичними поглядами, деякі аналітики не розділяють паніку:

«Світова економіка менш чутлива до енергетичних шоків, ніж пів століття тому, — сказав Джим Рід з Deutsche Bank. — Сьогодні економіки значно менш енергоємні, а ринки праці мають набагато нижчий рівень профспілкового членства та індексації зарплат, що знижує ризик спіралі зарплат і цін за зразком 1970-х років».

Є надія, що повторення інфляційних сплесків 1970-х років, коли шоки цін на нафту, що виходили з Близького Сходу, поширилися по світовій економіці, вдасться уникнути.

Читайте також: 3 нафтові ETF, на які варто звернути увагу інвесторам

Вищі ціни на енергоносії

Наразі головний наслідок шоку — зростання цін на енергію.

Еталонна нафта Brent та американський індикатор West Texas Intermediate різко зросли після початку війни. У понеділок, 9 березня 2026 року, ціни в один момент наближалися до $120 за барель, перш ніж знизитися до рівня трохи нижче $85.

Це безпосередньо впливає на витрати бізнесу та домогосподарств.

У Великій Британії та Європі ціни на природний газ майже подвоїлися порівняно з рівнем до початку війни в Ірані.

Навіть у США, які як великий виробник нафти та газу зазвичай частково захищені від глобальних коливань цін, вартість пального наближається до $3,50 за галон — проти приблизно $2,90 місяць тому, повертаючись до рівнів, востаннє зафіксованих у 2024 році.

Минулого тижня Goldman Sachs оцінив, що навіть тимчасове зростання ціни на нафту до $100 за барель може зменшити глобальне економічне зростання на 0,4 відсоткового пункту.

Але якщо конфлікт не буде врегульований до кінця місяця, аналітики вважають, що світові ціни на нафту можуть перевищити пікові значення 2022 року після вторгнення росії в Україну. У деяких сценаріях ціна може досягти $150 за барель.

Корнфайнд зазначив, що в такому разі побічний ефект для економіки буде «доволі різким», оскільки вищі витрати змусять домогосподарства та бізнес скорочувати інші витрати, а економічне зростання сповільниться.

Фото: freepik.com

Вплив на бізнес — від технологій до фермерів

Аналітики вже уважно стежать, чи не призведе енергетичний шок до скорочення виробництва мікрочипів — галузі, що впливає на виробництво всього, від автомобілів до смартфонів. Тайвань, один із головних центрів виробництва чипів, сильно залежить від імпорту енергії.

У США також зростають побоювання, що підвищення вартості енергії може вдарити по технологічних компаніях, які будують інфраструктуру для штучного інтелекту, що є одним із ключових драйверів економічного зростання.

При цьому енергоносії — не єдиний товар, на який вплинув конфлікт.

Близький Схід є великим постачальником алюмінію, сірки, що використовується для переробки металів, таких як мідь, а також компонентів для виробництва добрив, зокрема карбаміду.

Коли ціни на ці товари починають зростати, тиск може поширитися і на вартість продовольства та промислових товарів.

У США приблизно 25% імпорту добрив надходить у березні та квітні — на початку посівного сезону, повідомляє American Farm Bureau Federation.

«Це не могло статися в гірший час», — сказав фермер Гаррі Отт, який вирощує бавовну, кукурудзу та сою в Південній Кароліні.

Цікаве по темі: 2 акції, які зростуть на фоні війни в Ірані

Політичний тиск

Аналітики вважають, що економічні ризики найбільші в Азії та Європі, які сильно залежать від імпорту енергії. Це вже відображається на фондових ринках.

Наприклад, у Японії та Південній Кореї основні біржові індекси з початку війни впали приблизно на 10% та 15% відповідно, тоді як німецький Dax знизився більш ніж на 7%.

У США, навпаки, індекс S&P 500 впав лише на 1,2%.

Однак напередодні виборів до Конгресу в листопаді питання вартості життя залишається одним із головних для виборців. Аналітики вважають, що ситуація може створити політичні проблеми для президента США Дональда Трампа, якщо зростання цін почне відчутно впливати на споживачів.

Білий дім уже подає суперечливі сигнали щодо планів у регіоні, що викликає сумніви, чи готовий президент до затяжного конфлікту.

Навіть якщо Трамп оголосить про завершення війни, аналітики попереджають, що побоювання нових потрясінь можуть утримувати ціни на високому рівні.

«Навіть якщо США та Ізраїль оголосять про завершення операції, іранці можуть не погодитися з таким трактуванням, — попередив Пол Сенкі з Sankey Research. — Це може означати, що ситуація триватиме значно довше, ніж триватимуть офіційні бойові дії, оголошені адміністрацією Трампа».

Чи може криза спричинити глобальну рецесію?

Зростання інфляції, спричинене пандемією Covid та вторгненням росії в Україну, означає, що домогосподарства та бізнес уже пережили роки різкого підвищення цін. Багато з них перебувають на межі фінансового виснаження.

Економісти кажуть, що новий інфляційний сплеск зашкодить споживчому попиту та вдарить по економічній активності. Побоювання стагфляції — коли економічне зростання застоюється, а інфляція зростає — посилюються.

«Розмови про рецесію знову повернулися, — сказав головний економіст Deloitte у Великій Британії Ієн Стюарт. — Стрімке зростання цін на нафту та газ є передвісником економічних проблем. Вищі ціни на енергоносії, спричинені війною або революціями на Близькому Сході, були важливими чинниками рецесій у західних країнах у 1973, 1979 та 1990 роках. Стрибок цін на енергоносії після вторгнення росії в Україну обвалив темпи зростання Європи у 2023 році».

Вищі витрати на запозичення та зростання геополітичної невизначеності, ймовірно, вдарять по бізнес-інвестиціях і глобальній торгівлі, що означає: країни, де перспективи зростання вже крихкі, можуть опинитися ще ближче до рецесії.

Як можуть відреагувати уряди?

Країни G7 заявили, що готові вивільнити стратегічні нафтові резерви, щоб заспокоїти занепокоєння щодо глобальних постачань. Після збільшення внутрішнього видобутку в останні роки США значною мірою стали енергетично незалежними, попри скорочення власного стратегічного нафтового резерву. Китай накопичив великі запаси нафти. Найбільше від наслідків, імовірно, постраждають європейські країни. Більшість із них є чистими імпортерами енергії та значною мірою залежать від нафти та газу.

На уряди знову чинитиметься тиск із вимогою посилити енергетичну безпеку. Значна частина уваги буде зосереджена на прискоренні переходу до низьковуглецевої економіки та інвестиціях у відновлювану енергетику.

Як ми вже згадували, уряди обговорюють і фінансову підтримку бізнесів та домогосподарств, які потерпають від високих рахунків за енергію. Однак рівень запозичень і державного боргу для багатьох західних країн уже є високим, що обмежує можливість запуску нових дорогих програм без ризику для і так крихкого попиту на глобальному ринку облігацій.

«Проблема зараз у тому, скільки це коштуватиме урядам, адже як варіант обговорюються пакети підтримки енергетики, — сказав Джордан Рочестер із японського банку Mizuho. — Це може бути війна, але водночас це, можливо, найбільша криза постачання та логістики енергії, яку ми коли-небудь бачили в сучасній історії».

Фото: freepik.com

Вплив на Україну та прогнози

Станом на 10 березня 2026 року ціни на пальне в Україні після різкого стрибка почали частково стабілізуватися, хоча залишаються на підвищеному рівні. На АЗС сьогодні спостерігається наступна картина:

бензин А-95 — близько 68-71 грн/л;
дизельне пальне — 74-76 грн;
автогаз (LPG) — 38–42 грн залежно від мережі АЗС;
A-100 — до 80,99 грн;
A-95 Pulls — 73,99 грн.

Попри очікуване подорожчання нових партій нафтопродуктів у найближчі тижні, експерти не прогнозують зростання цін до 100 грн за літр.

За їхніми словами, значну частину можливих ризиків компанії вже врахували у поточній вартості пального, не очікуючи пікових котирувань на світових ринках.

Водночас, зазначають фахівці, український уряд має інструменти, які можуть допомогти стримати подальше зростання цін. Серед можливих кроків називають:

запровадження гнучкої системи акцизів, коли ставка зменшується під час підвищення світових цін на нафту та збільшується в періоди їхнього падіння;
скасування авансової сплати податку на прибуток, що нині обмежує конкуренцію на ринку;
посилення контролю з боку Антимонопольного комітету України для запобігання необґрунтованому підвищенню цін.

Експерти також застерігають від повернення до механізму граничних цін, який застосовувався у 2022 році. Хоча таке рішення може здатися швидким способом стабілізувати ситуацію, воно несе ризик дефіциту.

Якщо компанії не бачитимуть економічної доцільності через жорсткі цінові обмеження, вони можуть скоротити закупівлі нових партій пального, що зрештою призведе до нестачі на АЗС.

Україна, як і Європа, також залежить від зовнішніх поставок нафти, і те, як далі будуть зростати ціни на пальне, залежить від стабілізації ситуації на міжнародній арені:

«На жаль, ми біля 90% пального імпортуємо з-за кордону. Наші потужності, які ми мали щодо переробки нафтопродуктів на бензин і дизель росіяни протягом всього часу знищували як на Харківщині, так і на Полтавщині. Ми сьогодні маємо дійсно величезну проблему, коли ми імпортуємо пальне і залежні від світових цін на нафту, бензин і дизель», — розповів народний депутат України, член Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.

Чи зростуть ціни

Подорожчання пального майже завжди впливає на ціни в Україні, але ефект зазвичай поступовий і нерівномірний.

Логістика — головний канал впливу.

Багато товарів перевозяться саме вантажівками, тому дорожче пальне автоматично підвищує витрати на доставку. Найшвидше це відчувають:

продукти харчування;
будівельні матеріали;
товари масового споживання.

У структурі витрат перевезень паливо може становити 30-40%, тому навіть невелике зростання ціни на дизель швидко відображається у тарифах перевізників.

Найчутливіший сектор — аграрний.

Для аграріїв дизель є ключовим ресурсом: його використовують для посівної, збору врожаю та транспортування.

Якщо дизель дорожчає:

зростає собівартість зерна, овочів та олійних культур;
дорожчає зберігання та доставка продуктів.

Але ефект проявляється не одразу, а через кілька тижнів або навіть місяців.

Інфляційний ефект.

Національний банк оцінює, що подорожчання пального є одним із факторів інфляції, але не головним.

У середньому:

+10% до ціни пального;
може додати приблизно 0,3–0,6 відсоткового пункту до інфляції.

Чому ціни не зростають миттєво.

Є кілька причин:

у ритейлерів є запаси товарів, закуплених раніше;
мережі часто стримують ціни через конкуренцію;
частину зростання беруть на себе виробники або перевізники.

Тому спочатку дорожчає саме пальне, а вже потім поступово — інші товари.

Висновок

Подорожчання бензину і дизеля майже неминуче тисне на ціни, але це не означає різкого стрибка вартості всіх товарів. Найімовірніший сценарій — помірне прискорення інфляції, насамперед через логістику та аграрний сектор.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Скільки грошей задекларували українці у березні 2026

Які українські компанії потрапили до рейтингу найкращих у 2026 — Опендатабот

Скільки рахунків відкрито в Україні — статистика НБУ

Допоміжні матеріали: bbc.com; theguardian.com; rbc.ua, aktualno.km.ua.