У 2026 році українська стартап-екосистема демонструє структурні зміни — посилення hardware-напрямку, системну участь у європейських програмах та перехід до спеціалізованих моделей підтримки інновацій
Про ключові тенденції 2026 року, перспективні індустрії — від medtech і робототехніки до defense tech та govtech — а також про виклики ранніх стадій і нові формати підтримки ми поговорили з Анастасією Кравченко-Угрехелідзе, team lead Українського фонду стартапів у проєкті Seeds of Bravery
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе, team lead УФС у проєкті Seeds of Bravery
Які ключові тенденції ви бачите у розвитку стартап-екосистеми України у 2026 році?
Перше — відродження і масштабування hardware-напрямку. Hardware перестає бути нішевою історією, пов’язаною виключно з defense tech. Так, безпекові технології залишаються драйвером, але зʼявляється більший потенціал у цивільному треку. Сьогодні hardware активно розвивається у таких галузях:
AgroTech: автономна техніка, сенсорика, системи точного землеробства, дрони для моніторингу посівів.
MedTech: медичні пристрої, реабілітаційне обладнання, діагностичні системи.
Energy та GreenTech: накопичення енергії, smart-grid рішення, автономні енергетичні модулі.
Industrial Tech: роботизація виробництва, автоматизація, IoT-рішення.
І українські команди вже не просто прототипують, а доходять до TRL 6–8, тестують рішення в реальних умовах та виходять на європейські ринки. Це формує нову якість deep tech сектору.
Ще одна тенденція, що чітко проглядається, — зростання інтеграції у європейські програми фінансування. Українські стартапи дедалі активніше залучають кошти з програм ЄС, зокрема Horizon Europe, EIC Accelerator, Eurostars тощо. Цьогоріч ця тенденція посилюватиметься через накопичений і проаналізований досвід подач заявок; появу команд з grant-writing експертизою; формування партнерств з європейськими R&D центрами і підтримку програм, які допомагають інтегруватися в європейську інноваційну екосистему.
Важливу роль у цьому процесі на рівні України відіграв більш ніж дворічний проєкт Seeds of Bravery, який реалізується консорціумом європейських партнерів за участі Українського фонду стартапів. У межах проєкту експерти провели низку спеціалізованих воркшопів з підготовки заявок на грантові конкурси від Європейської інноваційної ради (EIC Pre-Accelerator, EIC Accelerator та інші), індивідуальні консультації для стартапів щодо участі в програмах ЄС, а також надали менторську підтримку з побудови стратегії подачі грантових заявок.
Після оголошення нового пакета підтримки ЄС обсягом 20 млн євро для українських технологічних МСП та стартапів ми додатково запустили консультаційну підтримку для наших грантоотримувачів, щоб підвищити їх конкурентоспроможність у новому конкурсі. За офіційною статистикою EIC, було отримано 349 заявок від українських tech SMEs та стартапів на грантову підтримку від EIC.
Це свідчить про те, що українська екосистема переходить від точкової участі до системної інтеграції в європейські механізми. Відбувається перехід від моделі локального фінансування до повноцінної участі українських компаній у пан’європейських інноваційних ланцюгах.
Ще одна тенденція — перехід до спеціалізованих грантових інструментів. Раніше грантова програма Українського фонду стартапів охоплювала близько 20 індустрій і працювала за широким горизонтальним принципом підтримки, та зараз ми бачимо необхідність переходу до більш сфокусованих інструментів.
Екосистема дорослішає. Стартапи стають більш технологічними, а виклики — конкретнішими. Тому наступний етап — розвиток спеціалізованих грантових програм, спрямованих на формування та масштабування нових ринків інновацій. Тут йдеться не просто про підтримку компаній, а про створення умов для появи цілих технологічних напрямків, зокрема, рішень для безпеки та критичної інфраструктури; протипожежних систем; автономних технологій та інноваційного протезування.
Такий підхід дозволяє працювати не лише зі стартапом, а й з ринком, скорочувати шлях від R&D до реального впровадження і залучати індустріальних партнерів ще на етапі розробок. Звісно, це дозволяє формувати попит, а не лише підтримувати пропозицію. Фактично ми переходимо від моделі «фінансування стартапів» до моделі «розвитку інноваційних ринків». Це складніший, але значно більш стратегічний формат підтримки.
Читайте також: Стартапи можуть отримати до $5 млн інвестицій на IT Arena Warsaw Startup Competition
Які сфери або індустрії зараз мають найбільший потенціал для розвитку українських стартапів (наприклад, defense tech, AI, fintech тощо)?
Якщо дивитися на українську стартап-екосистему з огляду на світові інноваційні тренди, а також виклики, які сформувала війна, то маємо таку тенденцію: найбільші точки зростання формуються там, де поєднуються гострий запит і змога масштабувати рішення. Саме тому низка індустрій зараз має гарантовані перспективи розвитку.
Передусім, це medtech та biotech вектори, зокрема, й інноваційне протезування. Повномасштабна війна сформувала безпрецедентний попит на по-справжньому інноваційні рішення для відновлення функціональності тіла. Біонічні протези уже не просто підтримують фізіологічну здатність кінцівок рухатися, а й завдяки нейроінтерфейсам і системам сенсорного зворотного зв’язку дозволяють рухати кінцівками вільно, швидко і з мінімальними зусиллями. Українські стартапи, розуміючи попит, який надалі зростатиме, працюють не лише над механікою, а й над інтеграцією ШІ для адаптивного управління протезами. У перспективі це закриє потреби українців у функціональних протезах і відкриє вихід українським інноваціям на світовий medtech-ринок.
Ще один перспективний напрям – робототехніка. Йдеться про наземні роботизовані комплекси для пожежогасіння, розмінування та автономної евакуації поранених, про безпілотні авіаційні комплекси, про автоматизовані логістичні системи. Більшість таких розробок мають dual-use потенціал: технології, створені для оборонного сектору, можуть масштабуватися у цивільну інфраструктуру і ставати незамінними в агротех-галузі, в оптимізації логістичних процесів та промисловій автоматизації на заводах, фабриках, складах.
Безумовно, ключовим драйвером українських інновацій сьогодні є defense tech. В Україні у реальних умовах військові тестують новітні воєнні технології, здатні досягати різних цілей на полі бою. Це безцінні прикладні кейси, що дають defense-стартапам змогу скоротити цикл R&D і підвищити якість продукту.
Багато команд працює як над hardware, так і над software оборонними рішеннями: розробляють системи ситуаційної обізнаності, аналітичні платформи для прогнозування ризиків, системи аналізу розвідданих і швидкого ухвалення рішень у складних умовах – все частіше на основі ШІ. Це – шлях до створення комплексних рішень, які не просто виконують завдання, а інтегруються в екосистему оборонних процесів.
Такий інженерний досвід має високий експортний потенціал: технології, що спочатку створювалися для українських потреб, все більше цінуються і на міжнародному ринку – це яскраво показує реакція світової спільноти на українські dual-use стартапи на конференціях і виставках.
Не менш важливим є govtech – цифрові рішення для держуправління. Екосистема Дія стала основоположницею швидкої цифровізації державних послуг в Україні. Наступний етап – розвиток стартапів, що пропонують інфраструктурні рішення для регуляторних пісочниць, автоматизації управлінських процесів та електронної демократії. Це відкриває можливості для експорту govtech-продуктів до країн, які тільки починають цифрову трансформацію.
Варто згадати і cybersecurity. З огляду на постійні кібератаки на критичну інфраструктуру, українські команди накопичили унікальний досвід у сфері захисту даних та швидкого і якісного реагування на інциденти. Рішення, що створюються в Україні, уже орієнтовані на високоризикові середовища – і це якраз той високий рівень складності, який шукають великі корпоративні клієнти на світовому ринку.
І звісно, зростає перспектива галузей AgroTech, GreenTech, EdTech, AI, Cyber space, триватиме розробка напівпровідників, космічних технологій і технологій розширеної реальності.
Цікаве по темі: Український стартап Crosscheck залучив $220 тис. інвестицій
Які основні виклики сьогодні стоять перед українськими стартапами і як УФС допомагає їх долати?
Ключовий виклик, який ми можемо виокремити, – залучення стартапами фінансування на ранніх стадіях, особливо стадії pre-seed. Саме тому у нас є грантовий трек – наприклад, днями ми запустили другу хвилю набору на грантову програму Startup EDGE за підтримки EU4Innovation East.
Другий виклик – регуляторна невизначеність для інновацій. Особливо це стосується AI, blockchain, defence-tech, biotech – галузей, де законодавство не завжди встигає за технологіями. Бачимо необхідність інкубаційних програм і підтримки ідей на ранніх стадіях, а також потребу у розвитку інфраструктури для хардверних стартапів та deep tech технологій.
Щоб покращити регуляторне поле, УФС спільно з Мінцифрою запустив Sandbox для AI та blockchain-рішень – середовище для тестування продуктів у безпечному правовому полі. Тут компанії мають доступ до експертизи за трьома вертикалями: право, технології, бізнес, а також отримують допомогу у підготовці до масштабування.
Третій виклик – взаємодія з бізнесом. Українські корпорації не завжди готові або мають досвід ефективної роботи з інноваційними стартапами: даються взнаки довгі procurement-процеси, слабка культура інновацій, відсутність зрозумілих механізмів співпраці. Бізнесам буває складно швидко тестувати і впроваджувати інновації, а стартапам важко підтвердити MVP і знайти перших клієнтів. Тож УФС впровадив програму Корпоративних інновацій, що підтримує проєкти, здатні створювати рішення разом з великими компаніями (eGovernment, healthcare, рітейл, енергія та ін.). Вже маємо успішні кейси співпраці з Glovo, МХП, Новою Поштою, Uklon, Фармак, Fozzy Group.
В Україні, на відміну від США та європейських країн, менш поширено народження стартапів в університетських стінах. Саме тому ми спільно з МОН запустили проєкт зі створення стартап-шкіл-акселераторів-інкубаторів у 6 університетах з Києва, Дніпра, Вінниці, Сум, Одеси. Вони отримали до 1,5 млн грн на розвиток стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на своїй базі, які мають бути реалізовані протягом 2024–2026 років, а також доступ до нефінансових видів підтримки від УФС.
П’ятий виклик – доступ до міжнародних ринків та інвесторів. Українські стартапи мають одразу мислити глобально, але часто не мають досвіду виходу на закордонні ринки. Тож ми в УФС пропонуємо рішення: інноваційні ваучери та програми міжнародних делегацій. Це дає стартапам змогу презентувати свій продукт на світових виставках, знайти партнерів та інвесторів.
Анастасія Кравченко-Угрехелідзе, team lead УФС у проєкті Seeds of Bravery
Які програми підтримки зараз є пріоритетними для Українського фонду стартапів і які нові ініціативи плануються?
УФС надає як фінансову, так і нефінансову підтримку, і в межах цих треків впроваджує багато ініціатив.
Перший трек – грантові програми. Зараз актуальні дві програми. Startup EDGE – програма, що реалізується за підтримки проєкту EU4Innovation East, фінансується ЄС, співфінансується урядом Франції і реалізується Expertise France, спрямована на розвиток інноваційних стартапів на ранніх стадіях для посилення їх конкурентоспроможності у Європі і світі. Програма розроблена для стартапів у галузях DeepTech; GreenTech та EdTech, її бюджет – €1 млн. Стартапи на стадії pre-seed можуть отримати до €20 000, стартапи на стадії seed – до €40 000.
Друга актуальна грантова програма – для розробників протипожежних наземних роботизованих комплексів та дронів (НРК та БпАК), яку ми реалізуємо спільно з Мінцифрою, Brave1 та ДСНС. Мета програми – запустити в Україні новий напрям технологій, що працюватимуть там, де присутність людини небезпечна: біля місць з високою температурою і ризиком вибуху.
Решта наших ініціатив – нефінансова підтримка. УФС співпрацює з Мінцифрою у розвитку Sandbox для AI та blockchain-рішень, де можна тестувати продукти у безпечному правовому полі. Також ми реалізуємо інкубаційні та акселераційні програми для наукоємних стартапів (з МОН, SET і Berkeley), ініціативи для ветеранів, які будують tech-бізнеси в обороні, медицині, освіті, фінансах, маркетингу (з Мінветеранів і SKELAR). Розвиваємо мережу стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на базі ЗВО і наукових установ, запущеної спільно з МОН. Розвиваємо трек Корпоративних інновацій, де інтегруємо технології стартапів у великі бізнеси. Розширюємо партнерство з Big Tech компаніями: Amazon Web Services, Microsoft. Так, днями УФС приєднався до глобальної мережі Microsoft for Startups Investor Network. Завдяки цьому українські IT-проєкти можуть отримати до $150 000 кредитів на сервіси Microsoft Azure. Також розширюємо tech-місії, аби відкривати українським стартапам доступ до нових ринків і капіталів.
Щодо планів, то УФС планує активніше працювати з університетами та запускати більше спеціальних грантів, точково спрямованих на підтримку вузькопрофільних галузей.
Як Фонд оцінює перспективи залучення міжнародних інвестицій в українські стартапи та що робиться для посилення довіри іноземних партнерів?
Фінансова підтримка українських стартапів – один з ключових векторів роботи УФС. Ми працюємо так, аби інвестиції прямували за гідними перспективними інноваціями, які принесуть Україні нові робочі місця, підсилять економіку, збільшать податкові надходження і зміцнять імідж країни у світі.
Інтенсивність та обсяги залучення міжнародного капіталу в українські стартапи зростає за умови правильно вибудуваної інституційної рамки та прозорих правил гри. І залучення міжнародних інвестицій в українські стартапи можна розглядати за двома векторами. Перший – підтримка стартапів через гранти, реалізовані спільно з іноземними партнерами та покриті іноземним капіталом. Низка ініціатив УФС – це грантові програми, реалізовані спільно з іноземними партнерами. Так, у 2025 році УФС реалізував грантову програму спільно з UMAEF, видавши гранти 57 командам на суму $2 млн. У грудні 2025-го стартувала грантова програма Startup EDGE для DeepTech, GreenTech та EdTech стартапів, що реалізується за підтримки проєкту EU4Innovation East бюджетом €1 млн.
Другий вектор залучення міжнародних інвестицій – це, власне, кошти венчурних інвесторів та бізнес-агелів, проінвестовані за їх власною ініціативою у конкретні стартапи. І щоб посилити довіру іноземних партнерів до України та наших стартапів, УФС працює за двома треками. Перший – грантові ініціативи, про які я вже зазначила, і другий – інтеграція українських команд у міжнародні інноваційні екосистеми. Це відбувається через акселераційні програми, участь у демо-днях з європейськими фаундерами та фондами, допомога стартапам в адаптації їх бізнес-моделей до вимог глобального ринку – усі ці фактори і впливають на інтерес інвесторів.
Так, у межах міжнародного проєкту Seeds of Bravery, що реалізується за підтримки Європейської інноваційної Ради і де УФС є одним з ключових партнерів, ми видали 450+ грантів для 320+ стартапів на €12 млн. Це також фактично іноземні інвестиції – кошти, якими світ підтримує українські інновації, бо бачить у них перспективу. Також проєкт Seeds of Bravery протягом 2 років підтримує українські deeptech стартапи нефінансово – допомагає масштабуватися і виходити на міжнародні ринки.
Також УФС відкриває стартапам доступ до нових ринків через організацію делегацій на найбільші європейські конференції. Так ми відкриваємо українські стартапи для міжнародних інвесторів, акселераторів та бізнесів. Лише у 2025 році ми організували 20 міжнародних стартап-делегацій. Презентація українських технологій на майданчиках, де формується майбутнє світового бізнесу, – один з найпотужніших інструментів для залучення інвестицій, налагодження партнерств, виходу на експорт та посилення бренду України як країни з високим технологічним потенціалом.
Крім того, УФС посилює довіру іноземних партнерів до українських стартапів шляхом співпраці з гравцями міжнародної екосистеми інновацій. УФС запустив Європейський цифровий інноваційний хаб WIN2EDIH, що допомагає українським компаніям, стартапам і держсектору впроваджувати цифрові технології. З початку проєкту 120+ стартапів та МСБ стали клієнтами хабу і отримали підтримку з фандрейзингу, цифровізації та виходу на нові ринки.
Чи плануються нові формати грантової підтримки або акселераційні програми для стартапів на ранніх стадіях?
Сьогодні ми бачимо, що потреби стартапів на ранніх стадіях змінюються. Якщо раніше ключовим запитом був саме грант як фінансовий інструмент, то зараз важливішими стають доступ до ринку, партнерств, виробничої інфраструктури та експертизи. Тому ми в УФС розглядаємо розвиток гнучких форматів підтримки, які можуть поєднувати одразу кілька векторів:
- цільове фінансування під конкретний виклик
- менторство та експертизу
- пілотування рішень з корпоративними або державними партнерами
- інтеграцію в європейські програми та консорціуми
Особливо це актуально для хардверних та deep tech команд, де шлях від прототипу до ринку є складнішим і більш капіталомістким.
Стратегія УФС — не просто збільшувати кількість інструментів, а підвищувати їхню ефективність та відповідність реальним потребам інноваційного ринку. Раніше УФС фінансував проєкти у 20+ індустріях, та зараз ми рухаємося у розвиток індустрій, важливих для відбудови, відновлення і майбутнього українського tech. Тож гранти будуть більш сфокусовані, наразі готуємо їх, і анонсуємо пізніше.
Які поради ви дали б українським стартапам, які тільки запускаються і хочуть отримати фінансування або підтримку від УФС?
Стартапам на початку їх шляху я б радила не поспішати одразу подаватися на фінансування, а спершу правильно вибудувати основу. Варто попрацювати за трьома ключовими напрямами.
Перший – знайти якісний інкубатор або акселератор. Це вкрай важливо, адже саме сильна інкубаційна або акселераційна програма допоможе структурувати бізнес-модель, перевірити гіпотези, зрозуміти свій ринок та підготуватися до комунікації з інвесторами або грантовими програмами. Дуже часто різниця між успішною і слабкою заявкою полягає саме у рівні підготовки команди.
Другий – пройти консультації та digital maturity assessment. Командам варто скористатися безкоштовними консультаціями та пройти оцінку цифрової зрілості, зокрема в межах хабу WIN-WIN EDIH. Такі інструменти допомагають зрозуміти рівень технологічної готовності, виявити прогалини, ґрунтовно підготуватися до масштабування та залучення фінансування.
Третій – підтримка від Фонду. УФС регулярно оновлює інструменти підтримки, тому я рекомендую стежити за нашими офіційними каналами комунікації, моніторити оголошення про нові грантові програми і уважно вивчати критерії відбору перед подачею заявок.
Важливо розуміти: якісна заявка – це не про ефектний пітч, а радше про чітке розуміння проблеми, ринку, конкурентів і плану використання коштів. Інвестори це добре розуміють, а тому звертають увагу саме на це. І головне — не бійтеся почати. Українська екосистема зараз має значно більше інструментів підтримки, ніж навіть 2-3 роки тому. І найбільшу перевагу отримують ті команди, які системно готуються до залучення фінансування, а не шукають «швидкі гроші» тут і зараз.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Професор економіки попереджає про бульбашку на фондовому ринку
Агентство Fitch Ratings знизило рейтинг Укрзалізниці
До Землі дійшов потужний радіаційний шторм: чим загрожує
Telegram
Viber
