Пандемія стала стимулом для електронної комерції. Однак разом з тим дещо ускладнила ведення бізнесу
В 2020 році частка транскордонних покупок складала 55% всієї онлайн-торгівлі. Фото: pixabay.com
Останніми роками спостерігається тенденція: ми дедалі частіше замовляємо в інтернеті, у тому числі з доставкою з-за кордону. Пандемія лиш посилила її. Так, за даними організації Global-e, транскордонні продажі в інтернеті у 2020 році порівняно з переднім зросли на 21%. При цьому частка транскордонних покупок склала 55% всієї онлайн-торгівлі, підрахували у Worldpay. Більшість покупців, швидше за все, залишаться вірними е-commerce після пандемії. Однак бізнесу, аби залишитися на ринку електронної комерції, доведеться навчитися відповідати на ряд викликів пост-ковідної епохи.
Які пастки можуть чекати на е-комерцію в найближчі роки?
1. Транскордонне оподаткування
Пандемія спричинила зростання кількості країн, що оподатковують валютні платежі. Згідно з дослідженням FXC Intelligence, до 2020 року такі податки застосовували у восьми країнах, тепер – в 11. Крім того, деякі країни їх підвищили. Наприклад, Аргентина у вересні з 30% до 35% збільшила податок на РАІС, яким зокрема обкладають покупки, здійснені через інтернет в іноземній валюті.
Такі податки особливо поширені в країнах, що розвиваються, які стикнулися з серйозним зниженням курсів валют після спалаху Covid-19. Зрештою, ці додаткові витрати лягають на плечі їх жителів. Вони можуть дуже шокувати тамтешніх покупців, адже податки та інші валютні витрати подекуди сягають 40% від ціни товару.
Щоб завоювати лояльність, краще надавати покупцям чіткі пояснення щодо податків, які можуть стягуватись. Фото: pixabay.com
Тому важливо, щоб продавці надавали іноземним покупцям чіткі пояснення щодо податків, які можуть з них стягуватись. Крім того, було б непогано, аби бренди мали можливість відображати валюти на своєму веб-сайті та автоматизувати конвертації. Оскільки, як стверджують експерти, кожен четвертий споживач відмовляється від покупки, якщо ціна вказана в іноземній валюті.
2. Приховані витрати для споживачів
Майже всі транскордонні покупки можуть мати приховані витрати. Залежно від способу оплати, бувають різні валютні націнки, що в кінцевому рахунку здорожчують покупку. Наприклад, британець, який купував у США товар на $100, стикається з комісіями у розмірі 5,71%, якщо платить у доларах США. Якщо ж він платить у фунтах стерлінгів, то комісія становить 5,36%. У першому варіанті більша частка зборів припала на карткову мережу, а в другому – на торговця.
Як бачимо, розподіл цих витрат може бути різним. Але, як правило, він складається з валютних націнок, зборів транскордонних емітентів, плати за обробку кредитних карток, а також подекуди податків. Залежно від того, в якій точці Земної кулі знаходиться покупець, сума додаткових витрат може різко варіюватися.
Податки та інші валютні витрати можуть складати до 40% від ціни товару. Фото: pixabay.com
Логічно припустити, що платити у своїй валюті дешевше, однак це не завжди так. Адже у торговців є можливість збільшити кількість конверсій, а отже й дохід. Здійснюючи конвертацію валюти, продавці можуть залишити більшу частину комісій собі, а не передавати їх емітенту картки.
Часто продавці включають плату за конвертацію валюти в заявлену ціну. Наприклад, європейська бюджетна авіакомпанія Easyjet застосовує такий підхід, стягуючи приблизно на 4,6-5% вище середньоринкового обмінного курсу при конвертації з фунта стерлігів. Сюди входить як плата за обробку, так і прибуток для компанії.
Незалежно від того, який варіант обрав комерсант, для маркетплейсу важливо будувати прозорі стосунки з покупцем. Адже забезпечення хорошого досвіду оформлення замовлення та відсутність неприємних сюрпризів – життєво важливо для залучення та утримання клієнтів.
Плюсом буде, якщо бренди будуть відображати валюти на своєму веб-сайті та автоматизують конвертацію. Фото: pixabay.com
3. Потреба в нових логістичних рішеннях
Закриті кордони під час пандемії негативно позначились на транскордонних компаніях електронної комерції. Багато з них потрапило в халепу, наприклад, коли не могли отримати необхідні їм компоненти чи товари. Для швидшого виконання транскордонних замовлень торговці вдавалися до відкриття місцевих центрів реалізації. Наприклад, Christies Direct, провідний світовий постачальник засобів по догляду за собаками, відкрив склад у США на додаток до складу в Ірландії.
Крім того, екстренні умови змушували вдаватися до колаборацій. Олексія Мисаїлова, директор підрозділу Global Supply Chain компанії FM Logistic переконаний: майбутнє онлайн-торгівлі за пуллінгом. Це рішення, яке допомагає постачальникам, торговельним мережам і транспортним компаніям ефективніше використовувати транспорт, склади та інші ресурси при взаємодії один з одним.
З приходом різних інтернет-ритейлерів і збільшенням обсягу продажів, попит на стандартні складські операції знижується на користь фулфіллмент-операторів. Вони надають комплекс логістичних послуг, що обробляють величезну кількість багажів різних форматів, габаритів і температурних режимів.
Варто пам’ятати, що покупцеві, який зробив замовлення в інтернеті, головне – результат. Тому злагоджена робота всіх ланок для успішного здійснення замовлення – запорука вірності клієнта.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Онлайн-продажі не стали порятунком для українських рітейлерів
