У світі глобалізованої економіки боротьба з ухиленням від сплати податків вийшла на новий рівень — країни дедалі активніше впроваджують механізми автоматичного обміну фінансовою інформацією. Один із таких інструментів — Common Reporting Standard (CRS), який уже почала застосовувати й Україна. У чому полягає суть Стандарту, кого він стосується та як зміниться ситуація для українських власників рахунків за кордоном — детальніше розповідає Марина Давиденко, Junior Business Development Manager компанії Lextensio
Марина Давиденко, Junior Business Development Manager компанії Lextensio
Здійснювати міжнародний бізнес без сплати податків — все одно, що грати у футбол без правил: спершу весело, але зрештою — хаос. В умовах постійної закордонної співпраці між різними компаніями для країн постало питання про створення таких правил, які могли б забезпечити дотримання податкових норм. Поруч з цим не менш актуальним було запровадження такої системи, яка б могла гарантувати прозорість фінансових операцій та запобігти ухиленню від сплати зборів.
На допомогу цьому міжнародна спільнота розробила Стандарт щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей, відомий як Common Reporting Standard або CRS. CRS був прийнятий Організацією економічного співробітництва та розвитку у 2014 році. На той час держави лідери провідних держав були неабияк зацікавлені у запровадженні автоматичного обміну інформацією та підписали глобальний Загальний стандарт звітності для автоматичного обміну податковою інформацією (AEOI).
У подальшому такі стрімкі дії з боку міжнародної спільноти призвели до офіційного заклику лідерів Великої Двадцятки (G20) прийняти CRS. Вже у лютому 2014 року Організація економічного співробітництва та розвитку затвердила текст CRS, а невдовзі за ним послідувало зобовʼязання 44 юрисдикцій імплементувати цей Стандарт.
На цьому розширення рамок впровадження CRS не завершилося, адже згодом зобовʼязання з дотримання Стандарту взяло на себе ще 14 юрисдикцій. Трохи пізніше, завдяки Глобальному Форуму, ще 94 юрисдикції взяли на себе обовʼязок із застосування CRS.
Незабаром, у грудні 2014 року, Європейський Союз прийняв текст CRS шляхом внесення змін до Директиви про адміністративне співробітництво (DAC2).
Читайте також: monobank запустив електронні підписи — monoКЕПи
Тож, що являє собою цей CRS?
Common Reporting Standard або CRS — це міжнародний стандарт, який передбачає звітність та перевірку інформації про фінансові рахунки. Його основною метою є запобігання ухилення від податків та підвищення прозорості під час обміну фінансовою інформацією між державами.
CRS встановлює, що фінансові установи держав повинні обмінюватися інформацією про іноземних податкових резидентів з іншими країнами на регулярній основі.
Такий обовʼязок лежить як на інформацію про індивідуальні рахунки фізичних осіб, так і на рахунки компаній, приватних фондів і трастів. Однак все ж не всі рахунки є підзвітними. Дані правила поширюються на ті рахунки, власники яких є податковим резидентом держави, що приєдналася до автоматичного обміну інформацією. Окрім
цього, Стандартом встановлюються правила щодо належної перевірки рахунків. Це стосується як нових рахунків, так і вже існуючих.
А яка інформація передається відповідно до CRS?
СRS передбачає передачу персональних даних про власника рахунку, а саме:
- Прізвище, ім’я, по-батькові або найменування;
- Адресу постійного місця проживання;
- Державу резидентства;
- Індивідуальний податковий номер
- Дату та місце народження (для фізичних осіб)
- Інформацію про фінансовий рахунок;
- Загальну валову суму, яка зарахована на фінансовий рахунок на користь його власника протягом календарного року.
Окрім цього, у разі якщо, власником рахунку є не фізична особа, то до переліку варто додати інформацію щодо адреси компанії, країни резидентства та індивідуальний податковий номер.
Таким чином, СRS є важливим стандартом, який закладає основи для прозорих фінансових транзакцій, що зменшує ризик порушення законодавства. До нього приєдналися більше 110 держав, серед яких є й Україна.
Цікаве по темі: У Дії зʼявився новий сервіс для бізнесу
Втім, є держави, які утрималися від приєднання до Стандарту. Наприклад, США, які хоча й запровадили FATCA, проте залишаються осторонь від CRS. До країн, які наразі також не застосовують цей механізм обміну інформацією, також належать Єгипет, Алжир, Сербія, Домініканська Республіка та інші.
Задля імплементації Стандарту 20 березня 2023 року нормотворці нашої держави внесли зміни до Податкового кодексу України. Внаслідок цього національні фінансові установи повинні впроваджувати заходи належної перевірки про підзвітні рахунки та подавати необхідну інформацію до Державної податкової служби України.
У кінці вересня 2024 року відбувся перший обмін інформацією з боку України, а наступний вже запланований на вересень 2025. Інформація, отримана внаслідок обміну допоможе знайти приховані неоподатковані доходи та застосувати податкове законодавство до підзвітних осіб.
Відтепер контрольовані іноземні компанії (КІК) не зможуть залишатися в тіні, адже з імплементацією CRS податкові органи нашої держави отримали змогу автоматично обмінюватися інформацією про дані про рахунки українців закордоном.
Таким чином, CRS є важливим інструментом у боротьбі з неоподаткованими фінансовими операціями. Поширення CRS на багато країн означає не лише його необхідність та актуальність, а й високу ефективність.
Стандарт сприяє розгорнутій перевірці рахунків фізичних та юридичних осіб та прозорому фінансовому обміну.
Дотримання правил CRS сприяє не лише належному оподаткуванню підзвітних субʼєктів, а й підвищенню репутації тієї чи іншої юрисдикції, як відповідального учасника міжнародних відносин.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Топ-10 найбільших роботодавців України — Опендатабот
Українські стартапи можуть отримати до €600 000 інвестицій на Latitude59
У ЄДР вперше з’явилися компанії з непрозорою структурою власності
Telegram
Viber