Протести у Франції та їхня економічна ціна — причини, наслідки та прогнози

У Франції учнівські протести переросли у ширший рух проти дорожнечі та погіршення державних послуг. Після зіткнень і пограбувань бізнес підраховує збитки, а влада готує допомогу. Редакція PSM зібрала факти, зіставила заяви посадовців, підприємців та економістів і розібралася, як ця криза позначається на торгівлі, цінах та інвестиціях — і чого очікувати далі

Фото: chatgpt.com

Матеріал підготовлено за інформацією, доступною ввечері 18 жовтня 2026 року. Оцінки збитків попередні.

Що відбувається у Франції

17 жовтня Францією пройшли демонстрації проти високої вартості життя та погіршення державних послуг. Як повідомляє Associated Press, за оцінкою влади, на вулиці вийшли приблизно 550 тисяч людей, за даними організаторів — 800 тисяч. До учнівського руху приєдналися профспілки та прихильники «жовтих жилетів».

У Парижі, Ліоні, Марселі та інших містах відбулися зіткнення, підпали та пограбування. Мирні демонстрації та насильницькі дії не можна ототожнювати. Human Rights Watch ще до зіткнень 17 жовтня називала учнівські протести переважно мирними, хоча й повідомляла про насильство з боку окремих учасників.

Як шкільний конфлікт став загальнонаціональним

Одним із початкових осередків був ліцей Сент-Екзюпері у Кретеї під Парижем. За хронологією CGT, 17 вересня викладачі страйкували через нестачу педагогічного та медико-соціального персоналу. 21 вересня протести продовжилися, а згодом охопили й інші заклади.

Учні скаржилися на занедбані приміщення, брак учителів, виснажливий розклад і складну систему вступу до університетів. Як пояснює AP, за цими вимогами стояло ширше занепокоєння: чи дає державна освіта дітям із небагатих родин шанс на краще майбутнє.

Блокування ліцеїв і підготовку протестів 29 вересня описував Le Monde.

Дії поліції посилили обурення. Human Rights Watch повідомила про тяжкі травми підлітків від поліцейських спецзасобів та засудила надмірне застосування сили. Солідарність із ліцеїстами була серед причин, через які до руху долучилися студенти престижних вишів.

Економіст Тома Пікетті у колонці від 17 жовтня пов’язав невдоволення зі скороченням реального фінансування вищої освіти на одного студента та нерівністю. Так Пікетті пояснює, чому суперечка про умови навчання стала дискусією про нерівні можливості.

Освітній конфлікт розгортався на тлі дорожчання життя та бюджетної суперечки: протестувальники вимагали кращих послуг, а уряд мав скорочувати дефіцит. Banque de France ще у вересні фіксував занепокоєння бізнесу через пальне, енергію та обережніші витрати споживачів.

Читайте популярне: Чи підвищать податки в Україні: чому політики розійшлися в думках

Економічні наслідки від розбитих вітрин до довіри інвесторів

Для магазинів збитки не закінчуються ремонтом

Александр Бомпар, голова Федерації торгівлі та дистрибуції та гендиректор Carrefour, попередньо оцінив збитки торгівлі у кілька сотень мільйонів євро, а кількість постраждалих підприємств — приблизно у 1 500. La Tribune наголошує: це перша галузева оцінка, яка ще потребує уточнення.

Зауважимо, що для невеликого магазину тривалий простій може бути небезпечнішим за пошкоджену вітрину. Продажів немає, а оренду та інші рахунки потрібно оплачувати. Тому для виживання бізнесу важливі і розмір компенсації, і швидкість її отримання.

Тьєррі Котійяр, президент групи Les Mousquetaires, до якої входить Intermarché, у коментарі Le Parisien 18 жовтня повідомив про кількамільйонні збитки своїх мереж. Він вимагав відновлення порядку та підтримки держави, щоб запобігти банкрутствам торговців.

Йоанн Петіо, генеральний директор Alliance du Commerce, наголосив, що торгівлі потрібен спокій напередодні передсвяткових продажів. За повідомленням Le Monde, Бомпар також попередив про тривалі закриття найбільш пошкоджених магазинів і вимушений простій працівників у партнерських магазинах Carrefour.

Державі доведеться організувати допомогу

«Хочу також висловити підтримку численним торговцям, майстрам і підприємцям, які постраждали від цього насильства та нині перебувають у розпачі. Дехто сам захищав свої магазини та вітрини від правопорушників. Хочу запевнити їх: вони не залишаться сам на сам із цими труднощами. Уряд запропонує їм рішення. Уже завтра прем’єр-міністр очолить роботу кризового штабу, щоб якнайшвидше надати допомогу та підтримати тих, хто переживає ці надзвичайно складні години», — заявив Еммануель Макрон у зверненні до французів 18 жовтня.

Окремо міністерство призначило на 19 жовтня зустріч із бізнесом, банками та страховиками, щоб оцінити збитки й узгодити допомогу. Скільки вона коштуватиме державі, на момент підготовки матеріалу ще не було відомо.

Читайте також: На чому тримається держбюджет: Мінфін розкрив джерела доходів

Ризики для туризму та цін

У спільній заяві від 18 жовтня ADN Tourisme та інші туристичні об’єднання застерегли: насильство може відлякати туристів і зашкодити репутації Франції як місця для подорожей. Перебої в роботі транспорту, закриття закладів і побоювання за власну безпеку можуть змусити мандрівників скасувати поїздки. Масштаб фінансових втрат галузі за ці вихідні ще не визначено.

Даних про те, наскільки саме протести вплинули на інфляцію, також немає. Тривалі блокади можуть зробити доставку дорожчою, але це поки ризик. Подорожчання пального, яке підживлювало невдоволення, почалося раніше.

Чому падіння біржі не можна пояснити лише протестами

Кевін Тозе, член інвестиційного комітету Carmignac, пояснив Financial Times 15 жовтня:

«Раніше французькі акції оцінювалися дорожче порівняно з рештою європейського ринку, але це явно змінилося».

На той момент CAC 40 втрачав близько 3% від початку року, тоді як Stoxx Europe 600 зріс більш ніж на 7%. Видання пов’язувало відставання з державними фінансами, політикою та галузевими проблемами. Це дані станом на 15 жовтня, до погромів 17 жовтня.

Зауважимо, що ці цифри показують, наскільки вразливою Франція підійшла до загострення. Протести можуть ускладнити бюджетний компроміс і додати інвесторам тривоги. Але даних, які дозволяли б окремо виміряти їхній вплив на ВВП чи вартість державних позик, поки немає.

Прогнози від повільного відновлення до рецесійного сценарію

Більшість наведених прогнозів з’явилася до зіткнень 17–18 жовтня. Вони допомагають зрозуміти, з яким запасом міцності економіка зустріла кризу. Окремого розрахунку втрат від останніх заворушень немає.

Джерела: Banque de France, жовтневий прогноз МВФ у викладі Le Monde, OFCE. Прогнози підготовлені в різний час і спираються на різні припущення.

Голова центробанку очікує поступового відновлення

Еммануель Мулен у вересневому інтерв’ю Ouest-France говорив про майже незмінний рівень економічної активності, після якого очікується поступове відновлення. Banque de France очікував 1,2% зростання у 2028 році та поліпшення купівельної спроможності з 2027-го. Водночас безробіття мало піднятися до 8,4% наприкінці 2026 року.

PSM звертає увагу: зростання ВВП не означає, що всі родини одразу відчують поліпшення. Підвищення безробіття може посилювати невдоволення навіть тоді, коли загальні показники вже відновлюються.

OFCE прогнозує тривалішу слабкість

Команда економістів, зокрема Матьє План та Ерік Ейє, очікує лише 0,5% зростання наступного року. У розрахунках закладено стриману бюджетну політику, нормалізацію цін на енергоносії та відсутність нового загострення внутрішньої ситуації. Дохідність довгострокових державних облігацій автори прогнозують на рівні 4,5%. Нові потрясіння можуть погіршити і цей доволі слабкий результат.

Читайте популярне: ФОПи у 2027 році платитимуть більше податків: що зміниться

Pimco допускає як погіршення, так і відновлення довіри

Гендиректор Pimco Еммануель Роман у розмові з Le Monde 7 жовтня зазначив:

«Проблема в тому, що ставки можуть зрости до 6% або повернутися до 4%».

Йдеться про дохідність французького державного боргу. За його словами, інвестори чекають переконливих ознак ухвалення бюджету. Pimco не нарощувала вкладення, але й не виходила з французьких облігацій. Отже, 6% у цій оцінці — один із можливих результатів, а не неминучий стрибок.

Пізані-Феррі застерігає від двох крайнощів

Економіст Жан Пізані-Феррі у колонці від 5 жовтня сформулював завдання:

«Бюджет має одночасно заспокоїти заощадників і не підштовхнути економіку до рецесії».

Він підтримує переконливий багаторічний план скорочення дефіциту, але попереджає: різке урізання витрат може послабити попит. Якщо ж відкласти домовленості до виборів, кредитори можуть втратити довіру.

Георгієва вказує на можливості ЄЦБ

Директорка МВФ Крісталіна Георгієва у коментарі CNBC 7 жовтня, наведеному Le Monde, пов’язувала проблеми Франції з накопиченням боргу та політичними труднощами зі зміною бюджетної політики. Водночас вона нагадала, що ЄЦБ та європейські механізми підтримки можуть допомогти зберегти фінансову стабільність. Це можливість реагування на кризу, а не обіцянка автоматичної допомоги.

За яких умов можливий спад

У дуже несприятливому енергетичному сценарії Banque de France ВВП у 2027 році скорочується на 0,2%, а інфляція сягає 4,2%. Цей сценарій описує насамперед наслідки енергетичного шоку. Використовувати його як прогноз спаду через протести було б помилкою.

Редакція PSM радить стежити за трьома показниками розвитку кризи:

• як швидко відновлюють роботу постраждалі підприємства;
• чи домовиться влада про бюджет, який зможе виконати;
• як змінюються енергетичні ціни та вартість державних запозичень.

На наш погляд, головне випробування для влади — поєднати допомогу постраждалому бізнесу з бюджетними рішеннями, яким повірять і громадяни, і кредитори. Припинення вуличного насильства дозволить магазинам повернутися до роботи. Проте суперечка про якість державних послуг і те, хто має платити за скорочення дефіциту, залишиться.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Хто сплатив найбільше податків у 2026 році — ДПС

Тисячі компаній в Україні роками не показують доходів: де їх найбільше

До 270 тисяч на бізнес: стартує «Початок 2»