Підвищення ПДВ до 21% стало одним із суперечливих питань підготовки бюджету на 2027 рік. Уряд запропонував спрямувати додаткові надходження на допомогу бізнесу, який постраждав від російських атак. Однак у парламенті засумнівалися в підтримці такого рішення, а критики попередили про додаткове навантаження на українців. Редакція PSM розібралася, що саме пропонувала влада, чому позиції політиків відрізняються та що змінилося після повідомлення про відмову від підвищення
Фото: pexels.com
Чи підвищать ПДВ: що відомо зараз
Станом на 13 жовтня остання публічна інформація свідчить про відмову від підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21% — принаймні на 2027 рік. Про це повідомив перший заступник голови парламентського податкового комітету Ярослав Железняк. За його словами, водночас поки відмовляються і від створення фонду допомоги постраждалому бізнесу, який планували наповнювати завдяки додатковим надходженням.
Водночас повідомлення депутата про урядові наміри не означає, що всі податкові питання бюджету-2027 остаточно закриті. Відмову від конкретної пропозиції щодо ПДВ не варто поширювати на інші можливі зміни в оподаткуванні.
Основна ставка ПДВ, визначена Податковим кодексом, становить 20%. Саме її пропонували підвищити на один відсотковий пункт. Поряд із нею існують інші ставки для окремих операцій та звільнення від оподаткування. Тому обговорення ПДВ 21% не слід трактувати як автоматичну зміну податку для всіх товарів і послуг.
Позиція уряду: додаткові податки для компенсації воєнних збитків
Уряд пов’язав можливе збільшення ПДВ із фінансуванням допомоги підприємствам, які втрачають майно через російські обстріли.
У матеріалах до проєкту держбюджету-2027 Міністерство фінансів передбачило ресурс у 58,7 млрд грн для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки. Одним із можливих джерел його формування назвали підвищення стандартної ставки ПДВ до 21%.
Окремо уряд запропонував спрямувати 8,3 млрд грн на захист підприємств паливного сектору від воєнних ризиків — коштом можливого збільшення акцизу на пальне. При цьому Мінфін прямо зазначив, що зміна ПДВ потребуватиме законодавчого врегулювання.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснював, що державний внесок має стати основою для залучення міжнародного фінансування. У заяві, яку 28 вересня опублікувало Радіо Свобода, він описав логіку запропонованого механізму:
«Ми будемо ще розмовляти з парламентарями, розмовляємо постійно з бізнесом… Тому що ми не можемо приходити до партнерів і просто по кожному з питань закривати все цими потребами. Я вважаю, що це по-партнерськи, коли держава вносить свій внесок і показує, що попри все ми боремося за наш суверенітет, а далі ми просимо партнерів помножити наш внесок в чотири і дати нам додатково чотири мільярди, щоб сформувати 5 мільярдів доларів загальний фонд, який піде на швидку компенсацію страхових випадків».
За словами прем’єра, міжнародні партнери підтримували цю ідею. Однак описаний обсяг фонду був ціллю запропонованого механізму, а не повідомленням про вже зібрані кошти.
Для уряду відновлення підприємств — це також збереження робочих місць і майбутніх податкових надходжень. Проте підвищення непрямого податку розподіляє навантаження значно ширше, ніж коло отримувачів компенсацій. Саме навколо того, хто має оплатити таку підтримку, й виникла суперечка.
Читайте також: На чому тримається держбюджет: Мінфін розкрив джерела доходів
Гетманцев: підвищення не має підтримки бізнесу
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виступив проти очікувань, що парламент погодиться на запропоноване підвищення.
Його аргумент поєднує дві позиції: держава не може відмовитися від податкових надходжень, але й додаткове навантаження на підприємства не має достатньої підтримки. Як наводять його слова «Патріоти України» із посиланням на виступ для Forbes Ukraine:
«Ідея скасувати податки не розглядається. Ви розумієте стан бюджету – третину всіх видатків фінансуємо за їхній рахунок. Все інше нам дають партнери. Водночас підвищення податків також не буде. Потенціалу в ідеї підвищити для бізнесу ПДВ на 1% немає, бо бізнес цього не хоче».
Альтернативний ресурс Гетманцев запропонував шукати через детінізацію та перекриття схем ухилення від оподаткування. Цю позицію також висвітлив Forbes Ukraine, який проводив форум за участю депутата.
Окремо в коментарі Delo.ua Гетманцев наголосив: закон про державний бюджет сам собою не змінює ставки податків. Тому врахування додаткових надходжень у бюджетних розрахунках ще не означає, що підвищення відбудеться.
Водночас детінізація потребує конкретних заходів і часу. Її потенційний ефект не можна автоматично прирівнювати до грошей, які вже доступні для фінансування компенсацій.
Підласа: частина бюджетних доходів залежить від неухвалених змін
Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа звернула увагу на іншу проблему: урядові розрахунки містять доходи, для отримання яких парламент ще має змінити податкове законодавство.
Вона пояснила, що понад 131 млрд грн запланованих доходів залежали від ухвалення змін до Податкового кодексу. Серед можливих змін депутатка назвала підвищення ПДВ та акцизів на пальне, водночас оцінивши такі рішення як малоймовірні.
Це не означає, що вся зазначена сума мала надійти лише від збільшення ПДВ. Йдеться про ширший набір податкових припущень, закладених у бюджетний план.
Питання реалістичності доходів особливо важливе на тлі поточного недовиконання бюджету. За даними Підласої, оприлюдненими на сайті Верховної Ради, за січень-вересень 2026 року загальний фонд держбюджету недоотримав 49,5 млрд грн порівняно з планом. Із цієї суми 32 млрд грн припали на серпень і вересень. Основною причиною вона назвала постійні російські удари по бізнесу.
Отже, держава одночасно стикається зі скороченням очікуваних надходжень і потребою допомагати підприємствам, від роботи яких ці надходження залежать.
Терехов: пріоритетом має бути підтримка українських родин
Мер Харкова та голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов поставив у центр дискусії становище домогосподарств.
У заяві, яку 13 жовтня оприлюднило РБК-Україна, він виступив проти замороження соціальних виплат і посилення податкового навантаження:
«Я категорично не погоджуюсь з політиками та експертами, які зараз пропонують заморожувати соціальні виплати. Закликають збільшувати податки для українських родин, посилювати податковий і адміністративний тиск на ФОПів. Такі ідеї знищують суспільний договір, підривають соціальну стабільність, а відтак і стійкість українського суспільства перед агресором».
Терехов запропонував знижувати податки на базові продукти харчування та ліки, а також тимчасово зменшити ПДВ на побутові енергоприлади. Джерелами додаткового ресурсу він назвав боротьбу з тіньовою економікою, припинення неефективних видатків і посилення контролю за державними проєктами.
Водночас реалізація податкових пільг також потребує розрахунків: які товари охопить зниження, скільки втратить бюджет і як це позначиться на кінцевій ціні. Крім того, для частини операцій із лікарськими засобами та медичними виробами вже діє ставка 7%, що роз’яснює Державна податкова служба.
Читайте популярне: ФОПи у 2027 році платитимуть більше податків: що зміниться
Железняк: допомогу бізнесу потрібно зберегти
Повідомивши про зміну урядових намірів, Ярослав Железняк наголосив, що ідею фонду допомоги та страхування бізнесу потрібно реалізувати.
Як передає «Дзеркало тижня», депутат вважає, що підприємства потребують дієвої підтримки:
«Я щиро вважаю, що ідею Мінекономіки про Фонд допомоги та страхування треба реалізувати. Цього разу бізнес не витримає».
Фінансувати таку допомогу Железняк запропонував через скорочення необов’язкових державних видатків. Він попередив, що погіршення становища підприємств загрожує ще більшими втратами податкових надходжень.
Таким чином, відмова від підвищення ПДВ залишає відкритим питання джерел фінансування. Потреба бізнесу у відновленні не зникає разом із податковою пропозицією.
У чому відрізняються позиції
Таблиця узагальнює наведені заяви, а не ухвалені законодавчі зміни.
Позиція бізнесу також неоднорідна
Попри заперечення критиків, частина підприємницького середовища допускала підвищення ПДВ за визначених умов.
Федерація роботодавців України у своїй офіційній заяві загалом не заперечувала проти ставки 21%, якщо вона діятиме лише протягом воєнного стану. Додаткові надходження організація запропонувала спрямовувати на окремий рахунок спеціального фонду державного бюджету для компенсації втрат бізнесу.
Натомість Спілка українських підприємців виступила проти підвищення податків. Серед альтернатив вона запропонувала зарахування підтверджених воєнних збитків у рахунок майбутнього податку на прибуток. Про цю позицію йдеться в матеріалі Delo.ua.
Отже, значення має не лише ставка. Для підприємців важливі доступ до компенсацій, перелік покритих втрат, строки виплат і гарантії цільового використання коштів.
Що означав би ПДВ 21% для покупця
Збільшення ставки з 20% до 21% не означає автоматичного подорожчання всіх покупок на 1%. Покажемо це на умовному товарі з ціною без податку 1000 грн.
За незмінної ціни без податку та повного перенесення підвищення на покупця різниця становила б 10 грн, або приблизно 0,83%.
Це умовний розрахунок редакції, а не прогноз інфляції. Реальні зміни залежатимуть від конкуренції, попиту та готовності продавців покривати частину навантаження власною маржею. Для операцій, які мають інші ставки чи звільнення, потрібен окремий аналіз.
Які рішення визначать подальшу ситуацію
Щоб оцінити перспективи податкових змін, варто стежити за такими кроками:
- появою окремих законопроєктів про зміну ставок;
- переглядом доходів і видатків бюджету-2027;
- визначенням джерел фінансування компенсацій бізнесу;
- затвердженням правил отримання допомоги;
- остаточними голосуваннями парламенту.
Редакція PSM звертає увагу: станом на 13 жовтня ПДВ 21% не є ухваленим рішенням, а за повідомленням Железняка уряд наразі відмовився від такого підвищення. Проте питання фінансування допомоги бізнесу залишається відкритим. Подальша дискусія має дати відповідь, як підтримати підприємства та зберегти бюджетні надходження, не посилюючи фінансового тиску на українські родини.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Хто сплатив найбільше податків у 2026 році — ДПС
Тисячі компаній в Україні роками не показують доходів: де їх найбільше
Telegram 
Viber 
