Прийняття законопроєкту про фінансовий моніторинг активності політично важливих особистостей передбачає розробку ризикоорієнтованого підходу для такого моніторингу
Фото: minjust.gov.ua
Міністр юстиції Денис Малюська обговорив це питання під час телемарафону “Єдині новини”, відповідаючи на питання, що зміниться у разі остаточного ухвалення цього законопроєкту і як будуть моніторити після цього політично значущих осіб.
«Це – вкрай складне питання, і тут, до речі, є дуже багато міфів. Один із них (стосується нібито запровадження – ред.) довічного фінансового моніторингу. Річ у тім, що насправді це не зовсім так, бо мова йде про те, щоб створити ризикоорієнтований підхід до фінансового моніторингу», – повідомив міністр.
За словами Малюськи, зараз у законі прописано, що політично значуща особа, політик підлягає фінансовому моніторингу упродовж трьох років після свого звільнення.
«Тобто, йдеться про весь час, поки він (політик – ред.) працює, і потім ще 3 роки після звільнення або припинення його діяльності як політика. Наші партнери говорять про те, що світові, європейські практики є іншими, і що кожна фінустанова має в індивідуальному порядку оцінювати кожного політика, політично значущу особу і самостійно визначати ризик тієї чи іншої особи для проведення тієї чи іншої транзакції», – сказав він.
Денис Малюська наголосив, що, відповідно, окремі топпосадовці дійсно будуть моніторитися довічно.
«Тобто, немає жодних сумнівів, що Президент, Прем’єр-міністр, скоріше за все, і міністри – наприклад, я – до кінця свого життя підлягатимуть фінансовому моніторингу, незалежно навіть від того, що б там говорив закон. Тому що ми з точки зору ризиків для фінансового моніторингу є найбільш ризикованою категорією, і це – світова практика», – сказав він.
Міністр додав, що ніде у світі немає лімітів для моніторингу за колишніми президентами, прем’єрами чи навіть міністрами.
Читайте також: Головна FinTech-премія України PaySpace Magazine Awards 2023: старт прийому заявок!
«Власне, цей підхід і пропонується затвердити парламенту – про те, що буде певний обов’язковий час – наприклад, рік – для моніторингу усіх політично значущих осіб, а потім вже застосовуватиметься ризикоорієнтований підхід у залежності від того, чи продовжує особа свою роботу в політиці, чи відійшла від неї, наскільки значуща транзакція. Тобто, це величезний набір критеріїв», – пояснив міністр.
Наразі немає фіксованого переліку політично значущих осіб.
«Тобто, усім зрозуміло, що політики на кшталт Прем’єра, Президента, міністра, члена парламенту – це точно політично значущі особи. Але так само і інші можуть бути політично значущими особами – наприклад, керівники обласних, військових адміністрацій, керівники облрад, мери. Це так само політично значущі особи, скоріш за все», – сказав він.
Читайте також: Скільки українці платять за термінали Starlink
Міністр вважає, що відповідну інформацію про те, хто є ця особа і чи вона є політично значущою, чи ні, банківська установа визначатиме самостійно.
«Схоже на те, що знайдено розуміння того, як банківські установи, фінустанови діятимуть із метою фінансового моніторингу. І приблизно є розуміння того, що політично значущих осіб не викинуть із фінансової системи, а все-таки будуть їм надавати ці послуги, хоча і під моніторингом та досить суворим контролем», – поінформував міністр юстиції.
Раніше ми писали, що Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 9422 про обмеження ставок мікрокредитувальників. Законопроєкт пропонує обмежити максимальну ставку на рівні 1% на день. Станом на зараз вона буває 2−3% і більше.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
ЄСВ для ФОП 3-ї групи у 2024 році зросте: на скільки
ПУМБ отримає нового голову наглядової ради
Роботодавців штрафуватимуть за затримку зарплат по-новому
