Український бізнес звертається до влади, банків та платіжних систем із закликом не збільшувати вартість еквайрингу. Збільшення витрат на еквайринг негативно позначиться на бізнесі та споживачах.
Фото: freepik.com
Український бізнес закликає владу, банки та платіжні системи не збільшувати вартість еквайрингу
Український бізнес звертається до влади, банків та платіжних систем із закликом не збільшувати вартість еквайрингу в умовах воєнного стану.
Асоціація рітейлерів України (АРУ) заявила, що збільшення витрат на еквайринг негативно позначиться на бізнесі та споживачах. За їх оцінками, збільшення витрат на еквайринг відіб’ється на споживачах у вигляді вищих цін.
АРУ також заявило, що збільшення витрат на еквайринг ускладнить конкуренцію для підприємств. Вони повідомляють, що підприємства в Україні вже стикаються із високими витратами. У їхньому списку: оренда, податки та витрати на електроенергію. Збільшення витрат на еквайринг ще більше ускладнить бізнесу утримання на плаву.
АРУ закликає владу, банки та платіжні системи не збільшувати вартість еквайрингу. Вони звертають увагу на те, що збільшення вартості еквайрингу завдасть шкоди бізнесу, споживачам та економіці України.
З цим також читають: пільговий еквайринг для бізнесу. Детально про пропозицію великого банку.
Проблему посилює відсутність альтернативи. Станом на 1 січня 2023 року міжнародна платіжна система Mastercard займає 53,9% ринку в Україні, а VISA – 45,5%. Це означає, що ці два оператори домінують на українському ринку із загальною часткою 99,4%, що залишає мало альтернатив для українських компаній. Провідними банківськими установами залишаються три найбільші банки-еквайєри, два з яких є державними: ПриватБанк і Ощадбанк.
17 травня 2021 року Національний банк України, Visa та Mastercard підписали Меморандум про сприяння розвитку конкурентного платіжного ринку в Україні до повномасштабного вторгнення. Він встановив обмінний курс у розмірі 0,9% з 1 липня 2023 року, що значно вище за діючу ставку 0,7%. Однак цей Меморандум не враховував становище українського бізнесу у воєнний час.
Підсумок
Підбиваємо підсумки. Список причин, через які український бізнес виступає проти збільшення вартості еквайрингу:
- Це збільшить вартість бізнесу для підприємств, що, ймовірно, призведе до підвищення цін для споживачів.
- Бізнесу буде складніше конкурувати, особливо з підприємствами інших країн з нижчими витратами. Оскільки зараз в Україні ставка інтерчейндж значно вища ніж в ЄС.
- Це завдасть збитків українській економіці коштом скорочення споживчих витрат.
Враховуючи значне зниження ліквідності всіх українських підприємств, у тому числі торгівлі та послуг, невизначеність економічного майбутнього в умовах воєнного часу та відсутність вільних оборотних коштів, підприємці будуть змушені включати ці додаткові витрати до цін на товари та послуги. Це безпосередньо вплине на українських споживачів, обмеживши їх доступ до харчових продуктів, ліків та інших необхідних товарів та послуг через зростання цін.
Критикуєш – пропонуй. Що може зробити влада, банки та платіжні системи, щоб допомогти українському бізнесу?
По-перше, зберегти витрати на еквайринг на поточному рівні. По-друге, провести розмову з підприємствами, щоб знайти способи зменшити витрати на ведення бізнесу.
Український уряд, банки та платіжні системи несуть відповідальність за успіх українського бізнесу. Підтримуючи витрати на еквайринг на поточному рівні, вони можуть допомогти підприємствам залишатися на плаву та підтримувати низькі ціни для споживачів.
Контекст
Еквайрингові витрати — це комісії, які підприємства сплачують банкам та платіжним системам за обробку платежів, зроблених за допомогою кредитних чи дебетових карток.
Еквайринг — послуга банку, що дозволяє за допомогою POS-терміналу (або його аналог) приймати до оплати платіжні картки міжнародних та національних платіжних систем за товари, роботи та послуги.
Враховуючи зниження доходів та фінансових можливостей населення, посилене військовими діями та терористичними актами з боку Росії, основним завданням рітейлерів є забезпечення доступних цін на харчові продукти та товари першої необхідності. Це важливо для стабільної реалізації товарів, виготовлених в Україні.
Чому це з подвійною силою вдарить по людях? За даними Державної служби статистики України та іншими аналізами, ціни на соціальні та основні харчові продукти в середньому значно зросли у 2022 році. Це призвело до того, що певні верстви населення зіштовхнулися із труднощами у забезпеченні харчовими продуктами. Згідно з дослідженням Deloitte «Споживче ставлення українців після повномасштабного вторгнення», у 2022 році значно збільшився відсоток українців, які готові економити на покупках харчових продуктів. Він досяг 63% респондентів у порівнянні з 48% у 2021 році.
Офіційні дані Національного банку України показують, що кількість транзакцій з використанням платіжних карток, випущених українськими банками, у період з травня по грудень 2022 року була на 1,4% більшою за кількістю та на 40,5% більшою за сумою порівняно з тим же довоєнним періодом у 2021 році. Рівень безготівкових транзакцій в Україні показує, що в період з травня по грудень 2022 року більшість карткових транзакцій (52%) були пов’язані з роздрібними платежами, на загальну суму понад 2,5 млрд. На ці операції припадало близько чверті (23,1%). ) всіх безготівкових операцій. При зменшенні кількості таких угод на 4,2%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, вартість цих угод збільшилася на 20,3%.
Інші статті на цю тему:
- ПриватБанк продовжив термін дії пільгових тарифів на еквайринг
- НБУ вніс зміни до порядку емісії та еквайрингу платіжних інструментів
- Monobank запустив функцію інтернет-еквайрингу з 0,6% від суми операції
Джерело: Асоціація рітейлерів України.
