З кінця минулого року триває полеміка навколо комісії інтерчейндж. Великі ритейлери виступають за її зниження, а банкіри й представники платіжних систем – проти
Інтерчейндж – комісія, яка стягується при безготівковій оплаті. Фото: pixabay.com
Наприкінці минулого року у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, якими пропонується встановити максимальну ставку інтерчейндж. Дискусія не вщухає і досі, розділивши бізнес і фінансовий сектор на два табори. Щоб розібратися в темі, для початку потрібно зрозуміти суть поняття.
Отже, інтерчейндж – це комісія, яку банк, що обслуговує магазин (в тому числі онлайн) перераховує банку, чиєю карткою було оплачено товар або послугу. Вона складає 60 – 75% розміру комісії, яку сплачує бізнес за еквайринг, тобто за можливість приймати безготівкову оплату.
Ставку інтерчейндж визначає платіжна система, а відносини бізнесу з його банком регулюються угодою. Таким чином, торговець може платити й більше, але не нижче за ставку інтерчейндж. Цей відсоток підприємець закладає у вартість товарів та послуг. Якщо покупець розплатився карткою фінустанови, яка обслуговує цю торгову точку, то комісія, як правило, не перераховується.
Для великих ритейлерів ставка інтерчейндж становить від 1,7%. Фото: podelu.ru
Отримані за інтерчейндж кошти банк використовує для розвитку безготівкових платежів – випускає картки, закупає й обслуговує термінали для торгових точок тощо. Крім того, має можливість пропонувати своїм клієнтам різні програми лояльності.
Які зміни пропонують депутати
Нині для великих ритейлерів ставка інтерчейндж складає від 1,7% з кожної сплаченої банківською карткою покупки, для середніх та малих – 2-3%. Депутати хочуть встановити фіксовані, більш низькі, ставки. Так, автори законопроєкту №4178 пропонують закріпити максимальний розмір інтерчейнджу на рівні 0,3% від вартості покупки. За ідеєю, зміни впровадживатимуться плавно: з 1 січня 2021 року планка становитиме 1% від суми транзакції, з 1 липня 2021 року – 0,65%, а з 1 січня 2022 року – 0,3%.
Разом з тим, комісія за еквайринг (складовою якої є інтерчейндж) теж буде знижуватися в три етапи: з 1 січня до 30 червня 2021 року «стеля» становитиме 1,5% від суми транзакції, з 1 липня до 31 грудня 2021 року – 1%, а з 1 січня 2022 року – 0,5%.
На думку ініціаторів законопроєкту, нововведення допоможе знизити фінансове навантаження на бізнес та привести ставки комісії до європейського рівня, де інтерчейндж не перевищує 0,3% з кожної транзакції.
Депутати хочуть знизити інтерчейндж до 0,3%. Фото: cleverence.ru
Автори альтернативного законопроєкту пропонують менш радикальне зниження. А саме – опустити планку інтерчейндж до 0,9% з 2023 року і встановити максимальний розмір комісії за карткові транзакції на рівні 1,4%.
Обидві ініціативи все ще обговорюються в комітетах. Також дискутується думка включити норми про максимальну ставку інтерчейндж у законопроєкт про платіжні послуги (№4364), який уже пройшов перше читання.
Інтерчейндж – регульований чи ринковий?
За зниження ставки інтерчейндж найактивніше виступають представники ритейлу. Вони нарікають на те, що змушені платити комісії, оскільки приймати оплату карткою їх зобов’язує законодавство. За підрахунками депутатів, витрати ритейлерів на комісії за проведення безготівкових операцій останніми роками стрімко зросло – з 11,4 млрд грн у 2016-му до 20,7 млрд грн у 2019-му. Таким чином, кажуть представники бізнесу, змушені піднімати ціни на товари, що робить їх менш конкурентноспроможними, порівняно з підприємцями з ЄС.
Банкіри та представники платіжних систем виступають проти регулювання комісій. Оскільки саме кошти від інтерчейндж дають можливість безкоштовно видавати картки, пропонувати програми лояльності. Тож у разі прийняття ініціатив, про повернення частини коштів за покупку в певних торгових точках (кешбек), про кредитні ліміти, пільговий кредитний період по картці можна буде забути.
НБУ: інтерчейндж підтримує систему безготівкових платежів. Фото: ranak.me
В Українській міжбанківській асоціації членів платіжних систем ЄМА кажуть: у разі ухвалення змін, платіжний бізнес стане збитковим для банків. Тож їм доведеться вводити нові тарифи й комісії. Таким чином, вартість обслуговування зарплатних карт для бюджетників, студентів та пенсіонерів зросте з нинішніх 80 грн на рік до більш ніж 1349 грн.
НБУ виступив проти регулювання комісії інтерчейндж. В якості аргументу привів аналіз результатів зниження цієї комісії у ЄС декілька років тому. Зокрема, така ініціатива привела до зростання вартості річного обслуговування кредитних і введення оплати за обслуговування дебетових карток. Разом з тим збільшилася вартість овердрафтів та кредитів, подорожчали тpaнскopдoні операції. Крім того, скоротилися програми кешбеків та зменшилась кількість карток в обігу.
У НБУ наголошують: інтерчейндж, встановлений учасниками ринку, є запорукою розвитку безготівкових платежів і скорочення тіньової економіки. Тож у якості компромісу пропонують банкам та платіжним системам самостійно поступово знижувати комісію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як оформити VIP-карту monobank і заощадити до 3 тисяч на поїздці
