Поки ЄС готується до нової хвилі фінансового регулювання, Україна одночасно розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає власний фінтех-ринок до європейських стандартів.
Наскільки банки готові до Open Banking, чи можуть платежі з рахунку на рахунок скласти конкуренцію карткам та які зміни чекають на фінансовий сектор у найближчі п’ять років — про це ми поговорили із заступником Голови Національного банку України Олексієм Шабаном
Заступник Голови Національного банку України Олексій Шабан
Який наразі реальний статус впровадження відкритого банкінгу і наскільки швидко фінансовий ринок готовий до повноцінного впровадження Open Banking та API-стандарту?
Почнемо з того, що у 2025 році було запроваджено комплексне регулювання відкритого банкінгу. Національний банк ухвалив низку нормативно-правових актів, а банки та інші учасники ринку розробили стандарти й специфікації відкритих API. Це було зроблено для рахунків фізичних осіб та ФОП. Зараз фіналізуються специфікації для рахунків юридичних осіб.
На сьогодні вже три банки — ПУМБ, ПриватБанк та Укрсиббанк — отримали в Національному банку авторизацію діяльності з надання нефінансових платіжних послуг: послуг з надання відомостей з рахунків і послуг з ініціювання платіжних операцій. Також Національний банк погодив умови та порядок надання послуг у межах відкритого банкінгу двом технологічним операторам — Українському процесінговому центру та ТАС ЛІНК. Це свідчить про те, що технологічно ринок готовий до практичного впровадження відкритого банкінгу.
Вже маємо інформацію про перші транзакції в межах відкритого банкінгу.
Специфікації були розроблені учасниками платіжного ринку майже рік тому. Відповідно, це дало змогу учасникам ринку відразу враховувати підходи, закладені в цих специфікаціях, та поступового налаштовувати власні інформаційні системи.
Ми вважаємо, що в серпні-вересні практично вся банківська система буде готова відкрити свої API. Це вже тема 2026 року.
Чи вбачає Нацбанк ризики втрати контролю над даними клієнтів?
Побудова екосистеми відкритого банкінгу базується на чітких принципах безпеки.
Дані користувачів (клієнтів) зберігають банки та надавачі платіжних послуг, які обслуговують рахунки. Водночас в екосистемі працюють надавачі нефінансових платіжних послуг (надавачі платіжних послуг з надання відомостей з рахунків, надавачі платіжних послуг з ініціювання платіжної операції). Усі встановлені вимоги спрямовані на безпечний обмін інформацією.
Доступ до відомостей з рахунків та ініціювання платіжної операції — можливі лише за ініціативою та згодою користувача. Таку згоду користувач надає надавачу платіжних послуг, що обслуговує рахунок на користь конкретного надавача нефінансових платіжних послуг, які авторизовані Національним банком, внесені до реєстру платіжної інфраструктури Національного банку та отримали відповідні сертифікати.
Коли надавач нефінансових платіжних послуг надсилає запит на отримання відомостей з рахунків або ініціювання платіжної операції, банк перевіряє його дані в сертифікаті та реєстрі платіжної інфраструктури Національного банку. Це гарантує, що доступ отримує лише авторизований учасник платіжного ринку.
Користувач у будь-який момент може відкликати раніше надану згоду. Крім того, обмін інформацією відбувається із урахуванням вимог безпеки, встановлених законодавством, що додатково підвищує безпеку системи.
Читайте також: У Раді підтримали продовження 50% податку для банків
Чи не ризикує відкритий банкінг втратити свою головну перевагу через велику кількість регуляторних та безпекових вимог?
Ми так не вважаємо. Ми не намагалися винайти власний підхід. Усі вимоги до безпечного обміну інформацією у відкритому банкінгу, визначені українським законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку, фактично імплементують норми Європейського Союзу та враховують практику їх застосування. Специфікації відкритого банкінгу в Україні базуються на специфікаціях Berlin Group.
Під час підготовки нормативної бази ми кілька років консультувалися з учасниками ринку та враховували можливості українських банків та інших надавачів платіжних послуг, що обслуговують рахунки.
Ці регуляції спрямовані не на обмеження розвитку, а на забезпечення безпеки та підвищення довіри як між учасниками ринку, так і з боку користувачів. Саме тому ми не вважаємо, що вони стримують розвиток відкритого банкінгу.
Чи реально миттєві платежі можуть конкурувати з картковими системами в нашій країні?
Почнімо зі світового досвіду. За даними Звіту ACI Worldwide “Real-Time Payments: Economic Impact and Financial Inclusion”, миттєві платежі, які виконуються з рахунку на рахунок за кілька секунд, стали невід’ємною складовою платіжної інфраструктури багатьох країн. У 2023 році їх використання в 40 країнах світу забезпечило сукупний приріст світового ВВП на $160 млрд.
Якщо подивитися на Європу, там уже давно існують успішні системи, побудовані на миттєвих переказах між рахунками. Вони популярні серед громадян та бізнесу і успішно конкурують із картковими системами. Серед таких прикладів — польська система BLIK та іспанська Bizum.
У випадку BLIK близько 70% операцій електронної комерції Польщі за кількістю транзакцій припадає саме на цю систему. Загалом через BLIK проходить понад половина обсягу e-commerce платежів у країні.
Зі свого боку на базі системи електронних платежів Національного банку (СЕП) ми в грудні 2024 року створили можливість виконувати міжбанківські миттєві кредитові перекази. Зараз працюємо над тим, щоб вони були максимально зручними та конкурентоспроможними.
Наша роль полягає у створенні інфраструктури для альтернативних способів оплати, які можуть розвивати банки та небанківські платіжні установи.
Ми бачимо перспективу у створенні відкритої екосистеми миттєвих платежів, яка дозволить продавцям приймати оплату без використання карткових систем — із миттєвим зарахуванням коштів, підтвердженням операції та передаванням реквізитів через QR-коди чи інші стандартизовані інструменти.
Мета — сформувати єдиний підхід для всіх банків і небанківських надавачів платіжних послуг та забезпечити однаковий користувацький досвід. Тому ми вважаємо, що миттєві платежі можуть стати повноцінним конкурентом картковим системам.
Заступник Голови Національного банку України Олексій Шабан
Чи всі українські банки готові стати основними провайдерами миттєвих платежів, чи частина ринку ще не готова?
Усі учасники ринку мають навчитися виконувати миттєві кредитові перекази. Водночас звичайні перекази з рахунку на рахунок українські банки здійснюють уже давно.
Ми розуміємо, що є банки, які майже не працюють із фізичними особами. Для них впровадження може відбуватися повільніше, але це не матиме суттєвого впливу на загальну швидкість розвитку миттєвих переказів в Україні.
Конкуренція також відіграє важливу роль. Якщо клієнти бачать зручніші сервіси в іншому банку, це стимулює швидше впровадження нових рішень.
Крім того, собівартість миттєвих переказів з рахунку на рахунок є значно нижчою за собівартість платежів у традиційних карткових системах.
Які бар’єри для впровадження миттєвих платежів ви вбачаєте?
Якщо подивитися на досвід європейських країн, популярність миттєвих переказів зростала поступово. Спочатку це були перекази між фізичними особами (P2P), потім підключався бізнес, а на третьому етапі — торгівля та e-commerce.
Я не бачу серйозних бар’єрів, окрім звичок користувачів. У сфері e-commerce також не бачу значних перешкод. Приклад Польщі та BLIK показує, що такі системи можуть успішно конкурувати з картковими способами оплати.
Важливу роль можуть відігравати стимули для користувачів. Якщо певний спосіб оплати дає додаткові бонуси чи переваги, частина клієнтів охочіше його обирає.
Також читайте: Нацбанк ухвалив правила для запуску банків фінансової інклюзії
На вашу думку, миттєві платежі для користувача є більш безпечними, ніж традиційні карткові?
Складне питання. Важко дати однозначну відповідь, оскільки зазвичай саме статистика показує, який спосіб оплати є безпечнішим. Наразі обсяг миттєвих платежів в Україні ще недостатній для таких порівнянь.
Карткові системи, з якими працюють українські банки, розвиваються вже багато років. За цей час було вкладено значні ресурси у створення механізмів захисту та запобігання шахрайству.
Щоб миттєві перекази також залишалися безпечними, банкам необхідно впроваджувати та розвивати скорингові системи для оцінки ризиків таких операцій. Тому зараз неможливо однозначно сказати, який із способів оплати є безпечнішим.
Водночас шахраї постійно вдосконалюють свої методи. Саме тому системи захисту від фроду — як у карткових платежах, так і в переказах з рахунку на рахунок — мають постійно розвиватися.
Чи не відстає Україна в плані регулювання фінтеху від країн ЄС? І, можливо, ви бачите якісь новації, які хотіли б перейняти у колег?
Ми перебуваємо у фазі «наздоганяння цілі, яка постійно віддаляється», оскільки європейське регулювання не стоїть на місці. Для нас це природний орієнтир, адже євроінтеграція залишається стратегічною метою України.
За результатами скринінгу щодо відповідності українського банківського законодавства європейському, за останні чотири роки рівень відповідності зріс із трохи більше 50% до 78%.
Водночас ЄС продовжує оновлювати свою нормативну базу. Уже найближчим часом очікується набуття чинності третьою платіжною директивою та регламентом PSR, що означає новий етап імплементації для України.
Також попереду значний обсяг роботи з впровадження вимог MiCA щодо віртуальних активів, DORA щодо цифрової операційної стійкості та GDPR у сфері захисту персональних даних.
Окремий напрям — регулювання штучного інтелекту. У ЄС уже діє AI Act, і питання відповідального використання ШІ у фінансовому секторі поступово стає одним із ключових.
Часто можна почути побоювання, що синхронізація з європейськими правилами уповільнить розвиток фінтеху. Ми так не вважаємо. Навпаки, гармонізація законодавства створить додаткові можливості для українських компаній, які планують вихід на європейський ринок.
Чим ближчими будуть українські правила до європейських, тим простіше українським фінансовим установам буде працювати в ЄС після вступу України до Європейського Союзу.
Яким ви бачите український фінансовий ринок приблизно через п’ять років?
Я думаю, що через п’ять років український фінансовий ринок буде практично повністю цифровізованим.
Водночас він має залишатися стійким. Останні роки українська фінансова система працює в умовах війни, кібератак та загроз для енергетичної інфраструктури. Те, що вона продовжує безперервно функціонувати, свідчить про ефективність рішень, які впроваджувалися протягом останнього десятиліття.
Ще одна важлива характеристика майбутнього ринку — глибока інтеграція з європейським фінансовим простором. Йдеться не лише про приєднання до SEPA, а й про повну сумісність із європейськими стандартами та платіжною інфраструктурою.
Ми також очікуємо подальшого зростання частки миттєвих переказів з рахунку на рахунок. Значною мірою цьому сприятиме розвиток відкритого банкінгу.
Наступним етапом після Open Banking має стати Open Finance — модель, у якій обмін даними та фінансовими сервісами виходить далеко за межі платіжних рахунків. Паралельно триватиме інтеграція стандартів ЄС, зокрема DORA, MiCA та підходів до захисту даних на основі GDPR.
Фінтех-екосистема майбутнього — це банки, небанківські фінансові установи та технологічні компанії, які працюють у спільному регуляторному середовищі без регуляторного арбітражу між сегментами.
Окрему роль відіграватимуть рішення на основі штучного інтелекту та data-driven підходу. Такі системи вже сьогодні використовуються для оцінки ризиків, виявлення шахрайства та персоналізації фінансових продуктів, а їх значення лише зростатиме.
Водночас ключовим пріоритетом залишатиметься захист споживача — як у питаннях безпеки коштів, так і щодо конфіденційності даних та прозорості автоматизованих рішень.
Загалом фінансова екосистема рухатиметься до моделі регульованої інноваційності, де технологічний розвиток поєднується з ефективним управлінням ризиками, захистом даних та сумісністю з європейськими правилами.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
У Дії запустили комплексну послугу для військових та їхніх родин
Скільки українці сплатили податків у 2026 — огляд
Telegram 
Viber 
