Космічний телескоп NASA Джеймс Вебб протягом 2023 року зумів зробити безліч дивовижних фотографій, які допомагають астрономам і простим людям краще пізнавати наш Всесвіт
Телескоп Джеймс Вебб. Фото: freepik.com
Найбільший космічний апарат був запущений два роки тому — на Різдво 2021-го. Однак перш ніж дивувати своїми результатами, вченим довелось вкласти немало ресурсів та часу.
Спершу NASA витратило 10 млрд доларів на 30 днів його подорожі космосом, поки телескоп не досягнув пункту призначення за 1,6 млн км від Землі. На тому місці сила тяжіння Землі та Сонця нейтралізують одне одного, завдяки чому Вебб може нерухомо висіти в просторі.
Після встановлення ще кілька місяців пішло на підключення апаратного забезпечення та розгортання сонцезахисного кожуха розміром з тенісний корт, який захищає його від сонячного випромінювання.
І вже протягом 2023 року Вебб видав тисячі якісних зображень. Їх цінність не лише в привабливому вигляді. За допомогою знімків астрономи можуть краще вивчати космос, наприклад, як народжуються та вмирають зірки, як стикаються і зливаються галактики, як створюються масивні галактичні скупчення та багато іншого.
Видання The Time зібрало свою підбірку найяскравіших фотографій, зроблених Веббом. Пропонуємо вам насолодитись результатом.
Читайте також: Телескоп NASA James Webb виявив найменшу зірку у всесвіті
Найкращі знімки Вебба у 2023 році
Це пара блискучих зоряних ясел, розташованих на відстані 1600 світлових років від Землі. Туманність Оріона та Трапецієве скупчення є домом для відносної кількості дуже молодих, але дуже яскравих зірок. Чотири з них легко побачити за допомогою простого аматорського чотиридюймового телескопа.
Одна з чотирьох наймолодших зірок особливо помітна — вона у 20 000 разів яскравіша за наше Сонце. Окрім чотирьох основних зірок, скупчення Туманності Оріона та Трапеції містить приблизно 700 додаткових молодих зірок на різних стадіях розвитку.
Туманність Оріона і Трапецієве скупчення. Фото: nasa.gov
Непросто бути зіркою Вольфа-Райє, як цей зразок, зображений на відстані 15 000 світлових років. За підрахунками НАСА, таких зірок залишилось всього 220 із принаймні 100 млрд у галактиці Чумацький Шлях.
Вольф-Райє швидко горить із температурою, яка у 20–40 разів перевищує температуру поверхні Сонця. Уся ця швидко витрачена енергія змушує зірку швидко втрачати водневу оболонку та оголювати гелієве ядро. Результат: дуже рання і дуже насильницька смерть.
Зірка Вольфа-Райє. Фото: nasa.gov
На відміну від зірки Вольфа-Райє, яка вже через кілька сотень тисяч років перетвориться на пил, знаменита Кільцева туманність на відстані 2000 світлових років від Землі, почувається чудово.
Коли туманність скидає свої зовнішні шари іонізованого газу, вона розкриває свою характерну блакитну внутрішню частину, що складається з водню та кисню, які ще не були викинуті зоряним вітром туманності.
Кільцева туманність. Фото: nasa.gov
Цікаве по темі: Що стане з людством, якщо Земля зупиниться — відповідь вчених
Карликова галактика NGC 6822 відповідає своїй назві — у ній розташовано лише 10 мільйонів зірок, у порівнянні з мінімумом у 100 мільярдів у Чумацькому Шляху. Але малі цифри компенсуються видовищем, яке виявило гостре око Вебба.
NGC 6822, відкрита в 1884 році американським астрономом Е. Е. Барнардом, тепер має величезний пиловий хвіст розміром 200 світлових років у поперечнику. До того ж тут розташована щільна зграя зірок, які світять у 100 000 разів яскравіше, ніж наше Сонце.
Карликова галактика NGC 6822. Фото: nasa.gov
Спіральні галактики часто відрізняються нерівними рукавами. Але не галактика M51, яка знаходиться на відстані 27 мільйонів світлових років від Землі та характеризується напруженістю своїх рукавів і компактністю структури.
M51 не одна у космосі. Поруч лежить галактика-супутник NGC 5195. Дві галактики ведуть щось на кшталт гравітаційного перетягування каната, у якому виграє NGC 5195. Вважається, що постійне гравітаційне тяжіння NGC пояснює як щільно сплетену структуру рукавів M51, так і приливні сили, які призводять до створення нових зірок у рукавах.
Галактика M51. Фото: nasa.gov
Трохи нижче пояса Оріона лежить один із найвідоміших об’єктів на нічному небі: туманність Оріона, зоряний розплідник, у якому проживає близько 700 молодих зірок. На цьому зображенні Вебб фокусується не на всій туманності, а на структурі в нижньому лівому квадранті, відомій як Бар Оріона. Смуга, названа так через свій діагональний вигляд і схожа на хребет, формується потужним випромінюванням гарячих молодих зірок, які її оточують.
Туманність Оріона. Фото: nasa.gov
Зоряне скупчення IC 348, за зірковими стандартами, має вік лише п’ять мільйонів років і розташоване на відстані приблизно 1000 світлових років від Землі. Воно складається приблизно з 700 зірок та має структуру, схожу на тонкі завіси, створені пилом, який відбиває світло зірок. Помітна петля в правій частині зображення, ймовірно, утворена поривами сонячних вітрів, що дмуть із заходу на схід із Землі.
Зоряне скупчення IC 348. Фото: nasa.gov
Вас може зацікавити: Вчені підтвердили зникнення понад сотні зірок: чому це відбувається
Коли справа доходить до галактик, то є великі та величезні. І за будь-якими показниками скупчення Пандори, більш формально відоме як Abell 2744, кваліфікується як останнє.
Abell 2744 складається одразу з чотирьох скупчень, які давно зіткнулися одне з одним. Розташоване на відстані 3,5 мільярдів світлових років від Землі, скупчення Пандори має приголомшливі розміри. Величезна колективна гравітація скупчення дозволяє астрономам використовувати його як гравітаційну лінзу, викривляючи та збільшуючи світло об’єктів переднього плану, полегшуючи їх вивчення.
Скупчення Пандори. Фото: nasa.gov
Вебб побудували головним чином для спостереження за найдавнішими та найвіддаленішими об’єктами, деякі з яких знаходяться на відстані 13,4 млрд світлових років. Але це не заважає телескопу заглядати “у власне подвір’я”. Це яскраве зображення Сатурна та деяких із його 146 супутників.
Сатурн. Фото: nasa.gov
Зірки народжуються по всьому Всесвіту, але найближчим до Землі зірковим комплексом є хмарний комплекс Ро Змієносця, розташований лише за 460 світлових років від нас.
Ро Змієносець — бурхливе місце, яке визначається струменями газу, що вириваються з молодих зірок. Більшість зірок там більш-менш розміром із Сонце. Але одна, відома як S1, набагато більша — настільки, що вона самоспалюється, вирізаючи навколо себе величезну порожнину своїм зоряним вітром, штормом із заряджених частинок, які випромінюють усі зірки.
Комплекс Ро Змієносця. Фото: nasa.gov
Нагадаємо, кілька мільйонів років тому через Сонячну систему пронеслась зірка HD 7977, подібна за масою до нашого світила. Це могло повпливати на рух інших космічних об’єктів.
На Сонці стався найпотужніший за 6 років спалах: як вплине на Землю
