close-btn

Скільки втрачає Київ через повітряну тривогу

У Києві впродовж 2023 року економічна активність і робота громадського транспорту періодично припинялися через повітряні тривоги, що ставало викликом для безпеки жителів та фінансового стану міста

Фото: freepik.com

Фото: freepik.com

З 24 лютого 2022 року по 9 січня 2024 року в Києві пролунали 950 тривог, свідчать відкриті дані застосунку “Київ цифровий”.

У грудні цього року, наприклад, тривалість тривог досягла 43 годин, перевершуючи травневий рекорд у 66 годин. Мінімум тривог спостерігався у вересні та жовтні, в період коли російський агресор робив підготовку до зимових атак.

Дані: https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html

Дані: https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html

Комунальні підприємства, як “Київпастранс” та “Київський метрополітен”, зіткнулися зі значними втратами. “Київпастранс” перевіз на 40,9% менше пасажирів у 2022 році порівняно з 2021, з доходом, що скоротився до 1,37 мільярда гривень.

“Київський метрополітен” також відзначив зниження доходів до 1 мільярда гривень, удвічі менше від попереднього року. У 2022 році загальна тривалість тривог в Києві сягнула 631 години, що призвело до втрати приблизно 200 мільйонів гривень доходу.

Крім безпосередніх фінансових втрат, існують значні непрямі втрати. Зупинка громадського транспорту знижує мобільність громадян та спонукає до використання альтернативних способів пересування, зокрема особистих автомобілів, що призводить до заторів, збільшення викидів та споживання імпортного палива.

За оцінками громадської організації “Пасажири Києва”, година простою транспорту коштує місту 8,7 мільйона гривень, що узагальнено призводить до загальних втрат від тривог у розмірі понад 9,7 мільярда гривень.

Раніше ми писали, що протягом майже двох років повномасштабної війни, за оцінками НБУ, українська гривня втратила понад 25% своєї вартості у порівнянні з середнім доларовим курсом. Станом на кінець 2023 року, девальвація гривні досягла 28%.

Нагадаємо, на Європа гостинно відкрила свої двері українським біженцям, надаючи їм можливості для доступу до медичних послуг, освіти, житла та зайнятості. Серед найактивніших країн у прийнятті біженців з України виступають Польща, Німеччина та Чехія.

Ознайомтесь з іншими популярними матеріалами:

У якій країні українці найчастіше відкривають бізнес

Підраховано, як довго треба заробляти на власне житло в Європі

Названо нову столицю європейського «розумного» туризму

За матеріалами: Українська правда

google news