У Держбюджеті України на наступний 2024 рік спрогнозовано, що середньорічний курс гривні складатиме 40,7 за долар
Про на своїй сторінці у Telegram написав перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк посилаючись на закон про державний бюджет України на 2024 рік, який у вівторок 28 листопада підписав Президент Володимир Зеленський.
“Нагадаю головні пункти по макро: припущень щодо курсу гривні – у середньому за рік 40,7 грн за дол. ( було 41,4 грн за дол.)”, – йдеться в повідомленні.
Також у бюджеті чітко розставлені пріоритети – практично 50% видатків заплановано на оборону та безпеку України (понад 21% ВВП).
На другому місці – витрати на соціальний захист населення. Серед пріоритетів також освіта, медицина та підтримка ветеранів.
Загалом у державному бюджеті на наступний рік передбачено 1,768 трлн грн доходів і 3,309 трлн грн видатків.
Бюджет передбачає очікуваний ріст ВВП на 4,6% та інфляцію, прогнозовану на рівні 9,7%. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 гривень.
Водночас базовий розмір посадового окладу судді, який визначається залежно від прожиткового мінімуму, залишиться незмінним – 2102 гривні.
Також не змінюється посадовий оклад прокурора окружної прокуратури, який залишається на рівні 1600 гривень.
Для обчислення посадових окладів працівників державних органів, чия заробітна плата регулюється спеціальними законами, та для працівників податкових і митних органів, ця сума також становитиме 2102 гривні.
З 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата буде наступною:
- у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 гривень, з 1 квітня – 8000 гривень;
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 гривні, з 1 квітня – 48 гривень.
Розмір мінімальної заробітної плати, який використовується для обчислення виплат за судовими рішеннями, залишиться на рівні 1600 гривень.
Раніше ми писали, що упродовж жовтня 2023 року банки України ввезли рекордний обсяг іноземної валюти від початку 2022 року, сума якого досягла 1 мільярд 56 мільйонів доларів.
Нагадаємо, що Нацбанк відновлює раніше призупинені регуляторні вимоги до банків та запроваджує нові. Ці вимоги відповідають зобов’язанням України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу стосовно достатності капіталу та ліквідності фінансових установ, а також Базельським рекомендаціям.
Вас також може зацікавити:
НБУ оштрафував двох небанківських операторів: за що
НБУ зареєстрував нову колекторську компанію
НБУ анулював ліцензії п’яти небанкам, ще шість — виключив з реєстру