Наступного року українські банки можуть стикнутися з безпрецедентною кількістю прострочених кредитів, які взагалі не погашаються позичальниками
Непрацюючих кредитів в Україні більшає. Фото: https://www.hatchfinplan.com.au/
У перші дні повномасштабної війни банківська система України продемонструвала неабияку стійкість, гнучкість і силу. Банки вистояли, громадяни могли користуватися банкоматами та терміналами, знімати готівку і переводити кошти на картки. Загалом фінансові установи владнали головну проблему перших днів війни – хаос. Проте зараз, у реаліях війни, що триває, українські банки стикнулися з великою проблемою, котра завдає збитків і погіршує показники дохідності. А існуватиме вона доти, доки економіка країни перебуватиме у скрутній ситуації. Йдеться про так звані «погані кредити» – позики, котрі не погашаються позичальниками тривалий час і за якими накопичується прострочка.
Далі розповідаємо про ситуацію з «поганими кредитами» в Україні, а також про перспективи, які така ситуація обіцяє вітчизняним банкам.
Кредитні канікули від банків на початку війни
З кінця лютого 2022 року, тобто від самого початку війни, і до 1 липня українські банки не нараховували відсотки за кредитами і не рахували дні прострочки боргу, а тому пеня за це не формувалася взагалі. Такі умови діяли для всіх без виключення позичальників, а не лише для тих, хто внаслідок дій російських окупантів втратив нерухомість, автомобіль та речі, котрі були заставним майном.
Після того, як 24 лютого в Україні було впроваджено військовий стан, усі банки автоматично запустили кредитні канікули для фізичних осіб за всіма кредитними картками. Кредитними канікулами стали пільгові умови угоди, коли клієнт має право не вносити обов’язковий мінімальний платіж. Інакше кажучи, це період, коли фінустанова не штрафує клієнта за невнесення платежів. Канікули діяли з 1 березня до 1 липня. При цьому деякі фінустанови (приміром, Ощадбанк) запропонували такі ж умови ще й для мікро-, малого та середнього бізнесу.
У середині березня Верховна Рада ухвалила закон, що скорегував роботу банків і небанківських установ у контексті кредитування. Відповідно до документу, на період дії військового стану і протягом 30 днів після його скасування споживач не нестиме відповідальності перед кредитором у випадку прострочки виконання зобов’язань за споживчими кредитами. Якщо ж прострочка буде, клієнт звільняється від зобов’язання зі сплати кредитору штрафу чи пені. Щоправда, у Нацбанку одразу попередили, що, мовляв, кредитні канікули – це лише відтермінування погашення боргу, а не його прощення. Але ситуація трохи вийшла з-під контролю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Нацбанку розповіли, скільки виплатить Україна кредиторам у 2023 році
Як українці погашали позики, і скільки кредитів не обслуговується під час війни
Ще навесні Національний банк України повідомляв, що кредитні канікули вкрай негативно позначилися на відсоткових доходах установ, спровокувавши збитковість всієї банківської системи. Доходи банків за січень-березень поточного року склали 70,937 млрд грн, а видатки – 71,097 млрд грн, а з 69-ти платоспроможних банків збитковими було 25 зі збитками на загальну суму 6,01 млрд грн. Усе було доволі песимістично, тому НБУ навіть попросив банки не приховувати реальний стан речей, незважаючи на безпрецедентно негативну статистику. Мовляв, щоб регулятор знав, з чим зіштовхнулися фінустанови, і як їм допомагати.
НБУ тримає руку на пульсі у питанні кредитування громадян. Фото: https://hromadske.radio/
У листопаді НБУ оприлюднив нову статистику щодо прибутковості і збитковості банківського сектору, відповідно до якого за 9 місяців 2022 року:
- прибуток склав 7,4 млрд грн порівняно з 51,4 млрд грн за аналогічний період 2021 року;
- рентабельність капіталу сектору склала 4,3% порівняно з 32,1% минуло річ;
- темпи зростання чистого процентного доходу уповільнилися до 26% з 35% у січні-вересні 2021 року через скорочення процентних доходів у роздрібному сегменті;
- чистий комісійний дохід скоротився на 16% р/р порівняно зі зростанням на 28% р/р з цей же період 2021 року;
- з 67-ми платоспроможних банків збитковими були 23 із загальним збитком 18,2 млрд грн.
За інформацією НБУ, уже наприкінці березня (!) цього року обсяг кредитів у банках складав 1 трлн грн. За підрахунками Центру економічної стратегії, банки втратили на той час від 50% до 70% грошових потоків за кредитами, а потенційна шкода становила не менше 500 млрд грн. Разом з тим на початку осені банки звершили формування резервів під знецінення кредитів на 93,2 млрд грн. Це означає, що фінустанови допускають втрату саме такого обсягу кредитів.
Українці все ж як-ніяк намагаються погашати свої кредити, а якість кредитного портфеля по системі наразі краща, ніж у перші місяці війни. Так, канікули добре спрацювали на відтермінування вирішення проблеми кредитів на початку війни, проте вони не можуть стати вічною панацеєю. Тепер банки стикнулися з ситуацією, коли позичальники а) справді не мають грошей, щоб погасити тіло кредиту і відсотки, а також заборгованість, яка накопичується; б) втратили майно, що слугувало заставним для банку; в) не хочуть платити банку, посилаючись на труднощі та сподіваючись на справдження приказки «війна все спише»; г) взагалі не виходять на контакт з банком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредитна підтримка бізнесу та громадян під час війни: Як українські банки та мікрофінансові установи проводять 2022 рік
Непрацюючих кредитів більшає?
До повномасштабної війни найбільше споживчих кредитів в Україні видавали ПриватБанк і Ощадбанк та приватні установи: ПУМБ Ріната Ахметова, Універсал Банк (monobank), Таскомбанк Сергія Тігіпка, А-Банк братів Суркісів.
Сьогодні ж високий NPL має державний ПриватБанк, але ця ситуація пов’язана не зі споживчими кредитами, а радше з портфелем проблемних кредитів колишніх власників, який не обслуговується з 2016 року. Разом з тим ще один державний банк – Ощадбанк – на початку 2022 року мав NPL на рівні 33%, а зараз показує 42%. А тим часом державний Укргазбанк зараз має NPL на рівні 15,3%, бо після 24 лютого збільшив кредитний портфель на 20 млрд грн. Не варто забувати, що наприкінці року когорту державних банків може поповнити Альфа-Банк, третина кредитного портфелю якого є проблемною. У А-Банку не надто оптимістичний показник NPL, а у банку «Кредит Дніпро» Олександра Ярославського ситуація взагалі патова – рівень проблемних кредитів сягає 47,9%.
Українські банки понад усе намагаються працювати із заборгованостями, але важкого періоду не уникнути. Частка непрацюючих кредитів зростає, а разом з цим збільшується і ризик для банків вступити у чорну смугу «кредитної кризи».
У жовтні обсяги NPL (Non-performing loan), тобто непрацюючих (прострочених) кредитів, за якими не виконуються умови кредитної угоди , в Україні становив 399 млрд грн – фактично третина кредитів не обслуговувалася.
При цьому не варто забувати, що ситуація залишатиметься складною і наступного року, тож у 2023 втрати банківської системи України можуть сягнути 30% довоєнного портфеля, а сума збитків може становити колосальні 400 млрд грн. Це очікувано і логічно – банківський сектор, будучи «кровоносною» системою економіки країни, автоматично отримує ті ж проблеми, що існують в економіці. Економічна активність бізнесу і громадян зменшилася, обережність українців щодо фінансових витрат зросла, вартість життя підвищилася… З огляду на це банки не можуть процвітати, коли економіка падає і рахує щоденні збитки на рівні третини національного ВВП.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мінреінтеграції розповіли, скільки квартир придбали ВПО за програмою пільгового кредитування
Що буде далі: до капіталізація чи реструктуризація?
З усього вищевказаного, очевидно, випливає, що питання заборгованостей за кредитами потрібно вирішувати вже зараз. І способом такого вирішення може стати реструктуризація – врегулювання проблемної заборгованості шляхом зміни умов кредиту на лояльніші для позичальника та зміни графіка його погашення на більш гнучкий.
Реструктурування кредитів не стане панацеєю для банків. Фото: https://azattyq-ruhy.kz/
Реструктурувати або навіть списати частину кредитів, ймовірно, зможе держава лише тим, хто брав кредит під заставу майна, яке було знищене окупантами. Виключно у цьому випадку кредит має покриватися репараціями від рф, проте про це зараз ніхто не може сказати ані впевнено, ані бодай просто ствердно. Разом з тим далеко не всі позичальники хочуть зараз і надалі хотітимуть реструктурувати кредити та ще й у турбулентні часи, коли вони можуть просто ігнорувати свої зобов’язання. До того ж ставки зростуть і пропозиція щодо реструктурування кредитів стане зовсім непривабливою. Станом на зараз середні ставки становлять 23%. Нижче уже не буде, адже банкам це невигідно – ті ж самі відсотки річних вони отримують на депозитні сертифікати Нацбанку з мінімальною ризикованістю.
Тож реструктуризація є, по-перше, непопулярним методом, а по-друге, тимчасовим, так званим проміжним варіантом у відносинах банку і позичальника. Реструктуризація дозволяє лише на папері і лише на певний час не визнавати збитків за непрацюючими кредитами, демонструючи регулятору більш-менш оптимістичні дані щодо банківського капіталу.
Крім реструктуризації, банки можуть звернути увагу на капіталізацію активів. Це означає, що потрібно буде шукати додаткові гроші – не мільйони, а радше мільярди доларів. Тим часом Нацбанк сподіватиметься, що банки самі відновлять свій капітал завдяки прийдешнім доходам або грошам акціонерів. Ситуація непроста.
Насправді реальна картина з непрацюючими позиками поки невідома нікому, навіть Нацбанку, адже фінустанови ще не повністю порахували і визнали втрати. Потрібно трохи почекати, щоб результати 2022 року були структуровані та проаналізовані банками і подані регулятору у вигляді звітів – а це щонайменше початок 2023 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Позики під час війни: Українці оформили втричі більше мікрокредитів, ніж на початку року
Кредити за зруйноване житло чи автомобіль будуть списані: Рада схвалила законопроєкт
Державний борг України б’є рекорди: Скільки українці заборгували кредиторам
