З липня розпочався перший етап земельної реформи, на яку банкіри покладають оптимістичні сподівання.
Фото: fotokto.ru
З 1 липня 2021 року набув чинності закон, яким скасовується дія мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Однак до 2024 року купувати землю мають право тільки фізичні особи-громадяни України. При цьому сума концентрації в одних руках не повинна перевищувати 100 га.
На наступному етапі – з 1 січня 2024 року – придбати землю с/г призначення дозволять і українським юридичним особам, щоправда також з певними обмеженнями. Чи можна набути у власність землю в Україні іноземцю – питання залишається відкритим до проведення загальнонаціонального референдуму.
Відкриття ринку землі не може не вплинути на кредитування, кажуть банкіри, які взяли участь у дискусії finclub. Ми виділили 5 тез, які характеризують, як земельна реформа позначиться на банківській діяльності.
З можливістю надати землю в якості застави, фізособи можуть розраховувати на більші суми кредитів.
З прийняттям законодавства, банкам дозволено брати в якості застави землю. Це розширює можливості для залучення фізособами фінансування.
“Землю ми розглядаємо як об’єкт кредитування чи заставу з двох боків: фізособа-інвестор і фізособа-власник паю. Зараз банки мають можливість взяти в заставу землю сг-призначення, тому маємо можливість запропонувати споживче кредитування власників земельних ділянок на споживчі потреби”, – каже Юлія Фролова, голова правління Банку Альянс.
Фото: pixabay.com
“Ми нарешті зможемо оцінити капіталізацію – агробізнесу, кожного домогосподарства<...> Від цього залежатимуть суми кредитів, які можна надавати <...> Згідно з первісними оцінками, очікувані об’єми фінансування можуть вирости у цьому сегменті в десятки разів”, – зауважив Сергій Козлов, член правління Agroprosperis Bank.
Пропозиція землі на продаж поки що залишається на низькому рівні.
“Зростання обсягів кредитування з метою придбання земельних ділянок буде залежати від пропозиції на ринку. Зараз констатуємо завершення угод, розпочатих ще до завершення земельної реформи і ті угоди, які укладаються, – це відкладений попит. Пайовики – в очікуванні тих нормативних оцінок за гектар, які були заявлені політиками. Мабуть, та ринкова ціна, яка сформувалася, 2-4 тис. [дол.], не є тією, що спонукає фізосіб активно продавати земельні ділянки”, – зазначила Юлія Фролова.
З нею погоджується і Тетяна Поплавська, заступниця голови правління банку Кредит Дніпро. Вона вказує на те, що агропідприємтсва запропонували пайовикам кращі умови оренди.
“Те, чого боялися фермери – що пайовики масово почнуть виставляти на продаж ділянки – цього не відбувається. Середнє очікування від 0,3 до 0,5% землі, яке орендує в середньому агропідприємство, вийде протягом року на продаж… Решта пайовиків забезпечені довгостроковими договорами оренди… Тобто агропідприємства готувалися до виходу землі на продаж, тому давали максимально лояльні умови своїм пайовикам щодо оренди – ставка піднімалася, договори продовжувалися <...> Враховуючи ту цінову пропозицію, яка склалася на ринку, ту дохідність, яку отримують пайовики по поточній орендній ставці – великої зацікавленості у продажі землі у великій кількості зараз на ринку немає”, – сказала вона.
Фото: stnmedia.ru
Кредитування, пов’язане із землею, досі залишається ускладненим.
“Покупцем землі сг-призначення до 2024-го може бути тільки фізособа. Якщо земля буде предметом забезпечення за кредитом, то у випадку його непогашення, банк має право продати цю землю… лише фізособі. Це обмежує ліквідність цього предмету забезпечення землі”, – каже Віталій Годун, начальник управління департаменту Укргазбанку.
Крім того, нотаріуси поки не зацікавлені мати справу із землею.
“Постають питання з оформленням і переоформленням землі при прийнятті її у забезпечення. – продовжив Годун. – Не всі нотаріуси готові переоформлювати землю і оформлювати договори іпотеки, що стосується саме землі сг-призначення. Бо на нотаріусів покладається дуже багато обов’язків: по-перше, перевірити право першочергового викупу, занести цю землю до Держреєстру речових прав тощо”.
Разом з тим фахівці відмічають суперечність у логіці споживчого кредитування на купівлю землі.
“У підході за базовим сценарієм – надання кредиту фізособі, яка купує земельну ділянку з її прийняттям у заставу – є недолік. Фактично цей кредит пов’язаний з бізнес-цілями, проте кредитоспроможність позичальника банк оцінюватиме на основі його особистих доходів, а не доходів від бізнесу, який планує на ній. Це може істотно обмежувати покриття кредитом вартості землі,” – додала Олена Коробкова, виконавча директорка Незалежної асоціації банків України.
Фото: devisu.ua
Банки зможуть видавати позики на довші терміни.
“Не очікую зростання ціни [на землю], бо це не нерухомість, а комерційний актив, який має свою норму дохідності. Усе залежатиме від визначення ринком ціни активу і буде залежати від того, яка норма дохідності у виробництві, який працює з цим активом… Ціна, яка складається за тими невеликими кількостями угод, які ми бачимо на ринку, відповідає фактичній дохідності, яку отримують агровиробники”, – підкреслила Тетяна Поплавська.
“Ми не готові брати ризики при недопокритій частині твердою заставою більш, ніж на один сезон. При заставі землі ми зможемо фінансувати до п’яти сезонів, – додала банкір.
Можливість надати землю під заставу допоможе збільшити інвестиції в агросектор.
“Із можливістю використання землі як застави ми збільшимо можливість інвестицій у зрошувальні системи, збільшимо потенційно терміни фінансування оборотного капіталу і компанія зможе планувати внесення добрив і засобів захисту рослин не на один сезон, як зараз, а на декілька”, – вважає Поплавська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мінфіні відзвітували про хід виконання програми “Доступні кредити 5-7-9%”
Telegram
Viber