Володимир Зеленський зустрівся з лідерами українського бізнесу, щоб висловити занепокоєння з приводу незаконного тиску на підприємства та обговорити можливі рішення. Вони говорили на такі теми, як втручання правоохоронних органів, податкові питання, реформи та створення публічного реєстру рейдерів. PaySpace Magazine вирішив розібратися в ситуації. Ми опитали: експертів, юристів і підприємців. Що вони сказали? Пропонуємо дізнатися в нашому матеріалі.
Фото: president.gov.ua
29 червня президент Зеленський зустрівся з лідерами українського бізнесу, щоб звернути увагу на їхні проблеми та обговорити майбутні зміни. Це була перша значна зустріч після вторгнення Росії в Україну.
На зустрічі були присутні 35-40 підприємств та асоціацій, переважно із сектору інформаційних технологій. Були присутні й ключові фігури уряду, включно з прем’єр-міністром Шмигалем і міністром економіки Свириденком.
“Президент хотів почути зворотний зв’язок і з якими труднощами стикаються бізнеси під час війни. Активно реагував і роздавав розпорядження. Сказав, що низка ініціатив залежить від умов, які диктує МВФ, але те, що можна виправляти, вже зараз виправлятимуть”, – зазначив співзасновник monobank Олег Гороховський.
На зустрічі обговорювали труднощі бізнесу під час війни, втручання правоохоронних органів у діяльність підприємств, податкові питання та реформи.
Тиск правоохоронців на бізнес
Зеленський запропонував, щоб обшуки у підприємців проводив тільки один орган. Президент також наголосив на важливості розв’язання проблем бізнесу законними методами.
“Президент закликав у жодному разі нікому нічого не платити і разом із центральною владою розв’язувати проблеми бізнесу в законний спосіб”, – сказав один із бізнесменів, присутній на зустрічі.
ОП планує централізувати нагляд за бізнесом у рамках одного державного відомства, повідомив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Ця концепція, яку планується розробити в найближчі місяць-два, спрямована на те, щоб уникнути численних структур, які контролюють одну компанію. На цю роль розглядається Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Варто зазначити, що поки що навіть за своїми підслідними статтями БЕБ розслідував минулого року 16% справ. Усі інші 84% розслідували СБУ, Нацпол, ДБР.
Ярослав Железняк, народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики написав про це так:
“За інформацією присутніх представників бізнесу постало питання, що в державі має бути один орган, який взаємодіє з бізнесом щодо перевірок/розслідуваннь…. Виявилося що де-юре такий орган є, але це БЕБ…. До якого у всіх присутніх довіри 0”
Однак Шурма наголосив на важливості системного підходу до розв’язання питань, пов’язаних із правоохоронними та наглядовими органами, зокрема, шляхом повної цифровізації податкової митниці. Хоча це може зайняти кілька місяців або навіть років, мета такого підходу — знизити рівень корупції та незручності для бізнесу шляхом мінімізації взаємодії з людьми.
План також передбачає усунення недосконалості законодавства, щоб захистити бізнес від порушень і зменшити кількість причин для втручання влади.
Чому це серйозна проблема?
Своїм баченням з PaySpace Magazine поділився Телешецький Олександр Іванович, Іменний партнер Адвокатського об’єднання “Лещенко, Дорошенко і партнери”.
Він вважає, що власники бізнесу в Україні просять президента про допомогу, бо за ними стежать пильніше, ніж раніше. Правоохоронці стверджують, що роблять це, щоб протистояти колабораціонізму і податковому шахрайству, але в результаті це серйозно ускладнює роботу бізнесу.
Олександр стверджує, що силовики іноді використовують свою владу та наявні правила, заважаючи роботі підприємств. Мета — отримати хабар. Ба більше, буває, що цей тиск здійснюється покладаючись на свідомо неправдиву інформацію. Детально ситуацію ми описали тут.
Інші питання
Бізнесменам порадили не очікувати зниження податків у воєнний час через дефіцит бюджету і залежність від донорів. До законопроєкту 8401 можуть бути внесені поправки, що продовжують мораторій на податкові перевірки для малого бізнесу.
Лідери бізнесу запропонували створити платформу для спілкування з питань захисту прав бізнесу. Президент погодився, але формат і графік роботи платформи поки не зрозумілі.
Серед інших обговорюваних питань були прозорість тендерів на управління активами, робота Агентства з відновлення та управління активами та проблеми з блокуванням податкових накладних.
Фото: president.gov.ua
Думки
Один з учасників зустрічі — Джон Паттон, топ-менеджер Argentem Creek Partners, високо оцінив ініціативу Президента Зеленського, і висловив упевненість у тому, що готовність України до відкритого діалогу з інвесторами — це найкоротший шлях до усунення всіх викликів для інвестиційного клімату України.
Яких дій від президента очікує бізнес PaySpace Magazine відповів Андрій Жарій, генеральний директор промислово-інвестиційної групи компаній Aurum Group.
Їхня група, до слова, також відчула на собі такий тиск разом із десятками інших бізнесів в Україні, які об’єднуються під крилом ФРУ з метою цьому протидіяти.
“Зеленський та вся владна вертикаль мають твердо заявити – право на приватну власність, право на справедливий суд, право на вільну підприємницьку діяльність – є недоторканими і такими що не підлягають жодним дискусіям. Можливо хтось помилково вважає, що після перемоги основою для відбудови України стануть наші західні партнери, але це глибока помилка, будь який державний чи приватний інвестор або донор базуватиме свою політику на баченнях місцевих гравців, а тому найбільшим ризиком для швидкої та ефективної післявоєнної розбудови є падіння довіри саме місцевого бізнесу до влади. Ніхто не полізе купатись в річку, з якої тікає риба. Маючи важелі впливу на всі силові структури, Президент має чітко заявити що саме комфортні умови для ведення бізнесу, нульова толерантність для корупції у відносинах держава-підприємець, виключне верховенство права – є такими ж важливими після перемоги, як нульова толерантність до територіальних претензій під час війни”, — вважає Андрій Жарій.
Водночас Віталій Опанасюк, підприємець, ТОВ “Комерційний клінінг ГРІФФІН”, викладач, доцент КиМУ, вважає, що в Зеленського є набагато важливіші справи, а контролем мають займатися інші органи.
Ось що він думає:
“Головна робота Президента на даному етапі працювати із зовнішніми інвесторами, консолідувати світ проти режиму РФ а вже потім сфокусуватися на проблемі бізнесу в Україні. Є багато інституцій, які напряму відповідальні за ефективність бізнесу в Україні: міністерства, комітети Верховної Ради, податкова, митниця та суди. Є Закони, які мають виконуватись”, — розповів він PaySpace Magazine.
Що з цього приводу думають юристи?
“Бізнес повинен вміти себе захищати превентивно сам: законністю своєї діяльності, антикорупційними програмами всередині бізнесу, щоб не було аж ніякої можливості зачепитися, а ні рейдерам, а ні корумпованим чиновникам. Адже, коли відбувається “рейдерство” без зачіпок — його і припинити простіше, а ніж тоді, коли є хоча б найменша підстава — і вона гіперболізується в інформаційному просторі. Відкрито комунікувати корупційні кейси та спроби рейдерства назагал — і розуміти, що навіть не всі із спільноти підприємців будуть мати сміливість так робити”, — розповіла PaySpace Magazine адвокат Наталія Гнатуш.
При цьому, Телешецький Олександр Іванович, вважає, що саме на ВР і Зеленському лежить відповідальність за наведення порядку. А саме у створенні комісій, прозорих законах, нових інструментів протидії коррпупції з усіх боків.
Створення “публічного реєстру рейдерів”
Для початку трохи контексту. Створення публічного реєстру осіб, причетних до рейдерських атак анонсував президент Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
Ця ініціатива підтримана асоціаціями підприємців і є елементом їхнього маніфесту на захист 42-ї статті Конституції. До реєстру, ймовірно, будуть включені правоохоронці та судді, причетні до цієї діяльності.
Промислово-інвестиційна група Aurum Group, член Федерації, останнім часом зіткнулася зі значними проблемами у взаємодії держави та бізнесу.
Директор групи наполягає на необхідності систематичного протистояння корупції та несправедливим рейдерським захопленням бізнесу. Це повинно не обмежуватися лише їхньою реєстрацією або повідомленнями в ЗМІ. Замість цього він виступає за комплексні реформи, наголошуючи на минулих успіхах країни в галузі державних закупівель і боротьби з хабарництвом у дорожній поліції.
Підтримуючи створення реєстру, Віталій Опанасюк пропонує, щоб ним керувала поважна громадська організація. Він вважає, що створювати й вести такий реєстр мають бізнес-спілки, зазначаючи, що він (цей реєстр) представляє інтерес насамперед для підприємців, судів і слідчих органів.
Однак у цьому питанні юристи висловили скептицизм.
Наталя Гнатуш порушує ключові питання щодо “публічного реєстру рейдерів”, ставлячи під сумнів підстави для включення будь-чиєї інформації, процес адміністрування, принципи управління та можливість корупції. Однак вона вважає, що забезпечення адекватного інформаційного та правового захисту має вирішальне значення, оскільки повністю виключити незаконний тиск навряд чи можливо.
Доцент кафедри кримінального права Київського університету інтелектуальної власності та права Олександр Іванович Телешецький також висловлює скептицизм щодо ефективності пропонованого реєстру. Він наголошує на відсутності чіткого механізму його функціонування, відсутності законодавчого визначення поняття “рейдерство”, а також невизначених критеріях включення. Крім того, він зазначає, що визнати співробітника правоохоронних органів або суддю корумпованим може тільки суд, а таке рішення, найімовірніше, призведе до їхнього звільнення, що робить їхнє включення до реєстру зайвим.
Рішення
Що потрібно зробити для розв’язання проблеми незаконного тиску на власників бізнесу та запобігання подальшій еміграції підприємств?
На думку підприємця Віталія Опанасюка:
“Україна переживає прискорену еволюцію державності. Те, що США проходили за сто років, Україна має пройти за 20 років. Лише інвестиційний клімат, стабільність та прогнозованість – ось основа для бізнесу. Тиск на бізнес – це корупційне викачування грошей через заздалегідь продумані та контрольовані проблеми у бізнесі: усілякі тимчасові дозволи, тендери, що прописані під потрібний бізнес, власність, що з’явилася спірним чином тощо. Тобто просто потрібно виконувати Закони, як підприємцям, так і чиновникам. І цього досить”.
При цьому адвокат, Телешецький Олександр Іванович, вважає:
“Розв’язання проблеми незаконного тиску на власників бізнесу в Україні потрібно розпочинати із запровадження ефективного механізму контролю органів досудового розслідування та оперативних підрозділів правоохоронних органів зі сторони Офісу Генерального прокурора та Офісу глави держави (кожен в аспекті власних, визначених законом повноважень), а також забезпечення невідворотності покарання за таку протиправну діяльність. Питання еміграції підприємництва нерозривно пов’язано із створенням вцілому сприятливих умов для ведення бізнесу, скасування надмірних регуляторних обмежень, процедур контролю, застарілих систем моніторингу. Такі зміни дадуть бізнесу можливість сконцентруватися на своєму основному завданні – отриманні прибутку та похідному — сплаті податків, наповненні коштами бюджетів усіх рівнів”.
Підсумок
Під час зустрічі з президентом лідери бізнесу запропонували створити платформу для обговорення захисту прав бізнесу та інших питань. Зеленський підтримав цю ідею і запропонував їм разом визначитися з форматом.
Президент наголосив на важливості регулярних обговорень, щоб проблеми не накопичувалися і не ставали нездоланними. Він також наголосив на необхідності збереження та створення робочих місць, особливо у воєнний час, для стабільності української економіки.
Володимир Зеленський вважає відновлення України важливим проєктом і заохочує участь українського та іноземного бізнесу, який працює в країні, особливо під час війни. Він вітає участь більшої кількості компаній.
Інші статті на цю тему:
- Результати діяльності бізнесу: опитування НБУ
- Податкова без податківців: як змінитися система для бізнесу
- Як банки підтримують бізнес: хто пропонує нульовий еквайринг
