Разом з початком повномасштабної війни в Україні почався стрімкий розвиток галузі високотехнологічного озброєння — Military-tech. Безліч стартапів вже працюють над реалізацією своїх творчих ідей, і ще більше чекають на інвестиції
Як заявив Олексій Резніков, міністр оборони України, наша держава може стати №1 у світі за розвитком military-tech, зокрема і тому, що реалії дозволяють відразу ж випробувати нові технології воєнного характеру в бойових умовах.
«Якщо металургія, сільське господарство, харчова промисловість, а також IT-галузь в нас добре зростали до війни, то military-tech — це нова галузь у фокусі розвитку нашої держави. Україна зараз виглядає як великий полігон — і цей ринок зростає у 3-7 разів. Є можливість розробляти військову продукцію, виготовляти її і одразу ж випробовувати. Безпекові питання будуть пронизувати всі сфери суспільного життя і після війни. Military-tech забезпечить вітчизняним озброєнням Україну, виробники зможуть його експортувати. Зараз це наш основний пріоритет, виходячи з тієї реальності, що маємо», — заявила Юлія Свириденко, Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України.
За її словами, для розвитку галузі Україна має залучати величезні інвестиції.
«Думати про інвестиції треба вже сьогодні. Дійсно, складно залучати інвестиції під час бойових дій. Але ми впевнені, що війна закінчиться перемогою. Україна стане інвестиційною Меккою. Тому робити попередню роботу по інвестиціям треба сьогодні. Головне питання, яке турбує як українських, так і іноземних інвесторів – це питання страхування військових ризиків. І тут у нас є прогрес — домовленості з MIGA та IFC про те, що вони будуть покривати військові ризики на 90% від суми реалізації проєкту», — зазначила пані Свириденко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні з’явився перший захищений месенджер Dober
У якому стані галузь military-tech
Агресія з боку країни-окупанта на Україну стала серйозним викликом не лише для нас, а й для всього світу. У зв’язку з цим чимало країн почали нову гонку озброєння, суттєво збільшуючи оборонні бюджети. Наприклад, Німеччина заявила про те, що виділить €100 млрд на модернізацію власних збройних сил та підвищить фінансування до 2% ВВП з 2024 року. В свою чергу Литва доведе частку оборонного бюджету до 2,5% ВВП до 2030 року.
Також більшість європейських країн та Сполучені Штати дедалі активніше дивляться у бік штучного інтелекту та інших надсучасних технологій у межах армійських структур. Так, Міноборони США цьогоріч закликало уряд виділити $874 млн на розробку воєнних технологій з використанням ШІ.
Одним із передових напрямків галузі military-tech є будування спеціальних розвідувальних, бойових та інших дронів. І недаремно, бо вони є вирішальними на полі бою.
Наразі нашу армію особливо потужно підтримують літальні апарати компанії Atlas, власником якої є українець Іван Толчинський. Фірма виготовляє компактні безпілотники за стандартами НАТО, які з легкістю поміщаються в рюкзак. Серед клієнтів компанії — армії Нідерландів і Великої Британії, а також клієнти на індустріальному ринку в ЄС, Сингапурі, Японії та в інших країнах.
Іван Толчинський згадує, що в Україні у 2014-2015 роках вся сфера дрібних БПЛА перебувала на стадії зародження, і хоча ринок переповнювали великі дрони, вони були надзвичайно дорогими та складними в керуванні. Тоді воєнні використовували аматорські безпілотники. «Вони не відповідали багатьом вимогам, але їх можна було придбати, альтернатив особливо не було», — згадує підприємець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредитування населення та бізнесу в Україні під час війни — підсумки та прогнози НБУ
«Зараз military-tech в Україні розвивається з великою швидкістю. Проєкти, на реалізацію яких раніше відводили 1,5-2 роки, втілюють за 2–3 місяці. У порівнянні із 2014 роком, залежно від сфери, галузь зросла від 3 до 7 разів. Інвестиції та гранти з боку уряду важливі для розвитку стартапів military-tech, однак не менш важливими є волонтерський рух та краудфандинг. Серед пріоритетних напрямів для країни — усе, що потрібно фронту та українським захисникам на полі бою. Від дронів до тактичної медицини та відновлення після поранень», — вважає Олександра Балкова, партнер і керівник портфоліо акселератора Startup Wise Guys.
Вона зазначила, що наразі найбільше інвестицій отримують стартапи, які вирішують питання безпеки у кіберпросторі.
«Наша студія була заснована минулого року, й ми відразу звернули увагу на military-tech. Ще тоді був попит на проєкти з кібербезпеки та розмінування, а нині тим паче, оскільки Україна є однією із найзамінованіших країн світу», — розповідає Олександра Балкова.
В свою чергу Ігор Федірко, співзасновник військової школи «Боривітер» та «Волонтерської оптичної лабораторії», каже, що наразі для стартапу воєнного спрямування знайти фінансування в Україні на $1-1,5 млн практично неможливо, це при тому, що така сума є мінімально необхідною.
«Всім потрібні швидкі рішення, які можна купити й поставити Силам оборони України вже сьогодні, навіть якщо це дорожче. Немає часу на розробку, особливо якщо це ресурсно- та технологічномісткі розробки», — пояснює Федірко.
Крім дефіциту інвестицій, проблемою для military-tech стартапів він вважає бюрократію: перед тим, як новинка дійде до армії на офіційному рівні, компанія має пройти незліченну кількість перевірок та випробувань, пропустити крізь себе безліч комісій, а це веде за собою втрати дорогоцінного часу, особливо під час війни.
Ігор Федірко також зазначив, що Україна наразі перестрибує відразу кілька поколінь військових технологій і на ходу освоює передові сучасні типи озброєння, наздоганяючи та перевершуючи агресора, який на початку повномасштабного вторгнення мав суттєві переваги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американці озвучили суму репарацій, яку країна-окупант має виплатити Україні
Які розробки випускають на ринок українські стартапи
Експерти стверджують, що головна перевага українських воєнних стартапів — перевірка розробок в реальних бойових умовах та зворотний зв’язок від військових. Наприклад, наразі ЗСУ перевірили дієвість та взяли на озброєння антидронові рушниці від компанії Kvertus. Їх функціонал — перервати сигнал приймача, зробивши дрон некерованим.
Інший приклад — електричні велосипеди «Елік Атом», їх ще прозвали «бандеробайками». Їх високо оцінили військові за безшумність, високу швидкість, легкість, маневреність/прохідність та компактність.
Цікавий факт: до повномасштабної війни military-технології в Україну приходили здебільшого від великих гравців, таких як Boeing і Lockheed Martin, але наразі цю сферу все більше освоюють дрібні та середні компанії.
«Це пов’язано з тим, що якість їхньої продукції хоч і не найвища, але задовільна, а ціна набагато нижча, ніж у топових компаній. Якраз у сегменті малого та середнього military-tech бізнесу відбувається революція, адже великі підприємства спрямовані на довготривалі державні проєкти, лавірування між завданнями та постійну технічну підтримку продукту, що виключає інновації та гнучкість — речі, що зараз найбільше потрібні. Важливо швидко вносити зміни до товару, щоб відповідати реаліям війни», — розповідає CEO Atlas Іван Толчинський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Націоналізація системно важливого банку за 1 грн: президент України підписав закон
Перспективи галузі military-tech в Україні
В Мінцифри military-tech назвали пріоритетним напрямком на найближчі роки. Так, Український фонд стартапів за підтримки Міністерства надаватиме гранти до $35 000 на проєкти, пов’язані з розвитком військових технологій, оборони та кібербезпеки.
Головна особливість ініціативи — безповоротність державної фінансової допомоги для критично важливих напрямів: оборонна сфера, кібербезпека, охорона здоров’я, освіта та інфраструктурна відбудова.
За словами Павла Карташова, директора Українського фонду стартапів, програма з фінансування українського military-tech досить перспективна і здійняла неабиякий ажіотаж. Всього за декілька місяців її роботи було отримано більш ніж 100 заявок від стартапів на отримання грантів. З них
- 37,3% — у сфері інфраструктурної відбудови;
- 33,3% — у сфері оборони;
- 15,7% — з галузі охорони здоров’я;
- 9,8% — з галузі освіти
- 3,9% — кібербезпекові.
Найбільшу кількість заявок було отримано з Києва, Львова, Харкова та Запоріжжя. Наразі вони проходять відбір. За словами Карташова, переможці отримають доступ до передових технологій і допомогу найкращих менторів та експертів індустрії. «Стартапи, які пройдуть випробування війною, слугуватимуть магнітом для інвестиційних компаній», — додав він.
Крім того, у серпні відбувся Drone Hackathon, в рамках якого розробники, інженери-конструктори, радіоінженери, оператори безпілотників напрацьовували ідеї у сфері military-tech для виробництва дронів. До розробки нових технологічних рішень для української армії долучились 150 учасників. 6 команд пройшли в акселератор.
«Я переконаний, що новим трендом і пріоритетом у розвитку технологічної індустрії має стати military-tech. Тому прогнозую розвиток індустріальних парків військових технологій та бум технологічних стартапів на основі систем штучного інтелекту й робототехніки», — зазначив Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ.
За його словами, важливо правильно побудувати політику держави і налагодити відносини з іноземними партнерами, створивши сприятливе середовище для розвитку military-tech в Україні. «Ми самі готові споруджувати на території України заводи, як і інші країни НАТО. Адже той, хто зараз воює в Україні, буде лідером ринку», — резюмував експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У Німеччині хочуть запровадити новий податок, щоб допомогти відбудувати Україну
Понад 305 мільярдів гривень: Мінфін прозвітував про витрати на соціальну сферу за час війни
Трудова армія: у Мінекономіки готують проєкт залучення безробітних до робіт з відновлення
За матеріалами dou.ua, me.gov.ua.