Як змінився платіжний ринок України з початку війни?
Наприкінці липня в Україні відбулася конференція XXII Payments & Security EMA Conference. Незважаючи на військові дії та пов’язані з цим складнощі, Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем все ж таки провела щорічну конференцію в онлайн-форматі.
В рамках заходу експерти обговорили, з якими викликами зіткнулися банки з початком воєнних дій, і в якому стані зараз перебуває ринок.
У дискусії брали участь Андрій Поддєрьогін (директор департаменту платіжних систем НБУ), Крістіна Кармазіна (“двигун” банку Власний рахунок), Антон Косторнiченко (керівник напряму міжнародних продажів UPC), Дмитро Коваленко (директор з маркетингу та продуктів Credit Agricole), Володимир Москаленко (директор департаменту електронної комерції та платіжних засобiв Ощадбанку), Ганна Шарамко (ПриватБанк). Модерував дискусiю Олександр Карпов (Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА). Редакція PaySpace Magazine публікує коментарі експертів.
Про полiтику НБУ
(З 24 лютого регулятор почав запроваджувати низку обмежень, у тому числі і на валютному ринку, які були покликані підтримувати стабільну роботу фінансової системи)
Володимир Москаленко (Ощадбанк): Дякую за підтримку і ті оперативні рішення, які були ухвалені. Було дуже правильно проводити консультації з банками: що вони можуть реалізувати зараз, а що – ні.
Ганна Шарамко (ПриватБанк): Зазначу дуже оперативну реакцію на проблеми клієнтів, на питання, які іноді були не в компетенції НБУ. Національний банк показав вищий клас у сфері підтримки клієнтів і, відповідно, банків.
Антон Косторнiченко (UPC): Усі дії регулятора сприяли стабільній роботі. Деякі рішення були дуже позитивними: НБУ дозволив мати інфраструктуру за кордоном, було швидко вирішено питання з валютними платежами.
Але я не згоден із лімітами на карти клієнтів. Вони не були затверджені, не було жодного обговорення із учасниками ринку. Вимоги були спущені згори. Але ж неможливо за один день встановити ліміти коректно. Так, напевно, ці вимоги призупинять відтік грошей, але треба розуміти, що клієнти приносять кошти на поточні рахунки, коли знають, що мають доступ до них. Якщо доступ обмежувати, люди не дуже охоче приноситимуть нові кошти.
Тому, на мою думку, у середньостроковій перспективі це рішення спрацює негативно.
Андрій Поддєрьогін (НБУ): Будь-яка поява інформації про те, що якісь обмеження набудуть чинності з такого числа, призводить до паніки. Тому ми балансуємо, радимося з процесинговими центрами та великими банками.
Україна до війни підійшла підготовленою. Тому що війна триває вже 8 років. Викликом на наступні роки стане створення транзакційних за принципом роботи систем обмеження на рівні клієнта, які перевірятимуть операції, що надійшли з усіх каналів.
Крістіна Кармазіна (Банк Власний рахунок): Була неузгодженість у запуску Revolut для українського ринку. Вона спровокувала відтік коштів з України та спроби регулювання від НБУ, які були спрямовані на те, щоб не залишитися по нулях за валютними резервами.
Андрій Поддєрьогін (НБУ): Повідомлення типу “PayPal або Revolut вийшов на ринок України” – це сленг. НБУ пояснює, що ніхто нікуди не вийшов. Більше того, Нацбанк не авторизував роботу на українському ринку ні Revolut, ні PayPal. Вони надають свої послуги за межами України, використовуючи ліцензії на відкриття рахунків в інших юрисдикціях.
Спроба допомогти громадянам України, які виїхали за межі країни, призвела до того, що вони швидко знизили свої AML і KYC процедури для відкриття рахунків. Іноді вони зменшили їх так сильно, що українці, перебуваючи на території України, почали відкривати рахунки за межами країни. А відкривши рахунки, вони почали дивитись, які платіжні інструменти можна використовувати.
Всі ці сервіси (PayPal, Wise, Revolut, —ред.) об’єднує те, що вони інтегровані з міжнародними платіжними системами та використовують їх інструменти для введення/виведення коштів. Коли ми побачили, що ці операції створюють тиск на валютний ринок, ми почали давати сигнали всім учасникам ринку обмежувати такі валютні операції.
Дмитро Коваленко (Credit Agricole): Рішення, які були ухвалені, справді внутрішньо не дуже позитивно сприймалися учасниками ринку. Тому що реалізувати ті вимоги (регулятора, — ред.) протягом кількох діб, а деякі й донині, було досить складно. Але я розумію, що ці зміни були збалансованими і з helicopter view стратегією. Комплімент НБУ за те, що пресинг з боку банків потрібно було емоційно витримувати. Я вважаю, що зараз все працює так, як потрібно.
Про учасників ринку: чим здивували?
Володимир Москаленко (Ощадбанк): Вся країна об’єдналася, і банківський сектор у тому числі. Усі були в одній ситуації, усі друг-друга підтримували. Якщо й були факапи, банки завжди знаходили розуміння.
Ганна Шарамко (ПриватБанк): Є зв’язок із усіма учасниками ринку. Усі об’єдналися заради захисту фінансового фронту.
Олександр Карпов (ЄМА): ЗМІ не “допомагали” шокувати клієнтів Це вперше у моїй багаторічній практиці, коли ЗМІ повелися порядно.
Антон Косторнiченко (UPC): Консолідація ринку. І західні партнери. UPC має багато постачальників і клієнтів з-за кордону. Підтримка була дуже потужною з усіх країн: як моральна, так і конкретними діями. Visa дали нам системи зв’язку Starlink. Це дозволило збудувати резервний канал зв’язку.
Андрій Поддєрьогін (НБУ): По-перше, здивували клієнти банків. Вони дуже виважено і з розумінням поставилися до ситуації та не розкручували паніку. Це дозволило нам вистояти. По-друге, дуже здивували закордонні колеги. Вони пропонували допомогу, в тому числi розміщення родичів та знайомих. Народний банк Польщі підготував свої офіси та був готовий розмістити людей. Такі самі пропозиції надходили і від Центробанку Литви. Міжнародна підтримка людей вилилася в підтримку політичну, фінансову, підтримку зброєю. Це додає впевненості у тому, що Україна таки переможе.
Про кредитні програми під час війни
(В умовах війни зростає частка непрацюючих кредитів: на 1 липня вона склала 29,7%. Люди стикаються зі складнощами при виплаті позик, банки балансують ситуацію урізаючи та відновлюючи кредитні ліміти)
Анна Шарамко (ПриватБанк): Якщо клієнту обрізати чи значно зменшити ліміт, це дуже вплине на його довіру та ставлення до банку. ПриватБанк не зменшував ліміти кредитних карток. І видавав кредитні картки новим клієнтам у певних сегментах на досить лояльних умовах. Звичайно, не можна говорити, що всі гасять свої борги і все відбувається як до війни. Звичайно ж ні. Але при цьому NPL (рівень непрацюючих кредитів) знаходиться в контрольованому та прогнозованому стані. На сьогодні ми не передбачаємо зміни щодо скорочення лімітів або припинення кредитування в цілому.
Звісно, все залежить від подальших подій. Проте ситуація під контролем. Клієнти погашають кредити, вносять обов’язкові платежі. Станом на 1 червня у нас приріст частки ринку за кредитним портфелем на рівні 4%. І приріст кредитного портфеля до 30% від початку року.
Дмитро Коваленко (Credit Agricole): Якщо коротко розкласти все, що відбувається в банках, то отримаємо наступне: пасиви — добре, транзакційний бізнес — середньо, кредити — проблема ще навіть не почала матеріалізуватися.
Ми почали розуміти, що спеціальні програми кредитування, кредитні канікули не можуть тривати вічно. Війна продовжується, але вона набула структури. Частина держави має перезапускати економіку, зокрема думати про комерційну складову банку. Новий виклик — знайти ті компромісні рішення із позичальником.
Володимир Москаленко (Ощадбанк): Ми не змінювали кредитні ліміти, від травня відновили надання кредитів новим клієнтам. Серед клієнтів першого тижня був ажіотаж – вибирали кредитні ліміти. А потім все стабілізувалося і почало працювати в тому ж режимі, як і до воєнного стану.
Про інтерчейндж
(На початку війни платіжні системи Visa та Masterсard, а також НПС Простір скасували комісію інтерчейндж для операцій з банківськими платіжними картками. Банки-емітенти перестали отримувати дохід від банків-еквайєрів)
Антон Косторніченко (UPC): Із рішенням щодо інтерчейджу я взагалі не згоден. Тому що ситуація у березні була шоком абсолютно для всіх. Потрібно було цей шок якось згладжувати.
Швидко прийняте рішення щодо інтерчейджу задля підтримки торгових мереж викликає питання: хто тоді підтримуватиме емітентів? Вони також постраждали, на 30% скоротився обсяг операцій, що підвищило їхню собівартість.
Тобто, за рахунок одних учасників ринку вирішили підтримати інших. Взагалі я завжди був прихильником зниження інтерчейнджу. Але ж ми вже мали таке рішення з чітким графіком. Це було прогнозовано та очікувано, можна було розраховувати свої доходи. Натомiсть вийшов ще один шок.
Олександр Карпов (ЄМА): Я теж не згоден із цим рішенням, але в тій ситуації був запит на таке рішення від торгівлі, яка на той момент була у гіршому становищі.
Дмитро Коваленко (Credit Agricole): Інтерчейндж – це один із прикладів того, як змінювалося мислення банкірів упродовж усіх цих місяців. Я не приховую, що рішення про обнулення було прийнято в перші дні війни, і, напевно, йому передували консультації з учасниками ринку. Я впевнений, що більшість людей на тлі патріотичних настроїв погодилися на цей захід, як і на багато інших, — було скорочено комісії за переклади тощо. Але з часом прийшло розуміння, що потрібно поступово все повертати. А це складно, і без правильної комунікації не обійтись. Тому це питання не тільки про інтерчейндж, а в принципі про те, що змінилося в наших головах.
Крістіна Кармазіна (Банк Власний рахунок): Нам потрібно міняти свій mindset. Банкіри перестануть у майбутньому заробляти на інтерчейнджі. Це буде просто покриття своїх витрат. Його недостатньо для програм лояльності, для прибутку. Так буде й надалі.
Зараз ми можемо своїм клієнтам офіційно сказати, чому ми не даватимемо кешбеки, які надмiрно роздули. Нині ми маємо аргумент. І навіть якщо інтерчейндж буде піднятий до 0,3%, 0,6%, 0,9%, це все одно буде менше 1%, цього все одно буде недостатньо, щоб безболісно надавати кешбеки. Тому, можливо, скасування інтерчейнджу було приводом змінити клієнтські вимоги, коли користувачі хочуть великі кешбеки, а банкам просто нема з чого їх надавати.
Володимир Москаленко (Ощадбанк) Це була шокова терапія для нас. Пам’ятайте, як рік тому ми довго обговорювали, що буде, коли знизиться інтерчейндж. А тут узяли, за один раз змінили і все.
Ринок змінився, слід переформатувати свої позиції на ньому.
Андрій Поддєрьогін (НБУ): Відбулися значні позитивні зміни. Україна тепер кандидат на членство у Євросоюзі. Потрібно дивитися в майбутнє — там у ЄС інтерчейндж на тому рівні, який у нас зараз.
Треба вчитися працювати в новій реальності — з нашою креативністю, я впевнений, ми придумаємо, як на цьому рівні працювати, залучати клієнтів та пропонувати їм цікаві враження, не кешбеки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Банківські картки дорожчають: до чого тут Україна?
Криза в FinTech: які компанії зазнали найбільших збитків за останній час
Як стримувати інфляцію у воєнний час
