Українці звикли розраховуватись за допомогою банківських карток. Це зручний функціонал, до того ж це джерело бонусів під назвою «кешбек»
Кешбеки тісно пов’язані з комісією інтерчейндж тФото: https://bukinfo.com.ua/
Повільний, але безперервний процес скорочення програм лояльності банків триває в Україні уже понад рік. Це пов’язано з поступовим зниженням комісії інтерчейндж (Interchange), завдяки якій клієнтам банків і були доступні кешбеки та бонуси. На початку війни практика надання кешбеку фактично зійшла нанівець, адже труднощі на певний час паралізували фінансову систему України. Зараз банки, хоч і поновили цей сервіс та оновили програми для клієнтів, все ж мінімізують заохочуючі бенефіти. Чому так відбувається, і від чого залежать виплати кешбеку?
Далі розповімо, чому українські банки відмовляються від надання кешбеків, і чи можливе повернення до довоєнних сценаріїв таких бенефітів для клієнтів. Крім того, пояснимо, що таке інтерчейндж, і як він дає банкам можливість повертати клієнтам частину коштів, витрачених на покупки і розваги.
Інтерчейндж і його вплив на кешбеки від банків
Під час оплати будь-яких товарів та послуг карткою продавець платить фіксовану комісію банку-еквайєру, тобто власнику терміналу. Той у свою чергу відраховує частину цього прибутку банку-емітенту, котрий видав покупцеві картку. Ця комісія і називається інтерчейнджем.
Насправді навіть невеликий відсоток комісії за обслуговування термiналу є доволі відчутною сумою. Приміром, до початку вiйни представники бiзнесу, якi приймали карти за допомогою термiналiв Ощадбанку, мали сплачувати комісію 1,8% з доходу. Тобто якщо було прийнято безготiвкових оплат на суму 1 мільярд гривень, комiсiя б становила 18 мільйонів гривень. Ці кошти надходили банку, який видав покупцеві картку, банку-власнику терміналу у магазині і міжнародній платіжній системі (Visa або Mastercard). Банк покупця у свою чергу також ділився – цього разу уже з самим покупцем, котрий придбав щось безготівково. Так до клієнта на картку повертається кешбек.
Кожен банк має свою політику стосовно кешбеків, і у всіх є фіксована максимальна сума такого бонусу на місяць – від 500 до 1000 гривень. Мета цієї системи – залучення нових клієнтів та заохочення давніх витрачати більше грошей. Певні підводні камені є, адже для того, щоб отримати частину грошей назад, людині потрібно витратити немалу суму.
Хай там як, але кешбеки все ж популяризують серед українців безготівкові розрахунки.
Однак якщо для банків та користувачів інтерчейндж вигідний, то великим рітейлерам аж ніяк, адже це додаткові витрати. Тож великі торговельні мережі України (здебільшого магазини з продажу продуктів та техніки) уже понад рік прагнуть знизити відсоток комісії, обіцяючи натомість знизити вартість товарів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільший держбанк перестав видавати готівку: причини
Чому банки відмовляються від системи кешбеків?
Передумови до скасування або значного зниження розміру кешбеку з’явилися ще взимку 2020 року. Щоправда, тоді усе почалося здалеку і спершу не мало відношення безпосередньо до кешбеку.
У грудні позаминулого року парламентарі подали до Верховної Ради законопроєкти № 4178, № 4178-1 та №4179 щодо зниження комісії за еквайринг до 0,5-1,4%, а її складової частини, тобто інтерчейнджу, – до 0,3-0,9% та запровадження штрафів за перевищення максимального розміру інтерчейнджу. Тоді Національний банк попередив – якщо документи будуть прийняті, то усі платіжні картки, найімовірніше, стануть платними для клієнтів.
Банки нараховують кешбеки завдяки інтерчейнджу Фото: https://minfin.com.ua/
Варто розуміти, що дотаційні продукти для клієнтів доступні не через те, що банк має примарні «зайві» кошти, а тому що фінустанова заробляє на комісіях торговців. Тому прийняття вказаних законопроєктів означало б, що оплачувати виготовлення, транспортування та обслуговування клієнтських карток банк мав би зі своїх коштів, а не з масиву грошей, отриманих від надання послуг партнерам (у даному випадку рітейлерам).
Три вказаних вище проєкти законів не ухвалили і, здавалося б, усе мало залишитися на старих місцях. Але сталося по-іншому.
Навесні 2021 року ПриватБанк, Ощадбанк та Райффайзен Банк Аваль заявили, що готові поетапно знижувати міжбанківську комісію інтерчейндж за безготівкові розрахунки в обмін на відкликання законопроєктів №4178, 4178-1, 4179. Фактично фінустанови наполягли на збереженні вільного ринкового ціноутворення на комісії за еквайринг на принципах вільної конкуренції і недопущення її регулювання державою.
Ініціативу банків тоді підтримали міжнародні платіжні системи Mastercard та Visa. У травні 2021 року НБУ, Masterсard і Visa підписали Меморандум про сприяння конкурентному платіжному ринку в Україні, фактично запровадивши поступове зниження граничного розміру комісії інтерчейндж. Платіжні системи-підписанти мали зменшити ставки інтерчейндж: спершу до рівня не більше 1,2%; з липня 2022 року – до рівня не більше 1%, а з липня 2023 року – до рівня не більше 0,9%. Реалізація меморандуму мала спонукати банки-еквайри зменшувати тарифи для рітейлерів, що очевидно призвело б до зменшення витрат бізнесу.
Зрештою у листопаді 2021 року Нацбанк підтвердив зниження комісії інтерчейндж компаніями Visa та Mastercard. Тож з 26 листопада минулого року Visa і Mastercard знизили ставку міжбанківських комісій інтерчейндж до 1,2%.
Наслідки цього рішення не забарилися. Уже 2 грудня 2021 року українські банки заявили, що планують скасувати кешбек у розмірі 5-10% за покупки, натомість пообіцявши залишити цей бонус лише для преміум-карток.
Кешбек завжди був міцно прив’язаний до розміру комісій, встановлених платіжними системами, які стягуються під час розрахунку у магазині і надходять тому чи іншому банку. Масовим продуктом для українців кешбек став саме через високу комісію платіжних систем. Тож, зменшуючи комісії для рітейлерів, банки зменшуватимуть або скасовуватимуть кешбек для клієнтів.
Кешбеки будуть потрохи зникатимуть Фото: https://www.novared.net/
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Strike випускає криптокарту Visa з кешбеком та без комісій
Ситуація з кешбеками під час війни
Протягом останніх років в Україні так склалося, що банки, чиїми картками часто розплачувалися у магазинах, отримували великі прибутки, тому справно платили клієнтам непогані кешбеки. Очевидно, що клієнти звикли до приємних бонусів щомісяця. Проте комісію інтерчейндж почали знижувати, а у лютому почалася війна.
1 березня цього року, через тиждень після початку повномасштабної війни, міжнародні платіжні системи Visa та Mastercard скасували інтерчейндж для всіх транзакцій в межах України у фізичних торгових точках до 31 квітня. Усі місцеві транзакційні комісії для українських банків були скасовані, а інтерчейндж обнулено задля підтримки торговельно-сервісних підприємств. Протягом трьох місяців ставка була нульова, але коли фінансова система України та становище вітчизняного бізнесу і торговельних мереж дещо стабілізувалися, комісія інтерчейндж знову з’явилася на рівні 0,3%.
До того ж за ініціативи банків на період з 7 березня до 30 квітня державна платіжна система «ПРОСТІР» скасовувала комісію інтерчейндж за операціями оплати товарів і послуг, а банки відповідно переглянули комісію для рітейлерів. Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Андрій Поддєрьогін зазначає, що таке рішення було спрямоване на стимулювання безготівкових операцій в умовах воєнного стану для безпеки громадян, бізнесу і банків.
За словами Андрія Поддєрьогіна, після скасування комісії інтерчейндж відбулися значні позитивні зміни. Справа у тому, що Україна є кандидатом на членство у Європейському Союзі і має рівнятися на ЄС, де інтерчейндж перебуває на тому рівні, що і у нас зараз.
З 1 травня національна платіжна система «ПРОСТІР» відновила дію інтерчейнджу за операціями оплати товарів і послуг. З цього часу ставка міжбанківської комісії для таких операцій становить 0,3%, що є нижчим, ніж у довоєнні часи, показником. При цьому ставка на рівні 0% залишається для операцій зі збору коштів через благодійні організації та соціальні служби та для купівлі військових облігацій.
Які кешбеки пропонують українські банки у вересні
Частина банків, що до початку повномасштабної війни платили клієнтам кешбек за операціями зі своїми картками, у березні припинили цю програму. Йдеться про Sportbank, izibank, Банк Форвард, Укрсиббанк, Ідея Банк, O.Bank. Разом з тим деякі банки платили і продовжують платити клієнтам кешбеки, хоч дещо зменшили відсоткову ставку. Банки monobank, ПУМБ, А-Банк, ПриватБанк, Піреус Банк, Райффайзен банк Аваль, Альфа-Банк, ПУМБ, Таскомбанк частково зберегли програму нарахування кешбеків.
Піреус Банк виплачує кешбек за витратами з платіжною карткою WINcard у розмірі 2% від суми покупок.
Ще з липня Альфа-Банк поновив кешбеки для клієнтів за сімома категоріями за програмою лояльності Cash’U Club. Власники карти Red матимуть кешбек від витрат у медичних центрах, медлабораторії, книжковому магазині, аптеках, на АЗС.
Monobank повертає до 20% витрат за покупки в інтернет-магазинах, таксі, медичних лабораторіях, сервісі доставки, зоомагазині, сервісі продажу квитків, в аптеках, книжкових магазинах. Щомісяця клієнт може обрати дві категорії покупок, за якими частина його витрат буде повернена.
ПУМБ також гарантує кешбеки для власників усіх активних кредитних та дебетових карток у національній та іноземній валютах. Максимальний загальний розмір винагороди становить 500 гривень на місяць за всіма розрахунками картками.
ПриватБанк пропонує кілька варіантів кешбеку. Простий кешбек доступний у пакеті Premium Max (для власників преміальних карток World Elite) на період з 1 вересня 2022 року до 28 лютого 2023 року. Клієнти можуть отримати до 80% кешбеку від щомісячної комісії за витрати. Другий варіант доступний власникам преміальних карток Visa Signature і передбачає 5% кешбеку при оплаті таксі та квитків на транспорт до 31 грудня 2022 року.
Райффайзен Банк Аваль пропонує картку «Два кешбеки» з доступним кешбеком за покупки та поповнення. Також доступна програма «ЩЕ!», згідно з якою 1000 накопичених бонусів можна обміняти на гривні – це і є кешбеком.
Таскомбанк з 1 вересня поновив нарахування кешбеку для карток «Велика п’ятірка» та Pudra Card. Крім того, було підключено картки Lime Card, «Соціальна», Marsala Card, Obsidian Card.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США відкриють банк для військових з безвідсотковими кредитами, кешбеками та бонусами
Що може чекати на кешбек-систему надалі
У Монобанку нам розповіли, що намагаються пропонувати для клієнтів одні з найвищих розмірів кешбеку по доступних категоріях. Зараз найбільший кешбек пропонується від партнера – 20%. У банку наголосили, що навіть під час війни скасовувати кешбеки не збираються. Крім того, Монобанк пропонує багато різних бонусів, які можуть бути інструментом залучення клієнтів. Йдеться, приміром, про вигідний кешбек за запрошення друга.
CEO Банк Власний рахунок (БВР) Христина Кармазіна розповідає, що система кешбеків у Банку працює за принципом накопичення балів. Гості Банку отримують від покупок кешбек балами 2%. За кожну гривню, витрачену на товари у мережі «Сільпо», гостю нараховується 2 бали, а під час розрахунків у партнерів: спортзали APOLLO NEXT, інтернет-магазин зоотоварів E-ZOO – балів накопичується більше. Щомісяця бали конвертуються у грошовий бонус (100 балів – 1 гривня), який можна витратити на покупки у «Сільпо» або на допомогу ЗСУ.
Христина підкреслює – після того, як навесні Visa та Mastercard прибрали комісію інтерчейндж, відбулися зміни і для Банку Власний Рахунок.
«З 16 квітня відбулися зміни у системі нарахування балів. Якщо до цього Банк Власний Рахунок нараховував бали абсолютно за всі розрахунки, то навесні ми зберегли лише подвійну кількість балів за покупки у «Сільпо». Зараз, навіть попри скасування платіжними системами інтерчейнджу, Банк Власний Рахунок продовжує надавати гостям бали за розрахунки. Так ми хочемо підтримати людей і подякувати їм за те, що вони залишаються з Банком, адже продукти в умовах війни – це найголовніше», – каже Христина Кармазіна.
Наразі банки можуть взагалі не повертатися до практики кешбеків, пояснивши клієнтам ситуацію – ставка інтерчейндж зменшена, кешбеки завдадуть збитків фінустановам.
До речі, повертати гроші клієнтам буде болісно для банків навіть якщо інтерчейндж піднімуть до 0,6% або 0,9%, адже цей показник все одно невеликий порівняно з довоєнними. Тож «шокове» скасування інтерчейнджу у березні у певному сенсі було приводом змусити клієнтів відвикати від великих кешбеків.
Зараз існує два варіанти розвитку ситуації з інтерчейнджем і відповідно з кешбеками. Перший доволі прозаїчний та невтішний для власників банківських карток – кешбеків більше взагалі не буде через низьку ставку інтерчейндж.
Другий варіант – кешбеки будуть поодинокими, але як масове явище і гарантований клієнту бонус зникнуть. Можливо, їх пропонуватимуть виключно власникам кредитних карток або за умови великих витрат – скажімо, від 50 тисяч гривень на місяць.
Христина Кармазіна підкреслює – зниження інтерчейнджу було неминучим, і обговорення цього процесу почалося ще рік тому. Відтак, банківському ринку у будь-якому разі доведеться переглядати свої підходи і бізнес-моделі та вчитися працювати у новій реальності.
«Не хочеться давати прогнозів, але навіть якщо інтерчейндж повернуть, то рівень цієї комісії все одно буде недостатнім для тієї кількості кешбеків, яку банки пропонували своїм клієнтам раніше. Ймовірно, цих комісійних доходів буде достатньо лише для покриття власних витрат. Тому всім банкам потрібно переглянути підходи, розробляти нові креативні продукти, монетизувати їх і вигадувати нові способи залучення клієнтів», – резюмує СЕО Банку Власний Рахунок.
Банкам доведеться впроваджувати нові методи залучення клієнтів Фото: https://mk.com.vn/
Дійсно, у будь-якому випадку банкам доведеться шукати новий інструмент залучення нових користувачів та утримання давніх клієнтів. Можливо, українська банківська спільнота піде європейським шляхом, перейнявши досвід країн ЄС. Тут уже йдеться про три умовних варіанти. Перший – фіксація максимальної суми кешбеку, яка може бути виплачена клієнту за підсумками його витрат за місяць. Другий – перенесення кешбеків на кредитні картки за рахунок лише кредитних коштів. Третій – пошук додаткових джерел доходу, приміром, впровадження платних пластикових карток, як ми писали вище.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ФГВФО розпочав виплати вкладникам визнаного банкрутом «Банку Січ»
Муніципальний банк: влада Києва планує створити нову фінустанову
Конкуренція за клієнтів між Big Tech та банками може підвищити конфіденційність позичальників
