Розглянули, як уряди різних країн вирішують проблему контролю за обігом віртуальних активів
Фото: pixabay.com
Цієї осені Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт «Про віртуальні активи», який мав би легалізувати ринок криптовалюти в Україні. Однак надання цифровій валюті юридичного статусу відклали – президент ветував ініціативу. Утім у світі єдиного підходу до регулювання криптоактивів немає. Розгляньмо детальніше, хто – за, а хто – проти.
Сполучені Штати
Незважаючи на велику кількість інвесторів криптовалют і блокчейн-фірм у США, країна ще не розробила повної нормативної бази для віртуальних активів. Комісія з цінних паперів і бірж зазвичай розглядає криптовалюту як цінний папір, тоді як Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами називає біткоін товаром, а Казначейство – валютою. Разом з тим криптобіржі підпадають під дію закону про банківську таємницю, законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей і фінансування тероризму.
Велика Британія
Сполучене Королівство Британії розглядає криптовалюту як власність, але не надає статусу законного платіжного засобу. Крім того, криптовалютні біржі зобов’язані реєструватися в Управлінні фінансового контролю і не мають права пропонувати торгівлю криптовалютними деривативами. Разом з тим, регулюючий орган ввів специфічні для криптовалюти вимоги, які стосуються інформації про клієнта. Інвестори в Британії сплачують податок на приріст капіталу з прибутку від торгівлі криптовалютами.
Фото: pexels.com
Японія
Країна Сонця, що сходить, прогресивно підходить до регулювання криптовалют, визнаючи їх, відповідно до закону про платіжні послуги, власністю. Криптобіржі в країні повинні зареєструватися в Агентстві з фінансових послуг і виконувати зобов’язання щодо запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Японія розглядає прибуток від торгівлі, отриманий від криптовалюти, як «різний дохід» і оподатковує.
Сінгапур
Острівна держава класифікує криптовалюту як власність, але не надає їй статусу законного платіжного засобу. Валютне управління Сінгапуру ліцензує та регулює обміни, відповідно до закону про платіжні послуги. Уряд оподатковує компанії, які регулярно здійснюють операції з криптовалютою.
Індонезія
Країна демонструє унікальний підхід до регулювання криптовалюти – Джакарта спочатку оголосила її поза законом, а потім легалізувала. У січні 2018 року Індонезія заборонила всім операторам платіжних систем і фінансових технологій обробляти транзакції з віртуальною валютою. Однак вже 2019-го уряд опублікував постанови, що регулюють торгівлю криптоактивами як товарами під наглядом Агентства з регулювання торгівлі товарними ф’ючерсами. Тож будь-яка організація, яка пропонує криптоактиви як товарні ф’ючерси, повинна відповідати вимогам законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Фото: pexels.com
Бразилія
У країні розробили законопроєкт, спрямований на юридичне визначення статусу криптовалют. Він зокрема пропонує дозвіл вільно випускати, передавати та використовувати віртуальні активи. У документі, виданому міністерством фінансів Бразилії, криптовалюти визнаються фінансовим активом. Фізичні та юридичні особи повинні повідомляти податковим органам про будь-які операції з криптовалютою, що перевищують 30 000 бразильських реалів.
Китай
Попри те, що Китай – один з найбільших у світі криптовалютних ринків, Центральний банк нещодавно оголосив, що всі подібні транзакції є незаконними. Влада Піднебесної вважає віртуальні активи нестабільною, спекулятивною інвестицією, а також способом відмивання грошей. Загалом торгівля криптовалютою офіційно заборонена в країні з 2019 року, однак продовжувалася онлайн через іноземні біржі. Проте цього разу урядові чиновники пообіцяли посилити тиск на ринок.
Зусилля забронити біткоін, який не контролюється урядами та установами, багатьма фахівцями сприймаються як спроба китайської влади забезпечити розгортання своєї електронної валюти. Тамтешній регулятор прагне стати одним із перших великих центральних банків у світі, який запустив власну цифрову валюту, аби уважніше пильнувати за транзакціями своїх громадян.
Фото: pexels.com
Іран
Центральний банк з одного боку забороняє торгівлю криптовалютами, видобутими за кордоном, з іншого – заохочує їх майнінг всередині країни. Іран запропонував ліцензованим майнерам дешеву енергію, натомість вимагає, аби вся видобута криптовалюта продавалася Центральному банку. У той же час неліцензований видобуток поглинає більше 2 ГВт щодоби з національної мережі, що спричиняє дефіцит електроенергії. Це змусило владу прийняти рішення про чотиримісячну заборону майнінга біткоіна.
Росія
У липні 2020 року РФ прийняла свої перші закони про регулювання криптовалют, визнавши їх майном, що підлягає оподаткуванню. Крім того, набув чинності закон, який забороняє державним службовцям володіти будь-якими криптоактивами. Президент Володимир Путін неодноразово пов’язував криптовалюту зі злочинною діяльністю, закликаючи приділити більшу увагу транскордонним операціям з нею. У планах влади – уповноважити поліцію конфісковувати криптовалюту, ймовірно отриману як хабар.
Сальвадор
На початку літа Сальвадор потрапив на шпальти світових ЗМІ після того, як влада визнала біткоін офіційною валютою. Таким чином, більшість компаній і постачальників послуг зобов’язані приймати її у якості оплати. Вартість біткоіна прив’язана до курсу долара, який є офіційною валютою країни з 2001 року. Тепер усі фінансові зобов’язання у “зелених”, у тому числі податки, можуть бути сплачені віртуальними активами. У країні також вивчають потенціал енергії вулкану для майнінгу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Швейцарії ініціюють референдум, щоб додати біткоїн до національних резервів
Криптовалюта за серіалом «Гра в кальмара» Squid Game виявилася аферою
Telegram
Viber