Ставши незамінними, Big Tech-компанії вперше потрапили під пильну увагу регуляторів по всьому світу
Американські технологічні гіганти Google, Apple, Facebook, Amazon і Microsoft — під загальною назвою GAFAM — звинувачуються в несплаті податків, стримуванні конкуренції, крадіжці медіаконтенту та загрозі демократії шляхом поширення фейкових новин.
Суд Європейського Союзу ухвалив рішення про накладення на Google антимонопольного штрафу у розмірі 2,4 мільярда євро. Після двох десятиліть практично неконтрольованого зростання найбільших світових технологічних компаній регулятори і політики знову відчувають прагнення приборкати корпоративну владу.
Шляхетне змагання
Цифрових гігантів регулярно критикують за те, що вони домінують на ринку, витісняючи конкурентів. ЄС наклав на Google штрафи на загальну суму 8,25 мільярда євро за зловживання своїм домінуючим положенням на ринку.
Європейський суд у Люксембурзі винесе рішення щодо апеляції Google щодо штрафу у розмірі 2,4 мільярда євро, накладеного Комісією ЄС у 2017 році за зловживання владою над конкурентами у сфері онлайн-покупок.
У 2013 році ЄС оштрафував Microsoft на 561 мільйон євро за нав’язування своєї пошукової системи Internet Explorer користувачам Windows 7.
У грудні минулого року Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, представила Закон про цифрові ринки. Закон розроблений, щоб перешкодити таким компаніям, як Apple, Google та Meta, раніше відомій як Facebook, зловживати своєю владою. Він містить низку правил, які вимагатимуть від них відкрити свої платформи для конкурентів. Недотримання цієї вимоги може призвести до штрафів до 10% загального річного доходу компаній.
У своєму виступі 3 листопада старший віце-президент Apple Software Крейг Федериги заявив, що пропонований європейський регламент, який може змусити компанію Apple дозволити користувачам iPhone встановлювати неопубліковані в App Store програми, спровокує загрозу цілих комп’ютерних мереж.
Оподаткування
Німеччина, Франція, Італія та Іспанія здобули велику перемогу у червні, коли Велика Сімка (G7) погодилася встановити мінімальну глобальну ставку корпоративного податку у розмірі не менше 15 відсотків, в основному призначену для технологічних гігантів. Протягом багатьох років вони платили невеликі податки або взагалі не платили за рахунок складних схем уникнення податків.
В одному з найгучніших випадків Європейська Комісія у 2016 році виявила, що Ірландія надала Apple «незаконні податкові пільги» і наказала компанії виплатити 13 мільярдів євро плюс відсотки.
Після того, як суд ЄС пізніше ухвалив рішення на користь Apple, Комісія звернулася до Європейського суду з апеляцією. Наступного року Amazon мав виплатити Люксембургу 250 мільйонів євро за аналогічні порушення.
Особисті дані
Технологічних гігантів регулярно критикують за те, як вони збирають та використовують особисті дані. ЄС висунув вимогу приборкати Big Tech за допомогою Загального регламенту захисту даних, який нині є міжнародним стандартом. Компанії мають вимагати згоду під час збору особистої інформації та більше не можуть використовувати дані, зібрані з кількох джерел.
У липні влада Люксембургу оштрафувала Amazon на 746 мільйонів євро за порушення правил захисту даних ЄС. Оштрафувавши Twitter майже на півмільйона євро, ірландський регулятор у квітні почав розслідування щодо Facebook після того, як особисті дані 530 мільйонів користувачів були вкрадені.
Франція також оштрафувала Google та Amazon на загальну суму 135 мільйонів євро за порушення правил щодо комп’ютерних файлів cookie.
Представники понад 90 політичних та громадських організацій по всьому світу опублікували спільне відкритий лист, де закликали керівництво Apple відмовитися від планів щодо прихованого сканування контенту користувачів iPhone.
Фальшиві новини та мова ворожнечі
Соціальні мережі часто звинувачують у нездатності приборкати дезінформацію та мову ворожнечі (риторику ненависті). Європейський парламент і держави-члени домовилися змусити платформи видаляти подібний контент і робити це протягом однієї години. Правила ЄС тепер також забороняють використання алгоритмів для поширення хибної інформації та розпалювання ненависті, що, як підозрюють, використовують деякі великі платформи для збільшення прибутків від реклами.
Оплата за контент
ЗМІ звинувачують GAFAM у тому, що вони заробляють гроші на журналістському контенті, не поділяючи при цьому доходів. Щоб вирішити цю проблему, закононом ЄС у 2019 році було створено форму авторського права, яка називається «суміжні права», яка дозволила вимагати компенсацію за використання свого контенту.
Після первісного опору Google вперше у світі підписав угоди про оплату контенту з кількома французькими газетами. Проте це не завадило компанії бути оштрафованою на півмільярда євро в липні антимонопольним відомством Франції за те, що вона не провела «сумлінні» переговори зі службами новин. Google подав апеляцію.
Поки залишається незрозумілим, як далеко готова зайти влада у своїх розслідуваннях, і які саме наслідки вони принесуть, але можна точно очікувати чутливої реакції в акціях корпорацій, що розглядаються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Twitter не планують инвестувати в біткоїн
За матеріалами сайту gadgets.ndtv.com