Новий фінмоніторинг і створення реєстру банківських рахунків та сейфів викликали хвилю дискусій про межі банківської таємниці, контроль держави над фінансовими операціями та готовність України до стандартів ЄС. Законопроєкт №14327, який Верховна Рада планує розглянути найближчим часом, може змінити підходи до фінансового моніторингу, роботи банків та взаємодії клієнтів із власними коштами.
Що насправді зміниться для українців, чи стане держава бачити більше фінансової інформації, які операції вже сьогодні потрапляють у поле уваги банків та як нові правила вплинуть на бізнес і пересічних громадян — розбиралися разом з експертами. Своїми оцінками поділилися партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners Сергій Дзіс, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI Інеса Лозенко та кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
Фото: magnific.com
Чи справді новий реєстр рахунків може послабити банківську таємницю, чи суспільство перебільшує масштаби змін?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована працівниця у сфері комплаєнс та AML
Це, мабуть, одне з найемоційніших і найбільш дискусійних питань у темі фінансової євроінтеграції України.
Якщо подивитися на позиції українських банкірів, юристів, AML-експертів та публічну дискусію навколо SEPA, то загальний консенсус сьогодні приблизно такий: банківська таємниця не зникає повністю, але рівень фінансової прозорості держави дійсно суттєво зросте.
Тобто правда — десь посередині між двома крайнощами:
- «нічого критичного не зміниться» та
- «держава бачитиме абсолютно все»
Потрібно розуміти, що реєстр рахунків — це насамперед технічний інструмент для швидкої ідентифікації фінансових активів, а не система тотального контролю за громадянами.
Наприклад, представники банківських асоціацій пояснюють, що мова не йде про відкритий доступ до залишків коштів чи історії транзакцій. У реєстрі фактично мають міститися так звані «метадані»: де відкритий рахунок, коли, у якому банку та на кого він зареєстрований.
Прихильники цього процесу вважають, що інтеграція до SEPA та гармонізація з AML Regulation ЄС неможливі без швидкої ідентифікації фінансових активів. Тому для Європейського Союзу це питання не «контролю за людьми», а ефективності фінансового моніторингу, санкційної політики та боротьби з відмиванням коштів.
Звичайно є і критики, які бачать іншу сторону ризиків. Їхні побоювання стосуються не стільки самого реєстру, скільки логіки подальшого розвитку системи:
- централізації фінансових даних;
- розширення доступу державних органів;
- автоматизації фінансового нагляду;
- ризику витоків інформації;
- та поступового розширення повноважень держави у сфері контролю.
У суспільстві також є страх, що сьогодні держава бачить лише факт існування рахунку, завтра — транзакції, а післязавтра — автоматично формуватиме ризик-профілі громадян на основі фінансової поведінки.
І тут дуже важливо розуміти: дискусія насправді не лише про сам закон чи SEPA. Вона значно глибша — про рівень довіри до державних інституцій.
У більшості країн ЄС подібні AML-механізми сприймаються як нормальна частина фінансової системи. В Україні ж реакція значно емоційніша через історично низький рівень довіри до держави, страх зловживань, попередній досвід витоків даних та побоювання вибіркового правозастосування.
Тобто головне питання сьогодні звучить так:
«Чи довіряє суспільство державі настільки, щоб дозволити їй концентрувати фінансову інформацію навіть у межах європейських стандартів?»
При цьому більшість банківських експертів звертають увагу, що для пересічного громадянина «побутово» революції не відбудеться. Банки і сьогодні мають процедури KYC, фінмоніторинг уже давно працює, а правоохоронні органи і зараз можуть отримувати фінансову інформацію через встановлені процедури.
Насправді зміни торкнуться іншого:
- швидкість доступу держави до інформації;
- рівень автоматизації;
- interconnected monitoring між банками;
- можливості cross-checking та аналізу даних.
І саме це багато людей сприймають як поступове послаблення банківської таємниці.
На мою думку, найважливіше зараз — не впасти в крайнощі. Не варто ані драматизувати тему до рівня «тотального цифрового нагляду», ані робити вигляд, що нічого суттєвого не відбувається.
Тому що насправді ми спостерігаємо більш фундаментальну трансформацію: зміну самої моделі фінансової прозорості.
ЄС рухається до системи, де держава не обов’язково бачить ваші кошти чи транзакції у режимі реального часу, але має можливість швидко встановити зв’язок між людиною, рахунком та фінансовою активністю у випадку ризиків, санкцій, кримінальних проваджень чи AML-перевірок.
І головне питання тут навіть не технологічне, а інституційне:
«Чи зможе держава забезпечити достатній рівень захисту даних, прозорості процедур та довіри, щоб суспільство сприймало такі інструменти як елемент фінансової безпеки, а не як загрозу приватності».
Читайте також: Чому одні українські digital-кейси перемагають у Європі, а інші – ні — інтерв’ю з Анастасією Байдаченко
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
На наступному тижні Верховна Рада планує розглянути Законопроєкт №14327, який передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів. Хоча в Україні банківська таємниця фактично ліквідована, податкові, правоохоронні органи, судові виконавці, тощо дуже легко можуть отримати доступ до банківських рахунків, проте створення реєстру спростить для них задачу пошуку рахунків відкритих на ім’я будь-якого громадянина.
Якщо зараз органам доводиться звертатися до різних банків щодо інформації про наявність банківських рахунків, відкритих на ім’я конкретної особи, то після створення реєстру, вони зможуть отримати весь перелік рахунків з реєстру, і вже надсилати запити до конкретних банків про рух коштів на цих рахунків, чи розпорядження про їх блокування. Це значно полегшить та прискорить роботу органів. Зараз люди розносять свої операції:
- мають рахунки в кількох банках
- одні операції проводять через один банк, а інші через інший.
Це дає можливість приховувати доходи.
Якщо податкова чи фінмоніторинг побачать загальну картину руху коштів, то у них до багатьох громадян з’являться додаткові запитання. Крім того, створюється реєстр банківських сейфів, де клієнти зберігали не тільки гроші чи інші цінності, але й важливі документи та особисті речі. Після створення реєстру, органи зможуть оперативно здійснювати обшук банківських сейфів та вилучати речі з сейфів. Це вже не лише знищує банківську таємницю, а є втручанням в приватне життя людини.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Створення Єдиного реєстру рахунків, законопроєкт № 14327, внесений Урядом 23 грудня 2025 року, у частини суспільства викликає питання про межі приватності. Але важливо памʼятати, ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» захищає не сам факт існування рахунку, а зміст операцій і фінансовий стан клієнта. Реєстр міститиме лише метадані:
- IBAN;
- ПІБ власника;
- назву установи;
- дату відкриття.
Сум, рухів коштів, вмісту сейфів там не буде. Подібну модель ЄС запровадив статтею 32а Директиви (ЄС) 2018/843 ще у 2018 році, і без такого реєстру Україна не приєднається до SEPA. Тому головне питання не в тому, чи зникає банківська таємниця. Вона не зникає. Головне розуміти, наскільки чітко закон визначить підстави, процедури і межі доступу до такого реєстру. Якщо доступ стане надто широким і формальним, ризики для прав клієнтів справді зростуть.
Цікаве по темі: Євроінтеграція, open banking та нові шахрайські схеми: головні виклики фінринку — інтерв’ю з Олександром Карповим
Фото: magnific.com
Які саме фінансові операції сьогодні найчастіше потрапляють у поле уваги фінмоніторингу, навіть якщо йдеться про звичайних громадян?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована працівниця у сфері комплаєнс та AML
Сьогодні фінансовий моніторинг дедалі більше працює не лише з великими сумами, а і з поведінковими патернами та нетиповою активністю. І це важливий момент: банки оцінюють уже не просто окрему транзакцію, а загальну логіку фінансової поведінки клієнта.
У поле уваги фінмоніторингу найчастіше потрапляють операції, які виглядають нетипово, непрозоро або мають ознаки обходу правил.
Наприклад:
- велика кількість дрібних переказів на картку від різних людей;
- регулярні надходження без зрозумілого джерела доходу;
- активне використання особистих карток для бізнес-діяльності;
- дроблення великих сум на багато менших платежів;
- незвично високі обороти для заявленого профілю клієнта;
- перекази за кордон або отримання коштів із ризикових юрисдикцій.
Окрема зона уваги сьогодні — так звані «дропи», коли картки фізичних осіб використовуються для транзиту коштів або схемних операцій.
Водночас треба розуміти, що сам факт перевірки не означає автоматичної підозри у порушенні законодавства. Ну і звичайно вимоги закон про ПВК/ФТ диктують необхідність всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу виявляти порогові та підозрілі фінансові операції. Тому аналіз фінансових операцій клієнта – це звичайна практика, яка існує вже багато років.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
Зараз найчастіше потрапляють у поле уваги фінмоніторингу перекази між банківськими картками та рахунками фізичних осіб, операції ФОП та перевищення порогу операцій. Банки звертають увагу на операції, коли на рахунок регулярно надходять однакові суми від різних фізичних осіб; коли одразу після надходження коштів, вони перераховуються на інші рахунки, різке зростання сум чи кількості операцій.
Перевіряються всі операції на суму понад 400 тис. грн. Також банк може вимагати пояснень, якщо сума переказів на рахунки фізосіб перевищує 100 тис. грн на місяць для стандартних клієнтів, чи 50 тис. грн. для ризикованих клієнтів.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Ст. 20 та 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361-IX) встановлює поріг 400 тис. грн для порогових операцій і необмежений за сумою режим для підозрілих.
Постанова Правління НБУ № 65 від 19.05.2020 містить 73 індикатори підозрілості. На практиці банки фокусуються на P2P-переказах між фізособами, що перетнули місячний меморандумний ліміт, затверджений меморандумом банків ще у червні 2025 року (від 50 до 150 тис. грн залежно від профілю клієнта):
- на регулярних готівкових поповненнях без зрозумілого джерела;
- на операціях з криптоплатформами;
- на платежах до юрисдикцій, які банки оцінюють як підвищено ризикові (перелік Постанови КМУ № 1045 від 27.12.2017 у редакції № 1505 від 27.12.2024).
Читайте популярне: Технологічний бізнес — один із фундаментів економіки України: інтерв’ю з Наталією Микольською
Фото: magnific.com
Як зміниться робота банків після впровадження нових правил фінансового моніторингу та чи стане українцям складніше користуватись власними коштами?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована працівниця у сфері комплаєнс та AML
Я не думаю, що українцям стане складно користуватись власними коштами у побутовому сенсі. Але банківська система справді може стати менш толерантною до непрозорих або нелогічних фінансових операцій.
Для добросовісного клієнта це, швидше за все, означатиме лише більше автоматизованих перевірок. Але для тіньових схем, «дропів», псевдо-ФОП та неофіційних оборотів нові правила справді можуть вплинути на умови роботи.
У цьому році український банківський сектор починає активніше координувати підходи до оцінки ризикових клієнтів. Фактично формується AML-система, де «міграція» проблемного клієнта між банками стає значно складнішою.
Водночас більшість банкірів наголошують: для добросовісного клієнта користування власними коштами навряд чи стане радикально складнішим.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
Після запровадження реєстру рахунків та банківських сейфів, банки повинні будуть вносити до реєстру інформацію по кожному відкритому рахунку чи орендованому сейфу. Громадяни стануть більш вразливими перед державою та кредиторами.
Безпосередньо внесення їх рахунків чи сейфів до реєстру не створить перешкод для користування коштами. Але блокування їхніх коштів правоохоронними органами, податківцями чи кредиторами буде відбуватися значно швидше, ніж зараз.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Звичайна людина, яка отримує зарплату, пенсію, соціальні виплати, оплачує покупки чи комунальні послуги, зазвичай не є проблемним клієнтом для банку. Уразлива категорія – ФОПи, що ведуть бізнес через картку фізособи.
- Постанова Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/11103/23 закріпила право банку розривати відносини з такими клієнтами без розкриття деталей внутрішнього аналізу ризику.
- Постанова Правління НБУ № 51 від 14.05.2026, чинна з 20 травня 2026 року, посилила вимоги до еквайрингу: передача даних про одержувача і коректне зазначення MCC-коду фактично закриває схеми «міскодингу».
Чи готова українська банківська система до переходу на європейські стандарти фінансового контролю та що це дасть клієнтам та бізнесу на практиці?
Інеса Лозенко, керівниця напрямку інновацій та розвитку продуктів VKURSI, сертифікована працівниця у сфері комплаєнс та AML
Більшість експертів сьогодні сходяться у тому, що українська банківська система технічно вже значно краще готова до переходу на європейські стандарти фінансового контролю, ніж ще кілька років тому.
Банки вже активно використовують:
- сучасні KYC-системи;
- автоматизований AML-моніторинг;
- санкційний комплаєнс;
- risk scoring;
- AI-аналітику;
- та інтеграцію з міжнародними платіжними інфраструктурами.
Тобто головний виклик сьогодні — не технології, а адаптація всієї системи до нової культури фінансової прозорості та довіри.
Саме тому Україна зараз проходить не лише технічну, а й інституційну трансформацію.
Для клієнтів і бізнесу це матиме дуже практичні наслідки.
Насамперед — інтеграція до SEPA означатиме:
- швидші та дешевші платежі в євро;
- простіші розрахунки з партнерами ЄС;
- менше комісій;
- більш прогнозовані міжнародні операції.
Для бізнесу це особливо важливо у сферах:
- експорту;
- IT;
- fintech;
- e-commerce;
- міжнародних сервісів.
Фактично SEPA вже називають «фінансовим безвізом» для України.
Мені подобається теза: «чим швидше та простіше рухаються гроші — тим вищими повинні бути вимоги до прозорості та довіри до походження коштів».
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
Українська банківська система у цілому готова до переходу на європейські стандарти фінансового контролю. А ось для клієнтів це може створити значні проблеми. Посилення контролю за банківськими рахунками та сейфами лише посилить тінізацію економіки. Все більше розрахунків буде здійснюватися в криптовалюті. Багато клієнтів закриють свої сейфи в банках.
Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Готовність до європейських стандартів є частковою. Що отримує бізнес: транскордонні платежі через SEPA, зниження комплаєнс-навантаження від європейських контрагентів, ширший доступ до фінансування. Що отримують клієнти: економію на комісіях і коротші терміни виконання переказів у євро.
Ключове завдання законодавця забезпечити точний, але не надмірний контроль, і головне – не посилити ще більше тиск на малий та середній бізнес.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Банки розширять фінансування оборонної галузі
Які зміни у банківському секторі України спостерігались у 2026 — НБУ
НБУ випустив нову пам’ятну монету, вшановуючи український авангард
Telegram 
Viber 
