Не зважаючи на те, що країна-окупант продовжує марні намагання знищити Україну, бізнесу вдалось налагодити роботу та стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку. Разом з цим, необхідність поповнювати бюджет змушує державу вводити нові правила щодо оподаткування та перевірок
Фото: dn.tax.gov.ua
Щоб хоча б якось стабілізувати роботу бізнесу на час дії воєнного стану держава прийняла ряд важливих рішень, зокрема, скасувала перевірки податкової, як і ПДВ та мита на весь імпорт, запровадила можливість переходити на спрощену систему оподаткування, наприклад, сплачувати 2% від доходу замість 5%, дозволила тимчасово не платити ЄСВ тощо.
Це стимулювало підприємства працювати в надскладних умовах та дозволило врегулювати ринок. Але згодом з’явилась необхідність скоригувати підхід — спочатку держава піклувалась про підприємців, тепер потрібно щоб і бізнес потурбувався про поповнення бюджету. У стані війни державі потрібні гроші, а тому небачені пільги поступово почали скасовувати.
Все відбувається поступово. Спочатку було прийнято рішення повернути ПДВ та мито на імпорт, акцизи на пальне, частково навіть перевірки. Але з 2023 року слід очікувати більш суттєвих змін.
Мінімальна зарплата, форми податкової декларації та авансовий внесок для обмінних пунктів
З настанням нового року в Україні за традицією починають діяти поправки до податкового законодавства. Цьогоріч виключень не було. Щоправда, податкових новацій не настільки багато, як у попередні роки, і здебільшого вони технічні.
Перше, що варто відзначити, — підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП). Хоч це сталось ще 1 жовтня 2022 року, але для бізнесу цьогоріч це є досить важливим, так як цей показник безпосередньо впливає на єдиний податок і на розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який потрібно сплачувати до державного бюджету.
Наразі МЗП — 6700 грн (що на 200 грн більше, ніж торік). Як мінімальна зарплата вплине на єдиний податок для різних груп ФОП у 2023 році — читайте далі.
Також слід зазначити, що з початку року змінилась форма податкової декларації про майновий стан та доходи (наказ Мінфіну № 143 від 17 травня 2022 року). Звітність була розширена двома новими додатками:
- Форма 4 (Ф4), де проводиться розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та податку на дохід від продажу об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.
- Форма із розрахунком мінімального податкового зобов’язання. Її необхідно заповнювати бізнесменам (крім спрощенців), які володіють с/г угіддями або орендують земельні ділянки сільгосппризначення.
Фото: slovoidilo.ua
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Асоціація українських банків підтримала заклик НБУ до закордонних банків залишити РФ
З 1 січня почав діяти обов’язок щодо сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний обмінний пункт. Підприємцям потрібно буде сплатити щомісяця (не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця) внесок у розмірі:
- трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, — за кожен пункт обміну іноземної валюти у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч мешканців;
- однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного (податкового) року, — а кожен пункт обміну іноземної валюти у населеному пункті, чисельність якого менша за 50 тисяч мешканців або за межами населених пунктів.
Детальніше про додаткове оподаткування для пунктів обміну валют читайте у матеріалі.
Що зміниться для середнього та великого бізнесу, чи платитимуть КІК
По-перше, з початку року для великих компаній було запроваджено обов’язкове подання на запит Державної податкової служби (ДПС) стандартного аудиторського файлу, який містить інформацію про наявність та стан активів, про власний капітал та зобов’язання, дані про зміни у фінансово-господарському стані підприємства за певний період.
По-друге, контрольовані іноземні компанії (КІК) долучились до рядів платників податку на прибуток в Україні. Нагадаємо, що це юридичні особи, зареєстровані в іноземній державі, але які знаходяться під контролем резидента/резидентів України.
При цьому, на КІК поширюються особливі правила визначення податку на прибуток. Зокрема, коригування прибутку на певні податкові різниці та умови звільнення від оподаткування за наявності міжнародних угод щодо усунення подвійного оподаткування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Антикорупційний ефект від диджиталізації в Україні становитиме 50 млрд гривень, – міністр Федоров
Фото: entire.com.ua
Минулого тижня набрала чинності постанова Кабміну №1428 з поправками до процедури блокування ПДВ-накладних/розрахунків коригування. Вона відновлює реєстрацію накладних (які були заблоковані 14 жовтня 2022 року), якщо бізнесмен коректно вказав перелік операцій з кодами товарів (згідно з класифікатором УКТЗЕД або з кодами послуг згідно з класифікатором ДКПП).
Як пояснюють експерти, було розширено ознаки безумовної реєстрації ПН/РК, зокрема, виключено з моніторингу:
- податкові накладні, в яких сума постачання не більше 5 тис. грн;
- розрахунки коригування, у яких абсолютне значення суми коригування на зменшення або збільшення суми компенсації (повернення ПДВ) не більше 5 тис. грн.
Чи залишиться пільгова система?
З початку повномасштабної війни Верховна Рада надала підприємцям чимало податкових пільг. Це і зниження паливних податків, і звільнення імпорту від мита та ПДВ, і впровадження спеціального режиму для спрощенців третьої групи, які на час воєнного стану мають змогу сплачувати ЄП за ставкою 2% з обороту (звичайна — 5%).
Проте більшість цих пільг у 2022 році були скасовані. Цього року процес буде продовжуватись, так як дефіцит бюджету просто колосальний.
Зокрема, з 1 січня сплив термін дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні на територію України окремих товарів, які використовуються у сфері кінематографії. Також уряд повернув сплату ПДВ на постачання програмної продукції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада ухвалила у першому читанні законопроекти про Е-акциз
Фото: online.novaposhta.education
Варто згадати і про оновлений меморандум з МВФ, в рамках якого Україна зобов’язалась з 1 липня 2023 року скасувати пільговий режим для спрощенців (і для ФОП, і для юридичних осіб), які сплачують ЄП за ставкою 2%. Детальніше про те, які обіцянки взяла на себе наша держава перед Міжнародним валютним фондом, читайте далі.
Згідно з інформацією профільного комітету, на такий спеціальний режим перейшло понад 300 тис. підприємців. У зв’язку з цим суми, які недоотримує держава, — захмарні.
За словами фахівців, замість ПДВ у 20% та податку на прибуток 18%, бізнес сплачує 2% валового доходу, через що до бюджету щодня надходить не 200 тис. гривень, а всього 23 тис. грн.
Варто готуватись до перевірок
Чергова неприємна новина для бізнесу — поновлення контрольно-ревізійних візитів. Зараз запроваджено формальний мораторій на перевірки, але це ненадовго, ба більше, права ревізорів поступово розширюються.
Нагадаємо, що навесні минулого року набрав чинності закон №2260-IX, за яким дозволяють документальні позапланові, камеральні та фактичні перевірки платників податків (хоч і з певними обмеженнями). А вже на початку грудня Кабмін затвердив ухвалу №1363, яка передбачає дозвіл на проведення під час воєнного стану позапланових перевірок бізнесу.
За словами експертів, Кабмін таким рішенням фактично дозволив контролерам вийти на «полювання» на бізнес, і це близько 80 відомств.
Повернемось до зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. В цьому контексту ми зобов’язались відмовитись від мораторію на перевірки бізнесу влітку 2023 року. Зокрема, йдеться про податкові перевірки. Це, знову ж таки, необхідно щоб забезпечити додаткові надходження коштів до держбюджету (щоб знизити втрати через ухилення від сплати податків).
До слова, ДПС вже опублікувала графік документальних планових перевірок на цей рік. 97% цього графіку — підприємства, планові перевірки яких не розпочато у 2022 році та які за результатами подання звітності мають ризики несплати податків. Зокрема, до плану включено 2,22 тис. платників з обсягами задекларованих доходів за 2021 рік — 1,3 трлн грн і розрахунковими втратами бюджету в сумі 11,5 млрд грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Мінреінтеграції запускає мобільний додаток для українських біженців за кордоном: подробиці
Скільки становить середній розмір пенсії з урахуванням інфляції?
У Мінреінтеграції розповіли про те, хто може отримати додаткові виплати
За матеріалами progroshi.news, delo.ua.
Telegram
Viber