Банківська система України розвивається технологічно, виконує міжнародні стандарти та вказівки регулятора. Тому іноді банки стикаються з незручностями, а відтак борються за довіру клієнтів. Об’єднавшись в Незалежну асоціацію банків України (НАБУ), банкіри спільно ведуть діалог з НБУ та удосконалюють роботу ринку. Наскільки це вдається, поговоримо далі
Голова Ради Незалежної асоціації банків України Володимир Мудрий. Фото: facebook.com Володимир Мудрий
Як ми розповідали вам раніше, Олена Коробкова покинула пост голови Ради Незалежної асоціації банків України. Новим очільником організації став Володимир Мудрий, голова правління ОТП Банку. Попередниця назвала Мудрого талановитим банкіром, тож НАБУ надалі буде лише прогресувати.
Незалежна асоціація банків України — найбільше в Україні банківське об’єднання. А сукупні активи банків-членів НАБУ складають понад 95 % усіх активів банківської системи країни. Мета організації — працювати над стабільним функціонуванням та розвитком банківського ринку країни та захисту інтересів банківської спільноти.
Тож які пріоритетні плани на новій посаді у Володимира Мудрого та які зміни очікують у фінансовому секторі.
Чи очікували Ви призначення на цю посаду? Чи це стало несподіванкою?
До обрання я працював заступником голови Ради, активно долучався до роботи асоціації. При обговоренні Члена Ради критеріїв щодо кандидатури, принцип наслідувальності та продовження напрацьованих практик роботи Ради, був одним з ключових. Так, зважаючи на мій досвід та посаду в Раді, мене обрали Головою Ради.
Які Ваші пріоритетні плани на цій новій посаді?
У межах поточних завдань асоціація працює ефективно. У її складі – чотири профільних комітети: з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів, оподаткування та обліку, регуляторної політики та комплаєнсу, з технологій розвитку та кібербезпеки. Усі стабільно працюють, постійно на зв’язку з регуляторними органами: НБУ, комітетами ВРУ, комісією з ЦП, щоб якомога повніше враховувати відповідні потреби та інтереси учасників ринку у своїй діяльності.
Злагоджено функціонує і проєктний офіс за координації Марії Колганової, виконавчої директорки асоціації. На усіх рівнях та в підрозділах асоціації беруть активну участь практики-банкіри – загальна кількість залучених банківських працівників складає близько 350 осіб. Асоціація на сьогодні є дуже потужним об’єднанням найкращих професіоналів банківської справи.
Утім, все розвивається і навколишній світ ставить нові виклики. Так, у перші місяці воєнного часу, основним викликом була злагоджена робота всіх учасників ринку з впровадженням регуляторних рішень, задля забезпечення роботи банківської системи та підтримки довіри від клієнтів то сьогодні вже є потреба у стратегічному плануванні, подальшому удосконаленню роботи ринку, а отже і діяльності асоціації та її співпраці – і з учасниками ринку, і з регуляторними органами, посиленні проактивної позиції та підвищенні її впливу на розробку та прийняття законодавчих та нормативних рішень щодо діяльності ринку фінансових послуг.
Читайте також: НБУ оновив вимоги до проведення операцій із готівкою через термінали
Як ви оцінюєте перспективи розвитку технологій та кібербезпеки українських банків? Чи планує асоціація тісну співпрацю з цього питання разом із НБУ?
Кібербезпека безперечно стає однією з ключових функцій системі безпеки та ризик-менеджменту будь-якого сучасного банку. Щодо організації роботи Асоціації, то цього року було створено комітет з технологій розвитку та кібербезпеки під керівництвом його голови Валерія Даниленка.
У комітеті працюють чотири підкомітети: «Інновації», «Платіжні послуги», «Кібербезпека», «Прозора Україна». Для усіх підкомітетів передбачено роботу із законодавством і НПА, взаємодій зі стартапами та вендорами, проведення спеціалізованих заходів, у т.ч. навчальних заходів, залучення міжнародних партнерів та донорів.
Платіжна система «Нової пошти» – NovaPay – отримала ліцензію від НБУ, й тепер може випускати платіжні картки та відкривати рахунки клієнтам. Це створює прецедент і для інших фінкомпаній, які швидше за все будуть подавати документи на отримання ліцензій. Чи планує НАБУ у майбутньому співпрацювати із ними та як?
Насправді надання фінансовими компаніями платіжних послуг – звичайна світова практика. У деяких країнах їх надають десятки компаній. А для банків як фінансових посередників головним фокусом є довгострокове кредитування. Тоді як розрахунки та платежі є комплементарними сервісами.
В Україні через часті тривалі кризи банки концентруються якраз на транзакційному бізнесі – картках і розрахунках. І з цієї точки зору зараз отримають нового конкурента. Утім, конкуренція – це завжди на користь сервісу і клієнту. Тож із задоволенням будемо співпрацювати й з фінансовими компаніями, тим більше, що у них і у банків один регулятор – НБУ.
Зараз банки стають все більше технологічними. Скажіть, які наразі болі є в українських банків саме із впровадженням фінтех-рішень? Як саме НАБУ допомагає банкам знаходити баланс: технологічно зростати та паралельно дотримуватись обмежень ?
Технологічними зараз стають не лише банки. Подивіться, які технологічні прориви здійснено у медицині, сільському господарстві, освіті. І болі у всіх почасти схожі. Перше – це дуже висока ресурсомісткість технологічних розробок та інновацій. Друге – нестача відповідних компетенцій у персоналу, що їх обслуговує та використовує. І третє – зростання кіберризиків разом з розвитком технологій. Хоча є і власні відмінності порівняно з іншими секторами – якщо раніше рішення про розвиток тієї чи іншої технології ухвалювали самі банки, виходячи з власної бізнес-моделі, економічної доцільності, фінансового стану, наявних ресурсів та ін., то тепер вимоги до технологічності висуває регулятор.
З його боку зараз йде великий тиск не лише щодо оснащення технологіями, а й стосовно термінів їхнього впровадження.
Оскільки з цими обмеженнями стикаються усі банки, ми проводимо консультації, організуємо зустрічі, круглі столи, ділимося досвідом, ведемо діалог з НБУ.
У квітні було впроваджено систему CRS. З якими викликами та труднощами стикнулись українські банки?
У квітні ВРУ внесла лише зміни у податкове законодавство щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (CRS). Згідно з ними, фінансових агентів з 1 липня 2023 року зобов’язали вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, звітувати про них у ДПС. Тобто вперше надання даних відбудеться у 2024 р. – за друге півріччя 2023 р. Основний виклик тут, і це – зрозуміло, негативна реакція клієнтів на збір та передачу відомостей до податкових органів. Це викликає невдоволення і як будь-яке нововведення, і як необхідність додаткової ідентифікації в обслуговуючому банку. Другий виклик — необхідність виконання нових міжнародних стандартів.
У процесі підготовки до збору інформації в межах CRS довелось запровадити нові процеси обслуговування клієнтів, було внесено зміни до IT-систем та внутрішніх документів, проведено навчання працівників, залучених до обслуговування клієнтів. Наступним кроком стане підготовка до агрегування отриманої інформації, формування звіту про підзвітні рахунки та подання його у 2024 році до Державної податкової служби України. Тож технічні виклики, пов’язані з впровадженням для банків CRS, гадаю, ще попереду.
Цікаве по темі: Україна отримає податкову інформацію про рахунки своїх громадян у 100+ країнах
Також зміни відбулись і в правилах переказу грошей та поповнення рахунків через платіжні термінали (ПТКС) готівкою. Це також додало незручностей в роботу фінансового сектора. Чи співпрацюють НАБУ та НБУ, щоб полегшити роботу банків?
Звісно, НАБУ завжди в діалозі з регулятором щодо важливих для фінансового сектору питань. Ми зверталися до Нацбанку з пропозиціями, і зараз НБУ опрацьовує пропозиції банківської спільноти щодо поповнення рахунків через платіжні термінали. Ключове, на чому нині варто наголосити в контексті цього питання – сплачувати за комунальні та інші «житлові» послуги, оплачувати проїзд залізницею та в міському транспорті, платити податки чи штрафи можна без додаткових контрольних механізмів, тобто доопрацювання для цих платежів із боку банків не потрібні.
Решту ж платежів можна здійснювати у відділеннях банків, якщо через певні ПТКС вони тимчасово не приймаються до оновлення програмного забезпечення. Отже, про блокування доступу людей до платіжних послуг у жодному разі не йдеться.
Вам також буде корисно ознайомитись з цими матеріалами:
Який дохід отримали банки, що ліквідовуються: статистика за перше півріччя 2023
Де банки зберігають золото: цікаві факти з-за лаштунків
Як банкомати і термінали перевіряють купюри
