Фінансова та банківська система України зараз заточена, аби вистояти в умовах війни та боротись інфляцією. В силу цих обставин державний регулятор застосував багато обмежень та нових правил. Але щоб ринок працював, а люди надалі довіряли банкам, необхідна поступова лібералізація. Чи будуть поступки і які зміни чекають на фінансовому фронті? Ми зібрали думки провідних спеціалістів. Тож розповідаємо детальніше.
Які зміни від НБУ чекають на банківську систему та населення: підсумки фото:НБУ
Найголовнішою задачею НБУ залишається забезпечення утримання валюти у країні, стійкість гривні та недопущення ще вищої інфляції. Якщо фіксований курс відпустити та зняти ліміти, є загроза масового виводу іноземної валюти за кордон. І щоб у населення не було такої потреби, має бути впевненість у курсі, достатньо високі ставки у гривні і довіра до банків. Поки всі ці чинники лише складаються. Але вже можна очікувати певну лібералізацію з боку регулятора. На думку фінансової радниці Аліни Шух, перші поступки можна чекати з червня.
Чи опустить НБУ облікову ставку?
Підняття облікової ставки до 25% було важливим і рятівним рішенням НБУ. Висока облікова ставка забезпечила дохідність державних облігацій, ставки за депозитними сертифікатами для банків і також за депозитами для громадян.
«На сьогодні ми підійшли до того моменту, коли у не найбільших банках можна знайти депозити під 20-22%, що вже перекриває інфляцію у 18%. Нещодавно НБУ випустив новий прогноз щодо розвитку економіки, який виявився набагато більш позитивним, ніж очікувалося до цього. Це дозволило НБУ говорити про більш раннє опускання облікової ставки. Раніше планувався 2 квартал 2024 року. Зараз 4 квартал 2023 року» — зазначила Аліна Шух.
Банки вже зараз, бачачи сигнал НБУ про швидке опускання ставок, вирішують не піднімати їх за депозитами. А коли облікова ставка дійсно піде вниз, дохідність депозитів – теж. Якщо зараз можна зафіксувати дохідність самих облігацій чи депозитів під 20% річних на кілька років, з урахуванням падіння ставок та зниження інфляції, це може бути досить непоганим рішенням, — радить експертка.
Читайте також: Нова стратегія НБУ: що чекає на фінансовий ринок
Чи росте довіра до банків? фото: pexels.com
Чи зростає довіра до банків?
Для відновлення нашої країни дуже важливим є питання довіри до банків, стабільності та розвиненого кредитного ринку. З 24 лютого 2022 року кредитування практично зупинилося. І за умов високих ставок, відновлення кредитування йде дуже повільно.
Аби бізнес мав змогу швидше розвиватися, йому потрібен доступ до більш менш дешевих грошей. Також для відновлення необхідні, як не дивно, фінансово грамотні люди та підприємці.
«НБУ робить кроки і у цьому напрямку, намагаючись описувати зроблені та заплановані кроки максимально простою мовою, запроваджуючи програму фінансової грамотності у школах. Окремо потрібно виділити необхідність розвитку цифрового сектора. Онлайн банкінг в Україні один з найкращих у світі, проте важливо не упускати стрімкий розвиток цього напрямку з розширенням послуг та впровадженням цифрових активів», — резюмує фінансова радниця.
Реформа на ринку платіжних послуг фото:pexels.com
Яка ситуація у банківському секторі
Слід згадати, що попри повномасштабну війну, триває комплексна реформа банківського законодавства, регулювання та нагляду ще з 2015-го року. Тривають і реформи уже в контексті підготовки України до приєднання до спільного ринку ЄС. Йдеться про сотні нормативно-правових актів щороку, що впливають на зміни фінансового ринку.
В коментарі PaySpace Magazine голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова розповіла, які зміни будуть помітні широкому загалу.
-
Реформа на ринку платіжних послуг.
Нещодавно небанківські надавачі платіжних послуг, зокрема фінансові компанії та поштові оператори, отримали право за наявності певної ліцензії відкривати клієнтам платіжні рахунки та випускати платіжні інструменти, наприклад, картки.
«Думаю, вже скоро ми побачимо перші платіжні картки небанківських установ. І це лише один приклад із десятків змін, що відбуваються на ринку платежів», — каже Коробкова.
2.Новації у сфері споживчого кредитування.
За даними голови НАБУ, відповідні законопроекти вже розглядають або готують до розгляду у Верховній Раді України.
Зокрема, планується обмежити розмір денної процентної ставки за незабезпеченими споживчими кредитами, що вплине насамперед на ринок кеш-кредитів небанківських фінансових компаній, й уточнити вимоги щодо інформування споживачів про умови кредитування.
«Також серед планів парламентаріїв – встановити вимоги щодо обов’язкової реструктуризації споживчих кредитів для деяких соціально вразливих категорій позичальників. Однак нагадаю, що на цей момент відповідні закони ще не ухвалені», — акцентує Олена.
Що зараз із банками
Банківська система тримає удар, із ринку пішли лише кілька банків, більшість установ веде прибуткову діяльність. А перший квартал 2023 року з прибутком завершили 60 із 65 банків.
Читайте також: НБУ чистить фінансовий ринок: хто під ударом
Обсяги коштів клієнтів у банках і, відповідно, рівень ліквідності відчутно зросли, і цей тренд ще не вичерпаний.
В асоціації наводять наступні цифри: з 1 квітня 2022 р. по 1 квітня 2023 р. обсяг коштів клієнтів у банках зріс на 34,3% – до 2 024,5 млрд грн.
Чи загрожує банкам потенційне банкрутство? фото:pexels.com
Чи загрожує банкам потенційне банкрутство?
Щоправда зростають обсяги та частка NPL у кредитних портфелях банків, що «з’їдає» капітал банків та обмежує можливості видачі нових кредитів: частка NPL на 01.01.2022 становила 27,1%, а на 01.04.2023 – 38,8%.
Як наслідок, деяким банкам уже цього та наступного року може знадобитися докапіталізація. Деталі допоможуть з’ясувати заплановані Нацбанком на цей рік стрес-тести.
Тому деякі комерційні банки перебуватимуть у зоні ризику, бо напряму залежать від рефінансування від НБУ.
Які зміни чекають на небанківські фінансові установи та мікрокредитування?
Для небанків найактуальніших вектором змін стало впровадження та посилення фактичної функції контролю за дотриманням законодавчих норм у всіх сферах діяльності.
Президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній Сав’юк Алла наголошує на активізації інспекційних дій НБУ, проходження процедури авторизації учасниками платіжного ринку, та набрання чинності з 01.01.2024 року Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»
«Прийняття НБУ численних регуляторних актів, збільшення розміру штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, потребує постійної актуалізації діяльності фінустанови та побудови дієвої системи внутрішнього контролю. Це безперечно вимагає залучення значного людського, часового та фінансового ресурсу», — додає Сав’юк .
Найактуальніші блоки змін які чекають на фінансові компанії:
- імплементація платіжними установами нормативних актів, звітування, реалізація вимог до договорів, удосконалення процедур аутентифікації користувачів;
- фінансовим компаніям найближчим часом потрібно доопрацювати договори та інформаційне забезпечення відповідно до оприлюднених НБУ проектів змін до нормативних актів та посилювати контроль за системою захисту прав споживачів;
- очікується анонсована регулятором зміна моделі регулювання діяльності споживчого кредитування. Йдеться про обмеження процентної ставки та встановлення інших додаткових вимог до діяльності кредиторів, що призведе до повної трансформації ринку.
«Ініційоване НБУ встановлення граничного розміру процентної ставки за споживчим кредитом саме по собі призведе по перегляду учасниками ринку моделей оцінки кредитоспроможності клієнтів. Це значить, що отримати короткостроковий беззаставний кредит для споживача стане важче, зросте цінність хорошої кредитної історії», —проаналізувала експертка.
Читайте також: Де зберігати заощадження: відповідь НБУ
Які зміни чекають на небанківські фінансові установи та мікрокредитування? фото: pexels.com
Представниця асоціації фінкомпаній прогнозує, що не всі кредитори зможуть адаптуватися до нових жорстких директивних правил гри і припинять діяльність у цій сфері. Водночас попит на споживчі кредити у ситуації економічної кризи не зменшиться. За попередніми оцінками близько 2-3 мільйонів споживачів не матимуть змоги отримати кредит, оскільки не відповідатимуть профілю клієнта банку, і будуть позбавлені доступу до вкрай потрібного джерела отримання коштів у разі необхідності.
Висновок
Якщо підсумувати думки експертів,то НБУ справляється з порятунком економіки із початку війни. Можна очікувати поступового послаблення обмежень, зменшення облікової ставки, повернення до плаваючого курсу і, як наслідок, зниження ставок за депозитами у банках і кредитами, що може трохи стимулювати малий та середній бізнес. Деяким банкам доведеться проводити антикризові заходи. Небанківскі установи вже починають проходити революційні зміни і адаптуватися до суворіших вимог від регулятора.
Вам буде корисно дізнатись:
НБУ готується до послаблення валютних обмежень: до чого готується фінансовий ринок
Нацбанк починає стрес-тестування банківської системи: які банки чекає перевірка
Ставки підвищуються: на яких умовах банки кредитують клієнтів
