В Україні готові змінити підхід до оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради два законопроєкти — № 14025 і № 14026. Якщо їх ухвалять, онлайн-майданчики на кшталт OLX, Rozetka, Prom, Uber, Bolt, Booking тощо стануть податковими агентами: вони будуть збирати інформацію про доходи користувачів, передавати її до податкової та автоматично утримувати податки. Новий порядок може набути чинності вже з 2026 року.
Для продавців це означатиме зміни у способі взаємодії з державою. Частина доходів залишиться неоподатковуваною, а в окремих випадках навіть не доведеться реєструвати ФОП. Водночас для тих, хто веде регулярну комерційну діяльність через інтернет, правила стануть жорсткішими та прозорішими. Розглянемо цю тему детальніше
Фото: freepik.com
Почнемо з передісторії
Попри повномасштабну війну онлайн-торгівля в Україні стрімко розвивається. Сотні тисяч людей продають товари чи здають в оренду житло і транспорт через цифрові сервіси. Проте значна частина цих доходів залишається «в тіні»: держава не отримує податків, а продавці фактично конкурують з офіційним бізнесом на нерівних умовах. Саме тому уряд вирішив змінити правила.
Першою причиною називають справедливість: якщо діяльність має регулярний характер і виглядає як бізнес, вона повинна оподатковуватися на рівних із підприємцями умовах. Другою — міжнародні зобов’язання. У Європейському Союзі ще у 2021 році запрацювала директива DAC7, яка вимагає, щоб цифрові платформи звітували про доходи своїх користувачів у податкові органи. Україна, інтегруючись у європейський простір, бере ці стандарти за основу.
«Дійсно, парламент отримав від Кабінету Міністрів законопроєкт, у якому пропонується порядок оподаткування цифрових платформ. Там передбачено, що цифрові платформи повинні звітувати про операції, які на них здійснюються, і утримувати податки з тих, хто користується ними. Це стосується і послуг і товарів», — пояснює Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Водночас нові норми не спрямовані проти звичайних людей, які іноді продають непотрібні речі. Законопроєкти передбачають пільгові умови: доходи до 36 тис. грн на рік (12 прожиткових мінімумів) не оподатковуватимуться, а дрібні угоди (до трьох) на суму до €2000 можна буде проводити навіть без спеціального рахунку. Таким чином, держава прагне відділити побутові продажі «з рук» від справжньої підприємницької діяльності.
Ці зміни — це не лише про податки. Це спроба побудувати систему прозорого оподаткування у цифровій економіці, яка одночасно відповідає європейським нормам і враховує українські реалії.
«Нинішня опозиція, яка намагається сіяти паніку серед людей, замовчує, що є стара діюча норма, за якою операції з продажу будь-якого майна (і не тільки через інтернет, а взагалі будь-яких вживаних речей) оподатковуються за загальною ставкою ПДФО, — розповідає Гетманцев. — Натомість законопроект Мінфіну якраз передбачає зменшити ставку зі звичайної 18% до 5%. Тому тут мова не про драконівський законопроєкт Мінфіну, а про драконівську норму, яку ще давно ввели у Податковий кодекс. Просто ніхто про неї не згадував, і ніхто не хоче визнавати, що це була їх рук справа».
Читайте також: Скільки грошей заборгували українці та бізнес банкам у 2025 — Опендатабот
Що змінюють законопроєкти
У пакеті реформ два документи: № 14025 і № 14026. Перший стосується змін до Податкового кодексу та закону «Про банки і банківську діяльність». Саме він визначає, що онлайн-платформи стають податковими агентами. Це означає: коли користувач продає товар або надає послугу, сервіс автоматично фіксує дохід, звітує до ДПС і при потребі утримує податок. Таким чином, контроль переноситься з фізичної особи на саму платформу.
Окремий блок — банки. Законопроєкт передбачає створення спеціальних рахунків для операцій, пов’язаних із доходами з онлайн-майданчиків. Банки повинні передавати податковим органам інформацію про такі рахунки, що спрощує моніторинг надходжень і унеможливлює приховування системних доходів.
Другий документ, № 14026, змінює Цивільний кодекс. Його завдання — зняти бюрократичний тягар із тих, хто отримує дохід через цифрові сервіси, але не веде масштабну комерційну діяльність. За дотримання умов Податкового кодексу таким людям не потрібно реєструватися як ФОП. Це важлива новація, адже раніше навіть для невеликих, але регулярних продажів доводилося відкривати підприємництво.
У комплексі ці зміни формують нову модель:
- платформи відповідають за утримання та звітність;
- банки контролюють спеціальні рахунки;
- держава отримує прозору картину доходів;
- користувачі уникають зайвої бюрократії, якщо працюють у межах визначених правил.
«Моя позиція, як і позиція Комітету: ми не пропустимо жодне рішення, що тягнутиме за собою сплату податків за продаж особистих речей, тобто додаткове оподаткування людей, які не здійснюють бізнес», — наголосив Данило Гетманцев.
Цікаве по темі: Скільки українці взяли іпотечних кредитів — НБУ
Фото: chatgpt.com
Податкові умови для продавців
Якщо ж дохід перевищує вищезгадані порогові значення, тоді діють податкові зобов’язання. Ставка визначена пільгова: 5% податку на доходи фізичних осіб. У випадках, коли людина системно займається торгівлею чи орендою, доведеться користуватися спеціальним рахунком, через який проходитимуть усі розрахунки. Банки передаватимуть інформацію про такі рахунки до податкової служби, що робить систему контрольованою та прозорою.
Як заявив економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький, окрім 5% ПДФО, потрібно буде також сплатити 5% військовий збір (за умови, якщо загальна сума проданих товарів перевищує 12 прожиткових мінімумів — близько 36,3 тис. грн).
Водночас встановлюється і верхня межа: новий режим діятиме лише тоді, коли річний дохід не перевищує близько 6,7 млн грн (це 834 мінімальні зарплати). Якщо доходи більші, особа муситиме працювати за стандартними правилами та реєструвати бізнес.
Таким чином, умови побудовані так, щоб максимально спростити життя для звичайних людей, але водночас зобов’язати тих, хто фактично веде бізнес через онлайн-платформи, працювати прозоро та сплачувати податки.
«З 2026 року платформи автоматично утримуватимуть ці податки при оплаті. Якщо під кінець року сума не перевищує неоподатковуваний ліміт – кошти повернуть», — зазначив Слуцький.
Читайте популярне: Клуб білого бізнесу скоротився на 26% у 2025 — Опендатабот
Що це означає для користувачів
Для більшості людей нові правила виглядають навіть полегшенням. Якщо ви продаєте речі час від часу — наприклад, одяг, техніку чи меблі — і ваш річний дохід не перевищує 36 тис. грн, то жодних податків не доведеться сплачувати. Це означає, що побутові продажі залишаються поза контролем держави.
Ті, хто здійснює до трьох угод на суму до €2000 на рік, також фактично нічого не змінюють у своїй поведінці. Для них не потрібно ні ФОП, ні спеціальних рахунків.
Суттєві зміни відчують ті, хто працює через онлайн-платформи системно — наприклад, тримає інтернет-магазин та працює на OLX або Rozetka, здає житло через Booking чи працює водієм Uber. Для них з’являється обов’язок вести всі розрахунки через спеціальний рахунок, а платформа автоматично утримуватиме податок у розмірі 5% від доходу (за вищезгаданих умов). Це знімає з продавця клопіт із заповнення декларацій і водночас позбавляє можливості уникнути сплати податків.
Для держави та бізнес-середовища ці новації означають зменшення тіньового сектору та наближення українських правил до європейських. Прозорість розрахунків дозволить конкурувати на рівних умовах: ті, хто працює легально, більше не будуть у гіршому становищі порівняно з «сірою» торгівлею.
«Очікується, що вплив на ціни на цих майданчиках буде мінімальним, адже законопроєкт встановлює досить високий поріг неоподатковуваного мінімуму. Тобто для тих, хто продає товари або послуги не в бізнес-цілях, перевищити його буде складно. Для тих, хто вже працює офіційно, наприклад через ФОП, також нічого не змінюється, — пояснює Богдан Слуцький. — Найважливіше, що торгівля «в чорну» більше не буде конкурентною перевагою – ті, хто раніше ухилявся від сплати податків, тепер опиняються в рівних умовах із тими, хто працює відкрито, зокрема як ФОПи 3 групи».
Читайте також: Скільки заощаджують бізнесу державні послуги в Дії
Коли запрацюють нові правила і які наслідки матимуть
Законопроєкти № 14025 і № 14026 наразі перебувають на розгляді парламентських комітетів. Остаточного голосування ще не було, але уряд планує, що новий механізм набуде чинності з 2026 року. Це дає онлайн-платформам, банкам і користувачам час для адаптації: від налаштування технічних процесів до роз’яснювальної роботи з клієнтами.
Україна тут рухається в унісон із Європейським Союзом. Директива DAC7, яка діє в країнах ЄС з 2023 року, зобов’язує цифрові сервіси збирати та передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів. Тож нова модель фактично є продовженням європейських практик і важливим кроком на шляху до інтеграції у спільний економічний простір.
Разом із перевагами є й виклики. Як пояснюють деякі аналітики, по-перше, постає питання технічної готовності платформ: не всі маркетплейси мають налагоджені інструменти для податкового агентування. По-друге, є сумніви щодо банківської інфраструктури: спецрахунки потребують окремих процедур і контролю, що може створювати додаткове навантаження на фінансову систему. По-третє, залишається ризик плутанини для користувачів, які одночасно ведуть діяльність і як фізичні особи, і як ФОП.
Перспективи для ринку подвійні. З одного боку, дрібні продавці отримають більше свободи: вони зможуть працювати без реєстрації підприємництва і без складної звітності, сплачуючи мінімальні податки. З іншого боку, для тих, хто фактично перетворив онлайн-платформу на бізнес, контроль стане набагато жорсткішим. У довгостроковій перспективі це може змінити структуру електронної торгівлі в Україні — відходити в тінь стане значно складніше, а конкуренція між легальними гравцями вирівняється.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки українських бізнесів переїхали в інші регіони — Опендатабот
Де українці відкривають бізнес та куди йдуть бюджетні виплати — YC.Market
Мільярдер назвав найбезпечніший актив для інвесторів
Telegram
Viber
