Розглянемо економічні причини, через які Комуністичій партії Китаю (КПК) так важливо заволодіти островом
https://warfor.me/
Вторгнення Росії в Україну змусило багатьох звернути свій погляд на Китай та його претензії на Тайвань, але чому Китай надає такого значення острівній державі?
І Україна, і Тайвань поділяють історичний шлях невеликої демократичної національної держави, яка прагне незалежного суверенітету від деспотичної однопартійної наддержави шляхом приєднання до західних цінностей вільного ринку. Це шлях розвитку Тайваню з 1980-х років у квазі західний аванпост (що проводить паралелі з Гонконгом), який залучив іноземних інвестицій на суму $7,6 млрд доларів на піку в 2018 році.
Сектор електроніки Тайваню приваблює найбільшу частку цих іноземних інвестицій. Справді, не можна недооцінювати значення Тайваню для світової напівпровідникової промисловості. Тайванська компанія з виробництва напівпровідників (TSMC) — найбільший у світі контрактний виробник мікросхем і найдорожча компанія в Азії з капіталом $600 млрд. Велика частина світового ланцюжка постачання напівпровідників залежить від Тайваню. Нещодавня логістична криза показала це дуже добре. Без тайванських напівпровідників та процесорів світ втрачає до 20% потужностей. Імпорт Китаю лише напівпровідників у 2021 році становив $300 млрд. Заводи TCMS стратегічно важливі для китайської економіки, без них вона не може бути повністю самостійною. Маленька острівна держава тримає Китай у задушливій хватці через напівпровідники. Крім того, за словами аналітика Global Data Майкла Орма, Китай не стане самодостатнім у виробництві напівпровідників ще як мінімум десять років, незважаючи на величезні фінансові зобов’язання Пекіна щодо зусиль Китаю в області напівпровідників у стилі Манхеттенського проекту.
Ще однією причиною інтересу Китаю є порти Хуалянь, Гаосюн, Цзілун, Тайчжун. Це найбільші порти Тайваню та стратегічно важливі точки торгівлі у всій Азії. Макао і Гонконг поступово втрачають свою значущість через активну експансію КНР. Тому Піднебесній потрібні нові порти, які будуть «вільною зоною», щоб більше інвесторів приходило до Китаю.
Економіки Китаю та Тайваню нерозривно пов’язані. Китай є найбільшим експортним партнером Тайваню, вартість експорту якого з січня 2017 року до січня 2022 року становила $515 млрд, що більш ніж удвічі перевищує показник США, які були наступним найбільшим партнером.
Тайвань також є досить багатим регіоном сам собою. З населенням у половину України він перебуває на 19 місці у світі за ВВП, обганяючи Швейцарію та трохи не дотягуючи до Саудівської Аравії. Приєднання такого багатого регіону прискорить економічний розвиток Китаю, який серйозно сповільнився через Ковід.
Однак існує небезпека того, що будь-яке китайське вторгнення на Тайвань у найближчі п’ять років зашкодить або знищить більшу частину технологічної інфраструктури, на яку спирається Китай, щоб забезпечити свою електронну та обробну промисловість ключовими компонентами. Економічні наслідки повномасштабного вторгнення можуть призвести до того, що напівпровідникова промисловість Тайваню стане військовим трофеєм, але однаково тайванці можуть бути готові серйозно саботувати або навіть знищити напівпровідникові заводи, насамперед мережу передових підприємств TSMC. fabs, щоб позбавити китайців частини цих трофеїв. І сумнівно, що китайці зможуть керувати фабриками без співпраці з найкращою у світі командою менеджерів, дослідників та інженерів TSMC принаймні протягом кількох років.
Економічні дані Тайваню показують, що це не історія Давида та Голіафа. Тайвань є 21-й за величиною економікою у світі з ВВП у розмірі $662,1 млрд. За даними GlobalData, ВВП країни зріс на 44% у період з 2010 по 2021 рік і, як очікується, зросте ще на 19% до 2025 року. Крім того, китайське вторгнення на Тайвань, спрямоване на побудову нації, у жодному разі не є гарантованим військовим успіхом. Економічна міць Тайваню та його глобальні союзники, насамперед США, — ось важливі чинники за будь-якого розрахунку війни. До речі передумовами того, що США може легко «віддати» Тайвань у найближчі 5-10 років є те, що на будівництво фабрик, що виробляють чіпи та напівпровідники Вашингтон виділив уже понад $500 млрд. Як тільки Штати перестануть залежати від тайванських чіпів, Тайбей не буде кому захищати.
Проте іноземні інвестори зі зрозумілих причин стурбовані політичною напругою навколо Тайванської протоки. Власна політична воля Тайваню до вільної торгівлі з рештою світу стримується тиском Пекіна. Спроби Тайваню укласти двосторонню торговельну угоду зі США досі не мали успіху. Крім того, Тайвань подав заявку на приєднання до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство.
Через торгову напруженість між США і Китаєм ряд тайванських та іноземних компаній, які раніше базувалися в материковому Китаї, повернулися на Тайвань. Китай був здивований і стривожений швидкістю та жорстокістю скоординованих західних санкцій проти Росії, і Китай, як і раніше, дуже сильно пов’язаний із Заходом в економічному та фінансовому плані. Одні з найзначніших санкцій були накладені США та їхніми ключовими союзниками, які виключають великі російські банки зі світової фінансової системи Swift. Це спонукало Народний банк Китаю вивчити плани на випадок непередбачених обставин, вивчивши альтернативну структуру платежів, яка працюватиме паралельно зі Swift.
Швидкий економічний успіх Тайваню ґрунтується на принципах його власної ринкової економіки, власного уряду та апарату президента, власної валюти та власних збройних сил. Однак серйозною проблемою для Тайваню є нездатність країни задовольнити потреби енергії, що зростають. Тайвань публічно взяв на себе зобов’язання досягти нульового рівня викидів до 2050 року, і, незважаючи на одні з найкращих у світі умов для використання як вітрової, так і сонячної енергії, прогрес у цій галузі був повільним . Масові відключення електроенергії на Тайвані в 2017 році торкнулися 6,68 мільйонів домогосподарств, а на початку березня 2022 року аварія на електростанції викликала масові відключення електроенергії по всьому острову, у тому числі в столиці країни Тайбеї.
Стратегічне розташування Тайваню та відносно прозоре та демократичне середовище означають, що іноземні компанії можуть користуватися регулятивним та діловим середовищем вільного ринку, аналогічним до того, що існує у великих економіках, таких як США. Однак, як і у випадку з Росією та Україною, геополітична динаміка сил між Китаєм і Тайванем складніша, ніж можна пояснити лише економічними показниками. Невідомі чинники, такі як прагнення Китаю до возз’єднання та внутрішня політика Тайваню, загрожують незручній рівновазі взаємозалежності між двома країнами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Криза в FinTech: які компанії зазнали найбільших збитків за останній час
