28 квітня у Києві відбувся Fintech & Payments Forum 2026 — галузевий B2B-форум, присвячений платіжним рішенням, фінансовим технологіям і цифровим сервісам для бізнесу. Подія зібрала понад 200 учасників: представників банків, фінансових установ, fintech-компаній, ІТ-сектору та бізнесу
У межах форуму обговорювали трансформацію фінансової інфраструктури під впливом нових технологій — від open banking і embedded finance до застосування штучного інтелекту, автоматизації процесів та antifraud-рішень. Окрему увагу приділили балансу між зручністю користувацького досвіду та безпекою платежів, а також майбутньому українських платіжних сервісів у контексті європейської інтеграції.
Серед спікерів — представники банків і fintech-компаній, зокрема:
- Олексій Рубан — директор з інновацій Nova Pay;
- Андрій Римар — CEO та співзасновник IT-компанії Jappware;
- Володимир Коваль — засновник та CEO компанії Singularika;
- Богдан Кривенко — СМО Portmone;
- Іван Степанець — директор з інновацій iPay.ua;
- Вадим Бабаєв — Head of Products UAPAY;
- Гела Слюсарчук — CBDO PSP Платон.
Журналісти PaySpace Magazine Анна Алтухова та Микола Деркач були присутні онлайн на події, проаналізували ключові заяви учасників панельних дискусій і сформували головні висновки про стан ринку, реальні кейси використання ШІ у фінансах та перспективи розвитку платіжної інфраструктури в Україні.
У матеріалі — про те, чому бізнес поки не заробляє на ШІ, як фрод впливає на конверсію, що насправді визначає вибір способу оплати та які зміни чекають ринок у найближчі роки.
Панельна дискусія: «Штучний інтелект у платежах та фінансах»
Чи насправді бізнес заробляє на штучному інтелекті, які особливості та ризики впровадження — погляд зсередини.
Модератор — Ірина Кравець, експертка комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Мінцифри, радниця міністра аграрної політики та продовольства України з питань ШІ.
Учасники: Олексій Рубан — директор з інновацій Nova Pay, Андрій Римар — CEO та співзасновник IT-компанії Jappware, Володимир Коваль — засновник та CEO компанії Singularika.
Штучний інтелект у фінансах — це вже не майбутнє, але й ще не революція. Це витратна та тривала робота з оптимізації процесів, яку майже не видно зовні, але яка поступово змінює правила гри.
Саме такого висновку дійшли учасники панельної дискусії FINTECH & PAYMENTS FORUM 2026. Топменеджери провідних компаній відверто розповіли про реальні кейси впровадження ШІ — без прикрас і маркетингових кліше.
Про інтеграцію штучного інтелекту та доходи
«Якщо говорити про прямі доходи чи прибуток — бізнес поки ніде не заробив. Є певна економія собівартості. Це не додаткові доходи, це про зниження витрат», — зазначив Олексій Рубан.
За його словами, ШІ давно присутній у фінансах — але поки що процес інтеграції відбувається дуже обережно та зважено. Клієнти його буквально не бачать, але антифрод, кредитний скоринг, рекомендаційні системи — все це існувало задовго до ChatGPT. Генеративний ШІ лише додав новий шар поверх уже наявних ML-рішень.
Володимир Коваль, який працює з впровадженням ШІ-рішень для банків, погодився, але додав нюанс: у корпоративному секторі є чіткий попит на автоматизацію юридичних перевірок і аналіз контрагентів. Один із банків, де його команда автоматизувала цей процес, уже отримує структуровані звіти швидше і з більшим обсягом даних — але фінальне рішення все одно залишається за людиною.
«Навіть питання повної автоматизації перевірки поки не стоїть. Банки зважають на регулятора та ризики штрафів, тому туди поки не заходять. В Україні фокус — це пошук прибутку через оптимізацію внутрішніх процесів», — пояснив CEO компанії Singularika.
Андрій Римар підкреслив ключову ідею: ШІ — це мультиплікатор. Він може посилювати як позитив, так і негатив. Тому питання не в тому, впроваджувати чи ні, а в тому, як саме його використовувати.
Читайте також: Продаж PINBank: як працює модель sale of business і чому це важливо для України
ШІ проти ШІ: нова гонка озброєнь
Однією з найгостріших тем стала боротьба між ШІ-системами захисту та ШІ-шахраями. Рубан описав реальну загрозу: вже сьогодні існують AI-боти, які імітують «ідеального клієнта» під час онбордингу, включно з дипфейк-відео для відеоверифікації.
«Беруть мою фотографію з конференції, генерують відео зі мною — і я проходжу онбординг у банку, де навіть не планував відкривати рахунок. Тому ШІ можна перемогти лише ШІ. Це конкуренція технологій, у яку потрібно інвестувати», — пояснив директор з інновацій Nova Pay.
Коваль підкреслив, що в KYC, фінмоніторингу та антифроді ШІ вже став незамінним інструментом. Не тому, що він безпомилковий, а тому, що шахраї змінюють поведінку дуже швидко. Класичні rule-based системи не встигають адаптуватися.
«Якщо вдень зарелізити правило, вночі його вже обійдуть. ШІ дозволяє гнучкіше аналізувати ситуацію. Він може зупинити платіж, а людина перевірить його пізніше. Без ШІ такі платежі просто проходили б», — наголосив Рубан.
Олексій Рубан — директор з інновацій Nova Pay
Де швидше з’являється прибуток від ШІ
У цьому питанні думки експертів розійшлися. Римар вважає, що перевагу мають ті, хто працює в менш зарегульованому середовищі. Як приклад він навів Nova Pay — компанію, яка починала як бізнес, а не як банк, і тому має більше гнучкості.
Коваль зазначив, що монетизація відбувається у всіх секторах, але найбільш очевидна — у фінтех-стартапах, хоча і там вона потребує часу.
«Монетизація є і в банках, і у фінтехах. Але якщо говорити про чіткі кейси — це стартапи. Хоча навіть там потрібно час, щоб це запрацювало», — сказав CEO Singularika.
Рубан додав, що справжній прорив відбудеться тоді, коли ШІ-агенти почнуть здійснювати покупки від імені користувача. Він навів особистий приклад: витратив добу на пошук генератора в інтернеті — і не делегував це ШІ.
«Сьогодні я б за це заплатив», — додав директор з інновацій Nova Pay.
Римар підтримав цю думку: у США вже розробляються концепції пристроїв, які самостійно обслуговують себе. Наприклад, принтер може сам замовляти витратні матеріали, а ШІ-агент — виконувати покупки за списком користувача.
«Хто швидше імплементує — той, хто має більше свободи. І тут перевага у фінтех-рішень», — зазначив CEO Jappware.
Практика проти хайпу
Найжвавіша дискусія виникла після питання з аудиторії. Ірина Дроздівська, фінансовий директор компанії з експорту олії, описала проблему: обробка авансових звітів із десятками чеків у різних валютах, з якою ШІ не впорався.
«Він каже: «О, my god, вибачте, але я не можу впоратися з такою кількістю документів». У результаті дані пораховані некоректно», — сказала Ірина Дроздівська.
Учасники відповіли одностайно: проблема не в ШІ, а в підході до його використання.
Коваль назвав головним ворогом бізнесу «YouTube-кейси» — демонстрації швидких рішень, які виглядають ефектно, але не працюють у реальних процесах.
«AI — це звичайна автоматизація. Вона потребує команди 5–10 людей, десятків промптів і місяців роботи, щоб створити MVP. Це не завантажити файл у ChatGPT і натиснути кнопку», — пояснив CEO Singularika.
Рубан порівняв ШІ з Excel 20 років тому: тоді це було конкурентною перевагою, а сьогодні — базова навичка. Так само буде і з ШІ.
Чому ще не варто довіряти машині
Фінальне питання — яке рішення учасники не довірили б ШІ сьогодні — отримало майже одностайну відповідь.
«Жодне рішення сьогодні не має приймати ШІ. Це інструмент для рекомендацій», — наголосив Олексій Рубан.
Він пояснив: ШІ добре працює з історичними даними, але не здатен передбачати події, які не мають аналогів у минулому.
Андрій Римар додав, що довіра до технологій завжди має бути обмеженою.
«Я б використовував ШІ максимально широко. Але на 100% довіряти машині не можна — будь-якій. Це завжди ризик помилки», — сказав він.
Читайте також: Бізнес вивів з банків 110 млрд грн: ліквідність різко просіла
Друга панельна дискусія: «Платежі очима клієнта і бізнесу»
Фінальна панель FINTECH & PAYMENTS FORUM 2026 зібрала людей, які щодня будують платіжну інфраструктуру країни — в умовах війни, жорсткого регулювання та низької маржинальності. Розмова вийшла відвертою: про реальні болі ринку, механіку виживання та перспективи українських платіжних провайдерів у Європі. З гумором — але без прикрас.
Модератор: фінансовий аналітик Олексій Козирев.
Учасники: Богдан Кривенко — СМО Portmone, Іван Степанець — директор з інновацій iPay.ua; Вадим Бабаєв — Head of Products UAPAY, Гела Слюсарчук — CBDO PSP Платон.
Довіра, зручність, кешбек: що важливіше
Перше питання — що визначає вибір способу оплати — одразу показало розрив між маркетинговими уявленнями та реальною поведінкою клієнтів.
Модератор запитав: якщо прибрати комісії та кешбек, що зміниться? Відповідь була прямою:
«Якщо не буде комісії — не буде сервісу. Але люди обирають те, що надійне і знайоме: спочатку довіра, потім додаткові бенефіти (наприклад, кешбек), і лише потім — зручність», — зазначив Гела Слюсарчук.
Гела Слюсарчук — CBDO PSP Платон
Іван Степанець додав: у більшості випадків клієнт взагалі не має реального вибору. Бізнес часто пропонує один платіжний сценарій — і ним користуються.
«Клієнт обирає за принципом: де в нього є гроші. Комісія рідко є визначальним фактором у моменті», пояснив — Іван Степанець.
Вадим Бабаєв описав власну модель: довіра → зручність → кешбек. І підкреслив, що Apple Pay та Google Pay радикально змінили очікування користувачів.
«Клієнти хочуть натиснути кнопку і не думати. Якщо треба вводити номер картки чи проходити додаткові перевірки — вони просто підуть», — сказав Вадим Бабаєв.
Платіж має бути невидимим
Чи є платіж частиною продукту — чи досі окремим етапом?
Богдан Кривенко відповів однозначно: для клієнта це вже єдиний процес. І будь-яка спроба бізнесу перекласти відповідальність за платіж на сторонній сервіс — критична помилка.
«Якщо бізнес каже: «Звертайтесь до платіжного провайдера, ми тут ні до чого» — клієнт більше не повернеться. Це фіаско», — наголосив Богдан Кривенко.
Він також зауважив: якщо оплата не проходить, клієнт може підозрювати бізнес у «сірій» діяльності або ухиленні від податків. Репутаційні втрати виникають миттєво.
Гела Слюсарчук підтримав тезу: ідеальний платіж — той, який користувач не помічає.
«Платіж для клієнта має зникати. Натиснув кнопку — і все спрацювало. Чим менше він помічає діяльність платіжного провайдера, тим краще для всіх», — CBDO PSP Платон.
Цікаве по темі: Українці все частіше беруть кредити — дослідження НБУ
Які найбільші «болі» на платіжному ринку: фрод, відмови, комісії. Хто їх має вирішити?
Іван Степанець поділив «болі» на декілька сегментів — «для кого саме це біль». Наприклад, він пояснив, що мерчанти домоглися зниження комісій (через тиск) — зараз interchange 0,7, але вигоду отримали не клієнти.
«У мерчантів є цей біль. У Європі комісії приблизно під 1,5-2% при interchange 0,2-0,3… а у нас тут за кожен 0,1 вбитись готові… з точки зору еквайрингу. І все одно, великому роздрібному бізнесу це «боляче». Вони кажуть: «ми ж для клієнтів намагаємось». От якщо мерчантські комісії знизяться на 0,5%, вони знизять ціни? І навіть якщо так, хтось це відчує? Це просто йде в PnL (звіт про прибутки) компанії», зазначив — директор з інновацій iPay.ua.
Вадим Бабаєв назвав головною проблемою не тільки фрод, але і надмірно жорсткий моніторинг, який блокує легальні транзакції.
«Фрод-системи часто відхиляють нормальні операції. Це знижує конверсію і погіршує досвід клієнтів. Це постійна боротьба», — Вадим Бабаєв
Окремо обговорили соціальну інженерію. Іван Степанець зізнався, що сам ледь не повірив шахраям, які подзвонили «з банку» — через неуважність у потрібний момент.
Богдан Кривенко поділився власним підходом: коли телефонує «служба безпеки НБУ», він відповідає, що «вже там працює». Розмова зазвичай швидко закінчується.
Він також обережно натякнув на регуляторні дисбаланси, не заглиблюючись у деталі.
Ринок переповнений — але виживає
На питання про перенасиченість ринку думки розділилися.
Степанець вважає, що гравців забагато. Кривенко — що конкуренція нормальна, але вибір часто ірраціональний.
«Бізнес обирає платіжні рішення за рекомендаціями знайомих. Конверсія і технічні параметри цікавлять лише великих гравців», — пояснив СМО Portmone.
Бабаєв порадив дивитися насамперед на approval rate (відсоток підтверджених заявок (лідів), а не на тариф.
«Різниця у 0,2% комісії нічого не означає, якщо конверсія нижча на 5%», — сказав Head of Products UAPAY.
Степанець підсумував стан ринку без ілюзій: виживання — це вже досягнення.
«Вижити платіжному бізнесу в Україні — це мистецтво. Ринок невеликий, маржинальність низька. Усі фактично просто тримаються на плаву», — наголосив директор з інновацій iPay.ua.
Що далі: IBAN, open banking і нова інфраструктура
У прогнозах учасники були сміливішими.
Степанець вважає, що IBAN-to-IBAN платежі можуть серйозно потіснити карткові.
«Той бізнес, який рахує кожні 0,1%, буде драйвером масового переходу на IBAN-платежі», — Іван Степанець.
Кривенко звернув увагу на open banking — і проблему закритості банківських екосистем, яка стримує розвиток.
Бабаєв прогнозує поступове зникнення фізичних POS-терміналів. Їх замінять NFC-рішення та QR-коди, а 3DS (протокол безпеки) стане майже непомітною частиною процесу.
Слюсарчук додав: перевершити рівень зручності Google Pay вже майже неможливо.
«Ми вже на етапі, де радикально зручніше зробити дуже складно», — Гела Слюсарчук.
Після перемоги: зростання і нові ринки
Фінальне питання про зростання після війни перетворилося на обмін прогнозами — з гумором і метафорами.
Вадим Бабаєв зазначив, що плани розвитку є і зростання однозначно буде, і після війни щонайменше на 30%. Але спочатку потрібно, щоб війна закінчилася.
Слюсарчук заявив про потенціал кратного зростання і пожартував про «бусик» як нову одиницю виміру успіху.
«Чемодани, які ми збиралися наповнювати грошима за продаж компанії, ми продали в минулому році — купили бусік і чекаємо, коли все закінчиться», — Гела Слюсарчук.
Кривенко був стриманішим: без виходу за межі України — максимум +50%.
Натомість ключовий сценарій — інтеграція в ЄС.
«Вступ до ЄС означає доступ до 27 ринків. Якщо зможемо масштабуватися — це може дати зростання у 5–10 разів», — Іван Степанець.
Кривенко додав: навіть під час війни великі європейські гравці цікавляться українським ринком. Це свідчить про його технологічну зрілість.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Стейблкоїни не становлять загрози для банків — аналітик Moody’s
Оренда житла виходить з тіні: що стоїть за ідеєю штрафів і нових податків
Епоха полікризи: як світ втратив стабільність і чому Україна живе в майбутньому
Telegram 
Viber 